Рішення

від 11.07.2018 по справі 804/4094/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2018 року Справа № 804/4094/18

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЮхно І. В. при секретаріГончаровій В.Г. за участі: представників позивача Кока С.А., Солодової Г.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой до Державної фіскальної служби України у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.12.2017 року №454926/41398137;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой (код ЄДРПОУ 41398137) від 28.11.2017 року №23.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено наступне:

- відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ Укрсітістрой було складено податкову накладну від 28.11.2017 року № 23 на суму податку на додану вартість 8 169,60 грн., яку направлено 05.12.2017 року для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- згідно квитанції № 1 податкову накладну від 28.11.2017 року № 23 прийнято, але реєстрацію зупинено на підставі пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 71.12. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК;

- 09 грудня 2017 року позивачем в електронному вигляді до Державної фіскальної служби України було направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК від 09.12.2017 року №19 з поясненнями, проте рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.12.2017 року №454926/41398137 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.11.2017 року № 23, що обґрунтовано наданням платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної;

- оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків відповідачу було надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої було відмовлено;

- твердження контролюючого органу в Квитанції № 1 про зупинення реєстрації щодо виявлення невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 71.12. не може бути підставою для зупинення реєстрації податкової на кладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки даний критерій, який відсутній у пункті 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, а також не вказано пропозицій щодо надання необхідних документів, внаслідок чого платник податків не мав можливості знати, які саме документи вимагаються для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної;

- рішення комісії ДФС від 20.12.2017 року № 454926/41398137 не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, отже є безпідставним та протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 червня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні 04 липня 2018 року об 10 год. 00 хв.

03 липня 2018 року до суду надійшов відзив від Державної фіскальної служби України, у якому відповідач позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що:

- рішенням Комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.12.2017 року №454926/41398137, правомірно та обґрунтовано відмовлено у реєстрації податкової накладної №23 від 28.11.2017 року, оскільки контролюючим органом на виконання наказу Міністерства Фінансів України від 13.06.2017 року № 567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування і ЄРПН, за результатами моніторингу встановлено, що податкова накладна відповідає умовам, зазначених у підпункті 2 цього пункту;

- реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцію уповноваженого органу.

11 липня 2018 року у судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою. Заяв або клопотань до суду не надав, у зв'язку з чим суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності відповідача.

Ухвалою суду від 11 липня 2018 року заяву товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой про повернення судового збору задоволено та повернуто з Державного бюджету України судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой (код ЄДРПОУ 41398137) зареєстроване у якості юридичної особи 14.06.2017 року, перебуває на обліку в Державній податковій iнспекцiї у Соборному районі м. Днiпра Головного управлiння ДФС у Днiпропетровськiй областi та є платником податку на додану вартість.

За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: будівництво інших споруд, н. в. і. у. (основний) (код КВЕД 42.99); підготовчі роботи на будівельному майданчику (код КВЕД 43.12); електромонтажні роботи (код КВЕД 43.21); монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування (код КВЕД 43.22); інші будівельно-монтажні роботи (код КВЕД 43.29); інші роботи із завершення будівництва (код КВЕД 43.39); інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у. (код КВЕД 43.99); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); ооптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням (код КВЕД 46.73); неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90); діяльність у сфері архітектури (код КВЕД 71.11); діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код КВЕД 71.12); технічні випробування та дослідження (код КВЕД 71.20); організація будівництва будівель (код КВЕД 41.10); будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20); будівництво трубопроводів (код КВЕД 42.21); будівництво споруд електропостачання та телекомунікацій (код КВЕД 42.22).

Між товариством з обмеженою відповідальністю Віакон Україна (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой (субпідрядник) укладено договір субпідряду № 08/11-2 від 08 листопада 2017 року, за умовами якого субпідрядник зобов'язується у порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами і засобами на власний ризик виконати інженерно-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування по об'єкту: Розробка робочого проекту на капітальний ремонт Шляхопровід з підходами на км 303+327 автомобільної дороги загального користування державного значення М-04 Знам'янка - Луганськ - Ізварине (на м. Волгоград через мм.Дніпро, Донецьк) . Інженерні вишукування (пункт 1.1). Вартість цього договору складає 188 921,92 грн. з ПДВ (пункт 4.1).

До договору субпідряду № 08/11-2 від 08.11.2017 року складені Технічне завдання, Протокол угоди про договірну ціну, Графік виконання робіт, Зведений кошторис на проектні і вишукувальні роботи, Кошторис №1 на вишукувальні роботи, Кошторис №2 на вишукувальні роботи (інженерно-геологічні вишукування).

