Рішення

від 11.12.2018 по справі 922/2490/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" грудня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/2490/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Помпі К.І.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків в інтересах держави, в особі Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД", м. Харків про стягнення 820111,40 грн за участю представників сторін:

прокурора - Клейн Л.В., наказ № 1820к від 17.09.2018 року

позивача - Сінько Ю.Ю., дов. № 08-21/39/2-18 від 04.01.2018 року

відповідача - Круть В.І., дов. від 14.07. 2017 року

ВСТАНОВИВ:

Керівник Харківської місцевої прокуратури № 5, м. Харків в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД", м. Харків, в якому просить суд стягнути з відповідача безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 820111,40 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду; відкрити провадження у справі за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін та призначено підготовче засіданні на 02 жовтня 2018 року на 11 годин.

Протокольною ухвалою від 02 жовтня 2018 року на підставі статті 177, пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України було відкладено підготовче засідання на 29 жовтня 2018 року на 12 годин.

02 жовтня 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" надійшов відзив (вхідний № 28659), який суд приймає та долучає до матеріалів справи.

10 жовтня 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від Прокуратури Харківської області надійшла відповідь (вхідний № 29387) на відзив, яку суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 жовтня 2018 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12 листопада 2018 року на 11:30 годин.

12 листопада 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" надійшло клопотання (вхідний № 32004) про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в справі № 922/3412/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, яке суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою від 12 листопада 2018 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 22 листопада 2018 року до 11:30 годин.

Протокольною ухвалою від 22 листопада 2018 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 03 грудня 2018 року до 12:40 годин.

Протокольною ухвалою від 22 листопада 2018 року на підставі частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерву до 11 грудня 2018 року до 10:20 годин.

11 грудня 2018 року через канцелярію господарського суду Харківської області від позивача надійшли письмові пояснення (вхідний № 34514), які суд приймає та долучає до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах в справі № 922/3412/17 у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду відмовити, оскільки Великою Палатою Верховного Суду було розглянуто справу № 922/3412/17 та 20 листопада 2018 року винесено постанову, в якій Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що до моменту оформлення власником об'єкта неруховому майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є засвоїм змістом кондикційним. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Прокурор у судовому засіданні та у відповіді на відзив наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги і просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву проти заявлених позовних вимог заперечує, просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора та повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши подані суду докази, перевіривши відповідність доводів сторін фактичним обставинам справи, судом встановлено наступне.

Місцевою прокуратурою встановлено, що згідно Додатку 1 до рішення 8 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про надання юридичним та фізичним особам дозволу на розробку документації із землеустрою для експлуатації та обслуговування будівель і споруд" від 14 вересня 2016 року № 342/16 промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова загальною площею, орієнтовано 1,2920 га. для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель літера "А-2" (адміністративна - виробнича будівля), літера "В-1" (склад), літера "Г-1", (склад), літера "Е-1" (виробничо-складська будівля), літера "К-1", (котельня), літера "И-1" (виробнича будівля), літера "М-1" (склад), літера "Н-1" (будівля охорони), літера "Ы-2" (виробничо-складська будівля), літера "Я-3" (адміністратвино-складська будівля), літера "АА-1" (склад, гараж) по вул. Основ'янській, 55.

Відповідно до листа Департаменту територіального контролю Харківської міської ради від 20 липня 2018 року № 15278/0/226-18 право власності на нежитлові будівлі літера: "Н-1","А-2", "Я-3", "И-1", "К-1", "Ы-2", "АА-1", "М-1", "В-1", "Г-1","Е-1" по вул. Основ'янській, 55 у місті Харкові зареєстрвоане за Товариством з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД".

Згідно вищевказаного листа речові права на земельну ділянку по вул. Основ'янській, 55 у місті Харкові за будь-якими фізичними або юридичними особами не зареєстровані.

13 липня 2018 року головним спеціалістом відділу самоврядного контролю за використанням земель Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Федоровим Віталієм Вікторовичем за участю інженера-геодезиста Рябової Аліни Вячеславівни та інженера-землевпорядника Ткачової Ганни Олексіївни проведено обстеження земельної ділянки та встановлено, що відповідач використовує земельну ділянку загальною площею 1,2836 га. по вул. Основ'янській, 55 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель: "Н-1","А-2", "Я-3", "И-1", "К-1", "Ы-2", "АА-1", "М-1", "В-1", "Г-1","Е-1".

За результатами обстеження складено акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки.

Межі земельних ділянок визначені відповідно до зовнішніх меж будівель та паркану.

Матеріали справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберегло у себе майно - грошові кошти.

Отже, враховуючи відсутність у вищезазначений період зареєстрованих за будь-якими юридичними або фізичними особами прав на земельну ділянку площею 1,2836 га. та з урахуванням статтей 12, 80, 83 Земельного кодексу України земельна ділянка по вул. Основ'янській, 55 у м. Харкові перебуває у власності територіальної громади міста Харкова.

Відповідно до розрахунку Департаменту територіального контролю Харківської міської ради Товариство з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" під час використання нежитлових будівель розташованих по вул. Основ'янській, 55 у м. Харкові за період з 01 травня 2016 року по 31 грудня 2016 року безпідставно зберегла кошти за орендну плату за землю у розмірі 274718,72 грн.

Разом з цим, за період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 436799,01 грн. за період з 01 січня 2018 року по 31 березня 2018 року безпідставно збережено кошти за орендну плату за землю у розмірі 108593,67 грн.

Таким чином, згідно проведених розрахунків, бюджет міста Харкова за період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року недоотримав 820111,40 грн. орендної плати за землю, яку позивач міг би отримувати у разі укладення між ним і відповідачем договору оренди.

Правовий механізм переходу прав на землю, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у статті 120 Земельного кодексу України.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі.

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

Водночас за змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що платою за землю є обов*язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідач не є ані власником ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб*єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.147 Податкового кодексу України).

Податковим кодексом України визначено, що оренда плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (стаття 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).

Відповідач у період з 01 травня 2016 року по 31 березня 2018 року не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статті 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов'язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Матеріали справи свідчать, що відповідач користується спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, а тому відповідно до положень статтей 1212-1214 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати позивачу всі доходи, які він одержав або міг одержати від цього майна.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави.

Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

За змістом пункту 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовується також до вимог про відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Згідно загальних положень законодавства про відшкодування завданої шкоди таке відшкодування є мірою відповідальності. Разом з тим обов'язок набувача повернути безпідставно набуте (збережене) майно потерпілому не належить до заходів відповідальності, оскільки боржник при цьому не несе жодних майнових втрат - він зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно утримував (зберігав). На відміну від зобов'язань, які виникають із завдання шкоди, для відшкодування шкоди за пунктом 4 частини третьої статті 1212 Цивільного кодексу України вина не має значення, оскільки важливий сам факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статтей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 73 Господарського процесуального кодексу України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги прокурора є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 12301,69 суд покладає на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 20, 41-46, 73-80, 86, 123, 129, 183, 194, 195, 196, 201, 208-210, 217, 218, 219, 220, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код ЄДРПОУ 14058492) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан. Конституції, 7, код ЄДРПОУ 04059243, розрахунковий рахунок 31419611700002, банк: ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999649, код платежу 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 820111,40 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю промислово-комерційній фірмі "Ресурс ЛТД" (61010, м. Харків, вул. Основ'янська, 55, код ЄДРПОУ 14058492) на користь Прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) 12301,69 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статтей 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено 17.12.2018 р.

Суддя П.В. Хотенець