Рішення

від 11.12.2018 по справі 904/4360/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4360/18 за позовом Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі"

до Комунального підприємства "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ СПЕЦКОМБІНАТ"

про стягнення 11 930,61 грн.

Суддя Юзіков С.Г.

При секретареві судового засідання: Кулебі Т.Ю.

Представники:

Позивача - Миткалик Є.В. дов. № дов. № 00.01.0013 від 10.10.18р.

Відповідача - Дробот В.О. дов. № 32 від 03.12.18р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача 9 244,64 грн. - основного боргу, 507,42 грн. - 3% річних, 2 178,55 грн. - індексу інфляції, мотивуючи порушенням Відповідачем договірних зобов'язань в частині оплати.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що договором не передбачено нарахування 3% річних та індексу інфляції. Також, Позивач не надав копій рішень про затвердження тарифу на надані житлово-комунальні послуги, які могли б підтвердити правильність розрахунку суми вимоги.

У відповіді на відзив, Позивач вказав, що стягнення 3 % річних та індексу інфляції передбачено законодавством. Згідно з п.2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п.5.1. Договору №342т від 01.11.13р. інформація про зміну тарифів доводиться до Споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання Договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди зі Споживачем. Отже, надання копій рішень про затвердження тарифів, відповідно до умов Договору, не є обов'язковою умовою і жодним чином не впливає на обов'язок Відповідача своєчасно сплачувати кошти за поставлену теплову енергію. Згідно з п.5.2. Договору всі розрахунки за Договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу. Двосторонній акт про постачання теплової енергії споживач підписує та один екземпляр повертає постачальнику в 5-ти денний термін. У разі неповернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати. Також, в даному пункті вказано: Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку за т/е в бухгалтерії постачальника, у разі не виконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується у безспірному порядку. Акти направлялися Відповідачеві відповідним листом, жодних заперечень щодо них від Відповідача не надходило. Отже, умовами Договору передбачений порядок врегулювання спорів у разі не згоди з розміром нарахованої плати за теплопостачання, проте Відповідач ним не скористався і неправомірно ухиляється від виконання обов'язків по оплаті.

У запереченнях на відповідь на відзив, Відповідач посилається на те, що, відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання. Таким чином, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання, чиї права або законні інтереси порушено, на підставі ст. 222 ГК України, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією. Також, ч. 2 ст. 230 ГК України та ч.3 ст. 232 ГК України передбачено, що суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст.2 ГК України, до яких відноситься позивач. За таких обставин, як передбачено ч.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Також, Позивач не надав підтвердження отримання Відповідачем платіжних вимог та актів про постачання теплової енергії в період з січня 2016р. по березень 2017р.

У судовому засіданні досліджено надані сторонами докази.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ :

01.11.13р. сторонами укладено Договір №342т на відпуск теплової енергії (далі Договір), за п.1.1. якого предметом Договору є продаж Постачальником (Позивачем) Споживачеві (Відповідачеві) теплової енергії для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання в кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому Договорі.

Облік відпущеної теплової енергії проводиться розрахунковим способом (п.2.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач самостійно одержує платіжну вимогу у Постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач на протязі розрахункового періоду сплачує Постачальнику вартість зазначеної в Договорі місячної кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця. Остаточний розрахунок до 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Споживач щомісячно зобов'язаний проводити звірку розрахунку за теплову енергію в бухгалтерії Постачальника, у разі невиконання звірки на протязі кварталу сума боргу нараховується в безспірному порядку.

Пунктом 5.2.Договору обмовлено, що всі розрахунки за даним Договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує Постачальник Споживачеві.

Двосторонній акт про постачання теплової енергії Споживач підписує і один екземпляр повертає Постачальнику в 5-ти денний термін. У разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

За даними Позивача, у період з жовтня 2016р. по березень 2017р. Відповідачеві постачалася теплова енергія на суму 9 244,64 грн., що підтверджується актами про постачання теплової енергії. В порушення умов, визначених п.5.1. Договору, Відповідач не розрахувався за поставлену теплову енергію. Отже, борг Відповідача становить 9 244,64 грн.

