Ухвала

від 17.12.2018 по справі 1540/3622/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

17 грудня 2018 р.м.ОдесаСправа № 1540/3622/18

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г. П.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача - Коваля М.П.,

судді - Димерлія О.О.,

судді - Єщенка О.В.,

розглянувши питання про повернення апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філл Лоджистікс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення №665674/41719432 від 25.04.2018 р., зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №87 від 23.03.2018 р.,-

В С Т А Н О В И В:

До П'ятого апеляційного адміністративного суду надійшла адміністративна справа разом з апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філл Лоджистікс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення №665674/41719432 від 25.04.2018 р., зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №87 від 23.03.2018 р.

Ухвалою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року по справі було залишено без руху та встановлено десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом направлення на адресу П'ятого апеляційного адміністративного суду: доказів сплати судового збору у розмірі 5286,00 грн., відомостей передбачених п.3 ч.2 ст. 296 КАС України, п.8 ч.2 ст. 296 КАС України, копій апеляційних скарг відповідно до кількості учасників справи, а також належним чином засвідченої копії довіреності представника ГУ ДФС в Одеській області Кисельова О.М.

Разом з тим, станом на 17.12.2018 року недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року, усунені не були. При цьому , згідно повернутих на адресу суду поштових повідомлень, копія ухвали про залишення апеляційної скарги без руху була отримана представником апелянта 27.11.2018 року.

Апелянту було надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 07.12.2018 року, проте до суду жодних документів на усунення вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху станом на 17.12.2018 року не надходило.

Разом з цим, апелянтом було подано клопотання про продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Однак, апелянтом не надано жодних доказів на підтвердження неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб'єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Також, колегія суддів зазначає, що Головне управління ДФС в Одеській області, діючи як суб'єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому зупинення на рахунку податкового органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами Кодексу адміністративного судочинства України процесуальних обов'язків щодо оформлення апеляційної скарги, та не повинно ставитись у залежність від правовідносин, у які податковий орган вступає в інших сферах його діяльності, зокрема, з приводу безспірного списання коштів з його рахунків на підставі виконавчих документів, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

При цьому колегія суддів враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року (справа №804/958/17).

Колегія суддів також зазначає, що апелянтом не були усунуті інші недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі П'ятого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2018 року.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

На підставі наведеного, враховуючи не подання апелянтом будь-яких належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заявленого апелянтом клопотання та надання додаткового строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Частиною 2 статті 298 КАС України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно вимог ч.ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

На підставі наведеного, зважаючи на те, що скаржником не виконано вимоги ухвали П'ятого апеляційного адміністративного суду про залишення апеляційної скарги без руху, при наявності у останнього достатнього часу для виконання вимог ухвали та усунення недоліків апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги скаржнику.

Керуючись ст.ст. 169, 243, 248, 250, 298, 325, 328, 329 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08.10.2018 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Філл Лоджистікс" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області, Комісії Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про визнання протиправним та скасування рішення №665674/41719432 від 25.04.2018 р., зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №87 від 23.03.2018 р.- повернути апелянту.

Копію ухвали про повернення скарги із доданими матеріалами направити особі, яка її подала. Іншим особам, які беруть участь у справі, надіслати копію відповідної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Суддя-доповідач: М.П. Коваль

Суддя: О.О. Димерлій

Суддя: О.В. Єщенко