Постанова

від 07.12.2018 по справі 308/8238/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8238/18

3/308/3648/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2018 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, та його представника ОСОБА_2, розглянувши матеріали головного державного інспектора Управління Держпраці у Закарпатській області Сумара Артура Франковича, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Віст, ЛТД , місце реєстрації та здійснення діяльності: 89415, Ужгородський район, с.Кінчеш, вул.Фізкультурна, 2 (авторинок), інд.код 20462731, директор згідно наказу №2-к від 04.08.2015 року, за ч.3 ст.41 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшли адміністративні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, директора Товариства з обмеженою відповідальністю Віст, ЛТД , місце реєстрації та здійснення діяльності: 89415, Ужгородський район, с.Кінчеш, вул.Фізкультурна, 2 (авторинок), інд.код 20462731, директор згідно наказу №2-к від 04.08.2015 року, за ч.3 ст.41 КУпАП.

Так, відповідно до протоколу № ЗК327/216/АВ/П/ПТ від 24 липня 2018 року в ході інспекційного відвідування авторинку, на якому здійснює діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю Віст, ЛТД , за адресою: Ужгородський район, с.Кінчеш, вул.Фізкультурна, 2 встановлено, що громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає АДРЕСА_1, здійснював реалізацію квитків для реалізації автотранспорту клієнтами.

У письмовому поясненні директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1 повідомив, що 15.07.2018 року він попросив громадянина ОСОБА_3 прийняти гроші від водія і передати в касу підприємства для зручності обслуговування клієнтів, так як він відійшов до туалету (фотофіксація додається).

В протоколі зазначено, що станом на 16.07.2018 року директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1 не надав трудового, цивільно-правового договору укладеного з громадянином ОСОБА_3. Та вказано, що громадянин ОСОБА_3 працював в ТОВ Віст, ЛТД без належним чином укладеного трудового або цивільно правового договору.

Так, згідно протоколу, директор ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1 15.07.2018 року допустив до виконання роботи з реалізації квитків громадянина ОСОБА_3 без укладання з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України.

В судовому зсіданні ОСОБА_1, заперечив проти викладеного в протоколі, зазначивши що правопорушення передбачене ч.3 ст.41 КУпАП не вчиняв. Подав письмові пояснення. Окрім того, пояснив, що ним було подано заперечення від 18.07.2018 року, на Акт від 16.07.2018 року № ЗК327/216/АВ, в додатку до якого надано копію Договору від 01.07.2018 року укладеного між ТОВ Віст, ЛТД (Замовником) та гр.ОСОБА_3 (Виконавцем) про надання послуг, та копію листа - флаєра.

Представник особи яка притягається до відповідальності, ОСОБА_2, в судовому засіданні, просила суд закрити провадження у справі, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення особи яка притягається до адміністративної відповідальності, та його представника, дослідивши матеріали справи приходжу до наступного висновку:

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 251 КУпАП передбачає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи орган (посадова особа) встановлює у визначеному законом порядку на основі будь-яких фактичних даних, тобто доказів. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч.3 ст.41 КУпАП адміністративна відповідальність настає за Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства.

Судом встановлено, що підставою складання протоколу стало те, що гр. України ОСОБА_1, директор ТОВ Віст, ЛТД , допустив до виконання роботи з реалізації квитків громадянина ОСОБА_3 без укладання з ним трудового договору, чим порушив вимоги ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.

Однак, з матеріалів справи, а саме, Договору укладеного 01 липня 2018 року між ТОВ Віст, ЛТД (Замовником) та гр. ОСОБА_3 (Виконавцем) про надання послуг від 01.07.2018 року, згідно пункту 1.1. якого Виконавець зобов'язався надати Замовнику маркетингові послуги, визначені цим договором, та додатково послуги, які Замовник поручає Виконавцю: усно, за допомогою засобів електронної пошти, інших засобів зв'язку. Згідно пункту 2.1. Виконавець за вказаним договором зобов'язався: 2.1.1. здійснювати пошук потенційних клієнтів, за допомогою будь-яких джерел інформації включаючи, але не обмежуючись: інтернет. газети, журнали, подання об'яв тощо.

Для цілей цього Договору під потенційними Клієнтами Сторони розуміють громадяни, установи чи організації.,які мають намір продати автотранспортні засоби нові або б/у .2.1.2. здійснює залучення потенційних клієнтів для продажу ними своїх автотранспортних засобі на торгових площадках авторинку Замовника за адресою с.Кінчені, вул.Фізкультурна, 2. 2.1.3. контролює сплату послуг потенційними клієнтами відповідно до-прийнятих Замовником принципів та стандартів. 2.1.4.здійснює роздавання рекламної продукції Замовника потенційним клієнтам при в'їзді на авторинок. Рекламна продукція представляє собою лист-флаєр із зазначення даних Замовника та можливістю занесення до нього інформації про авто, що продається. 2.1.5. вивчення шляхом опитування думки населення та відвідувачів авторинку (як продавців, так і покупців) щодо доцільності облаштування цілодобової стоянки автомобілів, з подальшим їх продажем у дні проведення авто ринку.

Законодавством України передбачені різні шляхи реалізації цього прав. Виходячи з положень КЗпП України та ЦК України, реалізувати своє право на працю можна шляхом укладення трудового договору, контракту або цивільно-правового договору, зокрема: договору підряду, договору доручення, авторського договору та інших цивільно-правових угод. Усі ці договори регулюють суспільні відносини у сфері трудової діяльності осіб, хоча їх правове регулювання істотно відрізняється.

Стаття 626 ЦК України визначає загальне поняття цивільно-правового договору. Відповідно договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

КЗпП України у ст. 21 визначає поняття трудового договору. Трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язуються виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За трудовим договором працівник знаходиться із роботодавцем у тривалих відносинах і зобов'язаний виконувати будь-яку роботу в межах своєї професії, спеціальності, кваліфікації і посади. Роботу працівника має організовувати роботодавець, створюючи необхідні умови для виконання роботи, забезпечуючи його всім необхідним. Під час виконання робіт за трудовим договором - роботодавець зобов'язаний забезпечити працівникові умови праці, передбачені чинним законодавством про працю, колективним і трудовим договорами. Працівник має право на охорону праці. У разі не гарантування безпечних умов праці робітник має право відмовитися від виконання роботи без настання для нього яких-небудь негативних наслідків.

За цивільно-правовими договорами Виконавець зобов`язується виконати на свій страх і ризик визначену роботу за завданням замовника.

Під час укладання цивільно-правових договорів процес праці виконавця не регламентується. Підрядник сам організовує свою роботу, визначає час початку і закінчення щоденної роботи, розподіляє час роботи і її тривалість на свій розсуд. У випадку виконання завдання за договором цивільного права процес праці та умови її застосування перебувають за межами зобов'язальних правовідносин. Праця слугує тут лише способом виконання зобов'язань. Натомість працівник за трудовим договором у процесі виконання трудової функції має дотримуватися правил внутрішнього трудового розпорядку, встановлених на підприємстві, в організації чи установі роботодавця. Тобто працівник зобов'язаний дотримуватися режиму робочого часу, починати роботу у встановлений власником час і закінчувати роботу не раніше часу, зазначеного в правилах внутрішнього трудового розпорядку. За цивільно-правовими договорами встановлюється тільки кінцевий термін виконання завдання.

Враховуючи роз'яснення Мінпраці та соціальної політики України від 11.03.2002 року №06/2-4/452 та від 26.12.2003 №067/1-4/2008 основною ознакою, що відрізняє цивільно-правові відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес трудової діяльності, її організація, а за цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою укладання договору підряду є отримання певного матеріального результату. Тобто, за цивільно-правовим договором процес праці не регламентується: працівник не зараховується до штату, не видається наказ про його прийняття на роботу, не вноситься запис до трудової книжки і на нього не поширюється дія внутрішнього трудового розпорядку. Цивільно-правовий договір завжди оформляється письмово, з вказівкою конкретної роботи, завдання, замовлення.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Укладений між ТОВ Віст, ЛТД , та ОСОБА_3М договір вимогам ч. 1 ст. 901 ЦК України відповідає, обставини, з якими ст. 204 ЦК України пов'язує недійсність правочину відсутні. Жодних, передбачених законом обставин, які б вказували на нікчемність зазначеного правочину укладених ТОВ Віст, ЛТД , з зазначеною особою, з протоколу про адміністративне правопорушення не вбачається.

