Рішення

від 15.06.2018 по справі 804/1530/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 року Справа № 804/1530/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р. А. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу №804/1530/18 за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбер" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна служба України з безпеки на транспорті (далі - Укртрансбезпека, позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбер" (далі - ТОВ Скайбер , підприємство, відповідач), у якому просить стягнути з ТОВ "Скайбер" на користь Державної служби України з безпеки на транспорті 18 391, 45 грн., що еквівалентно 588,3 євро відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 01.11.2017р. в дохід Державного бюджету України (одержувач: УК у м.Харкові, р/р №31212216700002 у ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ банку 37999649, код бюджетної класифікації: 22160100 - плата за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні).

Справі за вищезазначеним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 804/1530/18.

Адміністративний позов Державної служби України з безпеки на транспорті не відповідав вимогам ст.ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, тому ухвалою суду від 03 березня 2018 р. був залишений без руху, з встановленням позивачу терміну для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної зави без руху.

На виконання ухвали суду від 03.03.2018р. позивач виправив вказані недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі №804/1530/18 за вищезазначеним позовом та ухвалено здійснювати розгляд даної справи за правилами спрощеного позовного провадження згідно ч. 2 ст. 257 та ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України у письмовому провадженні.

Згідно ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України сторони були належним чином повідомлені про розгляд справи №804/1530/18 у спрощеному провадженні.

В обґрунтування позову Укртрансбезпекою зазначено, що 01.11.2017р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області було проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, модель FM400HP4XZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з напівпричепом марки INDOX, модель С438, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 та було встановлено факт перевезення вантажу із перевищенням транспортним засобом нормативних вагових параметрів. За результатами проведеної перевірки складено Довідку про результати здійснення габаритно - вагового контролю №0023069 та Акт №0010069 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2017р., на підставі яких позивачем проведено відносно ТОВ Скайбер розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 588,3 євро. Несплата коштів тягне за собою ненадходження коштів до Державного бюджету України, що суттєво порушує інтереси держави, отже, позивач звертається із даним позовом на захист інтересів держави.

Позиція ТОВ Скайбер відображена у відзиві на позов та полягає у безпідставності заявлених Укртрансбезпекою позовних вимог. Так, відповідач зазначив, що на дату складання Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області відповідних акту, довідки та розрахунку (01.11.2017р.) вантажний автомобіль (сідловий тягач із державним номерним знаком АЕ 0924 НС) та напів-причіп (державний номерний знак НОМЕР_2), вказані в акті перевірки знаходились в користуванні ТОВ Торговий Дім Кременчукнафтопродуктсервіс відповідно до Договору найму транспортних засобів №35-13 від 01.03.2013р. (згідно акта прийому-передачі від 07.03.2013р.), у зв'язку з чим ТОВ Скайбер , на думку відповідача, не є перевізником в розумінні ст. 1 Закону України Про автомобільний транспорт , який зобов'язаний справляти плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 01.11.2017р. посадовими особами Управління Укртрансбезпеки в Харківській області у пункті габаритно-вагового контролю: автомобільна дорога Харків-Сімферополь , Алушта-Ялта 14 км. + 100м проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки VOLVO, модель FM400HP4х2 реєстраційний № НОМЕР_3 із причепом (напівпричепом) марки ІNDOX моделі С 438, реєстраційний № НОМЕР_2.

За результатами проведення контролю складено акт №0010069 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.11.2017р., відповідно до якого перевізником зазначено ТОВ Скайбер .

На підставі нормативних вагових параметрів проведено Розрахунок від 01.11.2017р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд 588, 3 євро.

15.12.2017р. Управління Укртрансбезпеки у Харківській області звернулось до підприємства із листом (вих. №5908 від 15.12.2017р.), у якому повідомило позивача про результати вищезазначеного габаритно-вагового контролю та необхідність здійснення ТОВ Скайбер плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 588, 3 євро згідно розрахунку від 01.11.2017р.

Даний лист направлено Управлінням Укртрансбезпеки у Харківській області засобами поштового зв'язку та згідно із наявною у матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отриманий відповідачем - 20.12.2017р., однак залишений без виконання, у зв'язку з чим Державна служба України з безпеки на транспорті звернулось до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 29 Закону України "Про дорожній рух" №3353-XII від 30.06.1993 року (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

З метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри, яких перевищують нормативні затверджений постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007р. (далі - Порядок №879; у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно пункту 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Погодження маршруту видається після внесення в установленому розмірі плати за проїзд. У разі прийняття рішення про відмову перевізника від проїзду за погодженим маршрутом внесена плата за проїзд не повертається.

З наведених положень вбачається, що саме на перевізника покладається обов'язок сплачувати плату за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу.

Автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами (стаття 1 Закону України "Про автомобільний транспорт").

Судом встановлено, що ТОВ Скайбер (код ЄДРПОУ 36162367) зареєстровано як суб'єкта підприємницької діяльності - юридичну особу від 06.10.2008р., основним видом економічної діяльності (за КВЕД) якого є 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів згідно із відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

17.12.2012р. між ТОВ Скайбер (Наймодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торговий Дім Кременчукнафтопродуктсервіс (далі - ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс ) (Наймач) був укладений договір найму транспортних засобів №74-12, предметом якого були, зокрема:

- сідловий тягач VOLVO FМ 400 НР 4x2, державний № НОМЕР_4, шасі НОМЕР_6, 2012 року випуску;

- сідловий тягач VOLVO FМ 400 НР 4x2, державний № НОМЕР_5, шасі НОМЕР_7, 2012 року випуску;

- сідловий тягач VOLVO FМ 400 НР 4x2, державний № НОМЕР_1, шасі НОМЕР_8, 2012 року випуску.

Також відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу за №3 від 17.12.2012р. позивач в особі директора ТОВ Скайбер - ОСОБА_2 здав, а ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс в особі в.о. директора - ОСОБА_3 прийняло сідловий тягач VOLVO FМ 400 НР 4x2, державний № НОМЕР_1.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 11.11.2015р. до договору №74-12 від 17.12.2012р. - договір найму транспортних засобів за №74-12 від 17.12.2012 року діє до 31 грудня 2018 року включно.

01.03.2013р. між ТОВ Скайбер та ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс був укладений договір найму транспортних засобів №35-13, предметом якого були, зокрема:

- напівпричіп-цистерна INDOX С438, державний № АЕ 5156 XO, шасі НОМЕР_9, 2012 року випуску;

- напівпричіп-цистерна INDOX С438, державний № АЕ 5159 XO, шасі НОМЕР_10, 2012 року випуску;

- напівпричіп-цистерна INDOX С438, державний НОМЕР_2, шасі НОМЕР_11, 2012 року випуску.

Також відповідно до Акту приймання-передачі транспортного засобу за №3 від 07.03.2013р. позивач в особі директора ТОВ Скайбер - ОСОБА_2 здав, а ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс в особі в.о. директора - ОСОБА_3 прийняло напівпричіп-цистерна INDOX С438, державний НОМЕР_2.

Згідно з пунктом 2 додаткової угоди від 11.11.2015р. до договору №35-13 від 01.03.2013р. - договір найму транспортних засобів за №35-13 від 01.03.2013р. діє до 31 грудня 2018 року включно.

Судом встановлено, що згідно відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності (за КВЕД) ТОВ ТД Кременчукнафтопродуктсервіс (код ЄДРПОУ 36093194) є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт (основний).

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Таким чином, вищенаведені надані відповідачем до суду докази переконливо свідчать про те, що на час проведення перевірки (01.11.2017р.) ТОВ Скайбер не було перевізником вантажу транспортними засобами (автомобілю - сідловий тягач VOLVO FМ 400 НР 4x2, державний № НОМЕР_1 та напівпричіпу-цистерни марки INDOX С438, державний НОМЕР_2), у зв'язку з чим суд доходить до висновку, що відповідач не може нести відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, а також норм, стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом.

В даному випадку, суд звертає увагу, що згідно з ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи те, що на підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, останнім не було надано суду належних та достатніх доказів, та такі докази не були встановлені судом під час судового розгляду справи, суд дійшов до висновку, що заявлені Державною службою України з безпеки на транспорті позовні вимоги є необґрунтованими.

За наведених обставин, обов'язок щодо відшкодування на користь позивача плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування згідно Розрахунку від 01.11.2017р. у відповідача відсутній.

Підсумовуючи вищезазначене, суд зазначає, що позивачем не доведено правомірність стягнення з відповідача вищезазначеної плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Державної служби України з безпеки на транспорті до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайбер" про стягнення заборгованості.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України - у суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: 01135, м.Київ, пр. Перемоги, 14; код ЄДРПОУ 39816845) до Товариства з обмеженою відповідальністю Скайбер (зазначене позивачем у позовній заяві місцезнаходження: 49083, м.Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 29, кімн. 312-1; код ЄДРПОУ 36162367) про стягнення заборгованості - відмовити повністю.

Копію рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.А. Барановський