Рішення

від 05.12.2018 по справі 917/857/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2018 Справа № 917/857/18

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Приватного підприємства "Рябіна"

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап"

про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації

За участю представників

від позивача: Коломієць Д. О.

від відповідача (ТОВ "Гібар-Профі"): Мельник С. О.

від відповідача (ТОВ Торгова група "Інтерпап"): Шульга В. С.

встановив:

До Господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного підприємства "Рябіна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі" та до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" про захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації, в якому позивач прохає:

1) визнати інформацію про приватне підприємство "Рябіна", поширену ТОВ "Гібар-Профі" у листі від 27.03.2018р. № 27/03/18, про те, що ПП "Рябіна" не виконує взяті на себе зобов'язання, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право приватного підприємства "Рябіна", на недоторканість ділової репутації;

2) зобов'язати ТОВ "Гібар-Профі" спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про Приватне підприємство "Рябіна" аналогічним способом - шляхом направлення листа на ім"я ТОВ ТГ "Інтерпап" з інформацією наступного змісту: "Спростування. Повідомляємо Вас, що поширена нами інформація щодо невиконання зобов'язань ПП "Рябіна" є недостовірною";

3) зобов'язати ТОВ Торгова група "Інтерпап" спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про Приватне підприємство "Рябіна" аналогічним способом - шляхом направлення листа на ім"я ТОВ ТГ "Інтерпап" з інформацією наступного змісту: "Спростування. Повідомляємо Вас, що поширена нами інформація щодо невиконання зобов'язань ПП "Рябіна" є недостовірною".

Позивач подавав заяву про збільшення позовних вимог (вхід. № 8211 від 04.09.2018р.; а.с.76-79).

Позивач подавав заяву про зміну предмету позову (вхід. № 9590 від 16.10.2018р.; а.с. 172-175).

Ухвалою від 23.10.2018р. суд відмовив у прийнятті вказаних заяв про збільшення позовних вимог та про зміну предмету позову (а.с.207-209).

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач - ТОВ "Гібар-Профі" розповсюдив на адресу ТОВ Торгова група "Інтерпап" інформацію, яка не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію товариства; на підставі вказаної інформації ТОВ Торгова група "Інтерпап" листом від 27.03.2018р. № 27/03/18 повідомив позивача про відмову у збільшенні товарного кредиту, припинення відвантаження товару та зменшення кредитної лінії.

Відповідач-2 - ТОВ Торгова група "Інтерпап" у відзиві (вхід. № 8098 від 31.08.2018р.) та додаткових поясненнях (вхід. № 9500 від 11.10.2018р.) проти позову заперечує посилаючись на те, що враховуючи інформацію, що надійшла від ТОВ "Гібар-Профі" щодо ПП "Рябіна", ТОВ Торгова група "Інтерпап" відмовило ПП "Рябіна" в наданні відтермінування платежів на 60 днів за продукцію. Однак, відповідач звернувся до позивача з листом про підтвердження дійного фінансового стану позивача. При цьому відповідач не поширював жодної інформації викладеної в листі ТОВ "Гібар-Профі" щодо ПП "Рябіна", в діях ТОВ Торгова група "Інтерпап" відсутній склад правопорушення (а.с.53-56, 139-142).

Відповідач-1 - ТОВ "Гібар-Профі" у відзиві (вхід. № 8707 від 18.09.2018р.) проти позову заперечує посилаючись на те, що цитата в листі від 27.03.2018р. не носить брутальної, принизливої чи неспростованої форми. В листі відповідач-1 зазначив інше підприємство ПП "Рябіна" з яким мав господарські відносини, а не позивача - ПП "Рябіна". (а.с.102-104).

Позивач надав відповідь (вхід. № 8703 від 18.09.2018р.) на відзив ТОВ Торгова група "Інтерпап", в якому повідомив, що відповідач-2 вчинив реальні дії на підставі поданої інформації, що не була ним перевірена, тим самим наніс шкоду діловій репутації позивачу, відмовив в наданні відтермінування платежів за поставлену продукцію (а.с.108-109).

