Постанова

від 12.12.2018 по справі 2-а-207/11

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 року

м. Київ

Справа № 2-а-207/11 (К/9901/39190/18)

Провадження № 11-1087апп18

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Саприкіної І. В. ,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Домусчі С. Д., судді: Димерлій О. О., Коваль М. П.) від 12 квітня 2017 року у справі за позовом Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах Южненської міської ради Одеської області до Управління Держземагенства у Комінтернівському районі Одеської області, Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах , треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про визнання незаконними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року Комінтернівська місцева прокуратура Одеської області в інтересах Южненської міської ради Одеської області (далі - Южненська міськрада) звернулась до Комінтернівського районного суду Одеської області з позовом, у якому просила:

- визнати незаконними дії Южненського міського відділу земельних ресурсів, правонаступником якого є управління Держгеокадастру в Комінтернівському районі Одеської області, щодо видачі ОСОБА_6 державного акту про право власності серії НОМЕР_1 на земельну ділянку площею 11,58 га та узгодження технічної документації на його оформлення;

- визнати незаконними дії Державного підприємства Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах (далі - ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах ) щодо внесення до бази даних автоматизованої системи Державного реєстру земель в межах міста Одеси та Одеської області, земельної ділянки площею 11,58 га, згідно з рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області від 15 листопада 2004 року по справі № 2-1121;

- визнати незаконними дії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах в особі Южненського міського відділу регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах щодо державної реєстрації Державного акту серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку площею 11,58 га, який виданий ОСОБА_6;

- визнати недійсним державний акт від 19 липня 2005 року серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку під АДРЕСА_1, площею 11,58 га та скасувати його державну реєстрацію;

- зобов'язати управління Держгеокадастру в Комінтернівському районі Одеської області виключити з державного земельного кадастру відомості про земельну ділянку під АДРЕСА_1, площею 11,58 га, кадастровий номер НОМЕР_2;

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 23 серпня 2016 року у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року скасовано постанову суду першої інстанції та закрито провадження у справі на підставі п. 1 ч.1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на момент постановлення вказаної ухвали, у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Суд дійшов висновку, що цей спір слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

10 травня 2017 року Южненська місьрада звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою про скасування ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, оскільки вважає, що за своїм характером цей спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів , яким КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII Перехідні положення КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 18 вересня 2018 року вказану вище справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Цю ухвалу мотивовано тим, що в касаційній скарзі позивач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, що заявлений позов повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

З установлених судами фактичних обставин справи вбачається, що відповідно до сертифікату серія НОМЕР_3 від 10 лютого 1997 року, виданого Комінтернівською районною державною адміністрацією на підставі рішення від 22 січня 1997 року № 42, на ім'я ОСОБА_8, їй надано право на земельну частку (пай) площею 11, 403 умовних кадастрових гектарів у землі Акціонерного товариства Гера .

19 листопада 1999 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_6 укладено договір дарування права на земельну частку (пай), визначену у сертифікаті № 0133246. Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області Марченко О. М. і зареєстровано в реєстрі за № 781.

29 червня 2000 року Сичавська сільська рада Комінтернівського району Одеської області рішенням № 68-ХХІІІ надала згоду на виділення земельної ділянки в натурі згідно сертифікату НОМЕР_3 ОСОБА_6 площею 11, 403 умовних кадастрових гектарів в районі ринку міста Южний.

13 листопада 2002 року рішенням Комінтернівського районного суду Одеської області за скаргою ОСОБА_6 на неправомірні дії посадових осіб Одеської філії інституту землевпорядкування УААН та Южненської міської ради зобов'язано директора Одеської філії Інституту землевпорядкування УААН виготовити технічну документацію та державний акт ОСОБА_6 на земельну частку в межах рішення загальних зборів членів КСП Сичавське та рішення сесії Сичавської сільської ради ХХІІІ скликання від 29 червня 2000 року. Зобов'язано Южненську міську раду видати та зареєструвати державний акт на право приватної власності на землю на ім'я ОСОБА_6 Рішення суду допущено до негайного виконання.

19 липня 2005 року ОСОБА_6 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва видано державний акт серії НОМЕР_1 про право власності на земельну ділянку під АДРЕСА_1, площею 11,58 га.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією актового запису про смерть серії НОМЕР_4, а його право власності на спірну земельну ділянку перейшло ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-146 від 16 травня 2014 року.

Вважаючи дії відповідачів щодо оформлення права власності спірної земельної ділянки за ОСОБА_6 протиправними і такими, що порушує права та інтереси громадян, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції з підстав порушення правил предметної юрисдикції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення, Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Завданням адміністративного судочинства є, зокрема, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України; тут і далі - у редакції, чинній на час розгляду справи судами).

Відповідно до ч. 2 ст. 4. п.1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

Отже, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб'єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Разом з тим визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням наявного приватного права певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії суб'єкта владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Судом установлено, що предметом спору у цій справі є законність дій управління Держгеокадастру в Комінтернівському районі Одеської області щодо видачі та підпису державного акту від 19 липня 2005 року серії НОМЕР_1 про право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку під АДРЕСА_1 , площею 11,58 га та скасування його державної реєстрації.

Отже, даний спір стосується правомірності набуття права власності на земельну ділянку фізичної особи ОСОБА_6 (спадкоємцями якого є треті особи: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5), тобто захисту цивільного права, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного законодавства.

При цьому, у разі прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про передачу земельних ділянок у власність (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття фізичною чи юридичною особою спірної земельної ділянки має вирішуватися не в порядку адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спірні правовідносини стосуються набутого права власності на земельну ділянку, що потребує встановлення судом обставин законності його набуття та виходить за межі компетентності адміністративних судів, а тому підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства.

Така правова позиція викладена у постанові ВеликоїПалата Верховного Суду від 06 квітня 2018 року у справі № 810/2421/16.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, чинній на час розгляду справи судами) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 5 Земельного кодексу України передбачено, що земельне законодавство базується, в тому числі, на принципі забезпечення рівності прав власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави.

Виходячи з положень ст. 13 Конституції України, ст. 177, 181, 324 ЦК України, земля та земельні ділянки є об'єктами цивільних прав, а держава та територіальні громади через свої органи беруть участь у земельних відносинах з метою реалізації цивільних та інших прав у приватноправових відносинах, тобто прав власників земельних ділянок.

З огляду на наведене та ураховуючи суть спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що зазначена категорія спору не належить до юрисдикції адміністративних судів, а тому висновок суду апеляційної інстанції про закриття провадження у справі є обґрунтованим, оскільки цей спір має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 червня 2018 року № 826/631/15.

Відповідно до п .1 ч. 1 ст. 349, ст. 350 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Ураховуючи викладене та керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII), Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Южненської міської ради Одеської області залишити без задоволення, ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І.В. Саприкіна

Судді:

Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

О. С. Золотніков О.М. Ситнік

О. Р. Кібенко В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О.Г. Яновська