Рішення

від 17.12.2018 по справі 755/15451/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №:755/15451/18

Провадження №: 2/755/6153/18

"17" грудня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

судді Шевченко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Сіренко Д.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі документами в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва

цивільну справу № 755/15451/18

за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ

про визнання припиненими трудових відносин,

УСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просить трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ визнати припиненими з 04 жовтня 2018 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 09.11.2017 протоколом загальних зборів засновників ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ позивача було призначено на посаду директора ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ та дані відомості було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Власник ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ справами товариства не займався, найманих працівників товариство не має, заробітна плата позивачу не виплачувалась. 20.08.2018 позивач звернулась до власника товариства із заявою про своє звільнення за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України з 03.10.2018 та скликання загальних зборів товариства 27.09.2018 для вирішення цього питання. Однак позачергові збори 27.09.2018 не відбулись у зв'язку з неявкою учасників товариства, власник товариства ігнорує дзвінки позивача, станом на день звернення з даним позовом до суду заява позивача про звільнення не розглянута на Загальних зборах учасників ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ , тому позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

17.10.2018 ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі та постановлено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено сторонам строк на реалізацію процесуального права подачі заяв по суті позовних вимог (а.с.42-44).

Відповідач про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак правом подання відзиву не скористався, інших заяв, клопотань, суду не надав.

Враховуючи те, що при відкритті провадження судом було ухвалено проводити судовий розгляд цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, а сторони в установленому законом порядку не подали клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, то в силу положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. У такому випадку судове засідання не проводиться. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного тексту судового рішення (ч. 5 ст. 268 ЦПК України). Судовий розгляд справи призначено на 10.12.2018.

Суд на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин цієї справи, на які позивач послався як на підставу своїх вимог, що викладені у позовній заяві, відповіді на відзив та підтверджені доданими до неї доказами, які були досліджені судом, прийшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини й основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997 року, кожний при вирішенні питання про його цивільні права і обов'язки має право на відкритий і справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом. Складовою частиною справедливого судочинства є доступ до судової процедури з усіма атрибутами контролю за порушеннями при звільненні з роботи з боку працедавців - власників та керівників господарських товариств, підприємств, установ, організацій.

Статтею 43 Конституції України проголошено право кожної людини на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, які він вільно обирає або на яку вільно погоджується, та закріплено гарантії реалізації права на працю, що включає право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом.

Відповідно до ст. 5 1 Кодексу законів про працю України держава гарантує правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту, затвердженого Загальними зборами Засновників ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ (протокол № 01/2017 від 10.11.2017 року), предметом діяльності Товариства є ведення безпосередньо або через представників підприємницької і господарської діяльності з метою одержання прибутку (доходу) від її здійснення. Згідно п. 11.1 та п.11.4 Статуту вищим органом Товариства є Загальні збори Учасників Товариства, позачергові Загальні збори скликаються за вимогою Директора Товариства.

Згідно п. 12.1 та п. 12.4 Статуту, виконавчим органом Товариства є Директор, який керує поточною діяльністю Товариства. Директор призначається та звільняється з посади Загальними зборами (а.с. 24).

Рішенням Загальних зборів ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ від 09.11.2017 року ОСОБА_1 призначено на посаду Директора Товариства, про що 09.11.2017 було видано наказ про прийняття на роботу ОСОБА_1 з 09.11.2017 (а.с. 5,6).

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.11.2017 та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 10.10.2018 керівником ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ з 09.11.2017 є ОСОБА_1 (а.с. 7-12).

Як вбачається з протоколу реєстрації для участі у Загальних зборах Учасників ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ від 29.09.2018 єдиний засновник ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ громадянин ОСОБА_2 та його представник не з'явилися та не приймали участь у Загальних зборах Учасників Товариства. Про скликання позачергових зборів учасників, про час, місце та питання, що будуть виноситися на розгляд Загальних зборів, єдиний засновник (учасник) Товариства - громадянин ОСОБА_2 був повідомлений належним чином. Підтвердженням викладеного є відповідне повідомлення АТ ДХЛ Інтернешнл Україна від 12.09.2018 про доставку кореспонденції за накладною ДХЛ № 5507710773 від 23.08.2018 (а.с.35,36).

03.10.2018 директором Товариства ОСОБА_1 було винесено наказ № 2-К про своє звільнення з посади директора ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ з 04.10.2018 за власним бажанням в порядку ст. 38 КЗпП України на підставі її заяви від 20.08.2018 (а.с.37).

Згідно статті 21 Кодексу законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

У відповідності до частини 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору, серед іншого, є: розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41).

Згідно ч. 1, 3 ст. 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Отже, законодавством надано працівнику право вільно розпоряджатися своїми правами, зокрема щодо розірвання трудового договору.

Водночас власник, на відміну від працівника, позбавлений права на свій розсуд розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, або відмовити працівнику в його розірванні. Право власника на розірвання трудового договору є значно більш обмеженим, ніж таке ж право працівника. Власник вправі із своєї ініціативи звільнити працівника тільки за умови, що є підстави, з якими закон пов'язує виникнення в нього права на розірвання трудового договору. І лише за наявності права на звільнення працівника власник реалізує його на свій розсуд: він вправі звільнити працівника або не звільняти. При цьому прямим обов'язком власника є звільнити працівника, у разі подання останнім відповідної заяви.

Статтею 43 Конституції України в Україні заборонено застосовувати примусову працю.

Згідно із ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Цивільного процесуального кодексу України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.

Відповідно до частини першої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, ураховуючи положення норм діючого трудового законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для визнання припиненими трудових відносин між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ з 04.10.2018 року у зв'язку із звільненням позивача за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, що є правом позивача, оскільки судом встановлено невиконання вищим органом товариства, а саме: Загальними зборами учасників ТОВ БЕЛО-ІМПОРТ , законодавства про працю.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ про визнання припиненими трудових відносин підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України)

В порядку статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, ураховуючи задоволення позову, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений нею відповідно до квитанції про сплату №15997 від 10.10.2018 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст. 43 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст.ст. 5 1 , 21, 36, 38, 232 Кодексу законів про працю України, Постановою Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06.11.1992 року № 9, ст.ст. 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, пп. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ перехідні положення ЦПК України, Цивільного процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ про визнання припиненими трудових відносин, - задовольнити.

Визнати припиненими трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ (ідентифікаційний код: 41721543, місцезнаходження: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 6 В, офіс 1) з 04.10.2018 року, у зв'язку із звільненням ОСОБА_1 за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю БЕЛО-ІМПОРТ (ідентифікаційний код: 41721543, місцезнаходження: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 6 В, офіс 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд м. Києва у строки, встановлені статтею 354 ЦПК України.

Інформацію стосовно справи, що розглядається, можна отримати за адресою: м. Київ, вул. І. Сергієнка, 3, та на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/fair/sud2604.

Складення повного тексту рішення - 17.12.2018

С у д д я: В. Шевченко