Рішення

від 11.12.2018 по справі 0540/8968/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 р. Справа№0540/8968/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого Загацької Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представників позивача - Пигіди Є.С., Воробйової Т.І.,

представника відповідача - Вовченка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Автоспецтранс 777" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦТРАНС 777" (84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Першотравнева, 152а) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (юридична адреса: вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, м. Маріуполь, Донецька область, 87526), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № 0000221410 та № 0000231410.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем безпідставно в порушення вимог Податкового кодексу України прийнято вказані податкові повідомлення-рішення. Вважає неприйнятними висновки про нереальність здійснення господарських операцій, оскільки нарахування податків не може ґрунтуватись на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу. Крім того, зазначає, що отримання податкових накладних засвідчує факт постачання товарів, надання та отримання послуг, тобто виникнення подій, що дає законне право на отримання податкового кредиту. Окрім цього, зазначає, що до перевірки контролюючим органом було надано відповідні договори, дозволи, акти здачі-прийняття виконаних робіт з документацією, рахунки-фактури, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по рахункам, товарно-транспортні накладні, видаткові накладні, накладні-вимоги, сертифікати та інші документи, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ Автоспецтранс 777 та контрагентами-постачальниками ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД (ЄДРПОУ 39983452) за листопад 2016 року та ТОВ Л.К.О. (ЄДРПОУ 37317990) за червень 2017 року. Також позивачем зазначено, що підприємство не може нести відповідальність за невиконання контрагентами свої зобов'язань. Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі.

Відповідач позов не визнав та надав відзив позовну заяву, в якому зазначив, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме вимог п. 44.1, ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 243392 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 170 грн. Зазначає, що позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу. Вказав, що приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв на підставі та в межах визначених повноважень, а тому в даному випадку підстави для скасування таких рішень відсутні.

26.09.2018 року відкрито провадження у справі та її розгляд призначений за правилами загального позовного провадження.

У судовому засіданні 23.10.2018 року судом оголошено перерву в розгляді справи.

20.11.2018 року підготовче провадження було закрито і справа призначена до судового розгляду по суті на 11.12.2018 року.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив відмовити в їх задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеним у відзиву на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦТРАНС 777" є юридичною особою, веде підприємницьку діяльність виконуючи допоміжні послуги у сфері добування корисних копалин і розробляння кар'єрів та підготовчі роботи на будівельних майданчиках (місце знаходження - 84500, м. Бахмут вул. Першотравнева, 152-а, код ЄДРПОУ 40725945) (том 1 а.с. 69).

Відповідно до наказу № 524 від 28.03.2018 року ГУДФС у Донецькій області проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту за листопад 2016 року та червень 2017 року (том 1 а.с. 17).

13.04.2018 року за результатами документальної планової виїзної перевірки ТОВ "АВТОСПЕЦТРАНС 777" з питань достовірності формування та віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту в деклараціях з податку на додану вартість по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД за листопад 2016 року та ТОВ Л.К.О. за червень 2017 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області складено акт № 403/05-99-14-10/40725945 (том 1 а.с. 18-44).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "АВТОСПЕЦТРАНС 777" порушено вимоги п.44.1, ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено ПДВ на загальну суму 243392 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у сумі 170 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки, платником податків до Головного управління ДФС у Донецькій області було подано заперечення до акту перевірки від 20.04.2018 року №8, за наслідком розгляду яких, висновки, викладені податковим органом в акті, залишено без змін (том 1 а.с. 45-51). Крім того, позивачем до ДФС у Донецькій області було подано скаргу на спірні податкові повідомлення, за наслідком розгляду якої ДФС України було прийнято рішення, що спірні податкові повідомлення-рішення не підлягають адміністративному оскарженню (том 1 а.с. 53-58, 121-122).

На підставі акту перевірки від 13.04.2018 року № 403/05-99-14-10/40725945 Головним управлінням ДФС у Донецькій області були прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № 0000221410 про збільшення за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) 30 14010100 податкових зобов'язань в сумі 243392 грн. 00 коп. та штрафних (фінансових) санкцій 60848 грн. 10 коп., застосованих за порушення п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України та п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № 0000231410 про завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем податок на додану вартість 14010100 в сумі 170 грн. 00 коп. (том 1 а.с. 14, 16).

Товариство з обмеженою відповідальністю АВТОСПЕЦТРАНС 777 не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління ДФС у Донецькій області, вважає їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню у повному обсязі.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття вищезазначених податкових повідомлень - рішень.

Як вбачається з акту перевірки, приводом для висновків відповідача про нереальність господарських правовідносин позивача з його контрагентами було:

реалізацію товарів та послуг за номенклатурою, відмінною від номенклатури документально оформленого попереднього придбання, відповідно до податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відсутність можливості виконання операцій з постачання товарів та надання послуг наявним трудовим ресурсом (1 особа) з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного;

відсутність будь-якої інформації про зберігання товарів (наявність власних або орендованих складських приміщень, угоди зберігання ТМЦ, відомості про місцезнаходження складів, їх площа, власник складських приміщень/орендодавця);

відсутність інформації про транспортування та надання в оренду транспортних засобів (наявність власних або орендованих транспортних засобів, посередників у транспортуванні);

відсутність інформації про власні або орендовані фонди, що необхідні для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Отже, для вивчення всіх обставин є необхідність у докладному з'ясуванні змісту господарських правовідносин позивача з контрагентами ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД та ТОВ Л.К.О , та дослідженні документів, що їх підтверджують.

01.11.2016 року між ТОВ "Автоспецтранс 777" та ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД був укладений договір про надання послуг у сфері інформатизації № 4, відповідно до умов якого виконавець, за завданням замовника, зобов'язується особисто надати послуги у сфері інформатизації у тому числі, але не обмежується: консультація з питань інформатизації, тестування програмного забезпечення, навчання користувачів, інших послуги у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, необхідних замовнику, відповідно до його статутної діяльності, за узгодженням із замовником (том 1 а.с. 131-133).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:

- календарний план лекцій та практичних занять щодо вивчення програми 1С: Бухгалтерія 8 для ТОВ Автоспецтранс 777 з кількістю навчальних годин - 150, який підписано та закріплено печатками підприємств (том 1 а.с. 134);

- рахунок на оплату послуг консультування з питань інформатизації, послуги з тестування програмного забезпечення, навчання користувачів № 00004556 від 01.11.2016 року усього на суму 150000,00 грн., який виписано на підставі договору № 4 від 01.11.2016 року та закріплено печаткою ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД (том 1 а.с. 135);

- платіжне доручення № 116 від 11.11.2016 року з призначенням платежу за консультування з питань інформатизації згідно рахунку № 00004556 від 01 листопада 2016 року, в тому числі ПДВ 20% - 25000,00 грн., усього на суму 150000,00 грн. (том 1 а.с. 136);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00003856 від 30.11.2016 року на виконання договору №4 від 01.11.2016 року. Місце складання м. Київ (том 1 а.с. 138);

- курс лекцій, якими було висвітлено наступні питання: звірка взаєморозрахунків в програмі 1С , придбання основних коштів за рахунок прибили в конфігурації бухгалтерія для України , як відобразити у бухобліку комп'ютерну програму, бухгалтерський облік ПДВ в конфігурації бухгалтерія для України , електронні рахунки ПДВ в конфігурації бухгалтерія для України , розрахунок коригування ПДВ в конфігурації бухгалтерія для України , держподатки і місцеві податки в програмі 1С:бухгалтерія 8 , індексація заробітної плати в конфігурації бухгалтерія для України , військовий збір в конфігурації бухгалтерія для України , звільнення та скорочення робітників в конфігурації бухгалтерія для України , обмін даними між 1С:підприємство 8 та системами Клиент-Банк (том 1 а.с. 139-182).

