Рішення

від 29.11.2018 по справі 910/9880/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2018Справа № 910/9880/17

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Лук'янчук Д.Ю., розглянувши у порядку загального позовного провадження господарську справу

за позовною заявою Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-ГРУП"

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Укркомунобслуговування"

про дострокове розірвання договору оренди та повернення майна

за участю представників:

від позивача: від відповідача: від третьої особи:Гармашов Б.С. - довіреність № 43 від 11.05.18 р. Бобович М.М. - довіреність № б/н від 05.07.18 р. Ходос Д.С. - довіреність № 01 від 05.03.18 р.

В С Т А Н О В И В:

До господарського суду міста Києва звернулось Регіональне відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (далі - РВ ФДМУ по м. Києву) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-ГРУП" (далі - ТОВ "Мак-ГРУП") про дострокове розірвання договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. та зобов'язання повернути орендоване майно.

У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на істотне порушення відповідачем умов вказаного договору, а саме - на відмову орендаря у доступі до об'єкту оренди орендодавцю та балансоутримувачу для здійснення контролю за використанням об'єкта оренди, а також використання відповідачем орендованого майна з порушенням умов договору (п.п. 5.5, 10.7.1, 10.7.5), що підтверджується актом обстеження від 05.04.2017 р.

У позові РВ ФДМУ по місту Києву просило суд розірвати договір оренди № 7768 від 22.02.2017 р. та зобов'язати ТОВ "Мак-ГРУП" повернути державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 000,00 кв.м., розміщені за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на дев'ятому поверсі адміністративної будівлі літера "А", що перебуває на балансі ДП "Укркомунобслуговування".

Рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р., позовні вимоги РВ ФДМУ по м. Києву були задоволені, розірвано договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7768 від 22.02.2017, укладений між РВ ФДМУ по м. Києву та ТОВ "Мак-Груп", а також зобов'язано ТОВ "Мак-Груп" повернути РВ ФДМУ по м. Києву державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 000,00 кв.м., розміщені за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26 "А", що перебуває на балансі ДП "Укркомунобслуговування".

Постановою Верховного Суду від 30.05.2018 р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2018 р. та рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2017 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

У зв'язку з набранням 15.12.2017 р. чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України, ухвалою господарського суду міста Києва від 30.07.2018 р. розгляд даної справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, сторонам надана можливість для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків у даному спорі.

До початку нового розгляду справи по суті, 20.09.2018 р., позивач подав заяву про зміну підстав позову, у якій він, окрім обставин, зазначених у позові в обгрунтування своїх вимог, вказав також на наявність інших актів обстеження об'єкту оренди, які були складені позивачем пізніше - у період оскарження судового рішення, ухваленого за результатами першого розгляду справи, а саме - на акт обстеження орендованого приміщення від 02.04.2018 р. та від 01.08.2018 р., якими, на думку позивача, також зафіксовано істотні порушення договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. (недопущення представників позивача для обстеження об'єкту оренди та використання майна з порушенням умов договору).

Відповідно до ч. 4 ст. 46 ГПК України у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Так, зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання.

Дослідивши заяву РВ ФДМУ по м. Києву про зміну підстав позову на дотримання указаних у ч. 4 ст. 46 ГПК України вимог, суд вирішив заяву позивача до розгляду не приймати, оскільки після направлення даної справи на новий розгляд та у підготовчому засіданні не відбулося жодної зміни фактичних обставин у спорі, які б свідчили про необхідність захисту прав позивача. Отже, під час розгляду справи, заява РВ ФДМУ по м. Києву про зміну підстав позовних вимог судом до уваги не приймається.

У підготовчому засіданні ухвалою суду від 13.09.2018 р. до розгляду справи була залучена третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державне підприємство "Укркомунобслуговування" (далі - ДП "Укркомунобслуговування").

Також у підготовчому засіданні за клопотанням представника відповідача ухвалою суду від 01.10.2018 р. у позивача були витребувані докази, необхідні для правильного розгляду справи з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 30.05.2018 р. у даній справі.

Під час нового розгляду справи по суті представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, вказав, що доводи РВ ФДМУ по м. Києву про істотне порушення орендарем умов договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. є безпідставними та нічим не підтвердженими. Обстеження було проведене позивачем 05.04.2017 р. позапланово та без належного оформлення документів, необхідних для проведення такої перевірки, без попередження відповідача та без участі балансоутримувача - ДП "Укркомунобслуговування". З таких підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні надав усні пояснення та вважав, що позовні вимоги підлягають задоволенню з підстав, визначених позивачем.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши їх заяви по суті спору та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, прийшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з урахуванням наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 22.02.2017 р. між РВ ФДМУ по м. Києву (орендодавець) та ТОВ "Мак-Груп" (орендар) був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7768 (далі - договір оренди). Відповідно до умов вказаного договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 1 000,00 кв.м., розміщені за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на дев'ятому поверсі адміністративної будівлі літера "А", що перебуває на балансі ДП "Укркомунобслуговування" (балансоутримувач) (п. 1.1).

Майно передається в оренду з метою розміщення суб'єкта господарювання, що здійснює побутове обслуговування населення (п. 1.2 договору оренди).

Згідно з п. 2.1 цього договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передавання майна.

Згідно з п. 5.1 договору орендар зобов'язаний використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору, забезпечити орендодавцю та балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору (п. 5.5).

Пунктом 10.1 договору визначено, що він укладений строком на 1 рік, та діє з 22.02.2017 р. до 22.02.2018 р. У подальшому договір оренди був сторонами пролонгований та на час розгляду справи є діючим.

Судом встановлено, що позивач на виконання умов договору оренди передав орендарю об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 1000,00 кв.м. за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, на дев'ятому поверсі адміністративної будівлі літера "А", що перебуває на балансі ДП "Укркомунобслуговування", про що свідчить наявний у справі акт прийому-передачі від 22.02.2016 р.

05.04.2017 р. з метою проведення обстеження орендованого державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі ДП "Укркомунобслуговування" та було передане в оренду ТОВ "Мак-Груп" на підставі договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р., уповноваженими особами РВ ФДМУ по м. Києву був здійснений вихід за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26.

За результатами вказаного виходу робочою групою РВ ФДМУ по м. Києву був складений акт обстеження від 05.04.2017 р., яким було зафіксовано неможливість проведення обстеження нерухомого майна членами робочої групи РВ ФДМУ по м. Києву у зв'язку із недопуском їх до об'єкту обстеження.

Позивач, вважаючи вказане порушення істотним, 20.04.2017 р. направив відповідачу лист з пропозицією про дострокове розірвання договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. (лист № 30-06/4705). Проте, як вбачається з матеріалів справи, пропозиція позивача про розірвання договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, внаслідок чого позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини 1, 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об'єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси.

Відносини з оренди майна, яке перебуває у державній власності, регулюються договором оренди та спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до ст. 2 вказаного Закону орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Так само відповідно до ч. 3 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Статтею 651 Цивільного Кодексу України встановлено, що за вимогою однієї із сторін договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду при істотному порушенні умов договору іншою стороною.

У даному випадку, як на підставу розірвання договору в односторонньому порядку, позивач посилається на п. 10.7.5 договору оренди, відповідно до якого чинність цього договору припиняється внаслідок перешкоджання співробникам орендодавця та балансоутримувача здійснювати перевірку стану орендованого майна, тобто на вчинення відповідачем істотного порушення умов договору.

Положеннями статей 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Верховний Суд України у постанові від 18.09.2013 р. по справі № 6-75цс13 роз'яснив, що оцінка порушення договору, як істотного, здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Це друге оціночне поняття значно звужує сферу огляду суду. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Як зазначає позивач, істотність одного з порушень, вчинених відповідачем, полягає у відмові орендодавцю та балансоутримувачу у доступі до об'єкту оренди для здійснення контролю за його використанням.

Так, відповідно до п. 5.5 договору орендар зобов'язується забезпечити орендодавцю та балансоутримувачу доступ на об'єкт оренди з метою контролю за його використанням та виконанням умов договору.

Із наданого позивачем акту обстеження від 05.04.2017 р. вбачається, що обстеженням, яке було проведено без участі орендаря (хоч у ньому і міститься запис про те, що представник орендаря від підпису відмовився) встановлено, що представники РВ ФДМУ по м. Києву, які здійснювали вихід на об'єкт, не були допущені до приміщення особою, яка представилась директором ТОВ "Мак-ГРУП" Столярчук Л.А., з огляду на те, що у приміщенні проводяться ремонтні роботи та доступ до приміщення обмежений.

Порядок здійснення контролю за використання державного майна переданого в оренду врегульовано наказом Фонду державного майна України Щодо виконання контрольних функцій Фонду державного майна України у сфері оренди № 655 від 14.05.2012 р.

Згідно з п. 1 цього наказу на Фонд державного майна України, його регіональні відділення та представництва, як орендодавцями державного майна за укладеними ними договорами оренди, зобов'язані здійснювати такий контроль:

1) постійний документальний (у частині надходжень до державного бюджету плати за оренду державного майна, страхування об'єкта оренди);

2) періодичний комплексний з оглядом об'єкта оренди (згідно з щорічними планами-графіками) щодо використання орендованих цілісних майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, виконання умов договорів оренди цілісних майнових комплексів державних підприємств; щодо використання державного майна, переданого в оренду за цими договорами, виконання умов договорів оренди державного нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутного (складеного) капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутній щорічний план-графік на 2017 рік, до якого включено проведення планової перевірки у квітні 2017 року орендованого ТОВ "Мак-Груп" приміщення за договором оренди № 7768 від 22.02.2017 р.

На вимогу суду, у підтвердження наявності підстав для проведення перевірки, позивач надав протокол наради у начальника РВ ФДМУ по м. Києву від 30.03.2017 р., службову записку № 1043 від 30.03.2017 р. та наказ РВ ФДМУ по м. Києву № 523 від 03.04.2017 р. про проведення обстеження орендованого майна. Дослідивши надані докази, суд зазначає, що вони свідчать про проведення позивачем не планової, а позапланової перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6 наказу Фонду державного майна № 1998 від 16 грудня 2009 року, Порядок проведення перевірок стану ефективного використання та збереження державного майна регулюється цим Наказом.

Основним завданням такої перевірки є підтвердження наявності державного майна, у т. ч. нежитлових приміщень житлового фонду, та визначення стану його утримання.

Перевірка проводиться згідно з розділом 3 вказаного Порядку, відповідно до затвердженого плану перевірок державного майна, але не рідше одного разу на два роки по кожному господарському товариству, та доручення начальника регіонального відділення ФДМУ. Склад комісії (робочої групи), терміни та основні питання перевірки визначає начальник регіонального відділення ФДМУ та затверджує наказом або розпорядженням про перевірку. Регіональне відділення ФДМУ не пізніше, ніж за 7 робочих днів до початку перевірки, письмово попереджає керівництво відповідного господарського товариства про її початок із зазначенням основних питань та підготовку необхідних документів для здійснення перевірки. Перевірка проводиться з виїздом на місце розташування об'єкта перевірки для обстеження державного майна. При обстеженні слід звернути увагу на наявність та стан об'єкта, його фактичне використання, наявність проведених ремонтів, оновлень, перебудов тощо.

Після візуального огляду (обстеження) державного майна, вивчення та опрацювання наведених вище документів результати перевірки оформлюються актом. Акт перевірки повинен містити, зокрема:

- інформацію про форму власності господарського товариства (КФВ, код ЄДРПОУ), організаційну структуру, його юридичну та фактичну адресу, обов'язково - дані про наявність державної частки в статутному капіталі товариства, місцезнаходження об'єкта перевірки, П. І. Б. керівника та головного бухгалтера товариства, контактні телефони, період, охоплений перевіркою, дату перевірки;

- відомості про поточний стан державного майна, причини його зміни та зменшення або збільшення вартості цього майна на підставі акта про технічний стан державного майна; повну інформацію про укладені господарським товариством на державне майно договори: зберігання, спільної діяльності, інвестиційні, управління та інші.

Акт повинен містити висновок про наявність порушень вимог чинного законодавства, виявлених під час перевірки (назва і реквізити законів чи інших нормативно-правових актів, вимоги яких були порушені, із зазначенням конкретної статті, пункту, розділу тощо), та їх наслідки.

Акт надається під розписку або надсилається рекомендованим листом з повідомленням керівництву господарського товариства (балансоутримувач), в якому була здійснена перевірка стану утримання державного майна, із зазначенням, що на зауваження та пропозиції відводиться 10 робочих днів з моменту його отримання. У разі надходження від балансоутримувача у встановлений термін обґрунтованих зауважень та заперечень до акта члени комісії (робочої групи) протягом 5 робочих днів розглядають надані документи, пояснення тощо. У разі їх прийняття до акта вносяться зміни. У разі ненадходження зауважень та заперечень до акта у встановлений термін акт вважається погодженим керівництвом господарського товариства (балансоутримувач). Акт підписується членами комісії (робочої групи) та затверджується керівником регіонального відділення ФДМУ.

Як вбачається з матеріалів справи, позапланова перевірка, яка була проведена 05.04.2017 р. представниками РВ ФДМУ по м. Києву, здійснювалась без дотримання вказаних вимог Порядку, зокрема, без попередження та повідомлення орендаря, в неробочий час, без його участі, хоча орендар має право бути присутнім при такому обстеженні для дачі відповідних пояснень, документів та заперечень, а також без участі балансоутримувача, при цьому акт обстеження не містить усіх даних, визначених Порядком, та примірник акту обстеження орендарю (відповідачу) не вручався.

