Постанова

від 10.12.2018 по справі 904/1128/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.2018 Справа № 904/1128/18

м.Дніпро, просп. Д. Яворницького, 65 зал №511

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Подобєд І.М. (доповідач),

суддів: Широбокова Л.П., Орєшкіна Е.В.

секретар судового засідання Мацекос І.М.

представники сторін:

від відділу прокуратури Дніпропетровської області: Дидюк Н.О., посвідчення №047832 від 04.09.2017, прокурор

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/1128/18 (суддя Новікова Р.Г.; рішення ухвалене о 12:27 год. у місті Дніпро, повний текст рішення підписаний 18.07.2018)

за позовом Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради, смт.Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю Академії футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро", м.Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Виконавчий комітет Солонянської селищної ради, смт.Солоне, Солонянський район, Дніпропетровська область

про стягнення суми основної заборгованості з орендної плати у розмірі 97817,22 грн., пені у розмірі 8660,83 грн., штрафу у розмірі 940,00 грн.; розірвання договору оренди №01-16 від 10.08.2016, укладеного між Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради від імені Солонянської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Академія футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро"; зобов'язання відповідача повернути окреме індивідуально визначене майно - стадіон "Колос", розміщене за адресою вул. Гагаріна 40, смт. Солоне, за актом приймання-передачі

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Дніпропетровська місцева прокуратура №2 Дніпропетровської області подала позов до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради смт. Солоне до Товариства з обмеженою відповідальністю Академії футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" про стягнення суми основної заборгованості з орендної плати у розмірі 97817,22 грн., пені у розмірі 8660,83 грн., штрафу у розмірі 940,00 грн.; розірвання договору оренди №01-16 від 10.08.2016, укладеного між Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради від імені Солонянської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро"; зобов'язання відповідача повернути окреме індивідуально визначене майно - стадіон "Колос", розміщений за адресою вул. Гагаріна 40, смт. Солоне, за актом приймання-передачі.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем всупереч умовам договору взяті на себе зобов'язання зі сплати орендних платежів не виконуються.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/1128/18 (суддя Новікова Р.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Місцевий господарський суд відмовив в повному обсязі в задоволенні позовних вимог прокурора, оскільки дійшов висновку, що в даному спорі саме Виконавчий комітет Солонянської селищної ради, як сторона за договором (орендодавець), є належним позивачем, тобто особою, яка може вимагати сплати орендної плати, розірвання договору через порушення орендарем умов договору та зобов'язання повернути майно.

Перший заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з апеляційною скаргою, в якій вважає, що Господарським судом Дніпропетровської області при постановленні оскаржуваного рішення від 10.07.2018 у справі №904/1128/18 допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме: неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягав застосуванню. Просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/1128/18 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги керівника Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 задовольнити у повному обсязі.

На думку прокурора, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що належним позивачем у справі є виконавчий комітет Солонянської селищної ради, оскільки саме він є стороною в укладеному договорі оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №01-16 від 10.08.20016. Прокурор вважає, що враховуючи, що Солонянською селищною радою до повноважень, якої відноситься питання контролю за надходженням до селищного бюджету орендної плати за користування комунальним майном, всупереч вимогам статей 4, 5, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" не вжито належних заходів щодо стягнення у судовому порядку суми заборгованості з відповідача, повернення переданого в оренду майна, правильним є зазначення позивачем у позові саме Солонянську селищну раду, яка є власником спірного комунального майна та відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад здійснює права суб'єкта комунальної власності. Прокурор також звертає увагу на те, що орендодавець здійснює свої повноваження тільки за наявності рішення ради і не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, якщо інше не передбачено положенням про нього.

02.11.2018 Солонянська селищна рада (позивач) та Виконавчий комітет Солонянської селищної ради (третя особа) надіслали до суду апеляційної інстанції аналогічні клопотання, в яких зазначили, що апеляційну скаргу підтримують в повному обсязі та просять її задовольнити; також просили розглядати господарську справу без участі їх представників.

Відповідач (ТОВ Академія футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро") відзив на апеляційну скаргу не надав, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився.

