Постанова

від 13.12.2018 по справі 923/107/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/107/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Принцевської Н.М.;

суддів: Богацької Н.С., Колоколова С.І.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Соловйова Д.В.;

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лабенок"

на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 року

у справі №923/107/18

за позовом Фермерського господарства "Лабенок"

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Славута Юг"

про стягнення 473164,08 грн., -

(суддя по справі: Закурін М.К., дата та місце винесення рішення: 12.06.2018, Господарський суд Одеської області, м.Одеса, проспект Шевченка, 29)

В лютому 2018 року Фермерське господарство Лабенок (далі - ФГ Лабенок ) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Славута Юг (далі - ТОВ Славута Юг ) про стягнення 473164,08 грн. спричиненої шкоди внаслідок затоплення земельної ділених ділянок, які перебувають в користуванні позивача.

Рішенням Господарського суду Одеської області у задоволенні позовних вимог ФГ Лабенок до ТОВ Славута Юг про стягнення 473164,08 грн. відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позивачем не доведено наявність деліктного зобов'язання відповідача, пов'язаного з присутністю елементів: шкоди, протиправної поведінки, причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою та вини.

Місцевий господарський суд наголосив, що у зв'язку з недоведеністю позивачем факту завдання йому збитків відсутні й інші елементи деліктного зобов'язання, а відсутність хоча б одного з них виключає можливість самої відповідальності за завдані збитки.

Крім того, суд зазначив, що наведені відповідачем інші докази не потребують дослідження, оскільки недоведеність позивачем вказаних елементів делікту виключає потребу в їх дослідженні.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ Славута Юг звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняте нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ФГ Лабенок в повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції необґрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом надано невірну оцінку доказам наданих до суду як в їх сукупності, так і кожному окремо.

ФГ Лабенок зазначає, що стан посівів сої підтверджується заявами свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та їх поясненнями, наданими в судовому засіданні, а вартість посівів сої та робіт на її обробку підтверджується довідкою-розрахунком втрат на обробку 9,08 га, висновком експертного дослідження №1266-к від 01.10.2015, розрахунком вартості втраченого врожаю та понесених збитків.

Посилання відповідача на погодні умови, згідно яких можливо було затоплення є абсолютно безпідставним, оскільки згідно довідки Херсонського обласного центру гідрометеорології №37-03/1-04/502 від 20.03.2018 розмір опадів в місяці передуючому затопленню є значно меншим від запланованої норми.

На думку апелянта, згідно наявних матеріалів справи, а саме, доказів наданих відповідачем, останній ніяк не спростовує надмірне використання води та навпаки підтверджують дані обставини.

Ухвалами Одеського апеляційного господарського суду від 14.09.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Головея В.М., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф. відкрито апеляційне провадження по справі №923/107/18 за апеляційною скаргою ФГ Лабенок на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018, розгляд справи призначено на 03.10.2018.

Указом Президента України від 28.09.2018 року №295/2018 Про переведення суддів суддю Одеського апеляційного господарського суду Савицького Я.Ф. переведено на посаду судді Південно-західного апеляційного господарського суду.

03.10.2018 року в газеті "Голос України" опубліковано повідомлення про початок роботи Південно-західного апеляційного господарського суду, у зв'язку з чим Одеський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Відповідно до ч. 5 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України та ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, що ліквідується, в місячний строк з дня припинення здійснення правосуддя передає до новоутвореного суду матеріали та документи, пов'язані зі здійсненням таким судом повноважень, зокрема, архівні справи з основної діяльності, строки тимчасового зберігання яких ще не закінчилися, документи, не завершені в діловодстві, а також документи з кадрових питань в паперовому та електронному вигляді, фонди бібліотек, а судові справи та матеріали проваджень, що перебувають у володінні суду, що ліквідується, передаються негайно, до дня початку роботи новоутвореного суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від визначено колегію суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії Богацької Н.С., Колоколова С.І.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.10.2018 апеляційну скаргу ФГ Лабенок на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Принцевської Н.М., суддів-учасників колегії: Богацької Н.С., Колоколова С.І., розгляд справи призначено на 13.12.2018.

В судове засідання представники сторін не з'явились, не повідомивши суд про причини неявки. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою ухвалами суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до договорів оренди земельної ділянки від 01.11.2012, укладених між позивачем та громадянами ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, позивач орендує земельні ділянки відповідно площею 4,82 га (поле НОМЕР_1), площею 5,67 га (поле НОМЕР_2) та площею 5,48 га (поле НОМЕР_3). (т.1 а.с. 47-61)

Згідно з актом обстеження земельної ділянки ФГ Лабенок від 23.07.2015, складеним земельною комісією при Хрестівській сільській раді земельні ділянки НОМЕР_4 контуру НОМЕР_5 засіяні соєю і на час їх огляду затоплені водою на площі приблизно 5-6 га, підтоплення та витікання води на поля здійснено і проводиться із сусіднього поля, засіяного кукурудзою на контурі НОМЕР_6 поле НОМЕР_7, належного ТОВ Славута Юг , стікання води є наслідком роботи дощувальної машини типу Фрегат , яка встановлена на полі НОМЕР_7 та належить відповідачу. (т.1 а.с. 14)

Як слідує з акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 28.07.2015, складеного державним інспектором сільського господарства в Херсонській області за наслідками перевірки, останнім встановлено, що земельні ділянки НОМЕР_8 в контурі НОМЕР_5 перебувають на умовах оренди у ФГ Лабенок , засіяні соєю та на момент огляду затоплені водою на площі 9,8 га. З акту також вбачається, що затоплення проводиться суміжним землекористувачем - ТОВ Славута Юг , стікання та затоплення здійснюється внаслідок роботи дощувальної машини Фрегат , яка встановлена на полі НОМЕР_6, що належить відповідачу.

З додатку до вказаного акту під назвою план-схема з відображенням затоплених ділянок вбачається, що затопленими є поля НОМЕР_1, НОМЕР_9 та вони належать: поле НОМЕР_1 - ОСОБА_7, поле НОМЕР_10 - ОСОБА_10, поле НОМЕР_2 - ОСОБА_8, поле НОМЕР_3 - ОСОБА_11

Водночас, з акту обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення ФГ Лабенок та ТОВ Славута Юг від 24.07.2015, складеного комісією з обстеження земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка створена розпорядженням голови Чаплинської районної державної адміністрації, вбачається, що 24.07.2017 комісією були обстежені земельні ділянки на контурах НОМЕР_5 НОМЕР_11 які використовує ФГ Лабенок та суміжні з ними земельні ділянки на контурах НОМЕР_7 та НОМЕР_12, які використовуються ТОВ Славута Юг , внаслідок чого встановлено, що на всіх земельних ділянках виявлено ділянки - в пониззях, на яких розпочався процес заболочування ґрунту, на деяких - засолювання ґрунту, а проїзд вздовж польових доріг поблизу земельних ділянок затрудняється через їх затоплення. На контурі НОМЕР_13 посіви сої зріджені, в низинах сходи практично відсутні або ослаблені, спостерігаються острівці заболочення та засолення. На момент обстеження на цьому полі працювала дощувальна машина. На контурі НОМЕР_13, засіяному соєю, останній візок дощувальної машини проходить через дорогу впритул лісосмуги і вода з дощувальної машини виливається на польову дорогу та лісосмугу. Поряд з цим, в акті зазначено, що суміжні контури НОМЕР_14 та НОМЕР_7 засіяні відповідно соєю та кукурудзою, посіви сої зріджені. В низинах сходи практично відсутні або ослаблені, спостерігаються великі острівці заболочення та засолення. На момент обстеження на цьому полі працювала дощувальна машина ФГ Лабенок . Зволоження верхнього шару ґрунту на момент обстеження контуру НОМЕР_6 не виявлено, натомість на ґрунті спостерігаються ознаки засолення. (т.1 а.с. 84-85)

За наслідками обстеження комісія дійшла висновків, що причинами заболочування та засолювання ґрунту, як і наслідок погіршення стану посівів на цих землях, є недотримання режиму зрошення, сівозмін, порушення агротехнологічних процесів, а робота кінцевого дощувального апарату машини Фрегат на контурі НОМЕР_7 не могла призвести до суттєвого погіршення стану посівів сої практично на усій площі контуру НОМЕР_14 .

З наданого позивачем в якості доказу розміру спричинених збитків висновку експертного дослідження від 01.10.2015 № 1266-к, здійсненого Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області вбачається, що загальна сума збитків, спричинених позивачу внаслідок залиття водою насаджень сої на ділянці площею 9,08 га становить 369948,46 грн.

02.02.2017 ФГ Лабенок на адресу ТОВ Славута Юг направлено претензію №1, в якій позивач зазначив, що неправомірними діями відповідача йому завдано збитків на суму 369948,46 грн. і вказані збитки не відкшодовано в порядку ч.1 ст. 1166 Цивільного кодексу України.

10.07.2018 позивач звернувся до ТОВ Славута Юг з претензією №2, в якій зазначив, про затоплення земельних ділянок в контурі НОМЕР_5, що призвело до спричинення значної матеріальної шкоди в розмірі 369 948,46 грн. та просив перерахувати відповідача зазначену суму на розрахунковий рахунок ФГ Лабенок .

Саме неправомірні дії відповідача, на думку позивача, призвели до затоплення земельних ділянок та завдання шкоди, що і стало підставою для звернення ФГ Лабенок до місцевого господарського суду з відповідним позовом.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ч.1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

За змістом ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються серед іншого: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.

Водночас, статтею 226 Господарського кодексу України визначні умови і порядок відшкодування збитків. Так, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначені у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності як відшкодування шкоди, є вчинення особою правопорушення, дій або бездіяльності, внаслідок яких було завдано шкоду іншій особі. При цьому юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина, і за відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння шкоди. Причинний зв'язок, як елемент цивільного правопорушення, це зв'язок протиправної поведінки і шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неможливості встановлення джерела затоплення земельних ділянок ФГ Лабенок , факту знищення посівів після затоплення водою, розміру спричинених збитків.

Матеріали справи не містять беззаперечних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що саме внаслідок дій відповідача відбулося затоплення засіяних полів ФГ Лабенок і що саме ці дії призвели до знищення посівів та завдали шкоду на заявлену позивачем до стягнення суму.

Так, в наявних в матеріалах справи актів обстежень земельних ділянок від 23.07.2015 та 28.07.2015 зазначається різна площа затоплень та відсутні будь-які відомості щодо стану посівів на час проведення обстеження. Разом з тим, в акті від 24.07.2015 комісійного обстеження земельних ділянок, які використовує позивач, міститься інформація, що ФГ Лабенок також використовувало дощувальну машину на своїх полях і встановлено, що причинами заболочування та засолювання і, як наслідок, погіршення стану посівів на цих землях є недотримання режиму зрошення, сівозмін, порушення агротехнологічних процесів, а робота кінцевого дощувального апарату машини Фрегат на контурі НОМЕР_7 не могла призвести до суттєвого погіршення стану посівів сої практично на усій площі контуру НОМЕР_14.

Таким чином, матеріали справи не містять, а позивачем не доведено факту завдання йому збитків саме з вини ТОВ Славута Юг , з огляду на що судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно недоведеності позивачем елементів складу цивільного правопорушення, а доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують вірних висновків суду.

Стосовно доводів апелянта щодо необхідності прийняття до уваги заяв свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, якими, на думку позивача, підтверджується факт завдання збитків позивачу саме з вини ТОВ Славута Юг , судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 73,74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Частинами 4, 8 вказаної статті передбачено, що, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ст. 88 Господарського процесуального кодексу України показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка. У заяві свідка зазначаються ім'я (прізвище, ім'я та по батькові), місце проживання (перебування) та місце роботи свідка, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків свідка за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти (за наявності), обставини, про які відомо свідку, джерела обізнаності свідка щодо цих обставин, а також підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень. Підпис свідка на заяві посвідчується нотаріусом. Не вимагається нотаріальне посвідчення підпису сторін, третіх осіб, їх представників, які дали згоду на допит їх як свідків. Заява свідка має бути подана до суду у строк, встановлений для подання доказів.

З огляду на зазначені норми чинного процесуального законодавства України та враховуючи, що заяви свідків в якості доказів не були подані позивачем при зверненні до місцевого господарського суду з позовною заявою, а були долучені до клопотання від 22.05.2018, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно неможливості прийняття заяв свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в якості належних та допустимих доказів по справі №923/107/18.

Крім того, суд першої інстанції на підставі вищевикладеного правомірно відмовив у прийнятті в якості доказів: довідки Хрестівської сільської ради № 101 від 26.03.2018 та № 102 від 26.03.2018; довідки Херсонського обласного управління водних ресурсів № 07-10/1126 від 01.07.2015; довідки-розрахунку витрат на обробку 9,08 га для посіву сої у 2014-2105 роках; довідки ПСП Альфі-Агро № 51 від 03.08.2015; довідки Управління агропромислового розвитку Каховської районної державної адміністрації № 01.09/24 від 03.02.2015; протокол огляду місця події від 23.07.2015; протоколи допиту свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5; статистичний звіт Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.2015 ; роздруківки веб-сторінки Електронної зернової біржі України про закупівельні ціни на зерно в Україні на 15.12.2015; довідка-розрахунок витрат на обробку 9,08 га земель для посіву сої за 2014-2015 роки.

У зв'язку з вищевикладеним, доводи апелянта в цій частині колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду до уваги не приймаються.

Інші доводи апеляційної скарги колегією суддів розглянуто і відхилено, як такі, що не спростовують правомірних висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого по справі рішення.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга ФГ "Лабенок" на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 року у справі №923/107/18 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 року у справі №923/107/18 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Лабенок" на рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 року у справі №923/107/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Херсонської області від 12.06.2018 року у справі №923/107/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК.

Повний текст постанови складено та підписано 14.12.2018 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: С.І. Колоколов

Н.С. Богацька