Рішення

від 17.12.2018 по справі 908/2089/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/100/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2018 справа № 908/2089/18

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Носівець В.В.

розглянувши матеріали справи № 908/2089/18

за позовом концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; поштова адреса: 69002, Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79-а)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" (69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. 50, кв. 105)

про стягнення 5896,81 грн.,

Без виклику учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення 5004,48 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660081, 763,28 грн. пені, 68,82 грн. 3% річних та 60,23 грн. інфляційних втрат.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2018 справу № 908/2089/18 передано на розгляд судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 16.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2089/18, присвоєно справі номер провадження 18/100/18, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.

Тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений тридцятьма днями з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться, сплив 16.11.2018, тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Шістдесят днів з дня відкриття провадження у даній справі спливає 17.12.2018 (з урахуванням того, що останній день процесуального строку припадає на вихідний).

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 17.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором про постачання теплової енергії в гарячій воді № 660081 призвело до утворення у останнього заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 5004,48 грн. за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року, що є підставою для покладення на нього додаткової відповідальності у вигляді передбачених договором та законом санкцій. Посилаючись на приписи ст.ст. 11, 15, 16, 258, 509, 526, 530, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 276 ГК України, Закону України "Про теплопостачання", Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198, позивач просив позов задовольнити.

Позивач належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення повноважному представнику позивача 22.10.2018 за фактичною адресою підприємства, зазначеною позивачем у позовній заяві.

Господарським судом 04.12.2018 отримано від позивача письмові пояснення щодо розрахунку заборгованості, а також докази направлення пояснень з доданими документами відповідачу. Зокрема, позивач зазначив, що у січні 2018 року споживачам, які знаходяться у житлових будинках, обладнаних загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, виконано перерахунки нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень-грудень 2017 року на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018, яким визнано таким, що втратило чинність рішення № 428 від 11.08.2017. Проведені перерахунки відображені в рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за січень 2018 року (опалення за січень 2018 - 989,01 грн. + опалення за жовтень 2017 - 116,91 грн. + опалення за листопад 2017 - 546,64 грн. + опалення за грудень 2017 - 671,16 грн. = 2323,72 грн. х 1,2ПДВ = 2788,46 грн.). Позивач до пояснень додав копії рішень виконавчого комітету Запорізької міської ради №428 від 11.08.2017 та № 6 від 17.01.2018, копії актів та рахунків за жовтень-грудень 2017 року.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Витягу (за безкоштовним запитом) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, юридичною адресою товариства з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" є: 69067, м. Запоріжжя, вулиця Радіаторна, буд. 50, кв. 105.

Ухвала суду від 16.10.2018 про відкриття провадження по справі направлена відповідачу на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з відомостями, зазначеними в позові, повернулась відділенням зв'язку до господарського суду Запорізької області із зазначенням причини повернення за даною адресою організація не зареєстрована .

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи у суді, строки вчинення відповідних дій.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження, суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи у судовому засіданні без виклику учасників справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 23.09.2015 позов Концерну "Міські теплові мережі" до товариства з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" про визнання укладеним договору № 660081 від 01.12.2014 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді в редакції позивача задоволено; постановлено вважати договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 660081, між концерном "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; факт. адр.: 69002, м. Запоріжжя, вул. Артема, 79-А; код ЄДРПОУ 32121458) та товариством з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" (69067, м. Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. 50, кв. 105; код ЄДРПОУ 37167612) з усіма додатками, укладеним з дня набрання рішенням законної сили , в редакції Концерну "Міські теплові мережі" (надалі - Договір).

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили 09.10.2015. Разом з тим позивач у позові та бухгалтерських документах помилково посилається на дату набрання рішенням законної сили - 08.10.2015.

Відповідно до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

- опалення та вентиляцію - протягом опалювального періоду;

- підігрів води - за наявної можливості;

- кондиціювання - по замовленню споживача;

- інші технологічні потреби - по замовленню споживача.

За визначенням п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не суперечить діючому законодавству, згідно з діючими на час розрахунків тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. На підставі показань вузла обліку теплової енергії, а у випадках їх відсутності - відповідно до обсягів фактично спожитої теплової енергії, розрахованих згідно законодавства та умов договору.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. 79 а, тел. 787-65-93, документи за розрахунковий період: рахунок, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 Договору).

Отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання (п. 6.7.1 договору).

При наявності приладів комерційного обліку - обсяги спожитої теплової енергії визначаються за фактичними показниками приладів обліку. Споживачам, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії визначаються згідно з договірними тепловими навантаженнями з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді (п. 6.5 Договору).

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що Споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.4 Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання і діє до моменту укладання сторонами письмової угоди про його розірвання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо не відбулася одна із обставин, передбачених у п. 10.2 договору.

Договір припиняє свою дію у випадках: прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2 Договору).

У зв'язку з відсутністю відповідних підстав для припинення дії договору Договір є чинним.

Позивачем, на виконання умов договору в період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року відповідачу відпущено теплову енергію на загальну суму 5004,48 грн., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії та рахунками:

- від 31.10.2017 на суму 273,00 грн.,

- від 30.11.2017 на суму 1276,76 грн.,

- від 31.12.2017 на суму 1567,87 грн.,

- від 31.01.2018 на суму -329,17 грн.,

- від 28.02.2018 на суму 874,99 грн.,

- від 31.03.2018 на суму 1174,27 грн.,

- від 30.04.2018 на суму 166,76 грн.

Відповідач підписані акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на адресу теплопостачальної організації не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії не надав. Позивачем зроблені помітки на актах: в разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені договором терміни, акт вважається погодженим. Підписаний та оформлений належним чином акт споживач не повернув, заперечень щодо нарахувань не надав. Акт погоджуються на підставі п. 6.7.2 договору .

У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань по оплаті вартості отриманої теплової енергії, позивачем направлено на його адресу претензію № 2586-04 від 08.08.2018 з вимогою щодо сплати заборгованості за Договором.

Зазначена вимога відповідачем залишена без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 (надалі - Правила).

Статтею 1 Закону України Про теплопостачання визначено поняття теплової енергії - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. 1, п. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного договору на підставі рішення суду, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води, а обов'язком відповідача - оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Постачання теплової енергії в гарячій воді здійснювалось на об'єкт споживання відповідача з визначеним договором приєднаним (максимальним) тепловим навантаженням на опалення (0,001437 Гкал/годину) та обсягом водопостачання - нежитлове приміщення №26 цокольного поверху (літ. А-5), яке розташоване за адресою: м. Запоріжжя, просп. Леніна (Соборний), 93, загальною площею 41,48 м. кв., що належить відповідачу на підставі договору купівлі-продажу об'єкта права комунальної власності № 35/12 від 26.12.2012.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період: з жовтня 2017 року по квітень 2018 року позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 5004,48 грн., до сплати було виставлено відповідні рахунки (арк. справи 24-25, 51-52).

Зазначені акти приймання-передачі теплової енергії та рахунки направлялись на адресу відповідача, на підтвердження чого позивачем надано реєстри на відправлення кореспонденції за спірний період.

Підписані акти приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на адресу теплопостачальної організації відповідач не повернув, заперечень щодо причин їх не підписання не надав. Необґрунтована відмова від підпису актів не звільняє споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

За умовами Договору, у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Нарахування за теплову енергію відповідачу здійснювалось згідно укладеного Договору.

Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими у встановленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного договором, з врахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання у розрахунковому періоді.

Система опалення приміщення відповідача є невід'ємною складовою централізованої системи теплопостачання будинку, в якому воно розташоване, тому факт наявності теплопостачання в приміщенні відповідача в спірному періоді підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2017 - 2018 років, відповідно до яких концерном Міські теплові мережі розпочато і закінчено опалювальні сезони у місті Запоріжжя.

Матеріали справи свідчать, що у січні 2018 року позивачем відповідачу як споживачу, який знаходиться у житловому будинку, обладнаному загальнобудинковими приладами обліку теплової енергії, виконано перерахунок нарахувань за спожиту теплову енергію за період жовтень-грудень 2017 року на підставі показань загальнобудинкового приладу обліку у відсотковому співвідношенні від теплового навантаження, згідно рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 6 від 17.01.2018, яким визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради № 428 від 11.08.2017.

На підставі рішення № 428 від 11.08.2017 Про затвердження норм споживання теплової енергії на 1 м. кв. загальної площі на опалення багатоквартирних будинків м. Запоріжжя, в яких розташовані населення, бюджетні та інші споживачі теплової енергії та порядок розподілу обсягів теплової енергії між житловими і нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків м. Запоріжжя при наявності будинкових засобів обліку теплової енергії за період з жовтня 2017 року по грудень 2017 року розподіл обсягів теплової енергії врахованою будинковим приладом обліку між житловими та нежитловими приміщеннями багатоквартирних будинків здійснювався пропорційно опалювальній площі.

Таким чином, проведені позивачем перерахунки відображені в рахунках та актах приймання-передачі теплової енергії за січень 2018 року, у зв'язку з чим заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію з урахуванням перерахунку складає:

за жовтень 2017 року - 140,29 грн.;

за листопад 2017 року - 655,97 грн.;

за грудень 2017 року - 805,39 грн.;

за січень 2018 року - 1186,81 грн.;

за лютий 2018 року - 874,99 грн.;

за березень 2018 року - 1174,27 грн.;

за квітень 2018 року - 166,76 грн.

Всього 5004,48 грн.

Отже, нарахування позивачем вартості теплової енергії по актами за період з жовтня 2017 року по квітень 2018 року в сумі 5004,48 грн. є обґрунтованим, яку всупереч умовам Договору та вимогам закону, відповідач не оплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 5004,48 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 763,28 грн. пені, 68,82 грн. 3% річних та 60,23 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін. При цьому, статтею 3 Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Сторонами в пункті 7.2.10 Договору узгоджено, що за порушення споживачем строків оплати за теплову енергію, встановлених у п. 6.4 цього Договору, останній сплачує теплопостачальній організації пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за спожиту теплову енергію за кожний день прострочення по день фактичної оплати. Оплата пені не звільняє споживача від виконання своїх обов'язків по оплаті заборгованості.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні витрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, завдані знеціненням грошових коштів, а три відсотки річних - є платою за користування коштами, які не були своєчасно сплачені боржником. Вказана правова позиція викладена в інформаційному листі Верховного Суду України № 3.2-2005 від 15.07.2005 року.

З огляду на викладене, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені, інфляційних втрат та 3% річних заявлені позивачем правомірно.

Проаналізувавши норми наведеного діючого законодавства України та умови договору, враховуючи те, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за період з 20.02.2018 по 27.08.2018 за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", суд дійшов висновку, що наданий позивачем розрахунок суми пені у розмірі 763,28 грн. є вірним та виконаним з дотриманням вказаних норм права та умов договору, тому вимога позивача щодо стягнення 763,28 грн. пені за загальний період з 20.02.2018 по 27.08.2018.2018 судом задовольняється.

Надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом визнано вірними та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача 68,82 грн. 3% річних за період з 20.02.2018 по 27.08.2018 та 60,23 грн. інфляційних втрат за період з березня по червень 2018 року за порушення строків оплати за договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).

Позивач надав необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов'язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії.

На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" (69067, місто Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. 50, кв. 105, ідентифікаційний код 37167612) на користь концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, ідентифікаційний код 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання 26039302042813 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 5004,48 грн. (п'ять тисяч чотири грн. 48 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Тіма 2006" (69067, місто Запоріжжя, вул. Радіаторна, буд. 50, кв. 105, ідентифікаційний код 37167612) на користь концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 79а, ідентифікаційний код 32121458, п/р № 26007301001951 у Філії - Запорізьке обласне управління ПАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957) 763,28 грн. (сімсот шістдесят три грн. 28 коп.) пені, 68,82 грн. (шістдесят вісім грн. 82 коп.) 3% річних, 60,23 грн. (шістдесят грн. 23 коп.) інфляційних втрат та 1762,00 грн. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 17.12.2018.

Суддя В.В. Носівець