Ухвала

від 06.12.2018 по справі 910/11108/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

06.12.2018Справа № 910/11108/15

За скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві

у справі

За позовом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Технології міста" про стягнення 48 560 629, 05

Суддя І.І. Борисенко

Представники сторін:

від ВДВС - не з`явились

від заявника - не з`явились

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 позовні вимоги Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Технології міста" (04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 4-В, офіс 72, ідентифікаційний код - 34913904), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, просп. Московський, буд. 16, ідентифікаційний код - 34693790) 36 340 000 (тридцять шість мільйонів триста сорок тисяч) грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту, 8 363 178 (вісім мільйонів триста шістдесят три тисячі сто сімдесят вісім) грн. 09 коп. - відсотків за користування кредитом, 2 593 483 (два мільйони п'ятсот дев'яносто три тисячі чотириста вісімдесят три) грн. 84 коп. - пені за прострочення сплати кредиту, 1 263 967 (один мільйон двісті шістдесят три тисячі дев'ятсот шістдесят сім) грн. 12 коп. - пені за прострочення сплати процентів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новітні Технології міста"(04201, м. Київ, вул. Юрія Кондратюка, буд. 4-В, офіс 72, ідентифікаційний код - 34913904) до Державного бюджету України судовий збір у сумі 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп.

16.07.2015 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2015 (повний текст рішення складено 02.07.2015), яке набрало законної сили з 14.07.2015, видано наказ.

26.09.2018 через загальний відділ діловодства суду Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" подана скарга на дії та бездіяльність відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в якій скаржник просить суд:

- визнати незаконною та скасувати постанову від 04.09.208 про повернення виконавчого документа стягувану старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені №49328918;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені №49328918 з примусового виконання наказу №910/11108/15 від 16.07.2015, виданого Господарським судом міста Києва - неправомірною.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2018 розгляд вищевказаної скарги призначено на 13.11.2018.

10.10.2018 через загальний відділ діловодства суду від заявника надішло доповнення до скарги на дії та бездіяльність державного виконання по справі №910/11108/15.

13.11.2018 через загальний відділ діловодства суду від відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подано заперечення на скаргу ПАТ Єврогазбанк . В заперечені зазначено, що головним державним виконавцем виконано всі належні дії, що до виконання ВП №49328918 з примусового виконання наказу №910/11108/15 від 16.07.2015, виданого Господарським судом міста Києва та просив суд відмовити в задоволені скарги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 відкладено розгляд скарги до 06.12.2018.

06.12.2018 через загальний відділ діловодства суду заявник подав пояснення на заперечення №49328918/20.1/12 від 13.11.2018 державного виконавця примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі №910/11108/15.

В судове засідання 06.12.2018 представники сторін не з'явились, про місце, час розгляду скарги були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" передбачено обов'язковість виконання судових рішень, невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Судом встановлено, що на виконанні відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України перебувало виконавче провадження № 49328918 з примусового виконання наказу № 910/11108/15 від 16.07.2015р., виданого Господарським судом міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Новітні Технології міста (далі - Боржник) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (далі - Стягувач) 36 340 000,00 грн. - заборгованість по кредиту, 8 363 178,09 грн. - відсотків за користування кредитом, 2 593 483,84 грн. - пені за прострочення сплати кредиту, 1 263 967,12 грн. - пеня за прострочення сплати процентів.

04.09.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у виконавчому проваджені № 49328918 було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження ( далі - Закон ).

За твердженням скаржника Постанову про повернення виконавчого документа стягувану від 04.09.2018 було направлено стягувачу, всупереч нормам ст. 28 Закону, лише 12.09.2018, про що свідчить інформація про відстеження поштового пересилання за штрихкодовим ідентифікатором 0100165382093, тому на його думку вищенаведені порушення при надсиланні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.09.2018, виникають сумніви у сумлінності виконання виконавчого провадження № 49328918.

У постанові від 04.09.2018 про повернення виконавчого документа стягувану "далі - постанова) зазначено, що у боржника відсутнє майно на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону заходи щодо розшуку майна виявилися безрезультатними. В зв'язку з цим, виконавчий документ підлягає поверненню стягувану з правом його повторного пред'явлення до виконання.

Проте в матеріалах виконавчого провадження відсутня відповідь на запит регіонального сервісного центру МВС в м.Києві про наявність або відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

Також відсутні відповіді на запити зроблені державним виконавцем до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві та Головного управління Держгеокадастру в м. Києві про наявність або відсутність майна зареєстровано за боржником.

Крім того того в матеріалах виконавчого провадження не було акту виходу державного виконавця, щодо перевірки майнового стану за місцем реєстрації боржника.

У виконавчому проваджені №49328918 не накладено арешт на грошові кошти боржника.

Стягувачем до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України подавалась заява про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон від 12.12.2017 № 2005 у виконавчому провадженні № 49328918.

Проте державний виконавць не звертався до суду за встановленням обмеження у праві виїзду боржника та не повідомив стягувана про результат розгляду вищезазначеної заяви.

