Рішення

від 05.12.2018 по справі 905/1679/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.2018 Справа № 905/1679/18

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

секретар судового засідання Нарожна М.С.,

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4 А, код ЄДРПОУ 30622532)

до відповідача-1: Приватного підприємства "Агро-Фуд" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 33, код ЄДРПОУ 39394987)

до відповідача-2 : громадянина України ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

про стягнення 757 228, 84 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Міщенко А.Л., за довіреністю № 363 від 01.05.18

від відповідача-1: не з'явився

від відповідача-2: не з'явився

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до: відповідача-1 Приватного підприємства "Агро-Фуд"; відповідача-2 громадянина України ОСОБА_1 про стягнення 757 228,84 грн.

В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем-1 умов договору поставки №21676-ЛВ від 08.08.2017р. щодо оплати вартості поставленого товару, у зв'язку з чим просить суд стягнути солідарно заборгованість з відповідача-1 та відповідача-2, як його поручителя за договором поставки №21676-ЛВ від 08.08.2017р.

Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1679/18 від 20.09.2018р. було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

10.10.2018р. позивачем було надано заяву №1908/ГО/ЮД від 09.10.2018р. про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що відповідачем-2 було здійснено часткову оплату заборгованості на суму 23 500,00 грн., у зв'язку з чим просить суд стягнути 593 298,21 грн. основної заборгованості, 102 280,46 грн. штрафу, 35 125,66 грн. пені, 3 024,51 грн. 3% річних.

Згідно з п.2 ч.2 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Тому, судом прийнято заяву №1908/ГО/ЮД від 09.10.2018р. про зменшення позовних вимог та справа розглядається з її урахуванням.

Ухвалою господарського суду Донецької області №905/1679/18 від 07.11.2018р. було закрите підготовче провадження та розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідачами відзиви на позовну заяву не були надані.

Відповідно до даних з ЄДРПОУ місцезнаходженням відповідача-1 є: 87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 33, така сама адреса визначена і позивачем у позовній заяві.

Поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача-1, але були повернута на адресу суду з відміткою про причину повернення за закінченням строку зберігання .

Адресою відповідача-2 визначено: АДРЕСА_1.

Поштова кореспонденція направлялась на адресу відповідача-2 та була отримана останнім, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.

Дослідивши документи, наявні в матеріалах справи, судом встановлено.

08.08.2017р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі - продавець) та Приватним підприємством Яремко (далі - покупець) було укладено договір поставки №21676-ЛВ/17 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, продавець зобов'язується передати тютюнові вироби або інші групи товарів (далі - товар) у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар на умовах, зазначених у цьому договорі. Придбаний покупцем за цим договором товар буде в подальшому реалізовуватися через об'єкти торгівлі покупця на території України.

Згідно з п. 1.2 договору асортимент, кількість, ціна товару визначається сторонами за кожну партію окремо.

Як вбачається з п. 3.5 договору покупець приймає товар у відповідності до вимог законодавства, згідно з супровідними документами продавця.

За приписами п. 3.7 договору після приймання товару покупцем претензії щодо кількості та якості товару продавцем не приймаються, за винятком прихованих виробничих дефектів. З моменту підписання видаткової накладної представниками обох сторін, поставка товару вважається такою, що відбулась належним чином, товар вважається таким, що прийнятий покупцем по кількості та якості.

З п. 4.1. договору вбачається, що ціна товару визначається у відповідності з ціною вказаною у прас-листах продавця, які діють на момент виконання продавцем замовлень покупця і вказується у видаткових накладних з урахуванням ПДВ. Загальна сума даного договору не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару згідно видаткових накладних.

Пунктом 4.5. договору встановлено, що за згодою продавця покупцеві товар може відпускатись на умовах повної передоплати або з відтермінуванням оплати за отриманий товар.