Етапи роботи складаються з І етапу - інженерно-геодезичні вишукування - розрахункова ціна 49 017,62 грн. та з ІІ етапу - інженерно-геологічні вишукування - розрахункова ціна 139 904,29 грн.

Для виконання робіт субпідрядник (позивач) заключив цивільно-правові угоди з інженерами проектувальниками для виконання вишукувальних робіт, а саме: №01/11-1 від 01.11.2017 року з ОСОБА_6, №01/11-2 від 01.11.2017 року з ОСОБА_7, №01/11-3 від 01.11.2017 року з ОСОБА_8

З 13 по 15 листопада 2017 року інженерами виконувались польові роботи, що підтверджується наказами на відрядження та посвідченнями про відрядження працівників, 22 -23 листопада 2017 року робочий проект узгоджувався у м.Павлоград, що підтверджується наказом № 23 та посвідченнями №№ 37-40, у яких зазначені організації, які узгодили план топогеодезичної зйомки.

Згідно акта прийому-передачі виконаних робіт за договором №08/11-2 від 08.11.2017 року товариство з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой виконало роботи в повному обсязі, надало ТОВ Віакон Україна два примірники проектної документації з інженерно-геодезичних вишукувань у печатному вигляді та один на електронному носії. Уповноважена особа ТОВ Віакон Україна узгодила надану проектну документацію з інженерно-геодезичних вишукувань і прийняла виконані роботи в повному обсязі.

Згідно вимог податкового законодавства позивачем було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року на об'єм виконаних робіт.

Розрахунок за виконані роботи був проведений платіжним дорученням № 390 від 28.12.2017 року.

05 грудня 2017 року вищевказану податкову накладну № 23 від 28.11.2017 року направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно квитанції № 1, яка була отримана позивачем 06.12.2017 року, податкову накладну від 28.11.2017 року № 23 прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням підстав зупинення, зокрема, вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена. ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 71.12. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК.

09 грудня 2017 року товариством з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой було направлено в електронному вигляді до Державної фіскальної служби України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовним ПН/РК від 09.12.2017 року № 19, з поясненнями та копіями документів, що підтверджують реальність здійснення операцій, а саме: договір субпідряду від 08.11.2017 року № 08/11-2; цивільно-правові угоди з інженерами-проектувальниками №01/11-2, №01/11-1, №01/11-3 від 01.11.2017 року, наказ на відрядження працівників від 13.11.2017 року № 19, звіти про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт від 16.11.2017 року №№ 29-31, посвідчення про відрядження №№ 19-30, наказ на відрядження працівників від 14.11.2017 року № 20, посвідчення про відрядження, наказ на відрядження працівників від 22.11.2017 року № 23, посвідчення про відрядження №№ 37-40, реєстр подорожніх листів, відомість на виплату грошей за листопад № 10, викопіювання з робочого проекту, акт виконаних робіт.

Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.12.2017 року № 454926/41398137 відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28.11.2017 року № 23, оскільки платником податків надано копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Вказане Рішення отримано товариством з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой 26.12.2017 року, про що свідчить скріншот з програми для надання та отримання звітності M.E.DOC.

Згідно опису поштового вкладення та фіскального чеку №4900057226183 позивач 05 січня 2018 року поштою направив скаргу за вих. № 27 на рішення комісії ДФС №454926/41398137 від 20.12.2017 року до Державної фіскальної служби України з питань розгляду скарг, яка отримана ДФС 19.01.2018 року, що підтверджується листом від 19.04.3018 року № 13734/6/99-99-11-04-15.

У зв'язку з не отриманням рішення за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой від 05.01.2017 року вих. № 27, позивач звернувся до ДФС України зі скаргою від 31.01.2018 року вих. № 33 на бездіяльність комісії з питань розгляду скарг ДФС України.

Листом від 19.04.3018 року № 13734/6/99-99-11-04-15 повідомлено, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой від 05.01.2017 року вих. № 27 (вх. ДФС 16294/6 від 19.01.2018 року) на рішення комісії ДФС від 20.12.2017 року №454926/41398137 надійшла до ДФС з порушенням строку подання скарг, встановленого відповідно до пункту 5 Порядку розгляду скарг на рішення комісії Державної фіскальної служби про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 4 липня 2017 року №485.

Не погодившись з вищенаведеними рішеннями та діями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі - Податковий кодекс України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з пунктом 17 Порядку №1246 у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, було затверджено:

- критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30621 (надалі - Критерії);

- вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року за №754/30622 (надалі - Перелік).

Пунктом 1 Критеріїв передбачено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до пункту 2 Критеріїв моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС).

Згідно з пунктами 3, 4 Критеріїв платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку. Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Інформація за встановленою формою подається платником податку в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Відповідно до пункту 5 Критеріїв усі податкові накладні / розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі з метою оцінки ступеня ризиків, достатніх для їх зупинення, до проведення Моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються ДФС відповідно до ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту. У разі якщо за результатами перевірки ДФС встановлено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з ознак, визначених підпунктами 1 - 4 цього пункту, така податкова накладна / розрахунок коригування не підлягає Моніторингу.

Згідно з пунктом 6 Критеріїв моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Затверджений наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017 року вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (пункт 1), передбачав що, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567, такими документами є: 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 2 Переліку письмові пояснення та копії документів, зазначені у Переліку, платник податку подає до ДФС в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та нормативно-правового акта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами.

Як вбачається зі змісту квитанції від 06.12.2017 року про зупинення реєстрації податкової накладної від 28.11.2017 року №23, фіскальний орган не вказав у ній на конкретний вид критерію, передбаченого пунктом 6 Критеріїв, якому відповідала ця податкова накладна. Натомість послався на те, що за результатами опрацювання Системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 71.12.

Проте суд зазначає, що такий критерій у пункті 6 Критеріїв не передбачений.

Відповідачем не надано суду доказів того, що складена позивачем податкова накладна від 28.11.2017 року №23 відповідала вимогам пункту 6 Критеріїв, а тому суд вважає, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено наявність підстав для зупинення реєстрації складеної позивачем податкової накладної. Відповідачем у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної всупереч підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України не визначено також за яким із двох критеріїв моніторингу та оцінки ступеня ризиків відповідач дійшов висновку про наявність підстав для її зупинення та не вказано які конкретно документи, які б були б достатніми для реєстрації цієї податкової накладної, позивачу слід додатково надати.

Між тим, позивач, одержавши квитанцію про зупинення реєстрації цієї податкової накладної, 09 грудня 2017 року, тобто у межах строку, встановленого підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент реєстрації податкової накладної), направив до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення господарської операцій, зазначеної у податковій накладній, реєстрація якої зупинена.

За приписами підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

З матеріалів справи судом встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Проте, контролюючим органом не було зазначено які саме надані позивачем документи та з якими порушеннями складені.

При цьому, суд звертає увагу, що Державною фіскальною службою України в оскаржуваному рішенні та відзиві на позов не наведено обґрунтованих причин відмови в реєстрації податкової накладної від 28.11.2017 року №23, виписаної позивачем.

До того ж, належної мотивації підстав та причин віднесення товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітсістрой до ризикових платників податків оскаржуване рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в реєстрації в такій реєстрації від 20.12.2017 року №454926/41398137 також не містять.

Суд звертає увагу, що відповідачем під час судового розгляду до матеріалів справи не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пунктом 6 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, які відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків та обов'язково додаються до протоколу засідання Комісій.

Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 20.12.2017 року №454926/41398137, яким товариству з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой відмовлено у реєстрації податкової накладної від 28 листопада 2017 року №23, не відповідає вимогам підпунктів 1, 3 частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено відповідачем необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З урахуванням наведеного вище, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.12.2017 року №454926/41398137, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також суд відмічає, що позивач своєчасно, 05.01.2018 року, тобто протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання спірного рішення, звернувся до комісії ДФС з питань розгляду скарг зі скаргою від 05.01.2018 року вих. № 27 на рішення комісії ДФС від 20.12.2017 року № 454926/41398137, яка отримана ДФС 19.01.2018 року. У вказаній скарзі товариство з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой просило скасувати спірне рішення та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2017 року № 23.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про протиправну бездіяльність ДФС щодо ненадання вмотивованої відповіді на скаргу позивача від 05.01.2017 року вих. №27 у визначений строк, що має наслідком вважати таку скаргу повністю задоволеною на користь платника податків.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 28.11.2017 року №23, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003).

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Податковим кодексом України визначено правові наслідки відсутності факту реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Така податкова накладна не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних, у свою чергу, є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

Як визначено положеннями пункту 201.16.4. статті 201.16 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування (у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду).

У разі надходження до Державної фіскальної служби України рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке набрало законної сили, такі податкова накладна/розрахунок коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

З аналізу вищенаведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача та зобов'язати відповідача Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За приписами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений товариством з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой судовий збір при поданні адміністративного позову відповідно до платіжного доручення №214 від 04.06.2018 року у сумі 1762,00 грн. підлягає стягненню з Державної фіскальної служби України за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой (місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 41-В, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 41398137) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39292197) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби країни, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 20.12.2017 року №454926/41398137.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой від 28.11.2017 року №23.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної фіскальної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю Укрсітістрой судові витрати у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні нуль копійок).

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст згідно з вимогами частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України складений 16 липня 2018 року.

Суддя І.В. Юхно