Постанова

від 11.12.2018 по справі 826/13964/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №826/13964/17

адміністративне провадження №К/9901/55267/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

за участю секретаря судового засідання - Загороднього А.А.,

учасники справи:

представник позивача - Хомяков О.В.,

представники відповідача - Вронік А.С., Корнейчука О.Л., Павлович Д.М.,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року (суддя Добрівська Н.А.) та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року (судді: Мєзєнцев Є.І. (головуючий), Файдюк В.В., Чаку Є.В.) у справі № 826/13964/17 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство "Страхова Компанія "ПРОВІДНА" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 16.08.2017 за №0001494301, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податку на прибуток страхових організацій включаючи філіали аналогічних організацій, розташованих на території України на 29 509 341,73 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням на суму 29 244 968,30 грн та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 264 373,43 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган неправомірно дійшов висновків про заниження позивачем фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша ніж страхова та щодо не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно (безоплатно) отриманих цінних паперів за договором міни, а також щодо завищення обсягу різниці, на яку збільшується фінансовий результат до оподаткування.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року, позов Товариства задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення визнано протиправним та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що договір міни цінних паперів є правомірним та вчинений у відповідності до діючого законодавства України, зобов'язання за договором виконані в повному обсязі, всі облікові операції з зазначеними цінними паперами були проведені без будь-яких заборон з боку ТОВ "ПФБК" та ПАТ "Національний депозитарій України", а повідомлення про заборону відчуження з'явилося на сайті останнього після проведення договору міни цінних паперів, у зв'язку з чим, висновки контролюючого органу щодо не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів за договором міни на суму 151 053 017,00 грн, є помилковими та не ґрунтуються на чинних нормах законодавства України.

Відносно висновків контролюючого органу щодо завищення позивачем обсягу різниці, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн суди вказали, що такі висновки відповідачем не доведені,а ні в акті перевірки, а ні під час розгляду справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.

6. Касаційний розгляд справи проведено в судовому засіданні, відповідно до ст. 344 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення сум грошових зобов'язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 26.07.2017 №2486/28-10-43-02/23510137, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ПАТ СК Провідна з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:

- пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134, пп. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Податкового кодексу України, що призвело до заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша, ніж страхова внаслідок не відображення у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно (безоплатно) отриманих цінних паперів за договором міни, що призвело до його заниження на суму 151 053 017,11 грн;

- пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення обсягу різниці, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн.

Висновки контролюючого органу щодо заниження фінансового результату до оподаткування за видом діяльності інша, ніж страхова на загальну суму 151 053 017,11 грн вмотивовано тим, що позивач не відобразив у складі фінансового результату до оподаткування суми доходів у вигляді вартості безкоштовно отриманих цінних паперів за договором міни, що призвело до його заниження на вказану вище суму.

Висновки щодо завищення обсягу різниць, на які зменшується результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн контролюючий орган обґрунтовує тим, що страховою компанією було безпідставно відображено в р.2.2.2 додатку РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 рік суму в розмірі 5 544 064,00 грн та відповідно 5 874 965,00 грн в 2016 році, оскільки позивачем фінансовий результат до оподаткування у відповідності до вимог пп.139.1.1 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не збільшувався, а тому у страхової компанії відсутні і визначені Податковим кодексом України підстави для зменшення фінансового результату у відповідності до положень пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 вказаного Кодексу, а саме: на суму на суму коригування (зменшення) забезпечень (резервів) для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечення (резерву) на відпустки працівникам, інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та витрат на сплату єдиного соціального внеску, що нараховується на такі виплати), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

На підставі акту перевірки, вказаних висновків та результатів адміністративного оскарження контролюючими органами прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Судами встановлено, що 23.04.2015 між ПАТ СК Провідна та ТОВ Авісто Компані укладено договір міни цінних паперів №ДД75/2304/005, за умовами якого ТОВ Авісто Компані зобов'язується передати у власність ПАТ СК Провідна пакет цінних паперів, а саме акції прості іменні ПАТ Сіам -Капітал , ISIN UA4000149215 у кількості 3 850 000 шт., акції прості іменні ПАТ Глобал Транспорт Логістік , ISIN UA4000100713 у кількості 304 500 000 шт. В свою чергу, на умовах зазначеного договору міни позивач зобов'язується передати у власність ТОВ Авісто Компані акції прості іменні ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство , ISIN UA4000108765 у кількості 7 623 387 штук, акції прості іменні ПАТ Агрофосфат , ISIN UA4000061329 у кількості 15 492 070 штук.