08.11.2016 року між ТОВ Автоспецтранс 777 та ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД був укладений договір про надання консультаційних послуг, відповідно до умов якого виконавець приймає на себе зобов'язання з надання замовнику консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та керування за темами: керування, корпоративне стратегічне й оперативне планування, визначення напрямів розвитку бізнесу, управління змінами, зниження собівартості та інших фінансових питань, кадрова політика, планування виробництва та контролю, в період з 08.11.2016 року по 30.11.2016 року включно (том 1 а.с. 183).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:

- календарний план лекцій та практичних занять для ТОВ Автоспецтранс 777 з кількістю навчальних годин - 70, та графік надання консультаційних послуг в період з 08.11.2016 року по 30.11.2016 року (том 1 а.с. 212, 213);

- рахунок на оплату послуг консультування з питань комерційної діяльності й керування № 00004564 від 08 листопада 2016 року усього на суму 70 000, 00 грн., яку виписано на підставі договору № 6 від 08.11. 2016 року та закріплено печаткою ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД (том 1 а.с. 215);

- платіжне доручення № 104 від 08.11.2016 року з призначенням платежу за консультування з питань інформатизації згідно рахунку № 00004564 від 08.11.2016 року, в тому числі ПДВ 20% - 11 666, 67 грн., усього на суму 70000, 00 грн. (том 1 а.с. 216);

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 00003855 від 30.11.2016 року на загальну суму 700000,00 грн. (том 1 а.с. 218);

- оборотно-сальдові відомості по рахункам №311, 6851, 84 за листопад 2016 року (том 1 а.с. 219, 220);

- курс лекцій, якими було висвітлено наступні питання: Управління автотранспортом Стандарт для України, Методика та інструменти стратегічного планування, кадрова політика, направлення кадрової політики, стратегічне планування розвитку компанії, прибутковий і актуальний бізнес під час кризи (том 1 а.с. 184-212);

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 1914 від 22.10.2018 року (том 1 а.с.с 241).

19.06.2017 року між ТОВ "Автоспецтранс 777" та ТОВ Л.К.О був укладений договір про купівлі-продажу нафтопродуктів, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупця нафтопродукти, покупець зобов'язується своєчасно прийняти товар і оплатити його на умова цього договору (том 1 а.с. 225).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано:

- податкову накладну № 26009 від 22.06.2017 року на суму 1241370,00 грн. у тому числі ПДВ 206 895,00 грн., за товар Дизельне пальне у кількості 68965 літрів (том 1 а.с. 226);

- сертифікат відповідності ДСТУ 7688:2015 Паливо дизельне ЄВРО. Технічні умови палива дизельного ДП-З-Євро-ВО (том 1 а.с. 227);

- ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000174 з пунктом навантаження Київська обл., с. Путрівка - пункт розвантаження с. Русин Яр, Костянтинівський р-н, Кар'єр. Постачання здійснювалось на авто: ДАФ № НОМЕР_1 ФОП ОСОБА_4 у масі - кг 32223,74 (том 1 а.с. 228);

- оприбуткування товарів № 33 від 22.06.2017 року на склад ГСМ дизельного пального у кількості 38880 літрів у сумі 583 200, 00 грн. (том 1 а.с. 229);

- ТТН на відпуск нафтопродуктів № 0000176 з пунктом навантаження Київська обл., с. Путрівка - пункт розвантаження с. Русин Яр, Костянтинівський р-н, Кар'єр. Постачання здійснювалось на авто: ДАФ в„– НОМЕР_2 ФОП ОСОБА_4 у масі - кг 25009,66 (том 1 а.с. 230);

- оприбуткування товарів № 34 від 24.06.2017 року на склад ГСМ дизельного пального у кількості 30 085 літрів у сумі 451 275, 00 грн. (том 1 а.с. 231);

- рахунок на оплату № 14987 від 22 червня 2017 року за основним договором на вид товару Дизельне пальне у кількості 68965,00 грн., на суму 1241370,00 грн. (том 1 а.с. 232);

- платіжне доручення № 24 від 12 липня 2017 року за дизельне пальне по рахунку № 14987 від 22.06.2017 року на суму 1241370,00 грн. (том 1 а.с. 233);

- оборотно-сальдова відомість по рахункам № 2031, 311, 631, 80, 104 за березень, червень - липень 2017 року (том 1 а.с. 237-240, том 2 а.с. 63);

- видаткові накладні № 26009 від 22.06.2017 року на дизельне паливо на загальну суму 1241370,00 грн., № 295 від 13.04.2017 року на заправний модуль для ДП на суму 6500,00 грн., № 326 від 20.04.2017 року на заправний модуль на суму 6500,00 грн., (том 2 а.с. 48, том 2 а.с. 64, 65);

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що в подальшому отримане дизельне пальне було використано з метою забезпечення виконання договору підряду №91 від 23.09.2016 року між ТОВ КЕРАМРЕСУРС та ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 щодо земельних робіт, добичі вогнетривкої глини у строки згідно календарного плану (том 1 а.с. 246-249).

На підтвердження виконання умов договору підряду, подальшого використання отриманого дизельного пального, позивачем надано:

- календарний план виконання робіт на Русиновській ділянці у 2016, 2017 роках (том 1 а.с. 250, том 2 а.с. 5);

- протоколи узгодження договірної вартості по розкриву, видобування вогнетривких глин на Русиновській ділянці у 2016 році №1 від 01.10.2016 року та у 2017 році № 2, № 3, №4 від 01.01.2017 року, від 14.02.2017 року від 10.11.2017 року відповідно (том 2 а.с. 1, 6-8);

- перелік техніки підрядника, яка працювала в кар'єрі, а саме: екскаватор гусеничний VOLVO EC 460 BLC (1 од.), екскаватор гусеничний DOOSAN DX 340 LKA (1 од.), екскаватор гусеничний DOOSAN SOLAR L 574 (1 од.),навантажувач фронтальний LIEBHERR L 574 (1 од.), вантажний самоскид VOLVO A35D (1 од.), вантажний самоскид FOTON BJ 3251 (2 од.), вантажний самоскид HOWO ZZ 3317(1 од.), вантажний самоскид SHAANXI SX 3255 DR384 (4 од.), екскаватор гусеничний LIEBHERR R944 (1 од.)(том 2 а.с. 2);

- акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 30.06.2017 року на загальну суму 511584,18,00 грн., № 10 від 31.07.2018 року на загальну суми 392960,67 грн. (том 2 а.с.10,11);

- дозволи Головного управління Держпраці у Донецькій області з питань праці на експлуатування ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 машин, механізмів, устаткувань підвищеної небезпеки № 1801.16.14 та дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки № 1759.16.14 (том 2 а.с. 12,13).

З метою виконання договору підряду №91 від 23.09.2016 року, який укладено між ТОВ КЕРАМРЕСУРС та ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 про виконання обов'язків щодо земельних робіт, добичі вогнетривкої глини позивачем укладено договір оренди транспортних засобів № 1 від 22.08.2016 року, між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 . Зазначеним договором позивачу було передано у тимчасове платне володіння та користування транспортні засоби, які передано відповідно до акту приймання-передавання транспортних засобів від 22.08.2016 року, за переліком, вказаним у додатку № 1 до договору оренди транспортних засобів №1 від 22.08.2018 року. В подальшому зазначений додаток доповнено, на виконання додаткової угоди № 1 до договору транспортних засобів № 1 від 22.08.2016 року (том 1 а.с. 214-127, 128).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 06.03.2017 року між ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 та ФОП ОСОБА_5 укладено договір безоплатного користування майном, а саме ємності металічної для нафтопродуктів 10 м3 у кількості 4 од. (том 2 а.с. 55-56).

03.05.2017 року між ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 та ОСОБА_6 укладено договір безоплатного користування майном, а саме, ємності металічної для нафтопродуктів 15 м3 у кількості 2 од. (том 2 а.с. 55-60).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до п.п. 41.1.1 п.41.1 ст.41 Податкового кодексу України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган (далі - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику), його територіальні органи.

Таким чином, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції стосовно контролю у сфері податкових взаємовідносин.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 15.1. Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до пп. 16.1.2 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків.

Таким чином, на позивача у справі покладений обов'язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків і зборів в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 14.1.36. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно пп. 14.1.191. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Відповідно до пп. 14.1.202. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Відповідно до п.п. а п.185.1. ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Суд враховує, що наявність податкових накладних є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Від встановлення цієї обставини залежить оцінка податкових накладних як правової підстави для віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Розділ V Податкового кодексу України регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Згідно п.п. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Тобто, отримавши податкові накладні від контрагентів, у позивача виникло право на включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Статтею 44 Податкового кодексу України визначені вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, відповідно до п.44.1 якої для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Згідно ст. 1 цього Закону бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; зобов'язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом були досліджені первинні документи по взаємовідносинам позивача з ТОВ Л.К.О. , що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та пов'язані з рухом активів, виконанням зобов'язань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених позивачем договорах, та підтверджують обґрунтованість формування податкового кредиту за досліджуваними господарськими операціями.

Крім того, реальність вищезазначених господарських операцій позивача з ТОВ Л.К.О. підтверджується подальшим використанням придбаних товарів в господарській діяльності позивача та наявністю у позивача відповідної матеріально-технічної бази.

На підтвердження зазначених обставин позивачем надані: податкові накладні; сертифікати відповідності ДСТУ; ТТН на відпуск нафтопродуктів; оприбуткування товарів; рахунки на оплату; платіжні доручення; оборотно-сальдові відомості; видаткові накладні; договір підряду №91 від 23.09.2016 року між ТОВ КЕРАМРЕСУРС та ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 ; календарний план виконання робіт на Русиновській ділянці у 2016, 2017 роках; протоколи узгодження договірної вартості по розкриву, видобування вогнетривких глин на Русиновській ділянці; перелік техніки підрядника, яка працювала в кар'єрі; акти здачі-приймання робіт (надання послуг); дозволи Головного управління Держпраці у Донецькій області з питань праці на експлуатування ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 машин, механізмів, устаткувань підвищеної небезпеки та на виконання робіт підвищеної небезпеки; договір оренди транспортних засобів № 1 від 22.08.2016 року, між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ АВТОСПЕЦТРАНС 777 ; договори безоплатного користування майном.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем, зокрема, п. 200.1., ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого ним занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 206725 грн. та п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму від'ємного значення з податку на додану вартість у сумі 170 грн., по операціям з придбання продукції у ТОВ Л.К.О. , у зв'язку з тим, що дані операції є безтоварними, спрямовані на надання податкової вигоди для третіх осіб з метою штучного формування податкового кредиту.

Як встановлено в судовому засіданні з пояснень представника відповідача і вбачається з матеріалів справи, висновки, що товари, реалізовані в ході виконання договорів, мають невідоме джерело походження, зроблені відповідачем на підставі податкової інформації.

Однак, суд зазначає, що вказана податкова інформація містить лише дані про результати господарської діяльності ТОВ Л.К.О. окремо за період, в якому виникли спірні правовідносини. Контролюючим органом не перевірялась і не оцінювалась діяльність ТОВ Л.К.О. в періоди, які передували укладенню спірного правочину, у зв'язку з чим суд вважає, що висновки відповідача про безтоварність укладеного позивачем договору з ТОВ Л.К.О. є безпідставними і зроблені в результаті припущень, що виключає можливість покладення їх в основу спірного рішення.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв'язку з невиконанням своїх обов'язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст. 9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку. Таким чином, Європейський Суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

Таким чином, Європейський суд з прав людини та чинне законодавство України чітко констатує правило індивідуальної відповідальності платника податків та наголошує, що добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через будь-які негаразди із його контрагентом.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не спростоване відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій з ТОВ Л.К.О. позивачем надані до матеріалів справи документи бухгалтерського та податкового обліку, що є підтвердженням реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № 0000231410 податковий орган діяв всупереч вимог закону та безпідставно визначив суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) у розмірі 170 грн.

Також суд зазначає, що матеріалами справи доведено протиправність прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.05.2018 року № 0000221410 в частині збільшення податкового зобов'язанням у розмірі 206725 грн. та застосування штрафних санкції у розмірі 51681 грн., всього на суму на суму 258406 грн.

Стосовно ж взаємовідносин позивача з ТОВ "ГАЯНЕ ТРЕЙД", суд зазначає наступне.

Між зазначеними сторонами було укладено договори про надання послуг у сфері інформатизації та надання консультаційних послуг, відповідно до умов яких виконавець приймає на себе зобов'язання з надання замовнику консультаційних послуг з питань комерційної діяльності та з питань інформатизації, тестування програмного забезпечення, в яких зазначено, що вони необхідні замовнику відповідно до його статутної діяльності.

На підтвердження виконання умов договорів суду надано: календарні плани лекцій та практичних занять; рахунки на оплату послуг консультування; платіжні доручення; акти здачі-примання робіт (надання послуг); оборотно-сальдові відомості по рахункам.

Суд зазначає, що за певних інших обставин названі документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов'язань та власного капіталу суб'єкта господарювання. Водночас потрібно, щоб ці документи підтверджували і розкривали суть, внутрішню сторону господарських операцій, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету. В інакшому випадку, первинні документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей формування даних бухгалтерського та, відповідно, податкового обліку.

При цьому, як встановлено судом, підписані за вказаними операціями акт виконаних робіт та податкові накладні містять загальне посилання на номенклатуру: консультування з питань інформатизації , послуги з тестування програмного забезпечення , навчання користувачів , консультування з питань комерційної діяльності й керування , без конкретизації та деталізації послуг, що загалом не узгоджується із вимогами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" й позбавляє такі документи юридичної значимості.

Доказів наявності у контрагента достатніх трудових ресурсів для здійснення спірних операцій, що обумовлюється не лише специфікою згаданих операцій, а й умовами договору, матеріали справи також не містять і судом таких обставин не встановлено.

Відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податків права на отримання податкових преференцій, оскільки їх встановлення законодавцем має на меті стимулювання ділової активності учасників торгівельного обороту, що, у свою чергу, передбачає здійснення господарських операцій, що є об'єктом оподаткування, з метою досягнення економічного ефекту (ділової мети), а не тільки з метою отримання податкової вигоди. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди у вигляді витрат та/або податкового кредиту, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податків сум витрат та/або податкового кредиту.

Завідома для платника податків відсутність розумної економічної причини щодо певних витрат при здійсненні господарської операції, як правило, виключає підстави для збільшення у податковому обліку витрат та/або податкового кредиту, оскільки таке у більшості своїй свідчить про відсутність ділової мети у такої господарської операції як притаманної риси господарської діяльності.

Таким чином, право на формування податкових вигод виникає у платника податків за наявності сукупності обставин та підстав, однією із яких є ділова мета.

Враховуючи встановлені в ході розгляду даної справи обставини відсутності зв'язку спірних операцій із господарською діяльністю позивача, дефектності первинних документів, відсутності у контрагента необхідних трудових ресурсів, необхідних для виконання спірних операцій, суд дійшов висновку, що за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи та податкові накладні без фактичного виконання контрагентом обумовлених операцій, чим створювалась видимість (зовнішні ознаки) реального здійснення операцій та правомірність формування спірних сум податкових вигод.

За наведеного суд вважає, що, у даному випадку, позивачем не доведено наявності розумних економічних причин (ділової мети) здійснення оплати за консультаційні послуги, а також будь-яких об'єктивних чинників, в силу яких підприємство було змушено організувати діяльність саме на таких умовах, в той час, як положеннями договору таких не передбачалося.

Оскільки під час розгляду справи не доведено наявності розумних економічних причин (ділової мети) для оплати за послуги ТОВ ГАЯНЕ ТРЕЙД , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування відповідних сум податкового кредиту, у позивача були відсутні підстави для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000221410 від 11.05.2018 року в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 45834 грн., в тому числі збільшення податкового зобов'язанням у розмірі 36667 грн. та застосування штрафних санкції у розмірі 9167 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано суду доказу правомірності висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону стосовно відносин позивача з контрагентом ТОВ Л.К.О. .

Враховуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує стягнути судові витрати у розмірі 1762,00 грн., здійснені товариством з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦТРАНС 777" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області.

Керуючись ст.2, ст. 5-14, ст. 19-22, ст. 72-78, ст. 94, ст. 132-143, ст. 159-165, ст. 192-205, ст. 241-247, ст. 255,ст. 295-297, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦТРАНС 777" до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.05.2018 року № 0000221410 та № 0000231410 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000231410 від 11.05.2018 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області № 0000221410 від 11.05.2018 року в частині суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 258406 грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОСПЕЦТРАНС 777" судові витрати у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028, юридична адреса: 87526, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця 130 Таганрозької дивізії, будинок 114).

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 11.12.2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Загацька Т. В.