8/125-38.1
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
від "17" серпня 2006 р. по справі № 8/125-38.1
За позовом Відкритого акціонерного товариства “Волиньобленерго” в особі Іваничівської філії ВАТ „Волиньобленерго”, смт. Іваничі
До відповідача Сільськогосподарського виробничого кооперативу “Зоря”, с. Стара Лішня Іваничівського району
Про стягнення 20 776 грн. 02 коп.
Суддя Кравчук А.М.
Представники:
Від позивача : Велимчаниця І.І., довір. № 19/26-10 від 03.01.2006 року
Від відповідача: н/з.
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі
ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.
Суть спору: позивач – ВАТ “Волиньобленерго” в особі Іваничівської філії просить стягнути з відповідача - сільськогосподарського виробничого кооперативу “Зоря” 20 776 грн. 02 коп., в т.ч. 12 798 грн. 49 коп. реструктуризованого боргу за використану електроенергію, 1 205 грн. 86 коп. пені, 5 349 грн. 96 коп. збитків від інфляції, 1 421 грн. 71 коп. річних, а також сплачене державне мито в розмірі 207 грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118 грн. 00 коп.
Відповідач пояснень по суті позовних вимог згідно ухвали суду від 02.08.2006 року не подав, повноважного представника в судове засідання не направив з невідомих суду причин, хоча був вчасно та належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи. Згідно листа державного реєстратора Іваничівської райдержадміністрації № 1326 від 01.08.2006 року державна реєстрація припинення підприємницької діяльності відповідача станом на 01.08.2006 року не проводилась.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
в с т а н о в и в:
14 липня 1997 року між ДАЕК «Волиньобленерго» ( правонаступником якого згідно Статуту є ВАТ «Волиньобленерго» ) в особі Іваничівської філії та та відповідачем - сільськогосподарським кооперативом “Зоря” був укладений договір на користування електричною енергією № 59 ( далі – договір, а. с. 5-8 ).
Згідно п. п. 2.1, 4.1 договорів позивач зобов'язувався відпускати електричну енергію відповідачу згідно з визначеними величинами постачання електроенергії та потужності, а відповідач – оплачувати використану електричну енергію, а також вносити інші платежі згідно з чинними тарифами, індексом цін та умовами договору. В разі несвоєчасної або неповної оплати платежів позивач нараховує відповідачу пеню.
Відповідно до ст. 174 ГК України ( ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року)господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору № 59 від 14.07.1997 року .
Позивач свої зобов'язання виконав в повному об'ємі і належним чином. Відповідач в порушення умов договору у визначений термін оплату не провів, розрахунки за спожиту електроенергію здійснював частково, що призвело до виникнення боргу, сума якого станом на 01.01.2000 року складала 22 669 грн. 79 коп.
Між позивачем та відповідачем було укладено доповнення до договору
№ 59 (далі-доповнення а. с. 15 ), яким існуюча по договору заборгованість в сумі 22 669 грн. 79 коп. за електроенергію реструктуризована на 5 років.
Згідно п. 2 доповнення погашення заборгованості проводиться до 6 числа кожного місяця протягом шістдесяти місяців.
Відповідач зобов'язання щодо оплати реструктуризованого боргу виконував неналежним чином, провівши оплату в 2001 – 2002 роках лише на суму 4 965 грн. 66 коп.
Рішенням господарського суду Волинської області № 01/27-27 від 20.02.2003 року постановлено стягнути з відповідача в користь позивача реструктуризованого боргу в сумі 4 106 грн. 34 коп. за період 2001 – 2002 рік.
Загальний строк позовної давності , закріплений ст. 257 ЦК України, як і строк, передбачений ст. 71 ЦК УРСР 1963 року, становить три роки. Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до позовів, строк пред'явлення яких не сплив до набрання чинності цим Кодексом, застосовуються правила ЦК України. Відповідно до п. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача за період з
січня 2003 року по грудень 2005 року складає 12 798 грн. 49 коп. реструктуризованого боргу, підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорюється, підставна і підлягає до стягнення , оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України ( ст. 214 ЦК УРСР від 18.07.1963 року
боржник , який прострочив виконання зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Нараховані позивачем за період з лютого 2003 року по червень 2006 року 5 349 грн. 96 коп. збитків від інфляції та 1 421 грн. 71 коп. річних підставні і підлягають до стягнення з відповідача в силу ст. 625 ЦК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 205 грн. 86 коп. пені.
Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Згідно п. 8.5 договору, п. 4 доповнення у випадку неоплати або неповної оплати платежів нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочки .
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Ухвалою суду від 02.08.2006 року позивача зобов'язано подати суду уточнений розрахунок пені відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України.
Вимоги суду не виконані. Витребуваний судом уточнений розрахунок пені суду не поданий.
Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог. Згідно п. 5 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Позивач вимоги суду не виконав, в судовому засіданні не заперечував про залишення позовних вимог в частині стягнення 1 205 грн. 86 коп. пені без розгляду.
Згідно п. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом матеріали, необхідні для вирішення спору .
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині стягнення 1 205 грн.
86 коп. пені за прострочення платежів слід залишити без розгляду згідно п. 5
ст. 81 ГПК України.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, то витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в сумі 195 грн. 70 коп. та 111 грн. 15 коп. витрат, пов'язаних з оплатою послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід покласти на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.
Господарський суд, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України , -
в и р і ш и в:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з сільськогосподарського виробничого кооперативу “Зоря”,
с. Стара Лішня Іваничівського району, р/р 26043316210002 в Нововолинській філії ЗАТ КБ „Приватбанк”, МФО 303406, код 03735529 на користь відкритого акціонерного товариства «Волиньобленерго» в особі Іваничівської філії , смт. Іваничі, вул. Колгоспна, 1 ( р/р 260393332044 у Нововолинському відділенні „Промінвестбанку”, МФО 330310, код 00131512 – для реструктуризованого боргу, р/р 26004301293 у Іваничівському ОВ 038 Нововолинського ВОБ 6519, МФО 303321, код 00131512 – для пені, збитків від інфляції, річних )
- 12 798 грн. 49 коп. реструктуризованого боргу за використану електроенергію, 5 349 грн. 96 коп. збитків від інфляції, 1 421 грн. 71 коп. річних, 195 грн. 70 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита,
111 грн. 15 коп. в повернення витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 19 877 грн. 01 коп. ( дев'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 01 коп.).
3. Позовні вимоги в частині стягнення 1 205 грн. 86 коп. пені залишити без розгляду.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.М. Кравчук
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2006 |
Оприлюднено | 21.08.2007 |
Номер документу | 78590 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Кравчук А.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні