Рішення

від 04.12.2018 по справі 913/466/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 грудня 2018 року Справа № 913/466/18

Провадження №19/913/466/18

Розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок" (вул. Гагаріна, 115, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412)

до Установи комунальної власності волейбольного клубу "Сєвєродончанка" (вул. Маяковського, 28, м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400)

про стягнення 252547 грн 95 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Козачок С.М., представник за довіреністю №80 від 11.01.2018; Погребняк Д.Є., ордер на надання правової допомоги серії ПТ №109018 від 02.08.2018;

від відповідача - представник не прибув

В С Т А Н О В И В:

Комунальне підприємство "Житлосервіс "Світанок" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Установи комунальної власності волейбольного клубу "Сєвєродончанка" про стягнення заборгованості у розмірі 250000 грн 00 коп. та 3 % річних у розмірі 2547 грн 95 коп. за договором про надання поворотної фінансової допомоги №9 від 19.04.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання поворотної фінансової допомоги №9 від 19.04.2018, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 31.10.2018.

Ухвалою суду від 31.10.2018 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 20.11.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 04.12.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 04.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

19.04.2018 між Комунальним підприємством "Житлосервіс "Світанок" (позикодавець, позивач) та Установою комунальної власності волейбольного клубу "Сєвєродончанка" (позичальник, відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги №9, відповідно до п.1 якого, позикодавець надає позичальнику поворотну фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в межах суми 250000 грн 00 коп. без ПДВ на банківські реквізити позичальника (п.2.1 договору).

Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню на протязі одного місяця з дня її надання (п.3.1 договору).

Сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором відповідно до чинного законодавства України (п.4.1 договору).

Договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами їх зобов'язань за договором (п.8.1 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу поворотну фінансову допомогу на загальну суму 250000 грн 00 коп., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №201 від 19.04.2018.

06.06.2018 позивач звернувся до відповідача з претензією №1478, в якій вимагав повернення фінансової допомоги в сумі 250000 грн 00 коп.

Дана претензія залишена відповідачем без розгляду, що стало підставою для звернення заявника з даним позовом до суду.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою суттю укладений сторонами договір про надання поворотної фінансової допомоги №9 від 19.04.2018 є договором позики.

Відповідно до частини першої статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Факт видачі відповідачу поворотної фінансової допомоги на загальну суму 250000 грн 00 коп. підтверджується платіжним дорученням №201 від 19.04.2018.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно зі ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач в обумовлений в п.3.1 договору строк грошові кошти не повернув.

Крім того, 06.06.2018 позивач звертався до відповідача з претензією №1478.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги №9 від 19.04.2018 в сумі 250000 грн 00 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 20.04.2018 по 21.08.2018 у сумі 2547 грн 95 коп. господарський суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних, судом встановлено, що він є арифметично невірним, оскільки позивачем невірно зазначено дату виникнення прострочення - 20.04.2018, у той час як вірною датою є 21.05.2018.

Водночас, господарський суд, здійснивши перерахунок 3% річних вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню 3 % річних за період з 21.05.2018 по 21.08.2018 у сумі 1910 грн 96 коп.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню частково.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Відносно заявлених позивачем до відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.131 2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (ст.10 Закону України "Про судоустрій і статус суддів") передбачено право учасників справи користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом

Відповідно до ч.1 ст.126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат(ч.2 ст.126 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Ураховуючи ст.28 Правил адвокатської етики (затверджені звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу "розумного обґрунтування" розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження надання адвокатських послуг, позивачем надано: копію договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 01.08.2018, рахунок - фактуру №12 від 03.09.2018 на суму 10000 грн 00 коп., акт про надання професійної правничої допомоги №1 від 01.09.2018; копію платіжного доручення №2863 від 11.09.2018, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, ордер на надання правової допомоги №109018 від 02.08.2018.

В акті про надання професійної правничої допомоги №1 від 01.09.2018 зазначено, що адвокат надав, а клієнт прийняв правову допомогу на суму 10000 грн 00 коп.

У письмових поясненнях б/н від 19.11.2018 представник позивача зазначив, що позивач з метою вирішення питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором №9 від 19.04.2018 та за договором від 03.01.2018 звернувся за правничою допомогою до Адвокатського об'єднання. Але в процесі надання правничої допомоги, подано позов про стягнення заборгованості лише за одним договором - №9 від 19.04.2018. Тому витрати на правничу допомогу за цим позовом склали 8000 грн 00 коп.

Суд зауважує, що розрахунок 3 % річних здійснено адвокатом невірно, суд самостійно здійснив перерахунок 3 % річних, у зв'язку з чим, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 7979 грн 82 коп.

Керуючись ст.ст.123, 126, 129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок" до Установи комунальної власності волейбольного клубу "Сєвєродончанка" задовольнити частково.

2. Стягнути з Установи комунальної власності волейбольного клубу "Сєвєродончанка" (вул.Маяковського, б.28, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400, ідентифікаційний код 25057946) на користь Комунального підприємства "Житлосервіс "Світанок" (вул.Гагаріна, б.115, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93412, ідентифікаційний код 32830821) заборгованість у розмірі 250000 грн 00 коп., 3% річних у сумі 1910 грн 96 коп., судовий збір в сумі 3778 грн 67 коп., витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7979 грн 82 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.12.2018.

Суддя Т.В. Косенко