В матеріалах справи наявна лише одна інформаційна довідка з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 18.12.2017.

Суд дослідив наявні матеріали справи, встановив, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України 12.11.2015 прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49328918 . З метою забезпечення виконання рішення суду прийнято постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, а саме все рухоме та нерухоме майно та грошових коштів на рахунках боржника в межах суми стягнення з урахуванням виконавчого збору та було внесено відповідні запити до УДАЇ ГУ МВС України в м. Києві, Головне управління держземагенства у м. Києві, Державної інспекції України з безпеки на морськму та річковому транспорті, Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку, Регіональний сервісний центр МВС у м. Києві.

Від вищевказаних органів надійшли відповідді на запити державного виконавця, в яких зазначено, що майно у боржника відсутнє.

04.09.2018 стяршим державним виконавцем Департаментом державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О. було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

З даних постанов та запитів вбачається, що станом на вересень 2018 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Канцедалом О.О., в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", не виконувалися належним чином виконавчі дії з примусового виконання рішення Господарського суду від 25.06.2015 по виконавчому проваджені №49328918, не проводилися дії щодо належного розшуку майна боржника, у зв'язку з чим не виносилося відповідних постанов.

За статтею 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Відповідно до ст. 10 України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов'язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" вбачається, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п'ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Постанова про зняття арешту виноситься виконавцем не пізніше наступного робочого дня після надходження до нього документів, що підтверджують наявність підстав, передбачених частиною четвертою статті 59 цього Закону, та надсилається в той самий день органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

За порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавці несуть відповідальність в порядку, встановленому законом.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

В силу абз. 2 ч. 9 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Відповідно до ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з статтею 54 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до органів доходів і зборів. Органи доходів і зборів зобов'язані протягом трьох робочих днів з дня одержання відповідної вимоги виконавця надати виконавцю необхідні документи та інформацію.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом .

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

За п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод Висока Договірна Сторона зобов'язана гарантувати кожному при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків справедливий судовий розгляд впродовж розумного строку.

За ст.1 першого Протоколу до Конвенції кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном і не може бути його позбавлена інакше як в інтересах суспільства.

За ст. 13 кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Разом з тим, Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.06.2015, яке набрало законної сили 14.07.2015 було видано Господарським судом міста Києва наказ №910/11108/15 від 16.07.2015 на даний час не виконано, належних заходів щодо примусового виконання рішення в період з моменту відкриття 12.11.2015 та 04.09.2018 (постанова про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання) не вживались.

Судом встановлено, що постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канцедал О.О. по виконавчому провадженні №49328918 від 04.09.2018 була виконана остання дія, а саме було винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу без виконання. Виконавчи дії щодо боржників юридичних осіб повинні бути безперервними та систематичними.

Проте в матеріалах скарги відсутні докази щодо вчинення всіх дій, направлених на не упереджене та своєчасне примусове виконання наказу, що є порушення вимог чинного законодавства.

Суд вважає, що такі дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не відповідають нормам чинного законодавства України та вважає порушеними права стягувача як сторони у виконавчому провадженні №49328918, а також фактичним обставинам, що мають суттєве значення, з огляду про наступне.

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канцедал О.О. не вжито всіх, передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу суду від 16.07.2015 у даній справі, що призвело до невиконання судового рішення у даній справі та не проводились належні дії щодо розшуку майна, у зв'язку з чим не виносилось відповідних постанов, не направлялись періодично запити до всіх органів державної влади, які відповідно до законодавства володіють відповідною інформацією.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України "Про виконавче провадження" неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Законом надані широкі права та повноваження державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог державного виконавця, тощо.

Зокрема, державним виконавцем жодних дій з приводу розшуку майна боржника періодично (через кожні 2 тижні) не проводилось.

Законом визначено, що примусове стягнення, яке має здійснювати державний виконавець, полягає не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.

Матеріали справи не містять доказів реального належного здійснення головним державним виконавцем заходів примусового виконання рішення суду, відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п. 9.13 Постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Всупереч та в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що передбачають неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використовування наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом старшим державним виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Канцедал О.О. не було вчинено належних заходів виконавчого провадження з метою реального виконання рішення суду у даній справі, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про те, що права заявника було порушено, а дії старшого державного виконавця, що полягає у не здійсненні виконавчих дій щодо виконавчого провадження ВП №49328918 є неправомірною, у зв'язку з чим подана скарга є обґрунтованою та задовольняється судом.

Керуючись ст.ст. 234, 339, 341. 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" на дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України по справі № 910/11108/15 задовольнити.

Визнати дії відділу примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України щодо повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому проваджені №49328918;

Зобов'язати відділ примусового виконання рішення Департаменту державної виконавчої служби Міністерства Юстиції України скасувати постанову від 04.09.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому проваджені №49328918;

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст підписано 11.12.2018

Суддя І.І. Борисенко