За зазначений період Позивач виготовив акти про постачання теплової енергії та рахунки на їх оплату.

Позивач, листом №00.09.0483/1 від 14.06.18р. направив Відповідачеві акти про постачання теплової енергії за спірний період, рахунки на їх оплату, акт звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.18р. та претензію №00.09.0467/1 від 13.06.18р. на підтвердження чого надав копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку поштової установи.

З посиланням на п.5.1. Договору, на прострочений борг Відповідача за період прострочки з 21.02.16р. по 30.06.18р. Позивач нарахував 3 % річних - 507,42 грн. та індекс інфляції - 2 178,55 грн.

Нарахування проводилося за кожним актом окремо.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі Договору, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.

Перевіривши доводи сторін, суд не приймає позицію й доводи Відповідача, а погоджується з Позивачем.

Так, п.5.1. Договору встановлено, що інформація про зміну тарифів доводиться до Споживача через засоби масової інформації і не є підставою для переукладання Договору. Постачальник має право примінити нові узгоджені тарифи без додаткової згоди зі Споживачем. Отже, надання Споживачеві копій рішень про затвердження тарифів Договором не передбачено і, ненадання Позивачем цієї інформації Відповідачеві, жодним чином не впливає на обов'язок останнього своєчасно оплачувати поставлену теплову енергію.

Стягнення 3 % річних та індексу інфляції передбачено законодавством. Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. У Договорі не визначений інший розмір процентів. Отже, нарахування 3 % річних та індексу інфляції є правомірним.

Позивач надав докази направлення Відповідачеві актів про постачання теплової енергії за спірний період, рахунків на їх оплату, акту звіряння взаємних розрахунків станом на 30.04.18р. та претензії №00.09.0467/1 від 13.06.18р., а саме копії опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку поштової установи. Пунктом 5.2. Договору обумовлено, що Двосторонній акт про постачання теплової енергії Споживач підписує і один екземпляр повертає Постачальнику в 5-ти денний термін. У разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.

Відповідач не надав доказів звернення до Позивача з метою виконання договірних зобов'язань щодо одержання рахунків, звірки взаєморозрахунків.

Перевіривши розрахунки Позивача, господарський суд визнає обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи вимоги про стягнення 9 244,64 грн. - основного боргу, 2 178,55 грн. - індексу інфляції. Однак, розрахунок річних Позивачем проведено неправильно, за актом за січень 2016р. строк оплати настав 20.02.16р., а оскільки ця дата припала на вихідний день (субота), строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 22.02.16р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 23.02.16р.; за актом за лютий 2016р. строк оплати настав 20.03.16р., а оскільки ця дата припала на вихідний день (неділя), строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 21.03.16р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 22.03.16р.; за актом за жовтень 2016р. строк оплати настав 20.11.16р., а оскільки ця дата припала на вихідний день (неділя), строк оплати переноситься на перший наступний робочий день - 21.11.16р., відповідно, прострочення Відповідача почалося з 22.11.16р.

Отже, 3 % річних за весь період прострочки становить 506,84 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, до стягнення належать 9 244,64 грн. - основного боргу, 506,84 грн. - 3 % річних, 2 178,55 грн. - індексу інфляції, решта позовних вимог не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір слід покласти на сторін, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 231, 238, 241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі" до Комунального підприємства "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ СПЕЦКОМБІНАТ" про стягнення 11 930,61 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКИЙ СПЕЦКОМБІНАТ", 51918, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 69а (код 03341753) на користь Комунального підприємства Кам'янської міської ради "Тепломережі", 51914, м. Кам'янське, вул. Тритузна, 168 (код 03342573) 9 244,64 грн. - боргу, 2 178,55 грн. - індексу інфляції, 506,84 грн. - 3 % річних, 1 761,91 грн . - судового збору.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.12.2018

Суддя С.Г.Юзіков