Рішення

від 17.12.2018 по справі 904/4596/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600 E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49,  fax (056) 377-38-63 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17.12.2018м. ДніпроСправа № 904/4596/18 Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В., розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство" (69104, м.   Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15-В; ідентифікаційний код 33431745) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВОДОРЕМОНТ" (50065, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Революційна, 27; ідентифікаційний код 21887355) Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м.   Запоріжжя, вул. Перемоги, 50; ідентифікаційний код 20495280) про стягнення 11 308 грн. 60 коп. Без повідомлення (виклику) учасників справи СУТЬ СПОРУ: Позивач - Державне підприємство "Запорізьке лісомисливське господарство" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№4521/18 від 11.10.2018р.), в якій просить суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВОДОРЕМОНТ" 11 308 грн. 60 коп. - заборгованості по орендній платі нерухомого майна, що виникла на підставі Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" від 15.07.2015р. № 3919/д.   Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Сторони своїм правом на подання до суду документів, визначених статтями 165-167, 251 Господарського процесуального кодексу України, не скористались, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення 23.10.2018р. позивачу та 16.10.2018р. третій особі ухвали суду про відкриття провадження у справі (а.с. 31,32). Щодо повідомлення відповідача, господарський суд зазначає, що поштове повідомлення було направлене на адресу відповідача (зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань) та повернуто до суду - 05.12.2018р. органами поштового зв'язку з посиланням "за закінченням встановленого строку зберігання". За визначенням пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. За загальними вимогами пункту 91 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2009 № 270 (далі Правила), поштові відправлення, поштові перекази доставляються оператором поштового зв'язку адресатам на поштову адресу або видаються/виплачуються в об'єкті поштового зв'язку. Рекомендовані поштові відправлення підлягають доставки до дому (пункт 92. Правил). Вручення рекомендованих листів з позначкою "Судова повістка" в об'єкті поштового зв'язку не передбачено (пункт 102 Правил). У разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення (пункт 116 Правил). Здійснення зберігання рекомендованих листів із позначкою "Судова повістка", які не вручені під час доставки до дому із причин відсутності адресата, Правилами не передбачено, а отже, повернення такого повідомлення із зазначенням причини "невручення закінчення встановленого строку зберігання", суперечить вимогам Правил, та фактично відповідає причині повернення у зв'язку з відсутністю адресата. Аналізуючи зазначені вище положення Правил надання послуг поштового зв'язку, слід дійти висновку, що повернення судового рішення із проставленням у поштовому повідомленні відмітки за закінченням терміну зберігання, є підтвердженням відсутності особи – адресата за адресою, а отже, день проставлення такої відмітки в поштовому повідомленні, слід вважати днем вручення судового рішення в порядку пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України. З урахуванням вищенаведених обставин, суд доходить висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву. Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвала суду була надіслана учасникам процесу завчасно на їх юридичні адреси, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958, що підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідного судового процесуального документу. За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та про необхідність подання витребуваних судом документів. При цьому, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у  випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов'язків щодо доказів. Таким чином, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів і заперечень. Частиною 1 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Проте, відповідач відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав. Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Тому суд розглядає справу без призначення судового засідання та виклику сторін за наявними у ній матеріалами і документами, визнаними судом достатніми, в порядку статті 178 Господарського процесуального кодексу України. Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -    ВСТАНОВИВ:   15.07.2015р. між третьою особою - Регіональним відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, як орендодавцем, та відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПРОМВОДОРЕМОНТ", як орендарем, було укладено договір №3919/д оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі ДП "Запорізьке лісомисливське господарство" (надалі – Договір оренди), відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - ангар інв. №10312426, реєстровий номер 33431745.8.АААДГЖ350, площею 492,0 кв.м. та ангар інв. №10312373, реєстровий номер 33431745.8.АААДГЖ349, площею 492 кв.м., що розміщенні за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 17 (надалі - майно). Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 15.07.2015р. по 14.06.2018р. включно (пункт 10.1 Договору оренди). Відповідно до пункту 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення складів. Орендар вступає у строкове платне користування майном одночасно з підписанням сторонами договору та акта приймання-передавання орендованого майна (пункт 2.1 Договору оренди). Як вбачається на виконання умов Договору оренди позивачем було передано, а відповідачем – прийнято в оренду нерухоме майно – ангар інв. №10312426, реєстровий номер 33431745.8.АААДГЖ350, площею 492,0 кв.м. та ангар інв. №10312373,реєстровий номер 33431745.8.АААДГЖ349, площею 492 кв.м., що розміщені за адресою: м. Запоріжжя, Оріхівське шосе, 17, про що свідчить Акт від 15.07.2015р. приймання-передачі (а.с.17). Відповідно до пункту 3.1 Договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорцій її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. №786 (зі змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2015р. 8 971 грн. 27 коп. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством (пункт 3.2 Договору оренди). Згідно з пунктом 3.6 Договору оренди орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні: - 70% від розміру орендної плати за кожний місяць -  до державного бюджету. Оплата здійснюється через органи Державного казначейства; - 30% розміру орендної плати за кожний місяць балансоутримувачу на його розрахунковий рахунок. Оплата здійснюється щомісяця не пізніше 15-го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж. Розрахунок орендної плати за вищевказаними відсотками здійснюється орендарем самостійно. Як вбачається за період з липня 2015 року по серпень 2015 року у відповідача виникла заборгованість зі сплати орендної плати балансоутримувачу за Договором оренди у розмірі        11   308 грн. 60 коп. Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Отже, враховуючи пункт 3.6 Договору оренди, строк сплати орендної плати за Договором оренди у загальному розмірі 11 308 грн. 60 коп. вважається таким, що настав. На момент розгляду справи доказів оплати балансоутримувачу за Договором оренди заборгованості у розмірі 11 308 грн. 60 коп.  відповідачем не надано. Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають задоволенню. Згідно з частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У відповідності до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи викладене, судові витрати у розмірі 1 762 грн. 00 коп. слід покласти на відповідача. Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, - ВИРІШИВ: Позов Державного підприємства "Запорізьке лісопрпомислове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промводоремонт", третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про стягнення 11 308 грн. 60 коп. - задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОМВОДОРЕМОНТ" (50065, м.   Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Революційна, 27; ідентифікаційний код 21887355) на користь Державного підприємства "Запорізьке лісомисливське господарство" (69104, м.   Запоріжжя, вул. Чумаченка, буд. 15-В; ідентифікаційний код 33431745) 11 308 грн. (одинадцять тисяч триста вісім) грн. 60 коп. – заборгованості та 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. – витрат по сплаті судового збору. Видати наказ. Наказ видати після набрання рішенням законної сили. Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Суддя                                                                                                           Т.В. Загинайко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 238 ГПК України, 17.12.2018