Згідно з ст.ст. 74, 76, 78 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що наданий позивачем акт обстеження від 05.04.2017 р. не відповідає критеріям доказу у розумінні ст.ст. 74, 76, 78 ГПК України, у зв'язку з чим суд оцінює його як неналежний та недопустимий доказ у справі.

Окрім усього, розглядаючи спірні правовідносини, суд враховує, що в даному випадку підставою для розірвання договору оренди нерухомого майна у вигляді недопуску до приміщення позивач вказує порушення умов договору, яке не є істотним.

Так, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 18.09.2013 р. по справі № 6-75цс13, у кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору. Суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Судам необхідно звернути увагу на те, що обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який мав довести наявність тих обставин, на підставі яких він заявив позовні вимоги.

Позивач не довів суду, що з боку орендаря було вчинене істотне порушення умов договору, не довів, що таке порушення тягне для нього неможливість досягнення цілі, з якою укладався спірний договір, також позивач не навів доводів, яка шкода йому була заподіяна від недопуску орендодавця до об'єкту оренди та у чому вона полягає.

Натомість, судом встановлено, що орендар вчасно та у повному обсязі сплачує орендні платежі на користь позивача, чого не заперечував представник РВ ФДМУ по місту Києву у судовому засіданні.

Щодо порушення відповідачем умов п. 10.7.1 договору оренди - користування відповідачем майном з порушенням умов договору, то слід зазначити, що обгрунтування цьому позивач взагалі не навів та не підтвердив ці обставини відповідними доказами. Отже, зазначена позивачем підстава (порушення п. 10.7.1 договору) у якості розірвання договору оренди судом також відхиляється.

Стосовно наданих позивачем акту обстеження приміщення, складеного представниками РВ ФДМУ по м. Києву 02.04.2018 р., а також документів, які передували здійсненню вказаної перевірки (план-графік проведення контрольних заходів на ІІІ квартал 2018 р., наказів РВ Фонду Державного майна України по м. Києву № 958 від 05.07.2018 р., № 394 від 30.03.2018 р., листа ДП "Укркомунобслуговування" № 92 від 28.03.2018 р.), то слід зазначити, що вони подані позивачем на обгрунтування заяви про зміну підстав позову, яка судом до розгляду не прийнята, тому до уваги вказані докази також не приймаються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність істотних порушень умов договору оренди під час користування відповідачем нежитловими приміщеннями загальною площею 1 000,00 кв.м., розміщеними за адресою: місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26 А, позивачем не доведена, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди.

Розглядаючи позов в частині зобов'язання відповідача повернути вказані нежитлові приміщення РВ ФДМУ по місту Києву, суд виходив з того, що такі вимоги є похідними від основної вимоги про розірвання договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р.

Приписами ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Однак, зважаючи на те, що підстав для розірвання договору оренди № 7768 від 22.02.2017 р. судом не встановлено, то відсутні підстави для повернення об'єкту оренди, а відтак - позовні вимоги і в цій частині задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, суд відмовляє РВ ФДМУ по місту Києву у задоволенні позову у повному обсязі.

Вирішуючи питання про суму судового збору, суд приймає до уваги, що під час первісного розгляду справи суд першої інстанції своєю ухвалою від 21.06.2017 р. відстрочив позивачу сплату судового збору за поданий позов до прийняття рішення у справі та у подальшому такі витрати були покладені на відповідача рішенням господарського суду міста Києва від 06.09.2017 р. у даній справі, яке у поальшому було скасоване, а отже, судовий збір залишився несплаченим позивачем, а тому підлягає стягненню з РВ ФДМУ по місту Києву.

Крім того, відповідно до ст. 129 ГПК України у разі відмови у позові витрати по сплаті судового збору за апеляційну та касаційну скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 73-79, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-ГРУП", третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Державне підприємство "Укркомунобслуговування" про дострокове розірвання договору оренди та повернення майна

Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-г, ідентифікаційний код 19030825) в дохід Державного бюджету України судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 3 200 (три тисячі двісті) грн. 00 коп.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду Державного майна України по м. Києву (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 50-г, ідентифікаційний код 19030825) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мак-ГРУП" (03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, оф. 108, ідентифікаційний код 40230926) судовий збір за подання апеляційної та касаційної скарг у сумі 9 920 (дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять) грн. 00 грн.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 29 листопада 2018 року.

Повний текст рішення складений 13 грудня 2018 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.