Рішення

від 04.12.2018 по справі 910/12900/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.12.2018Справа №910/12900/18 За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СПЕЦ ТРАНС"

третя особа ОСОБА_1

про відшкодування шкоди в порядку регресу 23 080,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Секретар судового засідання Холодна Н.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЮНІВЕС" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СПЕЦ ТРАНС", третя особа ОСОБА_1 про стягнення 23 080,00 грн. суми страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 13.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2018 відкладено розгляд справ на 04.12.2018.

Відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України судом вчиненні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи.

Ухвали суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська,114.

Проте, за зазначеною адресою відповідача не було розшукано, а тому конверт з вказаною ухвалою суду було повернуто назад до суду, із відповідною відміткою про це органу поштового зв'язку (за закінченням встановленого строку зберігання).

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За встановлених обставин справи, відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань.

На призначене судове засідання 04.12.2018 представники сторін не з'явилися, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.05.2017 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія " ЮНІВЕС" (далі - страховик, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКО СПЕЦ ТРАНС (далі - страхувальник) був укладений Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників належних транспортних засобів, посвідчених полісом №АМ/0048446 (далі - поліс), у відповідності до умов якого цивільно-правової відповідальність водіїв транспортного засобу ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, був застрахований Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЮНІВЕС" на умовах визначених спеціальним Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

14.02.2018 о 05:40 год., по вул. Березняківській, 17/1 на території гаражного кооперативу Богатир , в м. Києві, ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував належного технічного стану свого транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до самовільного викиду стріли на припаркований транспортний засіб OPEL Omega , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження цих транспортних засобів, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п. 2.3 б , п. 13.1 ПДР.

Причиною дорожньо-транспортного пригоди стало те, що водій ОСОБА_1, керуючи автомобілем ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, не врахував належного технічного стану свого транспортного засобу, не дотримався безпечного бокового інтервалу, що призвело до самовільного викиду стріли на припаркований транспортний засіб OPEL Omega , державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що спричинило пошкодження транспортних засобів, чим порушив п.п. 2.3 б , п. 13.1 Правил дорожнього руху. Дана обставина підтверджується постановою Дніпровського районного суду м. Києва справа №755/3107/18 від 20.03.2018, копії яких містяться у матеріалах справи.

20.03.2018 постановою Дніпровського районного суду м. Києва в адміністративній справі №755/3107/18 визнано винного - ОСОБА_1 у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

На підставі заяви на виплату страхового відшкодування від потерпілої особи, а також враховуючи інші матеріали страхової справи, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЮНІВЕС" було виплачено страхове відшкодування на користь потерпілій особі в розмірі 23 080,00 грн., що підтверджується платіжними дорученням №27933 від 04.07.2018.

Отже, відповідач є особою на яку полісом № АМ/0048446 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, на час спірної дорожньо-транспортної пригоди.

Причиною виникнення даного спору є питання щодо наявності підстав для стягнення визначеної позивачем суми фактичних витрат пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу у розмірі 23 080,00 грн., які відповідачем як винної особи не відшкодовані.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодовує шкоду, заподіяну іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмір виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до норм ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.

Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.

Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Судом враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 Цивільного кодексу України та частини 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виник обов'язок з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи страховика винної особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Дійсний зміст правовідносин, які виникли між сторонами, регулюється не тільки приписами Закону України "Про страхування", а і загальними нормами цивільного законодавства та спеціальними нормами Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", за змістом якого обсяг відповідальності страховика, що виник за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, є обмеженим лімітом відповідальності, зазначеним в полісі, і розраховується з урахуванням зносу деталей, замінених у процесі відновлення транспортного засобу.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування, позивачем розраховано страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції від 02.02.2017 №7510 системи AUDATEX, згідно якої вартість ремонту склала 47 076,89 грн.

Відповідно до Звіту №581 від 25.06.2018 про оцінку вартості матеріального збитку транспортного засобу OPEL Omega , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 з вартість відновленого ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 23 080,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача з претензією вих. №18/08/02-06 від 02.08.2018 про відшкодування завданих збитків в розмірі 23 080,00 грн.

Згідно з п.п. г , пп. 38.1 ст.38 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страховика або водія забезпеченого транспортного засобу, якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Доказом того, що ДТП сталася внаслідок технічно-несправного стану транспортного засобу та обладнання транспортного засобу ЗИЛ , державний реєстраційний номер НОМЕР_1, є постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2018.

Враховуючи винність ОСОБА_1 у настанні вищевказаної ДТП, порушення відповідачем обов'язків, встановлених Законом України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , а також здійснення Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ЮНІВЕСТ виплати страхового відшкодування потерпілій стороні, відповідачем мають бути компенсовані понесені позивачем збитки в повному обсязі.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу №АМ/0048446 та положення статей 9, 12, 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 993 Цивільного кодексу України, суд вказує на те, що на відповідачеві за полісом № АМ/0048446 лежить обов'язок відшкодувати за спірним страховим випадком 23 080,00 грн., що не перевищує ліміту відшкодування (відповідно до ліміту полісу №АМ/0048446 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 100 000,00 грн.).

Згідно ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Відповідно до умов полісу № АМ/0048446 розмір франшизи становить 0,00 грн. Отже, сума зобов'язання, що має бути сплачена відповідачем становить 23 080,00 грн. = (23 080,00 грн. - 0,00 грн. франшизи).

Отже, відповідно до ст. 25 Закону України "Про страхування", умов договору на підставі заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування та заяви страхувальника про узгодження розміру страхового відшкодування, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ЮНІВЕС" було здійснено перерахування грошових коштів на реквізити страхувальника у розмірі 23 080,00 грн., що підтверджується страховим актом №ГО-11288/КВ4 від 02.07.2018 та платіжним дорученням №27933 від 04.07.2018.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю у сумі 23 080,00 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 178, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО СПЕЦ ТРАНС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 114, ідентифікаційний код 40638994) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, ідентифікаційний код 32638319) суму збитків в порядку регресу у розмірі 23 080 (двадцять три тисячі вісімдесят) грн. 00 коп. та 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.00 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили в порядку в порядку встановленому в ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 13.12.2018

Суддя І.І. Бориcенко