Рішення

від 13.12.2018 по справі 925/1216/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Справа № 925/1216/18

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,

секретар судового засідання - Козоріз О.І.,

за участі представників сторін:

від позивача - представник не з'явився,

від відповідача - представник не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМХІММАШ",

м. Київ

до дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод"

публічного акціонерного товариства Науково-виробниче

підприємство "Більшовик", м. Жашків, Черкаської області

про стягнення 13 341 грн. 29 коп.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Черкаської області звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОМХІММАШ" до дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство "Більшовик" про стягнення з відповідача 10 405 грн. 00 коп. попередньої оплати, 2 374 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 561 грн. 87 коп. 3% річних, з підстав неналежного виконання відповідачем умов договору №03/06-13 від 03 червня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 23 листопада 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження - задоволено. Справу вирішено розглядати у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено на 12 год. 00 хв. 13 грудня 2018 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, відповідач відзиву у визначений законом строк суду не надав.

Сторони про дату, час і місце проведення судового засідання були належним чином повідомлені, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково, виходячи з наступного:

Звертаючись до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача попередньої оплати, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначав, що здійснив попередню оплату робіт в розмірі 10 405 грн. 00 коп., проте в строки передбачені договором відповідач свої зобов'язання не виконав і результати робіт позивачу не передав, у зв'язку з чим позивач відмовився від договору.

Крім того на підставі ст. 625 ЦК України позивачем було також заявлено до стягнення 2 374 грн. 42 коп. інфляційних втрат та 561 грн. 87 коп. 3% річних.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час її розгляду, 03 червня 2013 року між дочірнім підприємством "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство "Більшовик" (виробник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМХІММАШ" (замовник) було укладено договір за №03/06-13.

Згідно п. 1.1. договору виробник зобов'язався виконати доопрацювання агрегату для відбору і охолодження гумової суміші АФ6Н-600М, надалі продукція, у відповідності з технічною документацією замовника.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором підряду.

Згідно ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Замовник повинен прийняти та оплатити роботи за ціною і в сумі вказаній в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Термін виготовлення - 60 днів з дати отримання виробником авансу в розмірі 50% від суми договору та погодження технічної документації. Дія договору до повного виконання (п. 1.2. договору).

07 червня 2013 року позивачем було здійснено попередню оплату робіт на суму 3 405 грн. 00 коп. та 12 червня 2013 року на суму 7 000 грн. 00 коп., що підтверджується копією банківської виписки.

01 червня 2016 року сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору №03/06-13 від 03 червня 2013 року, якою п. 1.2. договору було викладено в новій редакції: "Замовник повинен прийняти та оплатити роботи за ціною і в сумі вказаній в Додатку №1, який є невід'ємною частиною договору. Кінцевий термін виконання доопрацювання агрегату для відбору і охолодження гумової суміші АФ6Н- 600М встановлюється 01 лютого 2017 року. Виконання вказаних робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт, який складається протягом 3-х днів від дати повідомлення виробником про виконання робіт".

Решта умов договору залишилися без змін.

Однак відповідач так і не приступив до виконання робіт з доопрацювання агрегату для відбору і охолодження гумової суміші АФ6Н-600М, свої зобов'язання не виконав.

01 вересня 2017 року на адресу відповідача було направлено претензію про повернення попередньої оплати протягом 30 днів від дати отримання претензії, яка отримана відповідачем 06 вересня 2017 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

В подальшому 02 жовтня 2018 року позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення про відмову від договору, яке останній отримав 06 жовтня 2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику робіт законом надано право відмовитися від договору в односторонньому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 622 Цивільного кодексу України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (стаття 612 цього Кодексу), або передання відступного (стаття 600 цього Кодексу) боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Тобто, позивач самостійно обрав спосіб захисту свого порушеного права, а саме - відмовився від прийняття виконання зобов'язання та вимагає повернення попередньої оплати, тобто витрати, які він поніс.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем всупереч ч. 1 ст. 74, ст. ст. 76, 77 ГПК України не було доведено факту належного виконання свого зобов'язання щодо своєчасного виконання робіт з доопрацювання агрегату для відбору і охолодження гумової суміші АФ6Н-600М.

Доводи позивача відповідач жодними належними доказами не спростував.

Відповідно до ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності з ч. 2 названої норми Закону, під збитками розуміються, зокрема, витрати, зроблені управненою стороною, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином сума грошових коштів в розмірі 10 405 грн. 00 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано та заявлено до стягнення 561 грн. 87 коп. - 3% річних та 2 374 грн. 42 коп. інфляційних втрат.

Однак нарахування 3% річних та інфляційних на суму попередньої оплати є безпідставним виходячи з наступного:

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який построчив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В даному випадку стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, а є поверненням сплаченого авансу за невиконані роботи, тобто фактично понесеними збитками. За своєю суттю обов'язок щодо повернення грошових коштів, отриманих як передоплата, не можна розцінювати як грошове зобов'язання в розумінні статті 625 Цивільного кодексу України.

Обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 ЦК України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 ЦК України), оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав (п. 5.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Таким чином у задоволенні стягнення з відповідача 561 грн. 87 коп. 3% річних та 2 374 грн. 42 коп. інфляційних втрат слід відмовити.

Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 7 000 грн. 00 коп. понесених витрат, пов'язаних з правничою допомогою.

Згідно ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат враховується наступне:

розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктом 3.1. договору про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 01 жовтня 2018 року укладеного між позивачем та адвокатом Ковальовим Дмитром Олексійовичем визначено, що вартість послуг адвоката становить 7 000 грн. 00 коп. та сплачується за попередньою оплатою замовником протягом 2-х днів з дати підписання даного договору, на підтвердження чого адвокат надає замовнику квитанцію до приходно-касового ордеру.

Згідно акту розрахунку та погодження вартості правової допомоги по договору про надання послуг адвоката та консультаційних послуг від 01 жовтня 2018 року сторони визначили, що вартість однієї години з ознайомлення з матеріалами замовника складає 1 000 грн. 00 коп., підготовка повідомлення, направлення відповідачу - 1 000 грн. 00 коп., підготовка позову, направлення позову - 1 500 грн. 00 коп. та представництво в суді - 1 000 грн. 00 коп.

Всього адвокатом було надано послуги на суму 7 000 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було сплачено адвокату Ковальову Д.О. 7 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу, що підтверджується копією квитанції до прибуткового касового ордеру №1 від 02 жовтня 2018 року.

Згідно ч.ч. 4-6 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Від відповідача не надходило до суду клопотань про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката позивача, а тому вказані витрати підлягають розподілу між сторонами в порядку ч.4 ст.129 ГПК України.

З урахуванням розміру задоволених позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 5 460 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 129, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "Жашківський машинобудівний завод" публічного акціонерного товариства Науково-виробниче підприємство "Більшовик", вул. Маслозаводська, 3, м. Жашків, Черкаської області, ідентифікаційний код 05767284, п/р 26008351148001 в ЧГРУ "ПриватБанк", МФО 354347 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМХІММАШ", проспект Соборності, 15, оф. 601, м. Київ, ідентифікаційний код 37936615, п/р 26003052727797 в Печерській філії ПАТ КБ "ПриватБанк", м. Київ, МФО 300711 - 10 405 грн. 00 коп. попередньої оплати, 1 374 грн. 36 коп. судового збору та 5 460 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. В решті вимог - в позові відмовити.

Видати наказ після набрання рішення суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строк визначені ст. 241 ГПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 року.

Суддя А.В.Васянович