Як встановлено п. 4.8 договору, максимальний строк відтермінування оплати за тютюнові вироби становить шість календарних днів і обраховується з дати виписки видаткової накладної. День, наступний за днем виписки видаткової накладної є першим днем при підрахунку строку, на який надано відстрочку. Останнім днем розрахунку є шостий календарний день. В разі розрахунку в іншій спосіб, ніж перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця, який не погоджений з продавцем, строк відтермінування оплати може бути змінено продавцем в односторонньому порядку, про що повідомляє покупця.

За змістом п. 5.4.1 договору покупець зобов'язаний оплачувати фактично поставлений товар в порядку та на умовах, визначних у цьому договорі.

У відповідності з п.п. 6.2, 6.3 договору, у разі прострочення покупцем строків оплати вартості отриманого товару, він зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення.

У випадку прострочення платежу понад 3 (три) календарні дні, покупець сплачує на користь продавця одноразовий штраф у розмірі 16% від суми неоплаченого в строк товару за користування коштами.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 07.08.2018р. включно, а по відношенню платежів - до повного виконання покупцем своїх зобов'язань по оплаті отриманого товару. (п. 1.3 договору),

Договір поставки №21676-ЛВ/17 від 08.08.2017р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

В подальшому найменування відповідача-1 було змінено з Приватного підприємства Яремко на Приватне підприємство "Агро-Фуд" (код ЄДРПОУ 39394987).

17.08.2018р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (далі - кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено договір поруки №48-П/17 (далі - договір поруки).

Відповідно до п. 1.1 договору поруки, на умовах даного договору поручитель поручається перед кредитором за виконання боржником своїх зобов'язань за договором поставки №21676-ЛВ/17 від 08.08.2017р., укладеним між кредитором та боржником (далі - основний договір).

Згідно з п. 1.2 договору поруки, боржником по основному договору є Приватне підприємство Яремко , код ЄДРПОУ 39394987.

Як вбачається з п. 1.3 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за порушення боржником своїх зобов'язань за основним договором як солідарний боржник в повному обсязі, включаючи зобов'язання з оплати товару, а також сплату штрафу, пені, неустойки, інфляційних нарахувань тощо та відшкодування збитків у випадках, передбачених основним договором, в тому числі тих, що виникнуть у майбутньому.

За приписами п. 2.2 договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань по основному договору у тому ж обсязі, що і боржник.

З п. 3.1.1 договору поруки вбачається, що у випадку невиконання або неналежного виконання боржником зобов'язань за основним договором та/або у разі виникнення у кредитора права вимагати обов'язкового дострокового виконання зобов'язань боржника за основним договором, без будь-яких заперечень виконати зобов'язання боржника шляхом перерахування суми грошових коштів, що підлягає сплаті кредитору, не пізніше ніж у термін/строк, зазначений у відповідній вимозі кредитора на рахунок в банківській установі, який буде вказаний у такій вимозі. Вимога кредитора є єдиним і достатнім доказом настанням підстав для виконання поручителем зобов'язань боржника за основним договором, в розмірі визначеному кредитором у вимозі.

Пунктом 4.3. договору поруки встановлено, що поручитель відповідає перед кредитором в тому ж об'ємі, що і боржник, включаючи суму основного боргу, інфляційних нарахувань за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, сплату штрафних санкцій, відшкодування судових витрат по стягненню боргу та інших збитків кредитора, викликаних невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань боржника за основним договором.

Договір поруки №48-П/17 від 08.08.2017р. підписаний та скріплений печатками обох сторін без зауважень.

На виконання умов договору поставки, продавець передав у власність покупця відповідно до його замовлень тютюнові вироби, що підтверджується:

- видатковою накладною №ЛВ18-000094354 від 22.06.2018р. на суму 50 899,10 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000095093 від 23.06.2018р. на суму 49 812,86 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000095097 від 23.06.2018р. на суму 38 442,36 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000095811 від 26.06.2018р. на суму 43 390,32 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000095812 від 26.06.2018р. на суму 45 686,88 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000096705 від 27.06.2018р. на суму 53 522,52 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000096706 від 27.06.2018р. на суму 53 610,48 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000097533 від 28.06.2018р. на суму 45 884,16 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000097534 від 28.06.2018р. на суму 59 660,09 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000098139 від 29.06.2018р. на суму 300,00 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000098168 від 29.06.2018р. на суму 45 813,67 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000098169 від 29.06.2018р. на суму 78 631,27 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000098844 від 30.06.2018р. на суму 36 432,72 грн.;

- видатковою накладною №ЛВ18-000098851 від 30.06.2018р. на суму 37 166,40 грн.

