Рішення

від 14.12.2018 по справі 910/13781/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 14.12.2018Справа №  910/13781/18 За позовомПублічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»  в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації   до  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма-ГТ»          простягнення 18  651,97грн.           Суддя Смирнова Ю.М. Без виклику учасників справи ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз»  в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації  звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма-ГТ» 18  651,97 грн., з яких: 15 523,78 грн. основної заборгованості, 291,84 грн. інфляційних втрат, 272,10 грн. 3% річних, 2 564,25 грн. пені. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору розподілу природного газу №366т від 01.11.2016, внаслідок чого позивач вказує на наявність підстав для стягнення з відповідача основної заборгованості, пені, а також застосування відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 за вказаним позовом відкрито провадження у справі №910/13781/18,  вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали. Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу. Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення. За приписами ч.1 ст.7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру. Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду була направлена судом рекомендованим листом із повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01021, м.Київ, Кловський узвіз, 11. Крім того, ухвала суду була надіслана і за адресами, вказаними позивачем у позові. Однак, конверт з ухвалами Господарського суду міста Києва були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання". Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення. Відтак, за висновками суду, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки "за закінченням строку зберігання" свідчить про відмову відповідача отримати копію судового рішення за адресою свого місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, і вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.03.2018 в справі №911/1163/17. У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. За змістом ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень – автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва в справі №910/13781/18 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Отже, судом вчинені всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма-ГТВ” про розгляд справи Господарським судом міста Києва. Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2018 не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва – ВСТАНОВИВ: 01.11.2016 між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (як оператором ГРМ), що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії від 26.06.2015, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фірма-ГТ» (споживач)  укладено договір  природного газу № 366т (далі - договір), який укладено з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. П. 1.3 договору зафіксовано, що договір є публічним, є договором приєднання. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви приєднання за формою, наведеною у додатках до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку № 3 до договору та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документальне підтвердження споживання природного газу. Відповідачем було підписано заяву – приєднання до договору за формою, згідно додатку № 2 до договору. Також, між позивачем та відповідачем було підписано та посвідчено печатками обох сторін Договірні обсяги постачання природного газу на 2017 рік, згідно яких постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсязі 266 тис.куб.м., у т.ч. за місяцями та кварталами: -          І квартал: січень – 10 куб.м., лютий – 30 куб.м., березень – 30 куб.м., загалом – 70 куб.м.; -          ІІ квартал: квітень – 20 куб.м., травень – 5 куб.м., червень – 1 куб.м., загалом – 26 куб.м.; -          ІІІ квартал: липень – 5 куб.м., серпень – 10 куб.м., вересень – 15 куб.м., загалом 30 куб.м.; -          ІV квартал: жовтень – 50 куб.м., листопад – 50 куб.м., грудень 40 куб.м., загалом 140 куб.м. Крім того, між позивачем та відповідачем було підписано та посвідчено печатками обох сторін Договірні обсяги постачання природного газу на 2018 рік, згідно яких постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсязі 89 тис.куб.м., у т.ч. за місяцями та кварталами: -          І квартал: січень – 25 куб.м., лютий – 12 куб.м., березень – 1 куб.м., загалом – 38 куб.м.; -          ІІ квартал: квітень – 1 куб.м., травень – 0 куб.м., червень – 0  куб.м., загалом – 1 куб.м.; -          ІІІ квартал: липень – 0 куб.м., серпень – 0 куб.м., вересень – 0 куб.м., загалом 0 куб.м.; -          ІV квартал: жовтень – 0 куб.м., листопад – 0 куб.м., грудень 0 куб.м., загалом 0 куб.м. Відповідно до п. 2.1 договору, оператор ГРМ зобов'язався надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язався прийняти зазначену послуг та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором. Згідно з пунктом 5.2 договору, визначення об'єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві – приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом газорозподільних систем та цим договором. Якщо комерційний вузол обліку встановлений не на межі балансової належності сторін (точка вимірювання не збігається з точкою комерційного обліку), фактичний об'єм природного газу визначається з урахуванням втрат та витрат природного газу між точкою вимірювання і межею балансової належності сторін шляхом їх додавання/віднімання до/від об'єму природного газу, визначеного комерційним вузлом обліку в точці вимірювання, відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Для визначення об'єму розподілу та споживання природного газу беруться дані комерційного вузла обліку оператора ГРМ. У разі відсутності комерційного вузла обліку в оператора ГРМ беруться дані комерційного вузла обліку споживача. Пунктом 5.3 договору визначено, що за розрахункову одиницю розподіленого та спожитого природного газу береться один кубічний метр (м куб.) природного газу, приведений до стандартних умов, визначених в Кодексі газорозподільних систем. Згідно з п. 5.4 договору, порядок визначення об'єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об'ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем та з урахуванням вимог цього договору. Відповідно до п. 5.6 договору, після визначення загального об'єму розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу, приведеного до стандартних умов, оператор ГРМ в установленому порядку здійснює переведення величини об'єму природного газу в обсяг розподіленої (спожитої) енергії, що має визначатись за трьома одиницями виміру: в - кВт·год, в - Гкал, в - МДж. Дані про об'єм (м куб.) та обсяг (кВт·год, Гкал, МДж) розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за розрахунковий період (місяць) зазначаються оператором ГРМ в особистому кабінеті споживача (після його запровадження) та/або в рахунку про сплату послуги за цим договором. Оператор ГРМ зобов'язується в установленому порядку передавати інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого споживачу (спожитого ним) природного газу за відповідний період оператору ГТС для можливості її використання суб'єктами ринку природного газу, у тому числі постачальником споживача. Споживач (крім побутового) зобов'язується довести інформацію про загальний об'єм та обсяг розподіленого та спожитого природного газу за відповідний період своєму постачальнику. Визначені за умовами цього договору об'єми та обсяги розподілу та споживання природного газу є обов'язковими для їх використання у взаємовідносинах між споживачем та його постачальником. За наявності розбіжностей у частині визначення об'єму та/або обсягу розподіленого та спожитого природного газу вони підлягають урегулюванню відповідно до умов цього договору або в судовому порядку. До вирішення цього питання величина об'єму та обсягу розподіленого та спожитого природного газу встановлюється відповідно до даних оператора ГРМ. Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата вартості послуги оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, а саме 395,80 грн. і ПДВ 79,16 грн. Разом до сплати 474,96 грн. за 1000 м.куб, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Відповідно до пункту 6.2 договору, тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов'язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення. Пунктом 6.3 договору, розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Згідно з п. 6.4 договору, оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим договором здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка оператора ГРМ. Оплата здійснюється виключно грошовими коштами на поточний рахунок оператора ГРМ. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ. Відповідно до п. 6.6 договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватися підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. П.п. 2 п. 7.1 договору, оператор ГРМ зобов'язався забезпечити можливість цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи в межах величини приєднаної потужності його об'єкта та передачу належних споживачу об'ємів (обсягів) природного газу з дотриманням належного рівня надійності, безпеки, якості та величини його тиску за умови дотримання споживачем вимог цього Договору. Згідно з п.п. 1 п. 7.2 договору, оператор ГРМ має право отримувати від споживача плату за цим договором. Відповідно до п.п. 1 п. 7.4 договору, споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором Пунктом 8.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України. Згідно з п. 8.2 договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Відповідно до додаткової угоди № 1 до договору, тариф з 1 січня 2017 року встановлений у розмірі 627,12 грн. за 1000 куб.м. Відповідно до актів приймання – передачі послуг розподілу природного газу, у листопаді 2017 року обсяг переданого газу складає 13,305 тис.куб.м., у грудні 2017 року – 25,001 тис. куб.м., у січні 2018 року – 22,185 тис. куб.м., у лютому 2018 року – 6,038 тис. куб.м., а загалом – 66,529 куб.м. Вказані акти приймання – передачі послуг розподілу природного газу підписані представниками сторін, підписи яких посвідчені відбитками печатки позивача та відповідача. Згідно з актами – рахунками прийому-передачі послуг з розподілу природного газу від 30.11.2017 на суму 8  343,83 грн., віл 31.12.2017 на суму 15  678,62 грн., від 31.01.2018 на суму 13  912,66 грн., від 28.02.2018 на суму 3  786,55 грн., позивачем, як оператором ГРМ, було надано, а відповідачем, як споживачем, прийнято послуг загалом на суму 41  721,66 грн. Вказані акти-рахунки прийому – передачі послуг розподілу природного газу підписані представниками сторін. Таким чином, позивачем було надано, а відповідачем прийнято послуг з розподілу природного газу загалом на суму 41  721,66 грн. (66,529 куб.