Рішення

від 06.12.2018 по справі 906/629/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА Господарський суд Житомирської області

---

---

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20, E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" грудня 2018 р. м. Житомир Справа № 906/629/18 Господарський суд Житомирської області у складі: судді Маріщенко Л.О. секретар судового засідання: Малярчук Р.А. за участю представників сторін: від позивача: не з'явився від відповідача: не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю" Купава-5" (м. Тернопіль)   до Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (м. Житомир) про стягнення  348 559,03 грн. Позивач звернувся до суду з позовом  про стягнення з відповідача  борг з урахуванням пені, інфляційних збитків, три проценти річних від простроченої суми у розмірі 348 559,03 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору поставки № 82/13 від 30.04.2013 відповідач належним чином не розрахувався за отриманий товар, в результаті чого утворилась заборгованість, яка є предметом даного позову. Ухвалою суду від 14.08.2018 відкрито провадження у справі за правилами  загального позовного провадження. 11.10.2018 від позивача до суду надійшло клопотання про надання додаткової інформації та доказів, в якому зазначено, що посилання у видаткових накладних, згідно яких було поставлено товар відповідачу, та які додані до матеріалів справи - на Договір № 76/13- зроблено помилково, через некоректне внесення відомостей у бухгалтерську програму 1С. Останні оплати отриманого товару відповідачем були здійснені у вересні 2015 на підтвердження чого позивачем додана копія виписки по банківському рахунку за вересень 2015 року. Ухвалою суду від 16.10.2018 строк проведення підготовчого провадження продовжено на 30 днів. 08.11.2018 суд ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Представник позивача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення долученого до матеріалів справи. Ухвала, яка направлялась на адресу відповідача згідно витягу з  Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду з відміткою поштового відділення: "за закінченням встановленого строку зберігання". Ухвала направлялася відповідачу за адресою: місто Житомир, вул. Комерційна,5. Іншої адреси відповідач не повідомляв. Відповідно до ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для  повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги  те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 202 ГПК України.  Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд         ВСТАНОВИВ: Як вбачається з матеріалів справи, згідно підписаних сторонами видаткових накладних позивач  поставив, а відповідач прийняв товар , а саме: -  видаткова накладна № КУ-000007362 від 18.11.2015 на суму 20 889,91 грн. з терміном оплати до 10.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007483 від 19.11.2015 на суму 32,46 грн з терміном оплати до 09.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007712 від 23.11.2015 на суму 1 269,19 грн з терміном оплати до 14.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007713 від 23.11.2015 на суму 1 826,78 грн з терміном оплати до 22.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007787 від 01.12.2015 на суму 3 592,81 грн з терміном оплати до 21.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007786 від 01.12.2015 на суму 882,55 грн з терміном оплати до 30.12.2015; -  видаткова накладна № КУ-000007735 від 02.12.2015 на суму 6 694,40 грн з терміном оплати до 24.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007736 від 02.12.2015 на суму 32 873,60 грн з терміном оплати до 24.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007789 від 07.12.2015 на суму 10 598,42 грн з терміном оплати до 28.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000007990 від 07.12.2015 на суму 597,39 грн з терміном оплати до 05.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000007991 від 07.12.2015 на суму 5 844,66 грн з терміном оплати до 05.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000007875 від 09.12.2015 на суму 22 326,32 грн з терміном оплати до 31.12.2015; - видаткова накладна № КУ-000008207 від 14.12.2015 на суму 7 915,09 грн з терміном оплати до 04.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000008208 від 14.12.2015 на суму 991,34 грн з терміном оплати до 12.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000008395 від 21.12.2015 на суму 2 022,40 грн з терміном оплати до 11.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000008396 від 21.12.2015 на суму 1 217,46 грн з терміном оплати до 19.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000008458 від 28.12.2015 на суму 570,46 грн з терміном оплати до 26.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000008459 від 28.12.2015 на суму 1 546,13 грн з терміном оплати до 18.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000000084 від 05.01.2016 на суму 159,25 грн з терміном оплати до 25.01.2016; - видаткова накладна № КУ-000000085 від 05.01.2016 на суму 566,45 грн з терміном оплати до 03.02.2016; - видаткова накладна № КУ-000000298 від 11.01.2016 на суму 3 056,98 грн з терміном оплати до 01.02.2016; - видаткова накладна № КУ-000000299 від 11.01.2016 на суму 213,60 грн з терміном оплати до 09.02.2016. Таким чином, відповідачем було отримано товар від позивача на загальну суму  125 687,65 грн. Однак, відповідач в установлений у видаткових накладних строк оплату належним чином не провів, в результаті чого утворилась заборгованість у розмірі 120 261,14 грн. За вказаних обставин позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості. На день розгляду справи відповідач заперечень з приводу заявлених позовних вимог та доказів сплати боргу суду не надав. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків  є договори та інші правочини. У відповідності до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. За ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред'явив йому кредитор пов'язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов'язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору. Ураховуючи викладене, вимога позивача про стягнення 120 261,14 грн боргу за отриманий відповідачем але не оплачений товар підлягає задволенню. У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по оплаті товару, позивачем заявлена також вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, розмір яких, згідно розрахунку позивача, становить 6 680,90 грн та 1 804,00 грн відповідно.   Згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання. Суд погоджується з розрахунком позивача щодо нарахування інфляційних  втрат у сумі 6 680,90 грн і 3% річних у сумі 1 804,00 грн та вважає його правильним та обґрунтованим. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 219 812,99 грн пені нарахованої на підставі п.6.1 договору поставки № 82/13 від 30.04.2013 укладеного між сторонами та доданого до матеріалів справи. Однак, зі змісту видаткових накладних, наявних в матеріалах справи і відповідно до яких була здійснена поставка товару, заборгованість по оплаті якого є предметом даного спору, вбачається, що підставою постачання даного товару є договір № 76/13, що відсутній в матеріалах справи. Таким чином, суд не бере до уваги доданий позивачем договір поставки № 82/13 оскільки він не має відношення до поставки товару по даній справі. В своєму письмовому клопотанні позивач зазначив, що посилання у видаткових накладних, згідно яких було поставлено товар відповідачу, на договір № 76/13 зроблено помилково, однак позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження вказаного. Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Статтею 611 ЦК України  передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. З наведеного слідує, що оскільки в матеріалах справи відсутній  договір на який є посилання у видаткових накладнихна, а договір  № 82/13, згідно якого позивачем здійснений розрахунок пені, не має відношення до поставки товару по даній справі, вимога позивача про стягнення  219 812,99 грн пені задоволенню не підлягає. Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приписами ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Ураховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для частково задоволення позовних вимог в частині стягнення  120 261,14 грн заборгованості, 6 680,90 грн інфляційних нарахувань, 1 804,00 грн 3% річних та відмови в частині стягнення 219 812,99 грн пені. Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на обидві сторони пропорційно задоволених вимог. Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,- ВИРІШИВ:  1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Курола" (10019,м. Житомир, вул. Комерційна,5, код ЄДРПОУ 35099621) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Купава-5" ( 46006,м. Тернопіль, вул.Гайова,38 А, код ЄДРПОУ 33357824) -120261,14грн заборгованості, 6680,90грн інфляційних  нарахувань, 1804,00  грн  -3 % річних та 1931,20 грн витрат зі сплати судового збору. В решті позову відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено:  17.12.18 Суддя                                                                     Маріщенко Л.О.   Віддрукувати: 1- в справу 2-3 - сторонам (рек. з повід.)