Тобто, позивачем на користь відповідача-1 була здійснена поставка товару на загальну суму 639 252,83 грн.

Покупцем товар був отриманий та прийнятий, що підтверджується підписом у видаткових накладних та печаткою підприємства.

Зауважень щодо кількості та якості поставленого товару, покупцем у видаткових накладних не вказано.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Оцінивши зміст даного договору з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у власність у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

03.08.2018р. на адресу відповідача-2 була направлена вимога №1491/ГО/ЮД про погашення заборгованості в розмірі 736 807,28 грн. за договором поставки №21676-ЛВ/17 від 08.08.2017р. та договором поруки №48-П/17 від 17.08.2017р.

Відповідачами оплата за поставлений товар була здійснена не в повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 593 298,21 грн., доказів оплати заборгованості суду не надано.

Тому, позовні вимоги про стягнення основної суми заборгованості в сумі 593 298,21 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем заявлена до стягнення пеня в розмірі 35 125,66 грн. на підставі п. 6.2 договору поставки за загальний період з 29.06.2018р. по 31.08.2018р.

Також, позивачем нараховано штраф на підставі п. 6.3 договору поставки в розмірі 102 280,46 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом перевірено розрахунок пені, штрафу та встановлено, що вони є арифметично вірними та підлягають задоволенню в сумі 35 125,66 грн. та 102 280,46 грн.

Також, позивачем заявлена до стягнення сума 3% річних в розмірі 3 024,51 грн. за загальний період з 29.06.2018р. по 31.08.2018р.

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено арифметичний розрахунок 3% річних та встановлено, що він є арифметично вірним та, як слід, зазначена вимога підлягає задоволенню в сумі 3 024,51 грн.

У зв'язку з тим, що відповідач-2 виступає поручителем (договір поруки №48-П/17 від 17.08.2018р.) перед позивачем за зобов'язаннями відповідача-1 по договору поставки №21676-ЛВ/17 від 08.08.2017р., тому, позовні вимоги, задоволені в межах даної справи підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Щодо розподілу судових витрат.

При зверненні з позовною заявою, позивачем був сплачений судовий збір в сумі 11 358,43 грн. згідно платіжного доручення №90462 від 03.09.2018р.

10.10.2018р. позивачем було надано клопотання №1909/ГО/ЮД від 09.10.2018р. про повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог, судовий збір в сумі 352,50 грн. підлягаю поверненню з Державного бюджету України на користь позивача.

З метою дотримання вимог п.1 ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір судом постановлено ухвалу про повернення судового збору в сумі 352,50 грн. на користь позивача.

Решта судового в сумі 11 005,93 грн. у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідачів, у зв'язку з задоволенням позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" до відповідача-1 Приватного підприємства "Агро-Фуд"; відповідача-2 громадянина України ОСОБА_1 про стягнення 593 298,21 грн. основної заборгованості, 102 280,46 грн. штрафу, 35 125,66 грн. пені, 3 024,51 грн. 3% річних - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Агро-Фуд" та громадянина України ОСОБА_1 солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" 593 298,21 грн. - основної заборгованості, 102 280,46 грн. - штрафу, 35 125,66 грн. - пені, 3 024,51 грн. - 3% річних та 11 005,93 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2018р.

Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тедіс Україна" (65044, м. Одеса, пр. Шевченка, 4 А, код ЄДРПОУ 30622532).

Відповідач-1 - Приватне підприємство "Агро-Фуд" (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Луніна, 33, код ЄДРПОУ 39394987).

Відповідач-2 - громадянин України ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1, дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1).

Суддя О.М. Сковородіна