Рішення

від 04.12.2018 по справі 913/463/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022 м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79 inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

04 грудня 2018 року Справа № 913/463/18

Провадження №19/913/463/18

Розглянувши матеріали справи в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (юридична адреса: квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021; адреса для листування: вул. Гагаріна, 1к/3, м. Щастя, Новоайдарський район, Луганська область, 91480)

до Луганського міжрайонного управління водного господарства (вул. Центральна, 2, смт Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200)

про стягнення 181359 грн 46 коп.

Суддя Господарського суду Луганської області Косенко Т.В.

Секретар судового засідання - Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Оніпко Т.М., представник за довіреністю №10 від 01.01.2018;

від відповідача - представник не прибув

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Луганського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію в сумі 73945 грн 06 коп., плати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 92502 грн 17 коп., пені в сумі 12388 грн 83 коп., інфляційних втрат в сумі 1173 грн 52 коп. та 3 % річних у сумі 1349 грн 88 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30 від 07.07.2015, №30 від 16.02.2016, №30 від 27.03.2017, №30 від 29.03.2018 та договором про постачання електричної енергії №30 від 15.09.2016 стосовно повної та своєчасної оплати рахунків.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 03.10.2018 відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 31.10.2018.

Ухвалою суду від 31.10.2018 відкладено розгляд справи в підготовчому провадженні на 20.11.2018.

Ухвалою суду від 20.11.2018 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті на 04.12.2018.

Представник позивача в судовому засіданні 04.12.2018 підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, явку представника у судове засідання не забезпечив. Неподання відзиву на позовну заяву та неприбуття у судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті.

Згідно положень ст.165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 04.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд зазначає наступне.

07.07.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30, за умовами п.1.1 якого, постачальник зобов'язується у 2015 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1526,1 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

16.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30, за умовами п.1.1 якого, постачальник зобов'язується у 2016 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1526,1 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

15.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №30, за умовами п.1.1 якого, постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1526,1 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

27.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30, за умовами п.1.1 якого, постачальник зобов'язується у 2017 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1526,1 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

29.03.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (постачальник, позивач) та Луганським міжрайонним управлінням водного господарства (споживач, відповідач) укладено договір про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30, за умовами п.1.1 якого, постачальник зобов'язується у 2018 році поставити споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною дозволеною потужністю 1526,1 кВт, величини якої по кожному об'єкту зазначені у додатку до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії споживача", а споживач - оплатити постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 9 договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини (пп.7.4.2 п.7.4 договорів/пп.4.4.2 п.4.4 договору).

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 (пп.4.4.1 п.4.4) договорів у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки.

Відповідно до п.8 (9) додатку "Порядок розрахунків" до договорів №30 від 07.07.2015, №30 від 16.02.2016 та №30 від 15.09.2016, розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

Відповідно до п.9 додатку "Порядок розрахунків" до договорів №30 від 27.03.2017 та №30 від 29.03.2018 розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію; за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності; за перетікання реактивної електроенергії; оплату сум на відшкодування збитків; оплату пені, 3% річних та інфляційних нарахувань за порушення строків розрахунків споживач здійснює на підставі наданих постачальником рахунків протягом 10 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання. Розрахунок за необліковану електроенергію споживач здійснює на підставі наданого постачальником рахунку протягом 30 календарних днів, починаючи з наступного дня після його отримання. Дата оплати рахунка (здійснення розрахунку) визначається датою, на яку були зараховані кошти на поточні рахунки постачальника.

На виконання вказаних умов договорів та додатків до них позивачем були надані відповідачеві послуги з постачання електричної енергії, які відповідач оплачував частково, внаслідок чого за ним виникла заборгованість по оплаті за спожиту активну електроенергію в сумі 73945 грн 06 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 92502 грн 17 коп., за стягненням яких позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч.1 ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладені між сторонами у справі договори про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30 від 07.07.2015, №30 від 16.02.2016, №30 від 27.03.2017, №30 від 29.03.2018 та договір про постачання електричної енергії №30 від 15.09.2016 є договорами енергопостачання, до яких слід застосовувати відповідні положення Господарського та Цивільного кодексів України.

Відповідно до ч.1 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно із ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, тобто - неналежне виконання.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт поставки відповідачеві електроенергії за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30 від 07.07.2015, №30 від 16.02.2016, №30 від 27.03.2017, №30 від 29.03.2018 та договором про постачання електричної енергії №30 від 15.09.2016 підтверджується матеріалами справи, зокрема, актами прийняття-передавання товарної продукції та виставленими рахунками.

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договорами про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти №30 від 07.07.2015, №30 від 16.02.2016, №30 від 27.03.2017, №30 від 29.03.2018 та договором про постачання електричної енергії №30 від 15.09.2016 за спожиту активну електроенергію за період з листопада 2017 року по січень 2018 року в сумі 73945 грн 06 коп.

Згідно з Додатками Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам Споживачу:

- на жовтень 2015 було встановлено обсяг електричної енергії 8749 кВтг, який у подальшому на підставі листа Споживача від 12.10.2015 р. та відповідно до п.9.5 договору №30 про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 07.07.2015 був скоригований в обсязі 6576 кВтг. Споживачем спожито 21050 кВтг, що підтверджується наданим Споживачем Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за жовтень 2015 та Актом прийняття-передавання продукції за жовтень 2015. Отже, перевищення договірних величин споживання електричної енергії за жовтень 2015 склало 14474 кВтг. (21050 кВтг. - 6576 кВтг);

- на квітень 2016 встановлено обсяг електричної енергії 1304 кВтг., Споживачем спожито 2576 кВтг., що підтверджується наданим Споживачем Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за квітень 2016 та Актом прийняття - передавання товарної продукції за квітень 2016. В даному розрахунковому періоді, один з розрахункових обліків Споживача було знято для проведення повірки, що підтверджується актами технічної перевірки/заміни засобів обліку електричної до 1000 В/пломбування №0034560 від 03.03.2016 та №0034555 від 05.04.2016. Відповідно до абз.5 п.6.20. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 №28 (далі ПКЕЕ) у разі заміни та/або повірки приладів електричної енергії, трансформаторів струму чи напруги, за умови споживання електричної енергії впродовж строку виконання зазначених робіт, обсяг спожитої електричної енергії визначається за фактичним середньодобовим споживанням попереднього розрахункового періоду. Тому, Споживачу обсяг електричної енергії за однією із площадок вимірювання нарахований по середньодобовому споживанню за попередній розрахунковий період (568 кВтг.). Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається на час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття - передавання електричної енергії. Обсяг електричної енергії, нарахований по середньодобовому споживанню за попередній період є розрахунковим, а не фактичним, тому при нарахуванні плати за перевищення договірних величин не враховується. Таким чином, перевищення договірних величин споживання електричної енергії за квітень 2016 склало 704 кВтг. (2576 вВтг. - 1304 кВтг. - 568 кВтг.);

- на грудень 2016 встановлено обсяг електричної енергії 387 кВтг. Споживачем спожито 398 кВтг., що підтверджується наданим Споживачем Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за грудень 2016, Актом про використану електричну енергію за грудень 2016 та Актом прийняття передавання товарної продукції за грудень 2016. Отже перевищення договірних величин споживання електричної енергії за грудень 2016 склало 11 кВтг. (398 кВтг. - 387кВтг.);

- на липень 2017 встановлено обсяг електричної енергії 16992 кВтг. Споживачем спожито 33310 кВтг., що підтверджується наданим Споживачем Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за липень 2017 р. (копія додається), Актом про використану електричну енергію за липень 2017 та Актом прийняття передавання товарної продукції за липень 2017. Отже перевищення договірних величин споживання електричної енергії за липень 2017 склало 16318 кВтг (33310 кВтг. - 16992 кВтг.);

- на січень 2018 було встановлено обсяг електричної енергії 900 кВтг., на підставі листа Споживача вх. №1240 від 23.10.2017 та відповідно до п.9.5. Договору №30 про закупівлю (постачання) електричної енергії за державні кошти від 27.03.2017. Споживачем спожито 14688 кВтг., що підтверджується наданим Споживачем Актом про зняття показів розрахункових засобів обліку електричної енергії за січень 2018, Актом про використану електричну енергію за січень 2018 та Актами прийняття та передавання товарної продукції за січень 2018. Отже перевищення договірних величин споживання електричної енергії за січень 2018 склало 13743 кВтг. (14688 кВтг. - 900 кВтг. - 28 кВтг. (перерахунок за грудень 2017) - 17 кВгг. (перерахунок за листопад 2017 р.).

Ураховуючи викладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 92502 грн 17 коп. та про їх задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за період з 05.12.2017 по 05.08.2018 в сумі 12388 грн 83 коп. суд зазначає наступне.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 (пп.4.4.1 п.4.4) договорів у разі порушення споживачем строку розрахунку за активну електричну енергію, строку внесення плати за перетікання реактивної електричної енергії та строків оплати за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, за необліковану електричну енергію та на відшкодування збитків споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої в період, за який сплачується пеня від розміру простроченого платежу за кожен день прострочення. На суму нарахованої пені, 3% річних та інфляційних нарахувань споживачу надаються окремі рахунки.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування пені у розмірі 12388 грн 83 коп. за період з 05.12.2017 по 05.08.2018, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню судом повністю.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 05.12.2017 по 31.08.2018 в сумі 1349 грн 88 коп. та інфляційних втрат за період з січня по липень 2018 року в сумі 1173 грн 52 коп. суд зазначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3 % річних у розмірі 1349 грн 88 коп. за період з 05.12.2017 по 31.08.2018, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню судом повністю.

Підпунктом 3.2 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" передбачено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування інфляційних втрат у розмірі 1173 грн 52 коп. за період з січня по липень 2018 року, судом встановлено, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв'язку з чим вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню судом повністю.

Ураховуючи викладене, позов підлягає задоволенню повністю.

Судовий збір покладається на відповідача згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.129, 165, 232, 233, 238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" до Луганського міжрайонного управління водного господарства задовільнити повністю.

2. Стягнути з Луганського міжрайонного управління водного господарства (вул. Центральна, 2, смт Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200, код ЄДРПОУ 01033763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021, код ЄДРПОУ 31443937) на р/р №260353349060 у філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, заборгованість за спожиту активну електроенергію в розмірі 73945 грн 06 коп., заборгованість за перевищення договірних величин споживання електричної енергії в сумі 92502 грн 17 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з Луганського міжрайонного управління водного господарства (вул. Центральна, 2, смт Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200, код ЄДРПОУ 01033763) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (квартал Гайового, 35 А, м. Луганськ, 91021, код ЄДРПОУ 31443937) на р/р №26008302703374 у філії ЛОУ АТ "Ощадбанк" у м. Сєвєродонецьк, МФО 304665, код ЄДРПОУ 31443937, пеню в сумі 12388 грн 83 коп., 3% річних у сумі 1349 грн 88 коп., інфляційні втрати в сумі 1173 грн 52 коп., судовий збір у сумі 2720 грн 39 коп., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст.256 Господарського процесуального кодексу України та порядку, визначеному п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14.12.2018.

Суддя Т.В. Косенко