Постанова

від 13.12.2018 по справі 761/30621/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у І інстанції Юзькова О.Л.

Провадження №22-ц/824/3363/2018 Доповідач у ІІ інстанції Матвієнко Ю.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Іванової І.В., Мельника Я.С.,

при секретарі: Шуляку Д.О.,

розглянувшиу відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року про залишення без задоволення заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛМАТЕРРА про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ТОВ АЛМАТЕРРА , в якому просила стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у розмірі 529 163,02 грн. та судові витрати у розмірі 5 291,63 грн.

Разом з позовною заявою до суду позивачем було подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ТОВ АЛМАТЕРРА (ідентифікаційний код юридичної особи 40178713, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, буд. 13, офіс 3) у сумі 529 163,02 грн. на рахунках ТОВ АЛМАТЕРРА , а саме: п/р 2600500100094 (поточний рахунок) валюта 978 (Євро), 840 (долар США), 980 українська гривня в ПАТ Альпарі Банк (МФО 380894); п/р 26003000039354 (поточний рахунок) валюта 978 (Євро), 840 (долар США), 980 українська гривня, 826 англійські фунти стерлінгів в ПАТ Укрексімбанк (МФО 322313); п/р 26001052662067 (поточний рахунок) валюта UAN (Українська гривня) в ПАТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, МФО 320649, місцезнаходження: 01001, Україна, м. Київ, вул. Михайлівська, 18); п/р 26003052643954 (поточний рахунок) валюта USD (Долар США) в ПАТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, МФО 320649, місцезнаходження: Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 65); п/р 26003052646296 (поточний рахунок) валюта EUR (Євро) в ПАТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, МФО 320649, місцезнаходження: Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 65); п/р 26003052650873 (поточний рахунок) валюта UAN (Українська гривня) в ПАТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, МФО 320649, місцезнаходження: 01001, Україна, м. Київ, вул. Михайлівська, 18); п/р 26004052663193 (поточний рахунок) валюта GBR (Англійський фунт стерлінгів) в ПАТ КБ ПриватБанк (ідентифікаційний код юридичної особи 14360570, МФО 320649, місцезнаходження: Україна, м. Київ, пр. Перемоги, 65); п/р 26046052604693 (поточний рахунок) валюта українська гривні в ПАТ КБ ПриватБанк (МФО 320649); п/р 26006000407644 (поточний рахунок) валюта українська гривня в ПАТ КБ ПриватБанк (МФО 320649); п/р 26057052626347 (поточний рахунок) валюта українська гривня в ПАТ КБ ПриватБанк (МФО 320649); п/р 260005001043322 (поточний рахунок) валюта 978 (Євро), 840 (Долар США), 980 українська гривня в ПАТ Кристалбанк (МФО 339050); п/р 26000408423001 (поточний рахунок) валюта 978 (Євро), 840 (Долар США), 980 українська гривня в ПАТ Таскомбанк (МФО 339500); п/р 2600301771704 (поточний рахунок) валюта 978 (Євро), 840 (Долар США), 980 українська гривня в ПАТ Кредобанк (ідентифікаційний код юридичної особи 09807862, МФО 325365).

Заяву позивачка мотивувала тим, що предметом позову є прострочення виконання відповідачем зобов'язань за договором про надання зворотної фінансової допомоги № 050717 ФД від 05.07.2017 року. Згідно з умовами договору відповідач зобов'язався повернути позивачу суму в строк до 05.08.2017 року, однак до цього часу свій обов'язок по поверненню коштів не виконав. За весь час прострочення, починаючи з 06.08.2017 року та станом на дату звернення з позовом до суду, відповідачем не вжито жодних дій та заходів щодо повернення суми позики. Також заявник зазначала, що за відповідачем не обліковується майно, за рахунок якого можливо було б стягнути заборгованість. Крім того, відповідач не повідомляв ОСОБА_2 про наміри та строки виконання зобов'язань, тому на думку заявника, порушення є систематичним та тривалим . Вищенаведене свідчить про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду в подальшому.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову залишено без задоволення.

Не погоджуючись з ухвалою, ОСОБА_2 подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її заяви про забезпечення позову.

У відзиві на апеляційну скаргу позивача, що надійшов від директора ТОВ АЛМАТЕРРА ОСОБА_3, остання проти задоволення апеляційної скарги заперечила та просила ухвалу залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник ТОВ АЛМАТЕРРА проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 заперечила та просила залишити її без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення її без задоволення, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч.ч.1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року &quze;Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову&quпр;розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з її необґрунтованості та неспівмірності, а також зважив на права та інтереси відповідача, як юридичної особи, господарська діяльність якої може бути ускладнена в разі задоволення заяви ОСОБА_2 про накладення арешту на розрахункові рахунки, і апеляційний суд погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є стягнення з ТОВ АЛМАТЕРРА на користь ОСОБА_2 грошових коштів в загальній сумі 529 163,02 грн. у зв'язку із невиконанням умов договору про надання зворотної фінансової допомоги № 050717 ФД від 05.07.2017 року.

В заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 зазначає, що відповідач має податковий борг, що свідчить про систематичність невиконання зобов'язань останнім часом; відсутність протягом довгого часу зв'язку з відповідачем, а також відсутність здійснення платежів з боку відповідача щодо погашення заборгованості дають підстави вважати, що товариство за час розгляду справи може відчужити рухоме майно, а отже такі ризики дають достатньо обґрунтовані припущення, що невжиття заходів забезпечення позову не просто може, а навіть безперечно утруднить виконання рішення по даній справі.

Разом з тим, саме по собі посилання на норми ЦПК України щодо необхідності накладення арешту на кошти на всіх наявних рахунках з підстав утруднення або унеможливлення виконання рішення суду, на думку колегії, не є достатнім для задоволення заяви, оскільки застосування заходів забезпечення позову має відбуватися з урахуванням розумності та обґрунтованості таких вимог, а також за умови доведеності того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Крім того, враховуючи те, що зазначені рахунки товариства можуть використовуватись останнім для сплати заробітної плати та здійснення платежів до бюджетного та спеціальних фондів, накладення арешту на грошові кошти, які перебувають на всіх рахунках товариства, може призвести до перешкоджання господарській діяльності юридичної особи, в зв'язку з чим обґрунтованим є висновок суду про те, що забезпечення позову, про яке просить позивач в своїй заяві, буде заходом, неспівмірним відносно її позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, в зв'язку з чим відхиляються колегією суддів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення судом ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і доводи апеляційної скарги позивача цього не спростовують, колегія суддів дійшла висновку про залишення ухвали суду першої інстанції без змін, а скарги позивача ОСОБА_2 - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд в складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 17 вересня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: