Рішення

від 17.12.2018 по справі 420/5249/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5249/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року о 14 год. 35 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді: Юхтенко Л.Р.,

за участю секретаря судового засідання Закуріної А.М.,

за участю

від позивача: Турута Є.І. - за довіреністю

від відповідача: Яківець М.В.- за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю Інновація-77 (код ЄДРПОУ 39266434, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Південна,26) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0027011407; 0027001407 від 03.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду 09 жовтня 2018 року надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю Інновація-77 (код ЄДРПОУ 39266434, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Південна,26) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0027011407; 0027001407 від 03.07.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені безпідставно, оскільки позивач не порушував податкового законодавства, висновки, розрахунки відповідача є неправомірними.

Так, позивач зазначив, що відповідачем при складанні висновків акту перевірки не дотримано вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок, затверджених Наказом Мінфіну №727 від 20.08.2015 року, оскільки факт порушення позивачем податкового законодавства не встановлено, а є лише посилання на невідповідність податкової інформації відносно контрагентів позивача, яка отримана з баз даних Податковий блок , висновки якої мають оціночний характер.

Також, позивач зазначив, що вважає передчасними висновки акту перевірки в частині неможливості здійснення господарських операцій позивача з контрагентами-постачальниками через наявність або відсутність у останніх необхідних трудових ресурсів чи виробничих активів, оскільки не можуть бути вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів вчиненої господарської операції у власному капіталі чи зобов'язання платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю.

Позивач вважає, що висновки ревізорів в акті перевірки є хибними, оскільки позивачем під час перевірки в повній мірі надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю контрагентів-постачальників, які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення позивачем законної мети їх здійснення-отримання на підставі договорів послуг (робіт) для здійснення господарської статутної діяльності, направленої на отримання прибутку, висновки контролюючого органу про нереальність господарських операцій, вчинених за участю контрагентів з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях, а наявність у позивача документів, які необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту є правовою підставою для формування податкового кредиту з ПДВ, оскільки наведені в таких документах відомості відповідають дійсності та підтверджують документально існування господарських відносин по постачанню товарів та виконанню робіт між позивачем та контрагентами, в зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою суду від 12 жовтня 2018 року прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито загальне позовне провадження.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив на позовну заяву (вхід. №1732266/18 від 29.10.2018р.).

Відповідно до відзиву на позовну заяву, відповідач проти задоволення позову заперечував та просив відмовити в задоволенні позову повністю, зазначивши, що актом перевірки встановлено порушення п.44. 1 ст. 44 п. 198.1 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 п.200.2 ст. 200 Податкового кодексу України (надалі - ПК України), що призвело до зниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 89 968 грн. та завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 45 418 грн., а тому податкові повідомлення рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

Також, відповідач зазначив, що за перевіряємий період діяльності ТОВ Інновація-77 по взаємовідносинам з ПП Промтехсервіс та ТОВ Флай - Тон встановлено порушення щодо нереальності оформлення господарських операцій, неправомірність визначення податкових зобов'язань.

Позивач, в свою чергу, надав відповідь на відзив (вхід. №33132/18 від 05.11.2018 року), відповідно до якої просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання 06 листопада 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 07 грудня 2018 року.

На відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача на відкритому судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення у вступному слові представника позивача та представника відповідача, судом у справі встановлені такі факти та обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю Інновація - 77 зареєстровано 20.06.2014 року, номер запису до ЄДР 1 556 102 0000 053042, що підтверджено інформацією з Єдиного державного реєстру (а.с.67-70).

Основним видом господарської діяльності ТОВ Інновація - 77 є установлення столярних виробів; покриття підлоги й облицювання стін; інші роботи із завершення будівництва; вантажний автомобільний транспорт.

ТОВ Інновація-77 є платником податку на додану вартість з 21.12.2009 року, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ (а.с. 74) та витягом з реєстру платників ПДВ (а.с. 75).

На підставі наказу від 30.05.2018 року № 3756 (а.с. 146), направлень, виданих ГУДФС в Одеській області (а.с. 147, 148) посадовими особами згідно з п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.78.1.4 п. 8.1 ст. 78 ПК України, проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ Інновація-77 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ПП Промтехсервіс за період грудень 2016 року та ТОВ Флай-Тон за період квітень 2017 року.

За наслідками перевірки складено акт №1288/15-32-14-07/8026 від 13.06.2018 року Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Інновація-77 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість з контрагентами-постачальниками ПП Промтехсервіс за період грудень 2016 року та ТОВ Флай-Тон за період квітень 2017 року , відповідно до висновків якого встановлено порушення: п.44. 1 ст. 44 п. 198.1 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 п.200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до зниження податку на додану вартість , що підлягає сплаті до бюджету у сумі 89 968 грн., в т.ч., за грудень 2016 року - 89 968 грн. та п.44. 1 ст. 44 п. 198.1 п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 п.200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 45 418 грн., в т.ч., за грудень 2016 року - 6 515 грн., квітень 2017 року - 38 903 грн. (а.с.43).

Позивачем подано заперечення до акту перевірки (а.с. 44-49), але листом від 26.06.2018 року вих. №9718/10/15-32-14-07-12 ГУДФС в Одеській області повідомило позивача, про те, що вони не підлягають розгляду (а.с. 50).

На підставі акту перевірки №1288/15-32-14-07/8026 від 13.06.2018 року контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення №0027001407 від 03.07.2018 року, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 45 418 грн. та №0027011407 від 03 липня 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 112 460 грн. (а.с.17-18).

Позивачем подано скаргу на зазначені податкові повідомлення-рішення (а.с. 51-59), яка рішенням ДФС України від 14.09.2018 року №29882/6/99-99-11-01-01-25 про результати розгляду скарги залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення без змін (а.с. 60-65).

Судом досліджені первинні документи щодо правовідносин позивача з ПП Промтехсервіс за договором підряду № 01/12-1 від 01.12.2016 року (а.с. 76-78), а саме: договірна ціна (а.с. 79-80), довідка про вартість виконаних будівельних робіт (а.с. 81), підсумкова відомість ресурсів (а.с. 82-85), локальний кошторис на будівельні роботи (а.с. 86-88), акти прийому виконаних будівельних робіт (а.с. 88-90); договір № 18-08/16 від 29.08.2016 року, укладений з ПП СПМК-7 (а.с. 91-102), рахунок на оплату (а.с. 103-104), звіт дебетових та кредитових операцій (а.с. 105), виписка банку по рахунку (а.с. 106-108); щодо правовідносин з ПП Промтехсервіс за договором № 02-12/16 від 02.12.2016 року на розробку проектної документації (а.с. 109-111), а саме: рахунок на оплату (а.с. 112), акт здачі -приймання робіт (надання послуг) (а.с. 113), договір № 01-12/01 на розробку дизайн проекту від 01.12.2016 року, укладений ТОВ Інновація - 77 з замовником Бабілі Мазхар (а.с. 114-117), рахунок на оплату (а.с. 118), акт надання послуг (а.с. 119), технічний паспорт квартири (а.с. 120-124); щодо правовідносин позивача з ТОВ Флай-Тон за договором транспортного експедирування № 15022017 від 15.02.2017 року (а.с. 125-131), а саме: рахунок на оплату (а.с. 132), оборотно-сальдова відомість по рахунку (а.с. 133), акт надання послуг (а.с. 134), реєстр до акту виконаних робіт (а.с.135-136).

Виходячи із опису наданих до перевірки документів вбачається, що ці документи були досліджені й контролюючим органом (а.с. 176-177).

Матеріалами справи підтверджено, що перевіряючими був складний акт про ненадання позивачем до перевірки таких документів, як товарно-транспортні накладні, зазначені у заявці № 17/0417 від 17.04.2017 року, акти приймання передачі вантажу від клієнта експедитору, письмова згода на передачу прав та обов'язків за договором від 15.02.2017 року № 15022017 (а.с. 178).

Також судом досліджені результати опрацювання зібраної податкової інформації щодо ТОВ Флай-Тон за звітний період декларування ПДВ січень-травень 2017 року від 13.06.2017 року № 57/14-29-14-08/40971890 (а.с. 201-206).

Дослідивши матеріали справи, вислухавши вступне слово представників сторін, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги належать задоволенню повністю, з огляду на таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Аналізуючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, що є змістом правовідносин у цій справі, відповідно до приписів ст. 2 КАС України, суд виходить із такого.

Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється, серед іншого, коли виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно з п.п.1-2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.

Враховуючи вищевикладені приписи законодавства, будь-які документи мають силу первинних лише в разі здійснення господарської операції та можуть братися для підтвердження даних податкового обліку.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватися і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Суд зазначає, що стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить не волевиявлення осіб у вигляді цивільно-правового правочину, а фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування та податкового кредиту з фактом придбання товарів з метою використання в господарській діяльності.