м. х 627,12 грн./куб.м. (тариф згідно додаткової угоди № 1)). Як зазначав позивач у позові та розрахунку до нього, відповідачем було сплачено на користь позивача 17.11.2017 -  673,52 грн., 11.01.2018 – 19  157,88 грн., переплата станом на 01.11.2017 становить 6  366,48 грн., заборгованість відповідача по договору складає 15  523,78 грн., що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду про стягнення 15  523,78  грн. основного боргу. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору. Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами. За правовою природою укладений між сторонами Договір є договором надання послуг. Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п.1 ст. 612 Цивільного кодексу України). Судом встановлено, що відповідачем всупереч п. 6.1, п. 6.2, п. 6.3, п. 6.4, п. 6.4, п.п. 1 п. 7.4  договору та ст. 526, 903 Цивільного кодексу України не здійснено у повному обсязі оплату наданих послуг з розподілу природного газу за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість за договором у загальному розмірі 15  523,78 грн. Оскільки факт порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору  в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги з розподілу природного газу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 15  523,78 грн. заборгованості підлягає задоволенню в повному обсязі. Стосовно позовних вимог про стягнення пені за загальний період з 11.12.2017 по 05.09.2018, 3% річних за загальний період з 11.12.2017 по 17.09.2018 та інфляційних втрат за період з січня 2018 року по вересень 2018 року, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання. Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст.625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Пунктом 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" №14 від 17.12.2013 визначено, що індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція). Відповідно до листа Верховного Суду України від 01.07.2014 "Аналіз практики застосування ст.625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України). Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати наданих послуг з розподілу природного газу (за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року включно)  у визначений договором строк, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, інфляційних втрат та 3% річних підлягають задоволенню. Суд, перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних, який наданий позивачем, дійшов висновку про задоволення вимог останнього в цій частині в повному обсязі, з урахуванням визначеної судом належної до стягнення суми основного боргу, умов договору щодо строку оплати та вимог чинного законодавства України. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню: -  пеня загалом в розмірі 2  564,25 грн. (25,18 грн. пені (за зобов'язаннями за листопад місяць 2017 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.12.2017 по 10.01.2018) + 1  946,85 грн. пені (за зобов'язаннями за січень 2018 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.02.2018 по 08.08.2018) + 617,39 грн. пені (за зобов'язаннями за лютий 2018 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.03.2018 по 05.09.2018)); - 3% річних загалом в розмірі 272,10 грн. (3,00 грн. (за зобов'язаннями за листопад місяць 2017 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.12.2017 по 10.01.2018) + 210,00 грн. (за зобов'язаннями за січень 2018 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.02.2018 по 17.09.2018) + 59,10 грн. (за зобов'язаннями за лютий 2018 року, період нарахування визначений вірно позивачем з 11.03.2018 по 17.09.2018)); - інфляційні втрати загалом в розмірі 291,84 грн. за період з січня 2018 року по вересень 2018 року. За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі. У зв'язку із задоволенням позову 1  762,00 грн. судового збору та 48,00 грн. вартості поштового відправлення на підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма-ГТ» (01021, місто Київ, Кловський узвіз, буд. 11, ідентифікаційний код 40045445) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Південна, 1, ідентифікаційний код 03361075) в особі Слов'янського управління по газопостачанню та газифікації (84122 Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Світлодарська. буд. 28-Б, ідентифікаційний код 033610705095) 15 523 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 78 коп. основного боргу, пеню у розмірі 2 564 (дві тисячі п'ятсот шістдесят чотири) грн. 25 коп., 3% річних  у розмірі 272 (двісті сімдесят дві) грн. 10 коп., інфляційні втрати у розмірі 291 (двісті вісімдесят одна) грн. 84 коп., судовий збір у розмірі 1  762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00  коп. та 48 (сорок вісім) грн.00 коп. витрат на поштові відправлення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення, відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України та п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.                                                                                            Суддя                                                                                                             Ю.М. Смирнова