В судовому засіданні 10.12.2018 прокурор, який приймав участь у судовому процесі, підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

За результатами перегляду справи судом апеляційної інстанції в судовому засіданні 10.12.2018 оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень статей 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено наступні обставини.

10.08.2016 між Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради від імені Солонянської селищної ради (Орендодавець) в особі селищного голови Копейко Михайла Мусійовича і Товариством з обмеженою відповідальністю Академія футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" (Орендар) в особі директора Ващенка Сергія Івановича за №01-16 укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності.

Відповідно до пункту 1.1 Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування комунальне окреме індивідуально визначене майно стадіон "Колос", розміщене за адресою: смт. Солоне, вул. Гагаріна, 40, що перебуває на балансі Виконавчого комітету Солонянської селищної ради (Балансоутримувач), вартість, якого визначена згідно з висновком про вартість на 26 липня 2016 року і становить за незалежною оцінкою 367885,00 грн.

Орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди комунального майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку серпень 2016 5212,00 грн. (пункт 3.1. договору).

Пунктом 3.6. Договору встановлено, що орендна плата перераховується до селищного бюджету щомісяця не пізніше 15 числа місяця.

Вказаний об'єкт оренди переданий від Орендодавця до Орендаря за актом приймання-передавання орендованого майна від 10.08.2016.

У зв'язку із заборгованістю з орендної плати Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради на адресу ТОВ Академія футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" була направлена вимога №769 від 19.06.2017 про сплату заборгованості з орендної плати, до якої було додано рахунок-фактуру №73 від 01.05.2017 у сумі 46022,59 грн. (а.с.28-29).

Отримання вимоги відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5240002189118 від 22.06.2017.(а.с.32).

01.08.2017, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №5240002192208, відповідачем було отримано наступну вимогу №951 від 24.07.2017 про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 57186,49 грн. (а.с.30-31, 33).

Виконавчий комітет Солонянської селищної ради на лист Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 листом №286 від 06.03.2018 надав розрахунки заборгованості з орендної плати за договором оренди №01-16 від 10.08.2016, пені та штрафу (а.с.34-36).

Відповідно до вимог частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" керівником Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 було повідомлено Солонянську селищну раду листом від 14.03.2018 за №49/2-276вих-18 про пред'явлення позову до Товариства з обмеженою відповідальністю Академія футболу "Футбольний клуб кобра Дніпро" про розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №01-16 від 10.08.2016, повернення комунального майна та стягнення заборгованості (а.с.37).

В подальшому Дніпропетровська місцева прокуратура №2 в інтересах держави в особі Солонянської селищної ради звернулась до місцевого господарського суду з позовною заявою про стягнення з ТОВ Академія футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" 97817,22 грн. заборгованості з орендної плати, 8660,83 грн. пені, 940,00 грн. штрафу, розірвання договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №01-16 від 10.08.2016 та про зобов'язання це товариство повернути Солонянській селищній раді майно за актом приймання-передачі.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Обов'язковість договору до виконання сторонами встановлена статтею 629 Цивільного кодексу України.

Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 611 Цивільного кодексу України закріплено правові наслідки порушення зобов'язання, у вигляді припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Згідно з частиною третьою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 Господарського кодексу України.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (частина четверта статті 291 Господарського кодексу України).

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У той же час, відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом невнесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до частини третьої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Як убачається з розрахунку заборгованості, матеріалами справи підтверджена та обставина, що відповідач не здійснював оплати за орендоване майно за період з 10.08.2016 по 31.01.2018, внаслідок чого утворилась заборгованість загальний розмір якої (основний борг) становить 97817,22 грн. (а.с.35).

Відповідно пункту 3.7. Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, уключаючи день оплати.

За умовами пункту 3.8. Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менш ніж три місяці, Орендар сплачує штраф у розмірі 3% від суми заборгованості.

За розрахунками позивача розмір належної до сплати відповідачем пені становить суму 8660,83 грн. за загальний період прострочення з 15.08.2017 по 15.02.2018, а загальний розмір штрафу становить 940,00 грн. (а.с.36).

Згідно пунктів 10.9. та 10.10 Договору у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається відповідачем позивачу. Майно вважається поверненим позивачу з моменту підписання сторонами акта прийняття - передачі. Обов'язок щодо складання акта прийняття - передачі про повернення майна покладається на відповідача.

Пунктом 10.12. Договору обумовлено, що взаємовідносини сторін, не врегульовані цим Договором, регулюються чинним законодавством України.

Відповідно до частин першої і третьої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Таким чином, означене істотне порушення орендарем умови договору оренди майна, як невнесення орендної плати, є достатньою правовою підставою як для стягнення з відповідача означеної заборгованості, так і для розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення майна орендодавцю.

Відповідно до положень статті 6 Конституції України державна влада в Україні здійснюється шляхом її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

За статтею 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів декількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

З частини другої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" вбачається, що державну політику у сфері оренди щодо майна, яке перебуває у комунальній власності здійснюють органи місцевого самоврядування.

Відносини щодо оренди державного майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").

За загальним правилом частини першої статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм реалізує її власник або особа, якій належать майнові права.

Відповідно до частини другої статті 761 Цивільного кодексу України наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Статтею 5 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено серед іншого, що орендарями можуть бути органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, яке відповідно належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Як убачається з інформаційної довідки №125357677 від 25.05.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстр прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, власником стадіону "Колос" за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, буд. 40 комунальної власності є Солонянська селищна рада на підставі рішення Солонянської районної ради "Про деякі питання управління майном, що належить до спільної власності територіальних громад сіл, селищ Солонянського району" від 14.06.2016 №73-7/VІІ; Акту приймання-передачі від 17.06.2016; рішення Солонянської селищної ради "Про прийняття до комунальної власності Солонянської селищної ради стадіону "Колос" від 16.06.2016 №1-10/ VІІ.

За приписами частин першої і другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно підпункту 1) пункту "а" частини першої статті 29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Солонянської селищної ради №3-3/VII від 24.12.2015 утворено виконавчий комітет Солонянської селищної ради та затверджено "Положення про виконавчий комітет Солонянської селищної ради" (а.с.47-51).

Пунктом 1.12 вищевказаного Положення визначено, що виконавчий комітет здійснює свої повноваження на підставі статті 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розглядає та вирішує питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, зокрема, щодо управління комунальною власністю.

Виконавчий комітет Солонянської селищної ради з 29.12.2015 є юридичною особою, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.100).

Розділом 8 вказаного договору оренди Виконавчому комітету Солонянської селищної ради, як Орендодавцю надано право контролювати виконання умов договору та використання майна переданого в оренду за договором, і у разі необхідності вживати відповідних заходів реагування; виступати з ініціативою щодо внесення змін до цього договору або його розірвання у разі погіршення стану орендованого майна внаслідок невиконання або неналежного виконання умов цього договору.

За висновком суду першої інстанції, з наведеного вбачається, що Виконавчий комітет Солонянської селищної ради в даному випадку є уповноваженою особою на укладення договорів оренди комунального індивідуально визначеного нерухомого майна від імені Солонянської селищної ради, а отже саме він є належним позивачем у даній справі.

Таким чином, відмовляючи в позові господарський суд Дніпропетровської області виходив з того, що Солонянська селищна рада, в інтересах якої прокурором заявлено позов, не є належним позивачем у справі.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції, розглянувши доводи апеляційної скарги прокурора, не погоджується з наведеним висновком суду першої інстанції з наступних мотивів.

Відповідно до статті 143 Конституції України майном, що є в комунальній власності , управляють територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Згідно зі статтею 327 Цивільного кодексу України управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

У статті 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що представницьким органом місцевого самоврядування є відповідна місцева рада, яка складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення.

Частиною п'ятою статті 16 України "Про місцеве самоврядування в Україні передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно із частиною п'ятою статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Солонянська селищна рада.

Відповідно до частини першої статті 51 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виконавчим органом селищної ради є виконавчий комітет ради, який утворюється відповідною радою на строк її повноважень.

Повноваження виконавчого комітету визначені статтею 52 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Так, виконавчий комітет селищної ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.

Отже, лише за умови існування відповідного рішення Солонянської селищної ради про передачу виконавчому комітету Солонянської селищної ради окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, виконавчий комітет Солонянської селищної ради мав би право розпоряджатися комунальним майном від імені територіальної громади Солонянської селищної ради та виступати орендодавцем такого майна.

Однак, доказів того, що на пленарному засіданні Солонянської селищної ради приймалося рішення про передачу виконкому Солонянської селищної ради окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення, що є виключною компетенцією селищної ради в силу положень пункту 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суду не надано.

З урахуванням наведеного та зазначеного в преамбулі Договору оренди комунального майна №01-16 від 10.08.2016, слід визнати, що цей договір було укладено Виконкомом Солонянської селищної ради, який не наділений повноваженнями самостійно приймати рішення про передачу об'єктів комунальної власності в оренду, саме від імені Солонянської селищної ради. Відповідно, орендодавцем спірного нерухомого майна є Солонянська селищна рада, а не її виконавчий комітет.

Відповідно до статті 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Враховуючи, що Солонянською селищною радою, до повноважень якої відносяться питання контролю за надходженням до селищного бюджету орендної плати за користування комунальним майном, всупереч вимогам статей 4, 5, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", не вжито належних заходів щодо стягнення у судовому порядку суми заборгованості з відповідача, повернення переданого в оренду майна, прокурор, звертаючись до господарського суду із позовом на захист інтересів держави, правильно зазначив позивачем у позові Солонянську селищну раду, яка є власником спірного комунального майна та відповідно до частини п'ятої статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад здійснює права суб'єкта комунальної власності.

За наведеного вище колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення допущено неправильне застосування норм матеріального права, а саме: неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягав застосуванню, у зв'язку із чим це рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Вищевикладене є підставою для задоволення апеляційної скарги прокурора та повного скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям судом апеляційної інстанції нового рішення, яким позовні вимоги прокурора слід повністю задовольнити.

Зважаючи на задоволення апеляційної скарги, судові витрати на оплату судового збору, понесені прокурором у зв'язку із розглядом справи в судом першої інстанції та у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача та підлягають відшкодуванню за його рахунок.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277 ч.1 п.4, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Першого заступника прокурора Дніпропетровської області - задовольнити.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 10.07.2018 у справі №904/1128/18 - скасувати повністю і ухвалити нове рішення:

"Позовні вимоги Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 Дніпропетровської області задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" (49061, м. Дніпро, вул. Гавриленка, 8-а, код ЄДРПОУ 40545014) на користь Солонянської селищної ради (52400, Дніпропетровська область, Солонянський район, смт. Солоне, вул. Гагаріна, 7, код ЄДРПОУ 04339652) 97817 грн. 22 коп. - заборгованості з орендної плати, 8660 грн. 83 коп. - пені, 940 грн. 00 коп. - штрафу.

Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до комунальної власності №01-16 від 10.08.2016, укладений Виконавчим комітетом Солонянської селищної ради від імені Солонянської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро".

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" (49061, м. Дніпро, вул. Гавриленка, 8-а, код ЄДРПОУ 40545014) повернути Солонянській селищній раді окреме індивідуальне визначене майно - стадіон "Колос", розміщене за адресою: вул. Гагаріна, 40 смт. Солоне Солонянського району Дніпропетровської області за актом приймання-передачі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" (49061, м. Дніпро, вул. Гавриленка, 8-а, код ЄДРПОУ 40545014) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м.Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938, р/р №35217020000291 в ДКС України в м.Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) - 5286 грн. 00 коп. судових витрат на сплату судового збору, у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Академією футболу "Футбольний клуб Кобра Дніпро" (49061, м. Дніпро, вул. Гавриленка, 8-а, код ЄДРПОУ 40545014) на користь прокуратури Дніпропетровської області (49044, м.Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38, код ЄДРПОУ 02909938, р/р №35217020000291 в ДКС України в м.Київ, МФО 820172, за кодом класифікації видатків бюджету 2800) - 7929 грн. 00 коп. судових витрат на сплату судового збору, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Господарському суду Дніпропетровської області видати відповідні накази.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена 17.12.2018.

Головуючий суддя І.М. Подобєд

Суддя Л.П. Широбокова

Суддя Е.В. Орєшкіна