Ухвала

від 17.12.2018 по справі 640/20948/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

17 грудня 2018 року м. Київ № 640/20948/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кармазін О.А., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

Товариства з обмеженою відповідальністю Ювіс до Державної казначейської служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ювіс (04073, м. Київ, проспект Степана Бендери, 8, код ЄДР: 31351527) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДР: 37567646), в якому просить суд:

визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у порушенні строків та у тривалому невиконанні наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 про стягнення на користь ТОВ Ювіс заборгованості у розмірі 2 700 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 40 500,00 грн., а також наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16 про стягнення на користь Ювіс заборгованості у розмірі 2 148 960,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 32 234,40 грн. з Державної установи Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака національної академії медичних наук України ;

зобов'язати відповідача відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень вчинити дії щодо виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 про стягнення на користь ТОВ Ювіс заборгованості у розмірі 2 700 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 40 500,00 грн., а також наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16 про стягнення на користь Ювіс заборгованості у розмірі 2 148 960,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 32 234,40 грн. з Державної установи Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака національної академії медичних наук України ;

зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до відповідача, тобто з 25.09.2018 до моменту виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 про стягнення на користь ТОВ Ювіс заборгованості у розмірі 2 700 000,00 грн. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 40 500,00 грн., а також наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16 про стягнення на користь Ювіс заборгованості у розмірі 2 148 960,00 грн. та витрат по сплаті судового збору в сумі 32 234,40 грн. з Державної установи Інститут невідкладної і відновної хірургії імені В.К. Гусака національної академії медичних наук України ;

зобов'язати відповідача відповідно до положень ч. 1 ст. 267 КАС України в місячний строк, з дня набрання чинності рішенням суму подати до Окружного адміністративного суду м. Києва звіт про виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суддя виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, на підтвердження сплати судового збору позивачем до позовної заяви додано платіжне доручення від 30.11.2018 № 873 про сплату судового збору у розмірі 2820,00 грн.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви видно, що позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 та наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16 та як наслідок просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії щодо їх виконання, що є 2 (двома) вимогами немайнового характеру.

Також позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію у розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми, починаючи з дня закінчення тримісячного строку з дня надходження необхідних документів та відомостей до відповідача, починаючи з 25.09.2018 до моменту виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 та наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16, що також 2 (двома) вимогами немайнового характеру.

Отже, позивачем заявлено 4 (чотири) вимоги немайнового характеру.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Про судовий збір у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з Законом України Про Державний бюджет України на 2018 рік , установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01.01.2018 - 1762,00 грн.

Таким чином, за подання вказаної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у загальному розмірі 7 048,00 грн.

В той же час, зважаючи на те, що платіжним дорученням від 30.11.2018 № 873 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2820,00 грн., позивачу необхідно доплатити судовий збір у розмірі 4 228,00 грн.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Так, у позовній заяві позивач зазначає, що ним до відповідача ним було подано два пакети документів на виконання наказу Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 та наказу Господарського суду м. Києва від 06.02.2017 № 910/22301/16. Вказане також підтверджується і супровідними листами від 25.06.2018 № 02-07/449 та від 25.06.2018 № 02-07/450, зі змісту яких видно, що позивачем до відповідача було надано заяву, накази, копії документів на 13 арк., однак в порушення вимог ч. 4 ст. 161 КАС України позивачем не надано суду заяв та копій документів, з якими позивач звертався до відповідача з метою виконання наказів Господарського суду м. Києва від 03.03.2017 № 910/22298/16 та від 06.02.2017 № 910/22301/16.

Крім того, у вступній частині позову позивач визначає третю особу по даному спору Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві.

У той же час, відповідно до вимог ч.ч. 2 та 4 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки . Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Згідно частини п'ятої цієї статті про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Проте, позов не містить заяви про залучення третьої особи до участі у справі із зазначенням на яких підставах останнього належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Наведене вище у сукупності свідчить про недотримання вимог Кодексу адміністративного судочинства України та є недоліками позовної заяви, що в свою чергу створює перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом подання до суду (вул. Болбочана Петра, 8, корп. 1, блок А, м. Київ, 01601) протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху:

1) оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду у розмірі 4 228,00 грн.;

2) доказів, на підтвердження обставин, на які позивач посилається у позовній заяві;

3) заяви про залучення третьої особи до участі у справі, із зазначенням у ній на яких підставах третю особу належить залучити до участі у справі та на які права, свободи, інтереси або обов'язки цієї особи може вплинути рішення у справі.

Керуючись статтями 160-162, 169, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута йому відповідно до пункту 1 частини третьої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Відповідно до положень ст. 169 та ч. 1 ст. 294 КАС України ухвала про залишення позову без руху не оскаржується.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 КАС України ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя О.А. Кармазін