Постанова

від 03.12.2018 по справі 910/19767/17

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2018 р., м. Київ Справа№ 910/19767/17

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Скрипки І.М.

Дідиченко М.А.

за участю секретаря судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Крижанівська О.М.,

від відповідача: Сидорова І.М.,

розглянув апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р., м. Київ (повний текст складено 10.09.2018р.) у справі №910/19767/17 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом Приватного підприємства "Сінта-Сервіс"

до Комунального підприємства "Київпастранс" в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури

про стягнення 598196,96 грн.

1. Зміст позовних вимог та заперечень

1.1. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення 598196,96 грн, з яких: основний борг у сумі 275775,14 грн, 3% річних у сумі 24842,00 грн, пеня у сумі 35752,53 грн, інфляційне збільшення у сумі 261827,29 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором підряду №43/12 від 12.11.2012р.

1.3. Відповідач проти позову заперечив, мотивуючи тим, що директор відокремленого підрозділу Відповідача ОСОБА_4, підписуючи гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р. про визнання заборгованості від імені Відповідача, не мав на це правових підстав та достовірних відомостей, оскільки не був уповноважений на такі дії від імені Відповідача. Крім того, вказаний лист розміщений на бланку відокремленого підрозділу, а не самого Відповідача, не містить підпису бухгалтера підприємства та не скріплений печаткою останнього.

Відповідач зазначив, що довіреністю №06-5/48 від 12.01.2014р. не надавалися ОСОБА_4 повноваження стосовно оформлення та підписання гарантійних листів, зокрема, які містять відомості фінансового характеру. Крім того, вказана довіреність була скасована наказом Відповідача від 22.04.2014р. №100.

Також Відповідачем подано клопотання про застосування строків позовної давності до вимог Позивача, яка обґрунтована тим, що заборгованість виникла з 11.07.2014р., а тому строк позовної давності сплив 11.07.2017р., тобто до моменту звернення Позивача з даним позовом до суду.

2. Фактичні обставини, встановлені місцевим та апеляційним судом

2.1. 12.11.2012р. між Позивачем та Відповідачем в особі начальника Служби утримання об'єктів допоміжної інфраструктури ОСОБА_4, який діє на підставі Положення та довіреності №06-5/139/1 від 25.06.2012р. було укладено договір підряду №43/12, відповідно до умов якого Відповідач доручає, а Позивач зобов'язується виконати за завданням Відповідача з використанням власних матеріалів та матеріалів Відповідача роботи із ремонту, заміни, реконструкції та відновлення зовнішніх мереж водопроводу та каналізації об'єктів, що знаходяться у віданні підприємства.

Згідно з п.2.1. договору загальна вартість підрядних робіт визначається договірною ціною та кошторисною документацією, що є невід'ємною частиною цього договору. Остаточна вартість виконаних робіт визначається на підставі акта приймання-передачі виконаних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт КБ-3, дефектного акту, підписаних представниками обох сторін.

Відповідно до пп.3.1.1., 3.1.2. п.3.1. договору передбачено, що оплата за цим договором проводиться шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Позивача в такому порядку: попередня оплата у розмірі 40% від договірної ціни кожного етапу на придбання матеріалів; остаточний розрахунок проводиться на підставі підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту їх підписання.

Згідно з п4.1., 4.2. договору термін початку виконання робіт - не пізніше 3-х днів з моменту отримання Позивачем коштів, передбачених в п.3.1.1. договору. Датою завершення робіт є дата підписання акту про прийняття виконаних робіт.

Відповідно до п.6.1. договору визначено, що термін дії останнього складає один рік від дати підписання, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору і може бути продовжений за взаємною згодою сторін.

2.2. Відповідно до додаткової угоди №1 від 03.06.2013р. до договору підряду №43/12 від 12.11.2012р сторони змінили преамбулу договору та зазначили, що замовником за цим договором є КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури".

2.3. Відповідно до додаткової угоди №2 від 12.11.2013р. до договору підряду №43/12 від 12.11.2012р. сторони продовжили термін дії договору до 31.12.2014р., але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

2.4. Відповідно до наказу Відповідача від 22.04.2014р. №100 визнано таким, що втратив чинність наказ від 29.12.2012р. №487 та скасовано довіреність №06-5/48 від 10.01.2014р.

2.5. На виконання договору підряду Позивач виконав роботи: "Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва", а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року від 30.06.2014р. на суму 275775,14 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року від 30.06.2014р.

2.6. 14.07.2014р. Позивачем отримано гарантійний лист від 09.07.2014р. №16/2700/2, підписаний ОСОБА_4, відповідно до якого Відповідачем визнано наявність заборгованості перед Позивачем у сумі 275775,14 грн за договором №43/12 від 12.11.2012р. та зазначено про зобов'язання здійснити оплату вказаної суми до кінця поточного року (2014р.).