Отже, вирішальним значенням при вирішенні питання щодо формування платником податку витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, та податкового кредиту має значення не те, які зобов'язання сторони обумовили договором, а те, що вчинив платник податків. З позицій оподаткування не має значення чи має в господарській операції дефект волевиявлення сторін правочину, а має значення господарська операція, що вчинена платником, яка і має бути предметом аналізу в податковому спорі.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Так, в акті перевірки зазначено, що виявлено факт, що свідчить про недостовірність визначення ТОВ Інновація-77 даних податкового кредиту в сумі 96,5 тис. грн. по взаємовідносинам з ПП Промтехсервіс за період грудень 2016 року та в сумі 38,9 тис. грн. по взаємовідносинам з ТОВ Флай-Тон за період квітень 2017 року, у зв'язку з тим, що за нижче переліченими обставинами контролюючий орган дійшов висновку, що перевіркою не підтверджено реальність фактичного здійснення фінансово-господарської операції з контрагентами.

Про зазначене вказують результати аналізу показників, що містяться у податкових деклараціях з ПДВ поданих за відповідні періоди та податкової інформації, отриманої і опрацьованої відповідно до ст. ст. 272,2744 ПК України

Так, в акті перевірки зазначено, що на формування показників податкової звітності за період грудень 2016 року мав вплив взаємовідносини з контрагентами-постачальниками ПП Промтехсервіс та ТОВ Флай-Тон за період квітень 2017 року.

Стосовно взаємовідносин ТОВ Інновація-77 з ПП Промтехсервіс судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.12.2016 року укладено договір підряду №01/12-1, відповідно до п. 1 якого Замовник (ТОВ Інновація-77 ) доручає та зобов'язується оплатити, а Виконавець (ПП Промтехсервіс ) приймає та зобов'язується на свій ризик власними та залученими силами та засобами виконати передбачені Договором роботи по поставці та монтажу даху системи Грильято 100*100*15 RAL9006, також навісний дах 600*600 Мет RAL9006 на об'єкті Покупця, який знаходиться за адресою: м. Одеса (а.с.76-78).

На виконання зазначеного договору позивачем надано договірну ціну станом на 01 грудня 2016 року, довідку про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2016 року, підсумкову відомість ресурсів за грудень 2016 року, локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1 на установку підвісних стелів пасажирсько-термінального комплексу станом на 01 грудня 2016 року, акт приймання виконаних будівельних робі за грудень 2016 року.

Суд встановив та підтверджено актом перевірки, що по фінансово-господарським взаємовідносинам ПП Промтехсервіс за період грудень 2016 року надано та зареєстровано в ЄРПН податкові накладні за грудень 2016 року, а саме: №63 від 21.12.2016 року та №64 від 21.12.2016 року.

Також матеріалами справи підтверджено, що цей договір був укладений позивачем з ПП Промтехсервіс на виконання договору №18-08/16, укладеного 29 серпня 2016 року між ТОВ Інновація-77 (Підрядник) та ПП СПМК-7 (Замовник), відповідно до умов якого Підрядник зобов'язується за завданням Змовника за допомогою власних засобів на свій ризик з власних матеріалів виконати та здати Замовнику в встановлений строк роботи з монтажу даху системи Грильято 100*100*15 RAL9006 а також навісний дах 600*600 Мет RAL9006 на об'єкті замовника, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Центральний аеропорт,2 (а.с.91-100).

На виконання зазначеного договору позивачем надано графік виконаних робіт, графік фінансування робіт та матеріалів, рахунок на оплату №10 від 19 грудня 2016 року, №10 від 16 грудня 2016 року, звіт про дебетові та кредитові операції, виписки по рахунку за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.

Факт оплати за цими договорами підтверджений випискою банку по рахунку (а.с. 106-108).

Суд встановив, що контролюючий орган зазначив, що з урахуванням акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) до договору від 01.12.2016 року №01/12-1, загальна кількість необхідних працівників для виконання зазначених у договорі робіт складає 8 чоловік, але кількість працівників ПП Промтехсервіс складає 1 особа, також у договорі не вказано графік виконання підрядних робіт, акт прийому-здачі виконавцю будівельний майданчик, як то передбачено п. 4.1.2. цього договору; пунктом 3.2. договору передбачено, що ПП Промтехсервіс виконує роботи з власних матеріалів, між тим, з аналізу баз даних ЄРПН вбачається, що це підприємство такий матеріал не придбавало; та пунктом 10.1. договору передбачено, що передача прав можлива тільки за письмовою згодою іншої сторони, в той час, така письмова згода контролюючому органу не була надана. Також в акті перевірки зазначено, ТОВ Інновація-77 не мала взаємовідносин з ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса , хоча підрядні роботи виконувались за адресою аеропорту.

02 грудня 2016 року ТОВ Інновація-77 (Замовник) з ПП Промтехсервіс ( Виконавець) укладено договір №02-12/16 на розробку проектної документації, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати у встановлений договором термін з виконання проектних робіт за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, буд. 24, кв. 174, а Виконавець розробляє власними та залученими силами та засобами проектну документацію.

Факт виконання зазначеного договору підтверджується рахунком на оплату №240 від 20 грудня 2016 року, актом здачі -приймання робіт (надання послуг) №50 від 30 грудня 2016 року.

Матеріалами справи підтверджено, що цей договір був укладений на виконання договору на розробку дизайн інтер'єру №01-12/01 від 01 грудня 2016 року та додатку до нього, укладеного із замовником Бабілі Мазхар, предметом якого було розробка дизайну квартири у житловому будинку по вул. Генуезській, 24-д, корп. 3.

Факт виконання цього договору підтверджується рахунком на оплату №12 від 07 грудня я 2016 року, актом надання послуг №15 від 05 січня 2017 року.

Щодо відсутності господарських операцій по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відповідач послався на дані з АІС Податковий блок ПП Промтехсервіс , відповідно до яких з отриманих послуг протягом грудня 2016 року в податковому кредиту ПП Промтехсервіс значаться тільки послуги рухомого (мобільного) зв'язку, інші послуги підприємством не придбавались.

Також в акті перевірки зазначено, що позивачем не надані документи щодо права власності на об'єкт або іншого права користування об'єктом за адресою: м. Одеса, по вул. Генуезській, 24-д, корп. 3.

Відповідно до податкової інформації стосовно ПП Промтехсервіс встановлено порушення щодо нереальності оформлення (проведення з порушенням законодавства) господарських операцій, неправомірність визначення податкових зобов'язань, в зв'язку з чим зроблено висновок, що не підтверджено реальність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Інновація-77 з ПП Промтехсервіс за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року з отримання робіт/послуг.

Стосовно господарських взаємовідносин ТОВ Інновація-77 з ТОВ Флай-Тон за період квітень 2017 року перевіркою встановлено, що 15 лютого 2017 року ТОВ Інновація-77 (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування №15022017 з ТОВ Флай-Тон (Експедитор), відповідно до п.1.1 цього Договору, Експедитор бере на себе зобов'язання за винагороду та за рахунок Клієнта здійснювати транспортне експедирування та перевозку вантажу автомобільним транспортом на території України та відповідно п1.2 вантаж зазначається в заявці Клієнта (а.с.125-130).

На виконання зазначеного Договору позивачем надано заявку-договір №17/0417 від 17.04.2017 року на перевезення вантажу насіння до 1000т за маршрутом Сарата-Миколаїв, рахунок на оплату №1 від 17 квітня 2017 року, оборотно-сальдову відомість по рахунку №631 за 01.04.2017 року -11.07.2018 року, акт надання послуг №135 від 17 квітня 2017 року, реєстр виконаних робіт до акту виконаних робіт від 17.04.2017 року.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначив, що за договором від 15 лютого 2017 року до перевірки не були надані наступні документи: товарно-транспортні накладні, за якими відповідно до умов договору здійснюється оплата за послуги, акти приймання-передачі пального виконання транспортно-експедиторських послуг Експедитора, передбачені п. 4.9 договору, акти приймання-передачі вантажу, не надані документи щодо вантажу, витрати на експедирування перевезення.

Також, контролюючий орган послався на податкову інформацію, відповідно до якої ТОВ Флай-Тон реалізує продукцію невідомого походження, згідно з наданих ЄРПН придання зазначеної продукції не відбувалося взагалі, а тому зроблено висновок щодо не підтвердження фактичного здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ Інновація-77 з ТОВ Флай-Тон за період з 01.04.2017 року по 30.04.2017 року з отримання робіт/послуг.

Також в акті перевірки зазначено, що місце підписання договору м. Миколаїв, між тим, відсутні документи на підтвердження відрядження директора ТОВ Інновація-77 у м. Миколаїв для підписання договору.

Оцінивши копії первинних документів, які були предметом дослідження контролюючим органом під час проведення перевірки, суд вважає, що висновок контролюючого органу щодо визнання цих господарських операцій нереальними не узгоджується зі змістом цих первинних документів, з огляду на таке.

Нормами п.п. 200.1, 200.2 і 200.4 ст. 200 ПК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Пунктом 198.5 ст. 198 ПК України встановлено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Виходячи з аналізу наведених норм Податкового кодексу України в їх сукупності, суд дійшов висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум витрат та податкового кредиту виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема: фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної; наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції.

Враховуючи все вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем до матеріалів справи залучено сукупність первинних та інших документів, які в умовах звичайної ділової практики супроводжують та підтверджують фактичне вчинення платником податків господарських операцій, зокрема: договори, рахунки на оплату, докази здійснення оплати, акти здачі-прийняття робіт, які у сукупності не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення підприємством господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) чи їх невідповідності з господарською діяльністю позивача, та не свідчать про відсутність у позивача підстав для формування задекларованих позивачем податкових вигод у вказаному періоді.

Аналізуючи складені між позивачем та його контрагентами первинні документи, що долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що ці документи відповідають положенням законодавства та містять всі обов'язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов'язань та капіталу позивача.

Так, суд встановив, що будь-яких недоліків в оформленні наданих первинних документів, які підтверджують виконання робіт та надання послуг за договорами підряду та розробку проектної документації з ПП Промтехсервіс та договору транспортного експедирування з ТОВ Флай - Тон відповідачем не зазначено та до суду не надано.

Із дослідженої первинної документації (копіях), оформленої позивачем на виконання Договору №01/12-1 від 01.12.2016 року, суд встановив, що відповідно до п. 3.5 цього Договору, здача виконаних підрядних робіт оформлюється актом прийому виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3).

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем надано належним чином оформлені документи відповідно до п. 3.5 Договору.

Посилання відповідача на одну працюючу особу в ПП Промтехсервіс , з огляду на те, що з урахуванням акту приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) до договору від 01.12.2016 року №01/12-1, загальна кількість необхідних працівників для виконання зазначених у договорі робіт складає 8 чоловік, суд звертає увагу на те, що умовами договору №01/12-1 від 01.12.2016 року (п.1.1) передбачено виконання робіт за допомогою, в тому числі, залученої сили.

Щодо аргументів відповідача, що пунктом 3.2. договору передбачено, що ПП Промтехсервіс виконує роботи з власних матеріалів, між тим, з аналізу баз даних ЄРПН вбачається, що це підприємство такий матеріал не придбавало, суд зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість.

Щодо посилання на те, що пунктом 10.1. договору передбачено, що передача прав можлива тільки за письмовою згодою іншої сторони, в той час, така письмова згода контролюючому органу не була надана та в договорі відсутній адрес, де здійснювались роботи, суд зазначає, що такі порушення умов договору, навіть якщо вони були, не можуть бути безумовною підставою для визнання операції нереальною, якщо такі дії були вчинені.

Аргумент контролюючого органу на відсутність у ТОВ Інновація-77 взаємовідносин з ТОВ Міжнародний аеропорт Одеса спростовується тим, що цей договір був укладений з ПП Промтехсервіс на виконання договору №18-08/16, укладеного 29 серпня 2016 року між ТОВ Інновація-77 (Підрядник) та ПП СПМК-7 (Замовник).

Також позивачем надані належним чином оформлені первинні документи на виконання договору №02-12/16 від 02 грудня 2016 року, укладеного ТОВ Інновація-77 (Замовник) з ПП Промтехсервіс ( Виконавець) на розробку проектної документації.

Відносно аргументів відповідача щодо відсутності господарських операцій по взаємовідносинам із зазначеним контрагентом відповідач послався на дані з АІС Податковий блок ПП Промтехсервіс , відповідно до яких з отриманих послуг протягом грудня 2016 року в податковому кредиту ПП Промтехсервіс значаться тільки послуги рухомого (мобільного) зв'язку, інші послуги підприємством не придбавались, суд повторно зазначає, що здійснення господарської діяльності контрагентом не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента.

Щодо аргументу відповідача, що позивачем не надані документи щодо права власності на об'єкт або іншого права користування об'єктом за адресою: м. Одеса, по вул. Генуезській, 24-д, корп. 3, суд зазначає, що матеріалами справи підтверджено, що цей договір укладений на виконання договору на розробку дизайн інтер'єру №01-12/01 від 01 грудня 2016 року та додатку до нього, укладений із замовником Бабілі Мазхар, предметом якого було розробка дизайну квартири у житловому будинку по вул. Генуезській, 24-д, корп. 3.

Відповідачем не надано належних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагента позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності, адже у комерційній діяльності виконання не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів з метою залучення сил третіх осіб.

Також не надано доказів, що підприємство позивача свідомо вчинило ці договори з іншою метою, ніж отримання прибутку.

У постанові Верховного Суду від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 зазначено, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними (п. 14).

Посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Така правова позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 (п. 19).

Стосовно не надання позивачем товарно-транспортних накладених за договором транспортного експедирування №1502201715 від лютого 2017 року, укладеного ТОВ Інновація-77 (з ТОВ Флай-Тон , суд зазначає таке.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, товаротранспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюється облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно з пунктів 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних Правил, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби і печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Отже, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом.

За умови встановлення факту перевезення товару у процесі його поставки від заявленого контрагента порядок заповнення товарно-транспортних накладних не має вирішального значення для визначення податкових наслідків операцій з поставки товару.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21 серпня 2018 року по справі №П/811/2816/15.

Щодо посилань відповідача на відсутність актів приймання-передачі пального виконання транспортно-експедиторських послуг Експедитора, передбачені п. 4.9 договору, актів приймання-передачі вантажу, документів щодо вантажу, витрат на експедирування перевезення, суд повторно зазначає, що відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

На період господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом, останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також був платником податку на додану вартість.

Щодо посилання контролюючого органу на податкову інформацію відповідно до ТОВ Флай-Тон , суд повторно зазначає, що відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.07.2018 року у справі № 817/1339/17 (п. 19), наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача, як критерій оцінки реальності господарських операцій, є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також судом відхиляються доводи відповідача щодо відсутності документів на підтвердження відрядження директора ТОВ Інновація-77 у м. Миколаїв для підписання цього договору, оскільки не спростовує факт здійснення господарської операції та не має значення для розгляду та вирішення справи.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з'ясовані обставини та те, що основним видом діяльності позивача є 43.32 установлення столярних виробів, 43.33 покриття підлоги й облицювання стін, 43.39 інші роботи із завершення будівництва, 49.41 вантажний автомобільний транспорт, суд вважає, що отримані послуги були використанні у господарській діяльності позивача, на час укладання договорів контрагенти позивача були платниками ПДВ згідно з чинним законодавством та належним чином зареєстрованими у Єдиному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців.

Також суд зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати рух активів платника податку в процесі здійснення спірних господарських операцій. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, їх подальшу реалізацію тощо.

Таким чином, суд вважає, що ті доводи, які визначені відповідачем на користь визнання нереальності господарських операцій не знайшли свого підтвердження в ході дослідження первинних документів позивача, у свою чергу, відповідачем не надані інші докази на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об'єктивної неможливості здійснення господарської діяльності.

Дослідивши перелічені копії первинних документи за вказаними операціями, суд дійшов висновку, що контролюючий орган помилково зробив висновок про те, що не підтверджено реальність фактичного здійснення фінансово-господарських операцій позивача з вказаними контрагентами.

Таким чином, суд вважає, що враховуючи те, що позивачем надано належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт надання послуг (робіт) за зазначеними договорами, а також те, що відповідачем не надано інших доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться у цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, суд вважає, що позивачем у повному обсязі підтверджено господарські операції з зазначеними контрагентами.

Відповідно до ч.1,3 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладені встановлені та з'ясовані судом обставини, суд вважає, що відповідачем невірно зроблений висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства та безпідставно винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення, а тому податкові повідомлення-рішення №№0027011407; 0027001407 від 03.07.2018 року мають бути визнані протиправними та скасовані в судовому порядку, а тому позовні вимоги належать задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 6, 12, 72, 77,90, 139, 246, 255,295,297 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інновація-77 (код ЄДРПОУ 39266434, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Південна,26) до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська,5) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №№0027011407; 0027001407 від 03.07.2018 року, - задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0027001407 від 03.07.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області №0027011407 від 03.07.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Інновація-77 (код ЄДРПОУ 39266434, місцезнаходження: 65091, м. Одеса, вул. Південна,26) судовий збір в розмірі 2368 грн. 00 коп. (дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 295, 297 КАС України, з урахуванням п.15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 17 грудня 2018 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко

.