Рішення

від 12.12.2018 по справі 914/1684/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2018 Справа №914/1684/18

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., секретар судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс Логістик", с.Велика Омеляна, Рівненський район, Рівненська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна виробнича компанія "ТА-Сільвер Фінанс Груп", м.Львів

про стягнення заборгованості.

Ціна позову - 55897,64грн.

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Заяв про відвід не поступало.

Розгляд справи судом.

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна виробнича компанія "ТА-Сільвер Фінанс Груп" про стягнення заборгованості в сумі 55897,64грн., з якої 39000,00грн. - основний борг, 6709,56грн. - 25% річних, 3900,00грн. - штрафу та 6288,08грн. - пені.

Ухвалою суду від 03.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та підготовче засідання призначено на 06.11.2018 року. Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкладено підготовче засідання на 27.11.2018 р. Ухвалою суду від 27.11.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.12.2018 року. Ухвалою суду від 03.12.2018р. відкладено розгляд справи по суті на 12.12.2018 р.

В судове засідання 12.12.2018р. позивач явки повноважного представника не забезпечив, від позивача подано клопотання за вх.№45391/18 від 26.11.2018р. про розгляд справи без участі повноважного представника позивача за наявними у справі матеріалами, та просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судові засідання 06.11.2018р., 27.11.2018р., 03.12.2018р. та 12.12.2018р. відповідач явки повноважного представника не забезпечив, вимоги ухвал суду не виконано, письмового відзиву не подано. Причини неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомлено, хоча відповідача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції, внесенням ухвал до Єдиного державного реєстру судових рішень, надісланням ухвал суду рекомендованою кореспонденцією із повідомленнями про вручення які надіслано відповідачу за адресою зазначеною у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ: 79024, м.Львів, вул.Старознесенська, буд.58, а також надісланням, зокрема ухвал суду від 27.11.2018р. та від 03.12.2018р. на електронну адресу відповідача зазначену відповідачем у спірному договорі.

Відповідно до п.3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 (із внесеними змінами і доповненнями) в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна виробнича компанія "ТА-Сільвер Фінанс Груп" є: 79024, м.Львів, вул.Старознесенська, буд.58.

Відповідачу надіслано ухвали господарського суду Львівської області від 03.10.2018р., від 06.11.2018р., від 27.11.2018р. та від 03.12.2018р. рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адреси зазначені у позовній заяві та витягу з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, відтак відповідача належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи судом. Крім цього, сторони не були позбавлені права та можливості ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua). Окрім того, ухвали суду від 27.11.2018р. та від 03.12.2018р. надсилались на електронну адресу відповідача зазначену відповідачем у спірному договорі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки. З врахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду усіх учасників судового процесу, судом забезпечено учасникам судового процесу рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав, визнання явки повноважного представника відповідача не обов'язковою, та те, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті, а також враховуючи подане позивачем клопотання про розгляд справи без його участі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними у справі матеріалами.

Позиції учасників справи.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідач у порушення умов договору №06/10/17 від 06.10.2017р. на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів оплати в розмірі 39000,00грн. згідно видаткової накладної №1330 від 13.12.2017р. на суму 49000,00грн. (з ПДВ) в повному обсязі не здійснив, тому просить суд стягнути вказану заборгованість. Окрім того, за прострочення оплати позивач нарахував відповідачу згідно п. 6.2. договору пеню в розмірі 6288,08грн. та 25% річних в розмірі 6709,56грн., а також згідно п. 6.3 договору 10% штрафу в розмірі 3900,00грн.

Письмового відзиву чи заперечень відповідачем не подано.

Обставини, встановлені судом.

06.10.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ренамакс Логістик" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна виробнича компанія "ТА-Сільвер Фінанс Груп" (замовник) укладено договір №06/10/17 на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, згідно із п. п. 1.1., 1.2. якого у відповідності з цим договором згідно замовлень на ремонт замовника, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг/робіт з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів Замовника (надалі - ТЗ) з встановленням (заміною) запчастин і використанням супутніх деталей, необхідних при проведенні зазначених робіт, а також поставку запасних частин, шиномонтажні послуги/роботи, що включають в себе монтаж/демонтаж коліс, розбортовку і забортовку коліс, балансування коліс, клеєння покришок, ремонт шин та камер, рихтування дисків, аргонне зварювання, сезонна заміна шин/коліс, послуги по відновленню протектора, а також поставку шин та коліс, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві надані послуги/роботи з ремонту на умовах, які передбачені цим договором. Для виконання визначених п. 1.1. договору робіт/послуг виконавець має право використовувати запасні частини та матеріали, вартість яких не включається до вартості виконаних робіт, а зазначається окремо в акті виконаних робіт. Право власності на використані запчастини, деталі та матеріали переходить до замовника після підписання сторонами актів виконаних робіт.

Пунктом 1.7. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. сторони визначили, що у відповідності до ст. 628 Цивільного кодексу України, даний договір є змішаним договором, який містить в собі елементи різних договорів, а саме: договору поставки та договору про надання послуг.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. загальна кількість послуг/робіт, що виконуються за цим договором не обмежена і дорівнює сумі послуг наданих протягом строку дії цього договору. Орієнтовна вартість робіт\послуг запасних частин та матеріалів сторонами попередньо вказується в наряд-замовленні. Остаточна вартість виконаних робіт, запасних частин та матеріалів вказується в Акті виконаних робіт, який складається виконавцем після проведення ремонту та технічного обслуговування і підписується представниками обох сторін.

Згідно із п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. вартість робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортного засобу складається виходячи з цін агрегатів, запасних частин, комплектуючих та витрат матеріалів, що діють на дату складання акту виконаних робіт, а також вартості кожного виду робіт та послуг у відповідності до розцінок виконавця, сторони інформовані про ціни, що склалися на ринку. Ціна товару, який підлягає поставці згідно цього договору, погоджується сторонами і вказується в рахунку-фактурі та/або накладній, які є невід'ємною частиною договору. Вартість товару включає ПДВ, сторони інформовані про ціни, що склалися на ринку. Замовник сплачує виконавцю вартість визначених робіт/послуг, товарів, матеріалів протягом 10 календарних днів з дати підписання акту виконаних робіт. За погодженням сторін замовник може здійснити оплату виконаних робіт по факту їх виконання.

За умовами пп.3.2.1. п.3.2. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснити розрахунок згідно виписаних рахунків.

Відповідно до п. 5.1. договору №06/10/17 від 06.10.2017р., договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2018року включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

На виконання умов договору на технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів №06/10/17 від 06.10.2017р. позивач надав послуги та поставив товар, а відповідач отримав послуги та прийняв товар на загальну суму 113512грн. 00коп. (з ПДВ), що підтверджується актами виконаних робіт (надання послуг) №1172 від 17.11.2017р. на суму 38000,00грн. (з ПДВ), №Л0000001299 від 05.12.2017р. на суму 26512,00грн. (з ПДВ) та видатковою накладною №1330 від 13.12.2017р. на суму 49000,00грн. (з ПДВ), вказані акти та видаткова накладна підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач свої зобов'язання виконав частково, зокрема здійснив оплату на загальну суму 74512грн. 00коп., що підтверджується банківськими виписками Рівненської філії АТ КБ Приватбанк долученими до матеріалів справи.

Позивач зазначає, що відповідач свої зобов'язання в повному обсязі не виконав, оплати за отриманий товар згідно видаткової накладної №1330 від 13.12.2017р. не здійснив та станом на момент подання позовної заяви сума заборгованості за вказаною накладною становить 39000,00грн.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати заборгованості за договором №06/10/17 від 06.10.2017р. відповідачем не представлено, відтак заборгованість відповідача перед позивачем з основного боргу становить 39000грн. 00коп.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень щодо передбачення умовами договору одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить ст.61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Таким чином, одночасне стягнення пені та штрафу не суперечить законодавству. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №3-24гс12 від 27.04.2012р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.2. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. у разі несвоєчасної оплати виконаних робіт, замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ на день сплати від суми заборгованості за кожен день прострочення, інфляційні втрати за весь час прострочення та 25% річних від суми заборгованості, понесені виконавцем збитки, витрати понесені у випадку звернення до суду про стягнення заборгованості по цьому договору, в т.ч витрати на правову допомогу (юридичні послуги). Згідно із п. 6.3. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. у випадку порушення зобов'язання щодо оплати понад 20 днів замовник додатково сплачує виконавцю штраф в розмірі 10% від суми боргу за кожен окремий випадок, але не менше 2 000 гривень. Так, згідно із п. 6.2. договору №06/10/17 від 06.10.2017р., позивач, по видатковій накладній за період з 24.12.2017р. по 22.06.2018р. нарахував відповідачу пеню у розмірі 6288грн. 086коп. та 25% річних в розмірі 6709грн. 56коп. за період з 24.12.2017р. по 04.09.2018р. Також позивач на підставі п. 6.3. договору №06/10/17 від 06.10.2017р. нарахував відповідачу на загальну суму заборгованості 10% штрафу в розмірі 3900,00грн. Розрахунки наведені у позовній заяві.

За умовами ч.5 ст.254 ЦК України встановлено, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Перевіривши проведені позивачем розрахунки, представлені позивачем, встановлено, що позивач припустився помилки в нарахуванні пені, в порушення вимог ч.5 ст.254 ЦК України не прийняв до уваги порядок обчислення строків, починаючи нарахування за прострочення виконання зобов'язання з оплати із наступного дня після закінчення строку встановленого для виконання зобов'язання, не враховуючи вихідні дні, на які припав останній день строку в розрахунковому періоді. Відтак, в перерахунку, в межах визначеного позивачем періоду розмір пені становить 6262,44грн. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв'язку із безпідставністю заявлення.

Станом на день прийняття рішення, доказів оплати основного боргу, проведених позивачем нарахувань пені, 25% річних, штрафу, доказів в спростування наведених обставин не надано.

Згідно із ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч.1 ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 ГПК України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 ГПК України).

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача про стягнення 39000,00грн. - основного боргу, 6709,56грн. - 25% річних, 6262,44грн. - пені та 3900,00грн. - 10% штрафу є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог щодо стягнення пені належить відмовити у зв'язку необґрунтованістю та безпідставністю заявлення.

На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 86, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-технічна виробнича компанія "ТА-Сільвер Фінанс Груп" (79024, м.Львів, вул.Старознесенська, буд.58, ідентифікаційний код 38099355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ренамакс Логістик" (35360, Рівненська область, Рівненський район, с.Велика Омеляна, вул.Присадибна, буд.15, ідентифікаційний код 38993978) 39000грн. 00коп. - основного боргу, 6262грн. 44коп. - пені, 6709грн. 56коп. - 25% річних, 3900грн. 00коп. - 10% штрафу та 1761грн. 19коп.- судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість ознайомитись з електронною копією судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень за його веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повне рішення складено 17.12.2018р.

Суддя Іванчук С.В.