2.7. Відповідно до додаткової угоди №3 від 15.07.2014р. до договору підряду №43/12 від 12.11.2012р., підписаної від імені Відповідача директором ОСОБА_4, який діє на підставі Положення та довіреності від 10.01.2014р. №06-5/48, сторони погодили доповнити п.3.1.3 договору викласти в наступній редакції: Остаточний розрахунок за виконані роботи по об'єкту "Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва" Відповідач зобов'язаний здійснити до 31.12.2014р.

2.8. 31.05.2017р. Позивач направив на адресу Відповідача претензію з вимогою сплатити заборгованість у сумі 275775,14 грн, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення 13.06.2017р.

3. Короткий зміст рішення місцевого суду

3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі №910/19767/17 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

3.2. Рішення обґрунтоване тим, що Відповідач в порушення норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив оплату вартості виконаних робіт в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином. З огляду на вказане вимоги Позивача є обгрунтованими.

Водночас місцевий суд дійшов висновку, що Позивачем пропущено строк на звернення до суду з даними вимогами, оскільки Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 08.11.2017р. (згідно з календарним штемпелем на поштовому конверті), тоді як право Позивача про стягнення заборгованості в сумі 275775,14 грн виникло з 11.07.2014р.

Місцевий суд зазначив, що враховуючи скасування 22.04.2014р. генеральним директором Відповідача довіреності №06-5/48 від 10.01.2014р., виданої директору Дирекції по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури Відповідача ОСОБА_4, суд прийшов до висновку, що останній не мав права підписувати додаткову угоду №3 від 15.07.2014р. до договору підряду №43/12 від 12.11.2012р., тобто вказана угода укладена не уповноваженою особою.

Також місцевий суд вказав, що гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р., підписаний ОСОБА_4, не є належним, допустимим та достовірним доказом на підтвердження визнання боргу й переривання строку позовної давності, оскільки вчинення боржником дій з виконання зобов'язання вважається таким, що перериває перебіг позовної давності, лише за умови, коли такі дії здійснено уповноваженою на це особою, яка представляє боржника у відносинах з кредитором у силу закону, на підставі установчих документів або довіреності.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

4.1. Не погодившись з прийнятим рішенням, Позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

4.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим судом не досліджено та не надано належної оцінки обставинам наявності або відсутності повідомлення ОСОБА_4 щодо скасування довіреності №06-5/48 від 10.01.2014р. та повідомлення третіх осіб, зокрема, Позивача, про відсутність повноважень у посадової особи, яка довгий час підписувала від імені КП Київпастранс господарські договори, угоди та інші супроводжуючі документи.

5. Заперечення на апеляційну скаргу

5.1. Відповідач у поданому відзиві проти задоволення апеляційної скарги заперечив та просив рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

5.2. Відповідач стверджує, що на 27.06.2014р. (дату претензії Позивача до Відповідача) заборгованості Відповідача перед Позивачем ще не існувало, оскільки обов'язок по оплаті виник з 10.07.2014р., а прострочка почалась з 11.07.2014р.

5.3. При цьому Позивач звернувся з даними вимогами поза межами строку позовної давності, який сплив 11.07.2017р.

На думку Відповідача гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р. не є належним доказом на підтвердження визнання боргу й переривання строку позовної давності. Крім того, додаткова угода №3 від 15.07.2014р. не є доказом переривання строку позовної давності. Відповідач зазначає, що довіреність №06-5/48 від 10.01.2014р. була скасована наказом Відповідача від 22.04.2014р. №100.

6. Надходження апеляційної скарги та її розгляд апеляційним судом

6.1. 01.10.2018р. Позивач звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення місцевого суду від 05.09.2018р. у справі №910/19767/17.

6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.10.2018р. відкрито апеляційне провадження, розгляд справи №910/19767/17 призначено на 03.12.2018р.

7. Застосоване законодавство

7.1. Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

7.2. Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

7.3. Відповідно до ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

7.4. Відповідно до ст.854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

7.5. Згідно з ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

7.6. Відповідно до ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

8. Позиція апеляційного суду

8.1. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

8.2. Як встановлено судом між Позивачем та Відповідачем в особі начальника Служби утримання об'єктів допоміжної інфраструктури ОСОБА_4, який діє на підставі Положення та довіреності №06-5/139/1 від 25.06.2012р. було укладено договір підряду №43/12 від 12.11.2012р., відповідно до умов якого Відповідач доручив, а Позивач зобов'язався виконати за завданням Відповідача з використанням власних матеріалів та матеріалів Відповідача роботи із ремонту, заміни, реконструкції та відновлення зовнішніх мереж водопроводу та каналізації об'єктів, що знаходяться у віданні підприємства.

На виконання вказаного договору Позивач виконав роботи: "Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва", а Відповідач в свою чергу прийняв вказані роботи, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2014 року від 30.06.2014р. на суму 275775,14 грн. та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2014 року від 30.06.2014р.

8.3. Відповідно до пп.3.1.2. п.3.1. договору передбачено, що остаточний розрахунок проводиться на підставі підписаних актів здачі-приймання виконаних робіт протягом 10-ти днів з моменту їх підписання.

За вказаних обставин, апеляційний суд погоджується з висновками місцевого суду, що Відповідач повинен був здійснити оплату виконаних Позивачем робіт до 10.07.2014р. включно. Проте Відповідач вказаного обов'язку у визначений строк не виконав, у зв'язку із чим у Відповідача перед Позивачем утворилася заборгованість у сумі 275775,14 грн, а тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача вказаної суми є обґрунтованими.

8.4. Судом встановлено, що Відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності до вимог Позивача.

Відповідно до ст. 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ч.3 ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно з ч.4, 5 ст.267 Цивільного кодексу України сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

8.5. Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 08.11.2017р. (згідно з штампом відділення поштового зв'язку).

8.6. Відповідно до ч.1, 3 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

8.7. 14.07.2014р. Позивачем отримано гарантійний лист від 09.07.2014р. №16/2700/2, підписаний ОСОБА_4, відповідно до якого Відповідачем визнано наявність заборгованості перед Позивачем у сумі 275775,14 грн за договором №43/12 від 12.11.2012р. та зазначено про зобов'язання здійснити оплату вказаної суми до кінця поточного року (2014р.).

Крім того, відповідно до додаткової угоди №3 від 15.07.2014р. до договору підряду №43/12 від 12.11.2012р., підписаної від імені Відповідача директором ОСОБА_4, який діє на підставі Положення та довіреності від 10.01.2014р. №06-5/48, сторони погодили доповнити п.3.1.3 договору викласти в наступній редакції: Остаточний розрахунок за виконані роботи по об'єкту "Будівництво тролейбусної лінії по пр-ту М. Рокосовського. Зовнішні мережі водопроводу та каналізації по підключенню диспетчерської в Оболонському районі м. Києва" Відповідач зобов'язаний здійснити до 31.12.2014р.

8.8. За вказаних обставин, апеляційний суд не погоджується з висновком місцевого суду та вважає, що Відповідач вчинив дії, що свідчить про визнання останнім свого боргу перед Позивачем та перервав перебіг позовної давності за вимогами Позивача, з огляду на що такий перебіг почався заново з 01.01.2015р. Тобто Позивач звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.

8.9. Апеляційний суд відхиляє аргументи Відповідача, що гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р. не є належним доказом на підтвердження визнання боргу й переривання строку позовної давності. Крім того, додаткова угода №3 від 15.07.2014р. не є доказом переривання строку позовної давності.

Так, Відповідач зазначає, що директор відокремленого підрозділу Відповідача ОСОБА_4, підписуючи гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р. про визнання заборгованості від імені Відповідача, не мав на це правових підстав, оскільки не був уповноважений на такі дії від імені Відповідача. Крім того, вказаний лист розміщений на бланку відокремленого підрозділу, а не самого Відповідача, не містить підпису бухгалтера підприємства та не скріплений печаткою останнього.

Відповідач зазначив, що довіреністю №06-5/48 від 12.01.2014р. не надавалися ОСОБА_4 повноваження стосовно оформлення та підписання гарантійних листів, зокрема, які містять відомості фінансового характеру. Крім того, вказана довіреність була скасована наказом Відповідача від 22.04.2014р. №100. З огляду на вказане, Відповідач також стверджує, що ОСОБА_4 не мав права підписувати додаткову угоду №3 від 15.07.2014р. до договору підряду.

8.10. Як вбачається з довіреності №06-5/48 від 12.01.2014р., останньою наділено ОСОБА_4 укладати договори, додаткові угоди та додатки до договорів, пов'язаних з будівництвом об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів, підписувати фінансові документи, пов'язані з оплатою договорів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів.

Тобто ОСОБА_4 на підстав довіреності №06-5/48 від 12.01.2014р. був наділений повноваженнями щодо укладання договорів та додаткових угод, пов'язаних з будівництвом об'єктів, що фінансуються за рахунок бюджетних та залучених коштів, а також наділений повноваженнями щодо визнання боргу за такими договорами та угодами.

8.11. Відповідно до ч.1 ст.248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі, зокрема, скасування довіреності особою, яка її видала.

Згідно з ч.2, 3 ст.249. Цивільного кодексу України особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність. Права та обов'язки щодо третіх осіб, що виникли внаслідок вчинення правочину представником до того, як він довідався або міг довідатися про скасування довіреності, зберігають чинність для особи, яка видала довіреність, та її правонаступників.

Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем не подано доказів того, що ОСОБА_4 було повідомлено про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014р. відповідно до наказу Відповідача №100 від 22.04.2014р. Водночас таким доказом не може вважатися книга реєстрації наказів з основної діяльності за 02.01.-31.12.2014р., оскільки остання містить тільки запис про виготовлення копії даного наказу для Дирекції по будівництву об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури, проте не містить підпису ОСОБА_4 або інших доказів про ознайомлення його з таким наказом.

Судом також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення Позивача про скасування довіреності №06-5/48 від 12.01.2014р., отже останній не знав та не міг знати про скасування даної довіреності, відповідно добросовісно розраховував, що перебіг строку позовної давності почався від 01.01.2015р.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що права та обов'язки Відповідача щодо Позивача, що виникли внаслідок підписання додаткової угоди №3 від 15.07.2014р. зберігають чинність для Відповідача. Відповідно, прострочення зобов'язання Відповідача та перебіг строку позовної давності почались з 01.01.2015р., отже Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності.

8.12. Апеляційний суд зазначає, що недотримання форми гарантійного листа та відсутності запису про направлення останнього Позивачу у журналі вихідної кореспонденції не можуть бути підставами для визнання вказаного листа неналежним доказом визнання боргу Відповідачем перед Позивачем за договором підряду, оскільки, як вже було вказано, гарантійний лист №16/2700/2 від 09.07.2014р. був підписаний ОСОБА_4 за відсутності доказів, що він знав про скасування його довіреності.

8.12. Позивач також просив стягнути з Відповідача 3% річних у сумі 24842,00 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014р. по 10.07.2017р. та інфляційні у сумі 261827,29 грн за період липень 2014р.-липень 2017р.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 3% річних у сумі 24842,00 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014р. по 10.07.2017р. та інфляційних у сумі 261827,29 грн за період липень 2014р.-липень 2017р. підлягають задоволенню у зв'язку із простроченням виконання грошового зобов'язання.

8.13. Також Позивач просить стягнути з Відповідача пеню у сумі 35752,53 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014р. по 10.01.2015р.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч.4 ст.231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У зв'язку із простроченням Відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати виконаних Позивачем робіт за договором підряду, апеляційний суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Позивача про стягнення з Відповідача пені.

Водночас судом встановлено, що Позивач звернувся до суду з вказаним позовом 08.11.2017р., період нарахування пені обмежується з 08.11.2016р. З огляду на вказане вимоги Позивача про стягнення з Відповідача пені у сумі 35752,53 грн за загальний період прострочки з 10.07.2014р. по 10.01.2015р. не підлягають задоволенню у зв'язку із пропуском Позивачем строку позовної давності до даної вимоги.

9. Висновки апеляційного суду

9.1. За вказаних обставин, вимоги Позивача про стягнення основного боргу у сумі 275775,14 грн, 3% річних у сумі 24842,00 грн, інфляційного збільшення у сумі 261827,29 грн є необґрунтованими та підлягають задоволенню.

Водночас не підлягає задоволенню вимога Позивача про стягнення пені у сумі 35752,53 грн у зв'язку із закінченням строку позовної давності за вказаною вимогою.

9.2. На підставі вищевикладеного, апеляційний суд приходить до висновку про скасування рішення місцевого суду.

Керуючись ст.232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі №910/19767/17 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.09.2018р. у справі №910/19767/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, б.2, ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, б.132, ідентифікаційний код ВП 38538270) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33542869) заборгованість у сумі 275775 (двісті сімдесят п'ять тисяч сімсот сімдесят п'ять) грн 14 коп., інфляційні втрати у сумі 261827 (двісті шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 29 коп., 3% річних у сумі 24842 (двадцять чотири тисячі вісімсот сорок дві) грн 00 коп та судовий збір у сумі 8436 (вісім тисяч чотириста тридцять шість) грн 67 коп.

4. Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, б.2, ідентифікаційний код 31725604) в особі відокремленого підрозділу КП "Київпастранс" Дирекція по будівництву та утриманню об'єктів транспорту та допоміжної інфраструктури (04080, м. Київ, Подільський район, вул. Кирилівська, б.132, ідентифікаційний код ВП 38538270) на користь Приватного підприємства "Сінта-Сервіс" (02105, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 33542869) судовий збір за розгляд апеляційної скарги у сумі 12655 (дванадцять тисяч шістсот п'ятдесят п'ять) грн 01 коп.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст складено 13.12.2018р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді І.М. Скрипка

М.А. Дідиченко