Позивач надав відповідь (вхід. № 9420 від 10.10.2018р.) на відзив ТОВ "Гібар - Профі", повідомивши, що посилання відповідача-1 на те, що мова у листі йшла про інше підприємство ПП "Рябіна", і жодним чином не стосується ПП "Рябіна" (код ЄДРПОУ 20593210), не підтверджено документально, так як згідно витягу з ЄДРПОУ позивач зареєстрований з 01.02.1995р. В ЄДРПОУ існує запис щодо ПП "Рябіна" (код ЄДРПОУ 32466143), яке припинине 01.12.2005р., в той час як ТОВ "Гібар - Профі" створений лише 06.07.2017р. ТОВ "Гібар - Профі" у листі не критикує позивача, а вказує на факт неготовності останнього виконувати взяті на себе господарські зобов'язання, дає оцінку підприємницької діяльності позивача, шляхом розповсюдження інформації, що не відповідає дійсності (а.с.113-115).

Відповідач (ТОВ "Гібар-Профі") подав додаткові пояснення (вхід. № 9865 від 23.10.2018р.) та заперечення (вхід. № 9866 від 23.10.2018р.), в яких зазначив, що не вчиняв жодних дій, спрямованих на спричинення моральної чи будь-якої іншої шкоди позивачу, в листі неможливо ідентифікувати саме позивача, в листі відсутня образа чи наклеп; визначені в листі судження є оціночними.

Інші заяви по суті спору сторони суду не надали.

У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2018р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т.М. (а.с.1).

За ухвалою господарського суду від 20.07.2018р. було залишено позовну заяву без руху та встановлено строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с.2, 34-41).

За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.08.2018р. відкрито провадження у справі № 917/857/18 та призначено справу до розгляду в підготовче засідання на 04.09.2018р., встановлено строки для подання заяв по суті спору (а.с.50-51).

За ухвалою від 04.09.2018р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засіданні на 18.09.2018р. (а.с.89-90).

В судовому засіданні від 18.09.2018р. суд постановив усну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 16.10.2018р. (а.с.110-111).В судовому засіданні від 16.10.2018р. суд постановив усну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 23.10.2018р. (а.с.190).

За ухвалою суду від 23.10.2018р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.11.2018р. (а.с.207-209).

В судовому засіданні від 12.11.2018р. суд постановив усну ухвалу про перерву в судовому засіданні на 04.12.2018р. (а.с.215-216). Розгляд справи призначений на 04.12.2018р. не відбувся в зв'язку з перебуванням судді у відрядженні. Ухвалою суду від 22.11.2018р. розгляд справи призначений на 05.12.2018р. (а.с.218).

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 05.12.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.

Між Приватним підприємством "Рябіна" (далі - ПП "Рябіна"; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (далі - ТОВ ТГ "Інтерпап"; відповідач-2) укладений договір купівлі-продажу № ТГ-1098 від 16.03.2015р. (а.с.14-17).

За умовами цього договору ТОВ ТГ "Інтерпап", як продавець, зобов'язався передати у власність покупцеві - ПП "Рябіна" паперову продукцію (товар). Цей договір діє до 31.12.2015р. Договір вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не менш. Ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії не заявить про його припинення. Ця умова застосовується неодноразово (п. 1.1, п. 12.2, п. 12.3 договору).

27 березня 2018р. за № 27/03/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі" (відповідач-1) направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" (відповідача-2) лист, в якому зазначив, що "на відміну від інших контрагентів ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" таких як ТОВ ТД "Корес- плюс", ПП Рябина, ТОВ "Полімед", ТОВ "Логос", ТОВ "Обнова компані", ТОВ "Перша Експо" та інші , ми готові виконувати взяті на себе зобов'язання в повному обсязі" (а.с.13).

Позивач у позові зазначає, що у квітні 2018 року він звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" із замовленням на закупівлю паперу офсетного на умовах відтермінування платежу.

Листом № 63 від 16 квітня 2018р. ТОВ ТГ "Інтерпап" відмовив позивачу в наданні відтермінування платежів за продукцію, посилаючись на лист від 27 березня 2018р. за № 27/03/18 від ТОВ "Гібар-Профі".

