Рішення

від 14.11.2018 по справі 175/3145/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 175/3145/18

Провадження № 2/175/1006/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М ЕН Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2018 року смт. Слобожанське

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Новік Л.М.,

за участю секретаря судового засідання - Єльшиної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Слобожанське цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади Любимівської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просить визначити йому додатковий строк тривалістю в один місяць для подання до Першої павлоградської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті мого батька, ОСОБА_2, який помер 09 вересня 2017 року у м. Павлоград.

В обґрунтування позовних вимог, що 10 вересня 2017 року помер його батько, ОСОБА_2. Позивач знав про те, що законом встановлюється шість місяців з дня смерті для того, щоб подати заяву про прийняття спадщини. У зв'язку зі складними погодними умовами та поганим станом здоров'я позивач вирішив не їхати у Павлоград, та 17 лютого 2018 року вернувся за місцем свого проживання до Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори для подання заяви про прийняття спадщини. В той же день державний нотаріус Восьмої Дніпровської державної нотаріальної контори оформив відповідну заяву про прийняття спадщини.

За містом заяви, позивача повідомлено про можливість відмовитись від спадщини протягом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавця та про те, що його заява про прийняття спадщини є безумовною та беззастережною. Впевнений, що він виконав усі формальності, необхідні для прийняття спадщини у травні місяці 2018 року звернувся до Першої павлоградської державної нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину. Проте, 02 травня 2018 року державним нотаріусом Першої павлоградської державної нотаріальної контори надано письмове роз'яснення, відповідно до якого, йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 так як заява про прийняття спадщини ним несвоєчасно подана до Першої павлоградської державної нотаріальної контори. Як, виявилося, у лютому місяці позивач не подав заяву про прийняття, а лише її написав. Тобто після того, як державний нотаріус засвідчив підпис, позивач повинний був самостійно відвезти або відправити заяву за місцем відкриття спадщини.

В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву, відповідно до якої просить розглянути справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 10 березня 2010 року померла ОСОБА_3, мати позивача після смерті якої відкрилася спадщина, що складається з земельної ділянки яка розташована на території Любимівської сільської ради Дніпропетровського району Дніпропетровської області, площею 3,420 га у межах згідно з планом, цільове призначення земельної ділянки - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Спадкоємцями, що отримали по 1/2 частини спадщини були: син ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: м. Дніпропетровськ, Космонавта Волкова, буд.6 б та дочка ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: м. Дніпропетровськ, : вул. Польова, буд. 104.

Земельна ділянка належала померлій на підставі Державного акту на право ясності на земельну ділянку ДП №074438, виданого на підставі розпорядження голови Дніпропетровської районної державної адміністрації №492-р від 11 серпня 2003 року. Акт зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010312002205 від 30 грудня 2003 року, кадастровий номер: 1221484000:01:001:0162. Сестра позивача ОСОБА_4, померла 04 травня 2015 року, якої 1/2 частину в спадщині на земельну ділянку ДП №074438, успадкував ОСОБА_2 батько позивача.

09 вересня 2017 року помер батько позивача, ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-КИ № 764521, видано Самарським районним у місті Дніпро відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 13 вересня 2017 року.

02 травня 2018 року нотаріус Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, відмовив ОСОБА_5 в прийняття спадщини, оскільки несвоєчасно подано заяву до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом встановленого строку, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

В постанові Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року Про судову практику у справах про спадкування вказано, зокрема, що спадкоємець є таким, що спадщину не прийняв, якщо свідомо, за відсутності будь-яких перешкод своєчасно не вчиняв дії з прийняття спадщини протягом шести місяців з моменту її відкриття.

Згідно п. 24 вищевказаної постанови Пленуму Верховного суду України, особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч. 1ст. 1269 ЦК).

Відповідно до ст. 1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що є підстави вважати поважною причину пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини і вважає за необхідне встановити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1272 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , ст. 12, 13, 81, 141, 259, 264-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Територіальної громади Любимівської сільської ради про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, який проживає за адресою: м. Дніпропетровськ, Космонавта ВолковаАДРЕСА_1) додатковий строк для прийняття спадщини, що залишилася після смерті його батька ОСОБА_2, який помер 09 вересня 2017 року (свідоцтво про смерть серії І-КИ № 764521, видано Самарським районним у місті Дніпрі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 13 вересня 2017 року) терміном у 1 (один) місяць з дня набрання законної сили рішення суду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Новік