Постанова

від 12.12.2018 по справі 813/2473/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2018 рокуЛьвів№ 857/2436/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участі секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства Вест-ойл на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року (головуючого судді Брильовського Р.М.) ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження в м. Львів у справі №813/2473/18 за позовом Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного підприємства Вест-ойл про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС 12.06.2018 року звернулося в суд з позовом до приватного підприємства Вест-ойл про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків та з рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів у розмірі 322313, 24 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Приватне підприємства Вест-ойл подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, також просить постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду Прокуратурою Львівської області питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб - працівників ГУ ДФС у Львівській області дії яких визнаються протиправними.

Позивач не подавав відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає розгляду справи.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача Зубач А.З. апеляційну скаргу підтримав з підстав зазначених у скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Представник позивача Іванейко Я.Я. проти апеляційної скарги заперечила, просила скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга підлягає частковому задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ПП Вест-ойл зареєстроване, як юридична особа, 05.12.2008 за № 14151020000021343, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, 97/2; код ЄДРПОУ: 36182781).

Згідно облікової картки платника податків та довідки про суму заборгованості, станом на 02 березня 2018 року податковий борг відповідача перед бюджетом становить 322313, 24 грн по податку на додану вартість, який складається з основного платежу у розмірі 240807, 00 грн, штрафних санкцій у розмірі 60201, 75 грн та пені у розмірі 21304, 49 грн.

Зокрема, з 11.10.2017 по 18.10.2017 ГУ ДФС у Львівській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Вест-ойл з питань проведення взаємовідносин із ТОВ Текс Хаус за період березень 2017 року , про що 25.10.2017 складено акт № 1805/13-01-14-14/36182781.

На підставі зазначеного акту ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 002021414 від 10.11.2017, яким збільшено суму податкового зобов'язання ПП Вест-ойл за платежем податку на додану вартість, відповідно до якого сума грошового зобов'язання становить 240807, 00 грн штрафні санкції 60201, 75 грн. та нарахувалась пеня у розмірі 21304, 49 грн.

ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу від 28.11.2017 № 40111-17, яку скеровано на адресу платника податків.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України), платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.2 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Згідно пункту 56.3 ПК України скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Пункт 56.4 ПК України встановлює, що під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Згідно пункту 56.5 ПК України платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

А відповідно до пункту 56.8 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно пункту 56.15 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до пункту 56.16 ПК України днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Колегія суддів враховуючи подані докази до апеляційної скарги встановила, що ГУ ДФС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 002021414 від 10.11.2017, яким збільшено суму податкового зобов'язання ПП Вест-ойл за платежем податку на додану вартість, відповідно до якого сума грошового зобов'язання становить 240807, 00 грн штрафні санкції 60201, 75 грн. та нарахувалась пеня у розмірі 21304, 49 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем грошових зобов'язань ГУ ДФС у Львівській області виставлено податкову вимогу від 28.11.2017 № 40111-17, яку скеровано на адресу платника податків. Однак 22.11.2017 року скаржником до Державної фіскальної служби України було направлено скарги на податкове повідомлення-рішення № 002021414 від 10.11.2017 та податкове повідомлення-рішення №002011414 від 10.11.2017 винесене ГУ ДФС у Львівській області, копії скарг разом із належними доказами (чек ПАТ Укрпошти , опис вкладення цінного листа) відправлення додані до апеляційної скарги.

Також відповідач направив повідомлення до позивача про оскарження до ДФС України податкового повідомлення-рішення № 002021414 від 10.11.2017 та податкове повідомлення-рішення №002011414 від 10.11.2017 винесених ГУ ДФС у Львівській області, що підтверджує доданий фіскальний чек про направлення листа, також вказане повідомлення було подано ПП Вест-ойл до ГУ ДФС у Львівській області, що засвідчує печатка на копії, що долучена до матеріалів справи про отримання 22.11.2018 (аркуш справи 76).

Колегія суддів дійшла висновку, що позивачем при поданні позову та при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції не надано доказів, щодо відповіді скаржнику на направлені скарги від 22.11.2017 року та повідомлення отримане позивачем того ж числа, відповідно до пункту 56.8 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Також оскільки пункт 56.15 ПК України вказує, що скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою, а позивачем така податкова вимога була направлена ПП Вест-ойл від 28.11.2017 № 40111-17, на його адресу, що не відповідає податковому законодавству.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів дійшла висновку, що ГУ ДФС у Львівській області при поданні позовної заяви порушено вимоги статті 56 ПК України, оскільки скаржник не погодився із прийнятими рішеннями контролюючого органу, оскарживши до Державної фіскальної служби, повідомивши позивача, такі належні та допустимі докази долучені до матеріалів справи та спростовують позицію суду першої інстанції, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Однак в апеляційній скарзі скаржник просить постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду Прокуратурою Львівської області питання про притягнення до кримінальної відповідальності осіб - працівників ГУ ДФС у Львівській області дії яких визнаються протиправними, що на думку колегії суддів не підлягає до задоволення.

Згідно із пунктами 3 та 4 частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог.

За правилами частини 6 статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що судом апеляційної інстанції відмовлено в позові, то понесені скаржником судові витрати на сплату судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області в сумі 7252 гривень 05 коп. сплаченого судового збору згідно квитанції №25 від 15.11.2018.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Вест-ойл - задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16.07.2018 року у справі №813/2473/18 - скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову Головного управління ДФС у Львівській області до Приватного підприємства Вест-ойл про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків - відмовити.

Стягнути на користь Приватного підприємства Вест-ойл (79010, м. Львів, вулиця Личаківська, будинок 97/2 ЄДРПОУ 36182781) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м. Львів, вулиця Стрийська 35, ЄДРПОУ 30582448) 7252 (сім тисяч двісті п'ятдесят дві) грн. 05 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку лише з підстав, визначених в статті 328 КАС України, протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді В.В. Гуляк

Р.Й. Коваль

Повний текст постанови складено 17.12.2018 року