Рішення

від 12.12.2018 по справі 926/2035/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

58000, м. Чернівці, вул. О.Кобилянської, 14, тел. 55-09-34

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року Справа № 926/2035/18

За позовом Приватного підприємства "Бурак"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мет Вуд"

про стягнення заборгованості в сумі 369 698,11 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Секретар судового засідання В.О. Нікітович

Представники:

Від позивача - не з'явився.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Приватне підприємство "Бурак" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Мет Вуд" про стягнення заборгованості в сумі 369 698,11 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що у відповідності до умов укладених між сторонами договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року, відповідно до якого продавець зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити грошову вартість обладнання, в асортименті, кількості, по ціні, визначеній в договорі.

Крім того, позивач посилається на те, що між сторонами 02 серпня 2016 року додатково укладено договір оренди автонавантажувача, відповідно до умов якого позивач передає, а відповідач отримує в тимчасове, платне володіння автонавантажувач в комплекті з трьома газовими балонами.

Далі позивач стверджує, що відповідач неналежним чином виконав умови договорів в частині оплати за отриманий товар та орендований товар, в результаті чого виник борг у сумі 464 600,00 грн.

При цьому, позивач також вказує, що у відповідності до укладеного усного договору купівлі-продажу, відповідач поставив позивачу товар на загальну суму, а позивач здійснив оплату частково, в результаті чого у позивача виникла заборгованість перед відповідачем на загальну суму 94 901,89 грн.

Так, позивач просить суд стягнути з відповідача суму залишкової заборгованості за укладеними договорами на загальну суму 369 698,11 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 листопада 2018 року, справу № 926/2035/18 передано на розгляд судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 26 листопада 2018 року відкрито провадження по справі № 926/2035/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 грудня 2018 року.

Сторони у підготовче судове засідання 12 грудня 2018 року не з'явились.

При цьому, 12 грудня 2018 року представник позивача звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи без його участі у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 статті 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце засідання не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, 29 листопада 2018 року до суду звернувся відповідач із заявою про визнання позову та вказав, що не заперечує проти ухвалення рішення в підготовчому засіданні.

Частинами 3, 4 статті 185 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Так, частинами 1, 2 статті 191 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв'язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз'яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Водночас частинами 1, 5 статті 191 ГПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити судове рішення у підготовчому засіданні.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

02 серпня 2016 року сторони уклали договір купівлі-продажу обладнання.

Згідно пункту 1.1. вказаного договору, продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець зобов'язався прийняти у власність та оплатити на умовах договору обладнання в асортименті, кількості та за визначеною ціною, а саме:

1) сушарка для шпону "SАМ", вартістю 355 000 грн.;

2) казан розпеченої олії з комплектуючими, вартістю 60 000 грн.;

3) деревообробний лущильний верстат "Донгвей", вартістю 25 000 грн.;

4) лущильний верстат "ТОКUZ", вартістю 41 000 грн.;

5) верстат для розпилювання деревини, вартістю 48 000 грн.;

6) вилочний навантажувач "Комацу", вартістю 40 000 грн.

Так, загальна вартість обладнання згідно договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року склала 569 000,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме видаткової накладної № ЛНА-000007 від 02 вересня 2016 року, позивач відвантажив відповідачу наступне обладнання: сушарку для шпону "SАМ", вартістю 355 000,00 грн.; казан розпеченої олії з комплектуючими, вартістю 60 000,00 грн.; деревообробний лущильний верстат "Донгвей", вартістю 25 000,00 грн.; лущильний верстат "ТОКUZ", вартістю 41 000,00 грн.; верстат для розпилювання деревини, вартістю 48 000,00 грн. на загальну суму 529 000,00 грн.

Відповідно до графіку здійснення розрахунку відповідач повинен був повністю оплатити товар до 01 грудня 2016 року, однак здійснив оплату частково в розмірі 110 000,00 грн., тобто борг відповідача за договором купівлі-продажу обладнання від 02 серпня 2016 року становить 419 000,00 грн.

Крім того, 02 серпня 2016 року між сторонами укладено договір оренди автонавантажувача.

Згідно пунктом 1.1. вищевказаного договору, орендодавець (позивач) передає, а орендар (відповідач) бере у тимчасове володіння автонавантажувач Linde Н25Т, ідент. № Н2Х351NO3761, в комплекті з трьома газовими балонами.

Відповідно до пункту 5.1. договору оренди, сторони погодили орендну плату 2 400,00 грн. на місяць.

Як вбачається із матеріалів справи та розрахунків поданих позивачем, заборгованість відповідача з серпня 2016 року по квітень 2018 року складає 45 600,00 грн.

Окрім того, як вбачається із наявних в матеріалах справи документів та відповіді на письмову претензію позивача між сторонами укладено усний договір купівлі- продажу, згідно якого відповідач поставив позивачу товар - шпон.

Згідно видаткових накладних № 2 від 22 липня 2015 року та № 12 від 03 серпня 2017 року, відповідач поставив позивачу шпон на суму 149 761,89 грн.

При цьому, позивач здійснив його оплату частково на суму 54 880,00 грн. що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 340 від 22 липня 2015 року, № 356 від 04 серпня 2015 року, № 562 від 07 квітня 2016 року.

Так, позивач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати товару на загальну суму 94 901,00 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, що підтверджуються наявними в матеріалах справи документами, суд встановив що заборгованість відповідача перед позивачем за договором купівлі-продажу обладнання від 02 серпня 2016 року становить 419 000,00 грн, а за договором оренди автонавантажувача від 02 серпня 2016 року складає 45 600,00 грн.

Отже, загальна заборгованість відповідача перед позивачем згідно укладених між сторонами договорів складає 464 000,00 грн.

При цьому, заборгованість позивача перед відповідачем згідно укладених між сторонами договору купівлі продажу шпону складає 94 901,00 грн.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України унормовано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зазначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар, після його прийняття.

Пунктом 7 договору передбачено, що будь-який спір який виникне щодо даного договору або у зв'язку з ним вирішується шляхом переговорів між сторонами. При неможливості досягнення згоди шляхом переговорів, спірні питання вирішуються в господарському суді відповідно до чинного законодавства України.

Так, позивач звертався до відповідача з претензією № 1 від 31 липня 2018 року щодо погашення заборгованості останнім на загальну суму 464 600,00 грн. згідно договору купівлі-продажу від 02 серпня 2016 року та договору оренди від 02 серпня 2016 року.

Відповідач у своєму листі-відповіді на претензію № 96 від 28 серпня 2018 року визнав борг в сумі 369 698,11 грн. та повідомив про відсутність коштів для погашення заборгованості та неможливість виконати взятого на себе зобов'язання, у зв'язку із чим просив позивача розглянути можливість погодження графіку погашення заборгованості.

Крім того, факт наявності заборгованості відповідача за вищевказаними договорами на загальну суму 369 698,11 грн. також підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків за період 01 січня 2015 року по 31 серпня 2018 року між сторонами станом на 31 серпня 2018 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Частиною 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позову позивачем було сплачено судовий збір у сумі 5 545,48 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 16 жовтня 2018 року № 770.

За таких обставин та враховуючи, що відповідач визнав позов повністю до початку розгляду справи по суті, позивачу належить повернути з Державного бюджету України 2 773,00 грн. (50 % сплаченого позивачем судового збору за подання позову).

При цьому, решту 50 % від суми сплаченого судового збору, а саме 2773,00 грн. судового збору слід, в порядку статті 129 ГПК України покласти на відповідача.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 194, 196, 219. 222, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мет Вуд" (58002, м. Чернівці, вул. Руська, 1-А, офіс 306, код ЄДРПОУ 39707797) на користь Приватного підприємства "Бурак" (60430, Чернівецька обл., Глибоцький р-н., с. Тарашани, вул. Головна, 107, код ЄДРПОУ 33800405) 369 698,11 грн. - заборгованості та 2 773 ,00 грн. - судового збору.

3. Повернути Приватному підприємству "Бурак" (60430, Чернівецька обл., Глибоцький р-н., с. Тарашани, вул. Головна, 107, код ЄДРПОУ 33800405) судовий збір у розмірі 2 773,00 грн. , що сплачений згідно платіжного доручення № 770 від 16 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення складено та підписано - "14" грудня 2018 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного господарського суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.Г. Проскурняк