Відповідно до акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЗК327/216/АВ від 16 липня 25018 року, 15 липня 2018 року на момент проведення інспекційного відвідування гр. ОСОБА_3, виконував свої обов'язки, визначені пунктом 2.1 договору про надання послуг від 01.07.2018 року. Зокрема, здійснював роздавання рекламної продукції Замовника потенційним клієнтам при в'їзді на авторинок., а не займався реалізацією квитків.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 пояснив, що дійсно між ним та ТОВ Віст, ЛТД укладено 01 липня 2018 року договір про надання послуг. ОСОБА_3, пояснив, взагалі не здійснював реалізацію квитків для реалізації автотранспорту клієнтами, його попросив ОСОБА_1 поки той відійшов до туалету передати гроші від водія і передати їх в касу підприємства бухгалтеру. Це було один раз, після чого прийшли особи, які почали вказувати, що він працює без трудового договору, хоча він намагався пояснити зворотнє.

Прийняття та передача гр. ОСОБА_3 грошових коштів, від водія, на прохання директора ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1, у зв'язку з відлученням його до туалету, не суперечить умовам договору, оскільки у відповідності до підпункту 2.1.3 договору він зобов'язався в тому числі контролювати сплату послуг потенційними клієнтами відповідно до прийнятих Замовником принципів та стандартів. Окрім того, це була разова подія.

Трудовий договір це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов'язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання, трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Разом з тим, інспектором праці не встановлено (не долучено до матеріалів справи) наявність чи відсутність актів виконаних робіт за цивільно-правовим договором, складених сторонами цих договору.

Не досліджено інспектором праці, чи мала оплата праці за виконану роботу систематичний характер, як це передбачено трудовим договором, чи була разовою.

Без з'ясування вказаних обставин у сукупності та без встановлення факту виконання ОСОБА_4 саме трудових функцій без оформлення трудових відносин, чи перебування його у цивільно-правових відносинах з ТОВ Віст, ЛТД , інспектор праці дійшов передчасного висновку про наявність адміністративного проступку.

Дослідивши наданий ОСОБА_1 акт прийому наданих послуг від 27 червня 2018 року до цивільно-правового договору укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Віст, ЛТД , суд встановив, що він складений за результатом наданої послуги (виконаної роботи). В акті в повній мірі зазначено підстави його складання, обсяг наданої послуги, вартість винагороди виконавця, а також відсутність претензій у сторін.

Відтак, з урахуванням зазначених обставини, суд дійшов висновку, що правовідносини між ОСОБА_3 та ТОВ Віст, ЛТД мали цивільно-правовий характер, а відповідно до чинного законодавства виконання робіт, надання послуг громадянином може здійснюватися як на підставі трудового договору, так і на інших юридичних підставах, зокрема, на підставі цивільно-правового договору.

Тобто, фактично гр. ОСОБА_4, не здійснював реалізацію квитків для реалізації автотранспорту клієнтами. А тому, відсутня подія, що стала підставою для складання акту, та в подальшому протоколу про адміністративне правопорушення.

Окрім того, згідно вказаного вище договору від 01 липня 2018 року між ТОВ Віст, ЛТД (Замовником) та гр.ОСОБА_3 (Виконавцем) був укладений договір про надання послуг, а також оскільки наявні суперечності між обставинами, викладеними в протоколі, та обставинами, які пояснив ОСОБА_1, докази його вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, відсутні, а отже у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого.3 ст.41 КУпАП.

Частиною 1 ст. 254 КУпАП передбачено, що при вчиненні адміністративного правопорушення складається протокол. За своїм призначенням адміністративний протокол є процесуальним документом, який з припущенням свідчить про вчинення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, проступку.

Правильність та точність складання адміністративного протоколу впливає на набування ним доказової сили, однак, виходячи з приписів статті 251 КУпАП, наявність протоколу не є достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях.

Для визнання адміністративного правопорушення таким, що містить ознаки події правопорушення, діяльність особи має бути такою, що може розцінюватись як правопорушення передбачене тією чи іншою статтею.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України відсутність складу адміністративного правопорушення є обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення і провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю.

Згідно ч. ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративне правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі Карелін проти Росії , за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

Таким чином, на думку суду не доведено належними доказами порушення ОСОБА_1 вимог статті 24 КЗпП України, а отже і наявності підстав, для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 41 КУпАП.

Аналізуючи в сукупності всі зібрані докази по справі, суд прийшов до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно директора ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1, слід закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП - відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 41 ч.3, 247, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності директора ТОВ Віст, ЛТД ОСОБА_1, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, потерпілим, прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош