Рішення

від 07.12.2018 по справі 527/1126/18

ГЛОБИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 527/1126/18

провадження 2/527/555/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2018 року м. Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Олефір А.О.,

за участю секретаря - Волик Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Глобине цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ДельтаБанк до ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку,-

В С Т А Н О В И В:

12 червня 2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом.

В своїй заві позивач зазначив, що рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року по справі №527/1353/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за АТ Дельта Банк визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 45,1 кв. м, житловою площею 19,4 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, яке 30 березня 2018 року зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Полтавської міської ради.

Однак, вказаним рішенням суду за позивачем було визнано право власності лише на житловий будинок без зазначення статусу земельної ділянки ( кадастровий номер НОМЕР_2), на якій він розташований. За загальним правилом, закріпленим у ч. 1 ст. 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Посилаючись на викладене позивач просив суд, визнати за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 300001) право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, стягнути з відповідача судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутності, вказав, що позов підтримує, згоден на ухвалення заочного рішення у справі в разі неявки відповідача.

Відповідач повторно в судове засідання не з'явився, в порядку ч. 11 ст. 128 ЦПК України належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, відзив на позов, заяви про розгляд справи за його відсутності або відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Суд, у відповідності до ст. 280 ЦПК України, може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи наявність зазначених умов проведення заочного розгляду справи, суд розглянув справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

Рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 17 вересня 2015 року по справі №527/1353/15-ц за позовом публічного акціонерного товариства Дельта Банк до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за АТ Дельта Банк визнано право власності на житловий будинок з господарськими спорудами, загальною площею 45,1 кв. м, житловою площею 19,4 кв. м. з господарськими будівлями: сарай літ. Б , баня літ. В , сарай літ. Г , вбиральня літ. Л , огорожа №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ( а.с. 15-19).

На підставі названого рішення суду за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк , код ЄДРПОУ:34047020, зареєстроване право власності на житловий будинок з господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується Витягом з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №119138223 від 30 березня 2018 року ( а.с.13-14).

Згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку НВ-53072771392018 від 19 квітня 2018 року власником земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення: для індивідуального житлового, гаражного, і дачного будівництва, розташована за адресою: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_1 ( а.с. 8-9).

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 81 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Як зазначено в п.1,3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 392 ЦК України передбачено право пред'явлення позову про визнання права власності на майно, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно ч. 1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 13 квітня 2016 року по справі за №6-253цс 16 за змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на будівлю чи споруду стає власником земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Приймаючи до уваги викладене, а також те, що за ПАТ ДельтаБанк на підставі рішення суду зареєстроване право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташований на спірній земельній ділянці площею 0,1000 га, кадастровий номер: НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_1, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про визнання права власності на зазначену земельну ділянку є законними, обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15,16,317,319,328,392,377 Цивільного кодексу України, ст ст. 120,125 Земельного Ккодексу України, ст.ст. 12,13, 76-81,141, 223, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства Дельта Банк - задовольнити.

Визнати за Публічним акціонерним товариством Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020, МФО 300001) право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер: НОМЕР_2, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Дельта Банк судові витрати у сумі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручення у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Відповідно до п.п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду через Глобинський районний суд Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: Публічне акціонерне товариство Дельта Банк (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 36-б, код ЄДРПОУ 34047020).

Представник позивача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_2).

Відповідач: ОСОБА_1: (АДРЕСА_3, рнокпп: НОМЕР_1).

Повний текст рішення складено 14 грудня 2018 року.

Суддя А. О. Олефір