У листі від 16 квітня 2018р. ТОВ ТГ "Інтернам", зокрема, повідомив позивача про наступне: "Ми не можемо задовольнити Ваше прохання про збільшення товарного кредиту та відвантажити замовлений Вами товар. Пропонуємо Вам переглянути наші взаємовідносини і бажаємо навіть зменшити Вам кредитну лінію у зв'язку із наступним.

У нас відбулося ділове листування із ТОВ "Гібар-Профі". У своєму листі директор ТОВ "Гібар-Профі" написав: на відміну від інших контрагентів ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" таких як ТОВ ТД "Корес- плюс", ПП Рябина, ТОВ "Полімед", ТОВ "Логос", ТОВ "Обнова компані", ТОВ "Перша Експо" та інші , ми готові виконувати взяті на себе зобов'язання в повному обсязі .

Отже, з цього листа вбачається , що Ваша компанія не виконує взяті на себе зобов'язання, і навіть можливо має невиконані зобов'язання перед ТОВ ТГ "Інтерпап".

Окрім іншого, для пояснення ситуації, повідомляємо, що директор ТОВ "Гібар-Профі" ОСОБА_5 являється зятем нашого колишнього керівника ОСОБА_6. Отже у нас є всі підстави припускати, що джерелом інформації щодо Вашої ненадійності являється саме вона.

Просимо Вас пояснити причини і повідомити нас, про які невиконані зобов'язання Вашого боку йде мова, та запропонувати додаткові гарантії виконання вами зобов'язань для збереження між нашими компаніями існуючих раніше відносин" (а.с.12).

Позивач у позові посилається на те, що інформація, викладена у листі ТОВ "Гібар-Профі", не відповідає дійсності, не підтверджена доказами, і принижує ділову репутацію позивача. Позивач у позові прохає визнати вказану інформацію недостовірною. Позивач посилається на те, що внаслідок поширення недостовірної інформації були порушені його права, тому дану інформацію відповідачі повинні спростувати згідно ст. 277 ЦК України.

При вирішенні спору, суд зазначає наступне.

За ст. 94 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Згідно ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації (ч.1).

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює (ч.4 ст.277 ЦК).

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч.6 ст.277 ЦК).

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена (ч.7 ст.277 ЦК).

Відповідно до частини другої статті 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних з особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

В п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" (далі - постанова Пленуму № 1 від 27.02.2009р.) зазначено, що під діловою репутацією юридичної особи розуміється оцінка її підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Відповідно до статей 94, 277 ЦК фізична чи юридична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009р. відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Згідно п. 15 постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009р. при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:

а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;

б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;

в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;

г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Необхідно враховувати, що повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням, якщо особа, яка повідомила таку інформацію, вжила достатніх заходів конфіденційності для того, щоб ця інформація не стала доступною третім особам.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Спростування поширеної недостовірної інформації повинно здійснюватись незалежно від вини особи, яка її поширила.

Згідно п. 18 постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009 р. позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

В п. 19 постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009 р. зазначено, що вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним

судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на

характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Як свідчать матеріали справи, лист від 27.03.2018р. № 27/03/18, поширений ТОВ "Гібар-Профі" про те, що ПП "Рябіна" не виконує взяті на себе зобов'язання, містить у собі сукупність ознак, що становлять юридичний склад правопорушення, а саме:

- вказана у листі інформація безпосередньо стосується позивача;

- дана інформація порушує особисті немайнові права позивача;

- оспорювана інформація містить відомості, виражені у формі твердження, що принижують ділову репутацію позивача;

- лист від 27.03.2018р. є розповсюдженням недостовірних та дискредитуючих відомостей щодо позивача у формі твердження про спосіб ведення чи результати господарської (підприємницької) діяльності позивача, у тому числі про виконання ним договірних зобов'язань.

Заперечення відповідача ТОВ "Гібар-Профі", що інформація у листі від 27.03.2018р. №27/03/18 не розповсюджує дискредитуючу інформацію та не принижує ділову репутацію позивача, судом відхиляється, оскільки наслідком розповсюдження цієї інформації до контрагента позивача - ТОВ ТГ "Інтерпап" стала відмова останнього від відвантаження продукції позивачу, відмова збільшити товарний кредит. При цьому ТОВ ТГ "Інтерпап" листом від 16.04.2018р. підтвердив те, що до такого висновку він прийшов саме після отримання від відповдіача-1 (ТОВ "Гібар-Профі") дискредитуючої позивача інформації. Про це також ТОВ ТГ "Інтерпап" повідомив суд у відзиві на позов та під час содового розгляду.

Зокрема, у відзиві ТОВ ТГ "Інтерпап" зазначило: "Поширення ТОВ "Гібар-Профі" недостовірної інформації про ПП "Рябіна" призвело до того, що ТОВ ТГ "Інтерпап" дійсно відмовило позивачу в наданні відтермінування в платежів за продукцію, тобто ПП "Рябіна" втратило ділову репутацію в очах ТОВ ТГ "Інтерпап" як надійний контрагент".

Також, ТОВ "Гібар-Профі" у відзиві стверджує що в листі від 27.03.2018 року № 27/03/18 йде мова про ПП "Рябіна" з якими Товариство раніше мало господарські відносини, і даний лист не стосується ПП "Рябіна" (код ЄДРПОУ 20593210)".

Однак, дане твердження не відповідає дійсності. Відповідно до інформації, що розміщена у відкритому доступі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та громадських формувань (ЄДРПОУ) державна реєстрація приватного підприємства "Рябіна" (Позивача) (код ЄДРПОУ 20593210) була проведена 01 лютого 1995 року, а 28 серпня 2006 року до ЄДРПОУ був внесений запис № 1 339 120 0000 003472. Крім запису щодо Позивача, в ЄДРПОУ існує запис щодо приватного підприємства "Рябіна" (ЄДРПОУ 32466143), яке було припинене 01 грудня 2005 року, про що до ЄДРПОУ внесено запис № 12241170001015863.

Згідно даних ЄДРПОУ, що містяться у відкритому доступі, ТОВ "Гібар- Профі" (код ЄДРПОУ 41442128) було створено лише 06.07.2017 року, про що до ЄДРПОУ було внесено запис № 1 224 102 0000 081840. Таким чином, створене у 2017 році ТОВ "Гібар - Профі" не могло мати господарських відносин з приватним підприємством "Рябіна" (ЄДРПОУ 32466143), адже діяльність останнього була припинена у 2005 році. Більш того, за запитом "Рябіна" у ЄДРПОУ відсутні відомості щодо інших підприємств з відповідною назвою, організаційно-правовою формою яких є приватне підприємство.

Під час судового розгляду відповідач-1 не надав доказів, що спірна інформація стосувала іншої особи, а не позивача, і що ця інша особа також була контрагентом ТОВ ТГ "Інтерпап".

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, твердження ТОВ "Гібар - Профі" у листі № 27/03/18 від 27 березня 2018 року, не про позивача, а про інше ПП "Рябіна" є безпідставним.

Згідно п. 19 вказаної постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009р., вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Згідно ч. 2 ст. 30 закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

При викладенні інформації у листі від 27.03.2018року №27/03/18 ТОВ "Гібар-Профі" не застосовує гіперболи, алегорій чи сатири. ТОВ "Гібар-Профі" не критикує позивача, не оцінює його дії, а саме вказує на факт неготовності останнього виконувати взяті на себе господарські зобов'язання. У даному випадку саме твердження ТОВ "Гібар-Профі" про неготовність позивача виконувати взяті на себе господарські зобов'язання є фактичними даними, що складають обсяг інформації, достовірність якої є предметом розгляду у даному провадженні.

Згідно ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Визначення поняття "господарське зобов'язання" закріплене ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, згідно якої господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, господарські зобов'язання можуть виникати лише між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, господарська діяльність яких, у свою чергу, складає основу підприємництва (підприємницької діяльності).

Суд приходить до висновку, що твердженням "На відміну від інших контрагентів ТОВ ТГ "ІНТЕРПАП" таких як ТОВ ТД "Корес-плюс", ПП Рябіна, ТОВ "Полімед", ТОВ "Логос", ТОВ "Обнова компані", ТОВ "Перша Експо" та інші, ми готові виконувати взяті на себе зобов 'язання в повному обсязі", яке викладене ТОВ "Гібар-Профі" у листі від 27.03.2018 року № 27/03/18, останній надає оцінку підприємницькій діяльності позивача шляхом розповсюдження даних, які фактично не відповідають дійсності.

Вказана інформація була надіслана відповідачем-1 до контрагента позивача, внаслідок чого позивачу було відмовлено у відвантаженні товару.

Жодних доказів в підтвердження дійсності інформації, викладеної у спірному листі від 27.03.2018р., відповідач-1 (ТОВ "Гібар-Профі") суду не надав.

Дана інформація не є оціночною, оскільки факт виконання юридичною особою договірних зобов'язань може бути перевірена доказами.

ТОВ "Гібар-Профі" також не довів, що ця інформація стосується іншою юридичної особи, а не позивача.

З огляду на вищевказане, поширена ТОВ "Гібар-Профі" інформація має бути визнана недостовірною.

Отже, позовні вимоги до ТОВ "Гібар-Профі" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" суд відмовляє з наступних підстав.

ТОВ ТГ "Інтерпап" у відзиві на позов зазначає, що його дії не мають юридичного складу правопорушення, оскільки воно не розповсюджувало зазначену недостовірну інформацію та не поширювало цю інформації третім особам, і саме тому нібито вимогу до товариства є незаконними та необґрунтованими.

Листом від 16.04.2018р. № 63 ТОВ Торгова група "Інтерпап" звернувся до ПП "Рябіна" за роз'ясненнями щодо отриманої інформації (а.с.12).

Доказів розповсюдження відповідачем (ТОВ ТГ "Інтерпап") отриманої інформації іншим особам позивач суду не надав.

Відповідно до ст. 13, ст. 74 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів в спростування вищевикладеного позивач суду не надав.

Повідомлення оспорюваної інформації лише особі, якої вона стосується, не може визнаватись її поширенням.

Отже, відсутні підстави для задоволення позову щодо відповідача-2.

Позивач у позові прохає також покласти на відповідачів судові витрати понесені ним у даній справі.

Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 5286,00 грн. судового збору за платіжним дорученням № 760 від 05.07.2018р. (а.с.11).

В зв'язку з поданням заяви про збільшення позовних вимог позивачем доплачено 6000,00 грн. судового збору за банківською квитанцією № 57991 від 31.08.2018р. (а.с.80).

Тобто, загальна сума сплаченого позивачем судового збору за розгляд позовних вимог становить 11286,00 грн.

Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено виписками від 12.07.2018р., від 04.09.2018р. (а.с.33,92).

Оскільки, за ухвалою від 23.10.2018р. суд відмовив у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог та заяви про зміну предмету позову, сума судового збору за ці вимоги в розмірі 6000,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 7 Закону України Про судовий збір при надходженні відповідної заяви від позивача.

В іншій частині витрати на судовий збір покладаються на відповідача - ТОВ "Гібар-Профі" пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати інформацію про приватне підприємство "Рябіна", поширену Товариством з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі" у листі від 27.03.2018 р. № 27/03/18. про те що ПП "Рябіна" не виконує взяті на себе зобов'язання, недостовірною та такою, що порушує особисте немайнове право приватного підприємства "Рябіна" на недоторканність ділової репутації.

3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі" спростувати протягом тижня з дня набрання рішенням суду законної сили недостовірну інформацію про Приватне підприємство "Рябіна" аналогічним способом - шляхом направлення листа на ім'я Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" з інформацією наступного змісту:

"СПРОСТУВАННЯ. Повідомляємо Вас, що поширена нами інформації щодо невиконання зобов'язань ПП "Рябіна" є недостовірною".

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гібар-Профі" (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Вернадського, буд.8, кв.20; ідентифікаційний код 41442128) на користь Приватного підприємства "Рябіна" (08133, Київська область, Києво - Святошинський район, м. Вишневе, вул. Першотравнева, буд.14, офіс 2; ідентифікаційний код 20593210) 3524 грн. 00 коп. витрат з оплати судового збору.

5. У позові в частині вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю Торгова група "Інтерпап" - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Дата складення повного судового рішення: 17.12.2018р.

Суддя Т. М. Безрук