Актом прийому-передачі цінних паперів від 24.04.2015 за №1 до Договору міни від 23.04.2015 №ДД75/2304/005 оформлено вибуття з балансу позивача цінних паперів, а саме: емітентів ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспорте підприємство та ПАТ Агрофосфат . На підставі Акта прийому-передачі цінних паперів від 24.04.2015 за №2 до Договору міни від 23.04.2015 №ДД75/2304/005 позивачем здійснено оприбуткування цінних паперів отриманих від ТОВ Авісто Компані за наведеним договором міни цінних паперів на суму 151 053 017,11 грн.

Відповідно до даних депозитарної установи ТОВ Перша Фондова Брокерська Компанія (далі - ТОВ ПФБК ), що здійснює депозитарний облік цінних паперів ПАТ СК Провідна 23.04.2015 здійснено списання з депозитарного рахунку позивача на користь ТОВ Авісто Компані цінних паперів емітента ПАТ Агрофосфат у кількості 15 492 070 штук та ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство у кількості 7 623 387 штук.

Разом з тим, Рішенням Національної комісії цінних паперів та фондового ринку від 23.04.2015 №583 Щодо зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів (далі - Рішення НКЦПФР №583) пунктом 1 з 23.04.2015 зупинено внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів Товариств (згідно переліку). Пунктом 2 Рішення НКЦПФР №583 заборонено ПАТ Національний депозитарій України та депозитарним установам, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, здійснювати облікові операції щодо внесення змін до системи депозитарного обліку щодо цінних паперів товариств, в переліку яких є ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтне підприємство . Пунктом 3 зобов'язано ПАТ Національний депозитарій України невідкладно довести до відома депозитарних установ, що здійснюють облік прав власності на цінні папери емітентів у депозитарній системі України, дане рішення Комісії.

Згідно довідки, наданої ТОВ ПФБК про операції з цінними паперами за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, операції списання акцій ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство з рахунку у цінних паперах за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, операція списання акцій з рахунку ПАТ СК Провідна в депозитарній системі України ТОВ ПФБК була проведена в 15:50:27 23.04.2015 за номером 29247, одночасно із списанням акцій ПАТ Сіам-Капітал та ПАТ Глобал Транспорт Логістік з рахунків у цінних паперах ТОВ Авісто Компані на виконання договору міни цінних паперів. На час проведення списання цінних паперів ТОВ ПФБК не мало інформації від НКЦПФР стосовно зупинення обігу цінних паперів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство . Розпорядження від ПАТ Національний депозитарій України про блокування цінних паперів емітентів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство зареєстровано за номером 29354 та 29351 в журналі операцій ТОВ ПФБК 24.04.2015 о 17:50:07 та 17:48:29 відповідно.

Позивачем у Додатках РІ Податкової декларації з податку на прибуток за 2015 та 2016 роки у п. 2.1.1 підрозділу Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (пункт 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) вказано суми витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Так, у Додатку РІ до Декларації з податку на прибуток за 2015 рік в п.2.1.1 страховою компанією визначено суму у розмірі 214 267,00 грн, за III квартали 2016 року - 339 164,00 грн, за 2016 рік - 982 726,00 грн.

Також позивачем у п.2.2.2 Додатках РІ Сума коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), визначена сума на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності .

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган перераховує порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в апеляційній скарзі не вказано.

В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Товариство надало відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність висновків судів попередніх інстанцій про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається:

збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку);

зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

10.2. Підпункт 134.1.2 пункту 134.1 статті 134.

Об'єктом оподаткування є дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу.

10.3. Пункт 137.2 статті 137.

Податок, що підлягає сплаті до бюджету платниками податку, які провадять страхову діяльність, визначається в порядку, передбаченому пунктом 141.1 статті 141 цього Кодексу.

10.4. Підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується:

на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

10.5. Підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139.

Фінансовий результат до оподаткування зменшується:

на суму витрат (крім оплати відпусток працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інші виплати, пов'язані з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 цієї статті), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

10.6. Підпункт 141.1.1 пункту 141.1 статті 141.

Страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до пункту 136.1 статті 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу.

Нарахований страховиком податок на дохід за ставкою, визначеною в підпункті 136.2.1 пункту 136.2 статті 136 цього Кодексу, є різницею, яка зменшує фінансовий результат до оподаткування такого страховика.

11. Закон України Про депозитарну систему України

11.1. Частина четверта статті 6.

Внесення змін до системи депозитарного обліку стосовно всього випуску цінних паперів, облік яких відповідно до компетенції, встановленої цим Законом, веде Центральний депозитарій, здійснюється виключно Центральним депозитарієм в установленому Комісією порядку на підставі:

інформації, що подається емітентом цінних паперів, у разі здійснення корпоративних операцій емітента, крім випадку вчинення правочинів щодо розміщення цінних паперів на фондовій біржі. У такому разі Центральний депозитарій зобов'язаний підтвердити отримання зазначеної інформації від фондової біржі в порядку і строки, що визначені Комісією;

рішення суду або уповноваженого законом державного органу чи його посадової особи.

11.2. Частина шоста статті 6.

У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника власник таких цінних паперів зобов'язаний подати відповідну інформацію та документи, які її підтверджують, до депозитарної установи, в якій йому відкрито рахунок у цінних паперах.

У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно цінних паперів певного власника суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов'язані подати відповідне рішення депозитарній установі, в якій відкрито рахунок цього власника.

У разі встановлення або зняття обмеження прав на цінні папери стосовно всього випуску цінних паперів суд або уповноважений законом державний орган чи його посадова особа зобов'язані подати відповідне рішення Центральному депозитарію або Національному банку України відповідно до компетенції, встановленої цим Законом.

11.3. Частина восьма статті 6.

Депозитарна установа зобов'язана не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття від депонента розпорядження та інших документів, у випадках, установлених законодавством, повідомити про прийняття розпорядження до виконання або надати вмотивовану відповідь про відмову у прийнятті. У разі прийняття розпорядження до виконання депозитарна установа зобов'язана внести зміни до системи депозитарного обліку відповідно до вимог розпорядження.

11.4. Частина перша статті 8.

Підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

12. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України від 14.12.1999 №860/4153

12.1. Пункт 9.

Дохід не визначається, якщо здійснюється обмін продукцією (варами, роботами, послугами та іншими активами) які є подібними за призначенням та мають однакову справедливу вартість.

затверджено форму Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (з додатками).

13. Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, наказ Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 № 1415/27860

Детальна інформація щодо різниці (значення рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств) викладається в Додатку РІ.

Різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень) (статті 139, 141 розділу ІІІ Податкового кодексу України) викладаються в розділі 2 Додатку ІР.

В підрозділі Забезпечення для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (пункт 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) вказуються:

п. 2.1.1 - Сума витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.1 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України);

п. 2.2.1 - Сума витрат (крім оплати відпусток працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), які відшкодовані за рахунок резервів та забезпечень, сформованих відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України);

п. 2.2.2 - Сума коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат (крім забезпечень на відпустки працівникам та інших виплат, пов'язаних з оплатою праці, та резервів, визначених пунктами 139.2-139.3 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (підпункт 139.1.2 пункту 139.1 статті 139 розділу ІІІ Податкового кодексу України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Підтвердженням наявності обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі.

Отже, саме обліковий запис вчинений депозитарною установою є підтвердженням наявності обмежень прав на цінні папери.

15. Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму витрат на формування резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

16. Фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.

17. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків допущено порушення щодо відображення в податковому обліку та декларування об'єкту оподаткування податком на прибуток (фінансового результату), платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені (наведені) в запереченні на позовну заяву, апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

У ході розгляду справи судами першої та апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам у їх сукупності з дотриманням норм статей 73-78, 90 Кодексу адміністративного судочинства України та встановленим обставинам справи, що спростовують позицію контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

20. Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що оскільки всі облікові операції з цінними паперами були проведені позивачем та його контрагентом без будь-яких заборон з боку ТОВ ПФБК та ПАТ Національний депозитарій України , а повідомлення про заборону відчуження з'явилося на сайті останнього лише після фактичного вчинення дій по обміну цінних паперів, що підтверджено довідкою ТОВ ПФБК про операції з цінними паперами за період з 01.04.2015 по 30.06.2015, з якої вбачається, що операції по списанню акцій з рахунку ПАТ СК Провідна в депозитарній системі України ТОВ ПФБК була проведена в 15:50:27 23.04.2015 за номером 29247, одночасно із списанням акцій з рахунків у цінних паперах контрагента ТОВ Авісто Компані , а розпорядження від ПАТ Національний депозитарій України про блокування цінних паперів емітентів ПАТ Агрофосфат та ПАТ Великополовецьке ремонтно-транспортне підприємство зареєстровано за номером 29351 та 29354 в журналі операцій ТОВ ПФБК 24.04.2015 о 17:48:29 та 17:50:07 відповідно, а отже на момент вчинення операцій щодо обміну цінними паперами як позивач так і його контрагент не мали можливості дізнатися про заборону відчуження цінних паперів. Таким чином договір міни цінних паперів є правомірним та вчинений у відповідності до діючого законодавства України, а позивачем правильно відображено в податковому обліку результати операцій за таким договором.

22. Колегія суддів погоджується також і з висновком судів попередніх інстанцій, що контролюючим органом всупереч вимог процесуального закону не було доведено порушення позивачем вимог пп. 139.1.2 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення обсягу різниці, на яку зменшується фінансовий результат до оподаткування на загальну суму 11 419 029,00 грн, оскільки оцінка вказаних позивачем в п. 2.1.1 та п. 2.2.2 Додатків РІ сум витрат на формування резервів та коригування (зменшення) резервів та забезпечень для відшкодування наступних (майбутніх) витрат фахівцями контролюючого органу під час проведення перевірки не здійснювалась, документи на підтвердження правильності формування вказаних значень (формування сум) у ПАТ СК Провідна витребувані не були і не перевірялись на предмет їх достатності та достовірності, крім того, розділ 3.2.5 акта перевірки, де викладено обставини в обґрунтування виявлених порушень, містять суперечливі дані, зокрема, в частині виявлених сум у спірному періоді, а таблиця №29 взагалі не містить даних, що вказані платником податку у п.2.1.1 Додатку РІ.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Судами попередніх інстанцій правильно та в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, досліджено господарські операції позивача, за якими Товариством було сформовано об'єкт оподаткування податком на прибуток.

Касаційна скарга контролюючого органу не містить доводів та посилань на неповне встановлення судами обставин справи.

24. Оцінка доказів судами зроблена з огляду на приписи норм процесуального законодавства (ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України), надано об'єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених як контролюючим органом так і Товариством.

У касаційній скарзі контролюючий орган не вказував (не стверджував), що докази у справі є не допустимими чи не достовірними, а також не зазначав про їх неповне чи їх необ'єктивне дослідження.

25. Колегія суддів приходить до висновку, що за конкретно встановлених обставин у справі на підставі оцінених доказів суди попередніх інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та дійшли правильного висновку, що позивач не допустив порушень норм податкового законодавства, натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

26. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року слід залишити без задоволення.

27. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 січня 2018 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 4 червня 2018 року у справі № 826/13964/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Постанову в повному обсязі складено 17.12.2018.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду