Рішення

від 07.12.2018 по справі 910/10633/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.12.2018 Справа № 910/10633/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., за участю секретаря судового засідання Зарудньої О.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 32493161)

до Публічного акціонерного товариства "Аврора" (02139, м. Київ, б-р. Перова, буд. 36; ідентифікаційний код 24370724)

про стягнення 14 570, 00 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Марченко Т.В. - представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" з позовом до Публічного акціонерного товариства "Аврора" про стягнення збитків у розмірі 14 570, 00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 01.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" та Публічним акціонерним товариством "Аврора" укладено договір оренди № 1/В8, відповідно до якого позивачу передано в оренду частину нежитлового приміщення в Торговельно-розважальному комплексі, що знаходиться за адресою м. Київ, бул. Перова, 36, площею 113,00 кв.м. для здійснення господарської діяльності - торгівлі: громадського харчування.

Позивач зазначає, він належним чином виконував усі свої зобов'язання перед відповідачем щодо сплати орендної плати та інших платежів відповідно до умов договору оренди, однак в порушення умов зазначеного договору оренди, починаючи з 03.05.2017, відповідач розпочав безпідставно чинити позивачу перешкоди у користуванні орендованим приміщенням та фактично позбавив позивача здійснювати господарську діяльність та отримувати дохід, у зв'язку з чим позивач поніс збитки у сумі 14 570, 00 грн. за продукти харчування, які зіпсувалися внаслідок дій відповідача щодо припинення постачання електроенергії на тривалий час.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2018 відкрито провадження у справі, підготовче засідання призначено на 19.09.2018.

04.09.2018 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог оскільки позивачем не доведено законність підстав стягнення збитків з відповідача та не доведено правомірність позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2018 продовжено строк розгляду справи у підготовчому провадженні на 30 днів за спільним клопотанням представників, оголошено перерву до 17.10.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 у судовому засіданні оголошено перерву до 07.12.2018 у відповідності до ст. 216 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 07.12.2018 представник відповідача заперечив щодо задоволення позовних вимог та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача у судове засідання не з'явився про місце, дату та час судового розгляду повідомлявся належним чином ухвалою суду, проте, ухвала суду не була вручена, оскільки, конверт повернувся на адресу суду (причини повернення: не розшукано, не зареєстровано).

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 07.12.2018 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2015 між Публічним акціонерним товариством "Аврора" (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" (далі - орендар) був укладений договір оренди № 1/В8 за умовами якого орендодавець передає, а орендар отримує у тимчасове платне користування об'єкт оренди, розташований у Торговельному комплексі, у відповідності до умов договору.

Об'єкт оренди площею 113, 00 кв.м., місцезнаходження якого у Торговельному комплексі визначено у плані об'єкту оренди, який є додатком № 1 до договору і становить його невід'ємну частину (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. та 1.4. договору, об'єкт оренди передається орендареві з метою здійснення господарської діяльності, а саме здійснювати торгівлю: громадське харчування. Вартість об'єкту оренди на дату укладення даного договору становить 392 943, 94 грн. без ПДВ. Індексація вартості об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

Згідно п. 2.1. та 2.2. договору прийому-передачі об'єкта оренди здійснюються двосторонньою комісією, що складається із представників сторін. Сторони повинні призначити своїх представників у двосторонню комісію та підписати акт прийому-передачі об'єкта оренди. При цьому в акті прийому-передачі повинно бути зазначене місце розташування, розмір об'єкту оренди та відображений його технічний стан.

Об'єкт оренди вважається переданим в оренду після підписання акту прийому-передачі, згідно умов цього договору (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.8. договору передбачено, що об'єкт оренди вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами додатку № 2 або акта про звільнення приміщення.

Відповідно до п. 3.1. цей договір набуває чинності з дати, вказаної у преамбулі договору, яка є датою укладення цього договору, та діє до 31 грудня 2017 року. Строк оренди у відповідності до умов цього договору встановлюється з дати підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди до дати закінчення строку дії договору, яка визначена цим пунктом. Акт прийому-передачі об'єкта є додаток № 2 до цього договору і становить його невід'ємну частину.

Передача об'єкту в оренду буде здійснена шляхом підписання акту прийому-передачі приміщення в оренду обома сторонами. Сторони погодили, що датою підписання акту прийому-передачі буде 01.04.2015. Після закінчення строку оренди і за умови, що орендар виконує усі зобов'язання за цим договором, оренда може бути продовжена на додатковий термін відповідно до таких умов і положень, що будуть окремо погоджені сторонам. Орендар має переважне право на укладення нового договору оренди з орендодавцем на умовах, які будуть запропоновані останнім. Для продовження оренди орендар повідомляє орендодавця про бажання продовжити оренду не пізніше ніж за 60 календарних днів до сплину строку оренди за даним договором (п. 3.2. договору).

Пунктом 9.1. договору передбачено, що об'єкт оренди повертається орендарем орендодавцеві в останній день закінчення строку оренди шляхом підписання акту прийому-передачі об'єкту оренди. Об'єкт оренди повертається в стані не гіршому, ніж на момент передачі об'єкта оренди в оренду, з урахуванням нормального зносу. Орендар має право на вилучення тільки відокремлених поліпшень приміщення, які були здійснені за рахунок орендаря та на підставі письмової згоди орендодавця, якщо їх вилучення не спричинить пошкоджень об'єкту оренди.

Згідно з п. 9.3. договору ,у разі дострокового розірвання або припинення цього договору об'єкт оренди повертається орендодавцю від орендаря не пізніше останнього дня оренди, який буде зазначений в договорі про розірвання або в відповідному повідомленні, якщо інше не передбачено умовами такого договору або не зазначено в повідомленні з врахуванням умов, визначених в п. 9.1. цього договору. Об'єкт оренди повертається від орендодавця орендарю шляхом підписання сторонами акту прийому передачі об'єкту оренди.

Умовами п. 10.1. договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання сторонами цього договору вони несуть відповідальність відповідно до умов цього договору та чинного законодавства України.

Відповідно до п. 13.2. та 13.3. цей договір може бути розірвано за погодженням сторін. За ініціативою однієї з сторін цей договір може бути достроково розірваний ,у випадку направлення однією стороною (стороною-ініціатором) іншій стороні за 90 календарних днів до дати розірвання письмового повідомлення про таке розірвання.

Як про це вказує позивач згідно акту прийому-передачі від 01.04.2015 укладеного відповідно до положень вказаного договору оренди, позивач належним чином та у строки передбачені договором оренди, прийняв нежитлове приміщення в своє користування та відповідно виконав усі свої зобов'язання перед відповідачем щодо сплати орендної плати та інших платежів, відповідно до умов договору оренди.

Однак, починаючи з 03.05.2017 відповідач на думку позивача розпочав безпідставно чинити йому перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Позивач вказує, що 03 травня 2017 близько 11 години ранку прийшли особи, які представилися представниками відповідача (орендодавця) та почали вимагати звільнити орендовані приміщення, забрати майно, що знаходиться на орендованій площі.

Також, цього ж дня, близько 12:30 год. відповідач припинив позивачу постачання електроенергії та перекрив водопостачання.

За наслідками вчинення відповідачем перешкод позивачу у користуванні орендованими приміщеннями, представниками позивача складено відповідні акти. Також, по даному факту за заявою позивача було викликано поліцію.

Мотивуючи свої позовні вимоги позивач вказує, що відповідач протиправно створив Товариству з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням та фактично позбавив останнього можливості не лише здійснювати свою господарську діяльність в орендованому приміщенні згідно договору оренди № 1/В8 від 01.02.2015 а й, відповідно, отримувати дохід від вказаної діяльності, внаслідок чого, позивач поніс збитки у сумі 14 570 грн. за продукти харчування за цінами придбання, які зіпсувалися внаслідок дій Публічного акціонерного товариства "Аврора" щодо припинення постачання електроенергії та її відсутності протягом тривалого часу, що підтверджується актом списання № СпТ-000001 від 05.05.2017.

Таким чином на переконання позивача, відповідач порушив як вимоги закону, так і положення умов договору.

В той час, із поданого відповідачем відзиву вбачається, що останній заперечує щодо задоволення позовних вимоги, вказуючи, що не зважаючи на вимоги орендодавця про розірвання договору оренди та звільнення приміщення протягом трьох місяців у відповідності до умов договору, з дня отримання повідомлення, позивачем не було вчинено жодних дій по звільненню об'єкта оренди. Відтак, на думку відповідача, саме позивач та його працівники та відвідувачі продовжували порушувати вимоги договору та правила Торговельного розважального комплексу.

Відповідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 1/В8 від 01.02.2015, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором оренди.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, між сторонами існували договірні взаємовідносини, зокрема, відповідно укладеного 01.02.2015 договору орендодавець передає, а орендар отримує у тимчасове платне користування об'єкт оренди, розташований у Торговельному комплексі ("Квадрат" за адресою м. Київ бул. Перова, 36) у відповідності до умов цього договору.

Об'єкт оренди було передано орендареві з метою, здійснення господарської діяльності, а саме здійснювати торгівлю: громадське харчування.

Згідно п. 8.2.17. договору орендар зобов'язується виконувати Правила і Положення Торгівельного комплексу, які видаються орендодавцем, та нести відповідальність за їх порушення (у тому числі представниками і працівниками орендаря), яка передбачена такими Правилами та Положеннями. Правила та Положення Торгівельного комплексу, які існують на момент підписання договору містяться у додатку № 5 до договору. Орендодавець не частіше, ніж один раз на місяць, не пізніше 25 числа кожного місяця, має право змінити існуючі або видати нові Правила та Положення Торгівельного комплексу. Зміни до існуючих або нові Правила та Положення Торгівельного комплексу починають діяти з першого числа місяця, наступного за тим, в якому такі зміни або Правила та Положення видані. З 25 по 30 число кожного місяця орендар має право поцікавитись в орендодавця, чи не змінені або чи не видані нові Правила та Положення Торгівельного комплексу, та ознайомитися з такими змінами або новими Правилами та Положеннями Торгівельного комплексу у Приміщенні орендодавця у робочі години Торгівельного комплексу, а неознайомлення орендаря зі змінами до них або із новими Правилами та Положеннями Торгівельного комплексу у порядку, передбаченому цим пунктом, не звільняє орендаря від обов'язку по їх виконанню та відповідальності за невиконання.

Відповідно до п. 8.3.1. договору орендар несе відповідальність за забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці своїх працівників, виконання вимог Закону України "Про охорону праці" і Закону України "Про пожежну безпеку".

Пунктом 10.4. договору сторони погодили, що поза залежністю від будь-яких інших положень даного договору, орендодавець не несе відповідальності за будь-які збитки чи претензії (позови) або будь-які упущені прибутки чи інші непрямі збитки орендаря, понесені ним з будь-якої причини, якщо обґрунтовано вважається, що вони не залежать від орендодавця.

Умовами п. 10.5. договору передбачено, що орендар підтверджує, що він не буде пред'являти орендодавцю, його співробітникам, агентам, підрядникам, будь-яких позовів, притягувати до відповідальності чи вимагати відшкодування витрат, пов'язаних з ушкодженням здоров'я людей, пошкодженням майна, що можуть статися при використанні об'єкту оренди та/або Торгівельного комплексу, або будь-якої їх частині, або на площах загального користування через невиконання та/або неналежне виконання орендарем своїх обов'язків за цим договором та інших обставин, що не залежать від орендодавця.

Так, пунктом 13.3. договору сторонами погоджено, що за ініціативою однієї з сторін цей договір може бути достроково розірваний, у випадку направлення однією стороною (стороною-ініціатором) іншій стороні за 90 (дев'яносто) календарних днів до дати розірвання письмового повідомлення про таке розірвання.

Як про це вказує відповідач у поданому відзиві, в період дії договору позивачем неодноразово здійснювались порушення Правил та Положень Торгівельного комплексу та Закону України "Про пожежну безпеку".

11 січня 2017 року працівниками Публічного акціонерного товариства "Аврора" було складено акт про фіксацію обставин на об'єкті оренди ТРК "Квадрат". Відповідно до зазначеного акту старшим зміни ОСОБА_2 у присутності оператора ОСОБА_3 та начальника охорони ОСОБА_4 було зафіксовано факт "паління цигарок відвідувачами в більярдному клубі "Фенікс" на другому поверсі. Неодноразово я звертав увагу на цей факт до адміністрації клубу і охоронців. Це є порушення громадського порядку та може призвести до виникнення пожежі. Прошу надати допомогу з цього приводу".

Враховуючи зафіксовані порушення, Публічне акціонерне товариство "Аврора" зверталося до позивача з відповідним листом № 1 від 12.01.2017 про дотримання вимог правил ТРК. У своєму листі відповідач вказував на наступне: "На підставі акту про фіксацію обставин на об'єкті оренди від 11.01.2017, складеного працівниками служби охорони ТРК, звертаємо Вашу увагу на необхідність дотримання правил ТРК, а саме:

- п. 3.2. Правил ТРК, відповідно до якого суб'єкти господарювання повинні забезпечити відповідність об'єкта оренди для провадження діяльності у сфері торгівлі й ресторанного господарства чинним норма пожежної безпеки;

- п. 4.3. Правил ТРК, відповідно до якого об'єкт оренди обладнується відповідно до вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці, здоров'я та навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, а також санітарних норм;

- п. 4.5. Правил ТРК, відповідно до якого на території ТРК в цілому та на об'єкті оренди зокрема суб'єктам господарювання, а також їхнім працівникам та відвідувачам забороняється палити..."

До зазначеного листа позивачу було додано копію акту та вручено наручно директору Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" ОСОБА_5 13.01.2017. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи копією листа № 1 від 12.01.2017 із здійсненою на ньому 13.01.2017 відміткою ОСОБА_5 про його отримання.

Також, як про це вказує відповідач, крім зазначених вище порушень позивачем також не виконувались і вимоги договору щодо своєчасної оплати орендних платежів в строк визначений договором. У зв'язку з чим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" майже кожного місця направлялись відповідно гарантійні листи в підтвердження здійснення орендної плати, копії яких містяться в матеріалах справи.

Водночас, суд вказує, що вищевказаних доводів відповідача позивачем спростовано не було, доказів протилежного суду не надано.

Таким чином, зважаючи на неодноразові порушення вимог договору та правил Торгівельного комплексу Публічним акціонерним товариством "Аврора" було прийнято рішення про ініціювання зі своєї сторони розірвання договору, керуючись вимогами договору.

Приписами ч. 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Отже, як про це вказує відповідач, та що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у відповідності з п. 13.3. договору, 31.01.2017 Публічним акціонерним товариством "Аврора" було надано позивачу лист вих. № 6 від 31.01.2017 про розірвання договору оренди № 1/В8 від 01.02.2015. Вказаний лист було отримано особисто директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" ОСОБА_5, що підтверджується власноручним здійсненим на вказаному листі підписом.

Крім того, як вказує відповідач та встановлено судом, даний лист також був направлений засобами поштового зв'язку цінним листом з описом вкладення, докази чого містяться в матеріалах справи.

Як вбачається із листа № 6 від 31.01.2017, позивача було повідомлено, про те, що орендодавець припиняє дію договору оренди, посилаючись на п. 13.3 договору. Останнім днем строку оренди визначено 30.04.2017.

В той час, у відповідь на лист про розірвання договору Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" було направлено лист за вих. № 2 від 27.02.2017, в якому не погодившись з листом відповідача вказувалось про відсутність в договорі можливості розірвання договору в односторонньому порядку та невідповідність повідомлення про припинення дії договору вимогам чинного законодавства. При цьому, позивач посилався на норми ст. 525 ЦК України, відповідно до якої одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з тим, як про це вказує відповідач, та з чим у свою чергу погоджується суд, позивач проігнорував норму договору, якою встановлено право будь-якої сторони на його розірвання за умови повідомлення про це за 90 календарних днів (п. 13.3 договору).

Отже, як підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, про наслідки ініціювання дострокового розірвання договору відповідачем сторонами здійснювалось листування за вищевказаним змістом. Тобто відповідач повідомляв про незмінність свого рішення про розірвання договору з 30.04.2017 та оперативне звільнення об'єкту оренди, та у свою чергу, відповідач не погоджувався з вимогами позивача. Про таке листування свідчать наступні листи: зі сторони Публічного акціонерного товариства "Аврора" № 21 від 01.03.2017, № 25 від 10.03.2017 та № 37 від 28.03.2017 та відповідно зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" № 5 від 06.03.2017, № 6 від 10.03.2017.

Водночас, суд вказує, що про всі вищевказані факти та обставини позивач в позовній заяві взагалі не зазначає.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, які у свою чергу не були спростовані позивачем, суд дійшов висновку щодо відхилення доводів позивача стосовно того, що 03.05.2017 відповідач розпочав начебто безпідставно чинити Товариству з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" перешкоди у користуванні орендованим приміщенням.

Разом з тим, Торговельно-розважальний комплекс "Квадрат", що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Перова 36 належить Публічному акціонерному товариству "Аврора" на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності, виданого на підставі наказу Головного управління комунальної власності м. Києва 18.01.2008 №32-В.

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приписами статті 317 Цивільного кодексу України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1, 2 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Отже, враховуючи викладене, відповідач може розпоряджатися своїм майном на власний розсуд та мав повне право вимагати у позивача звільнити орендоване приміщення, адже, діяв у відповідності до норм чинного законодавства та повідомив його у відповідний термін про розірвання договору.

Проте, як про це вказує по відповідач та що також не було спростовано позивачем, не зважаючи на вимоги орендодавця про розірвання договору оренди та звільнення приміщення протягом трьох місяців у відповідності до умов договору, з дня отримання повідомлення, позивачем не було вчинено жодних дій по звільненню об'єкта оренди. Навпаки, позивач, його працівники та відвідувачі продовжували порушувати вимоги договору та правила ТРК про, що свідчать складені працівниками Публічного акціонерного товариства "Аврора" акти про фіксацію обставин на об'єкті від 03.05.2017, від 04.05.2017 від 05.05.2017.

Що стосується доводів позивача стосовно стягнення з відповідача збитків в сумі 14 570, 00 грн., які Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський", зокрема, обґрунтовує псуванням продуктів харчування, спричинених діями відповідача щодо припинення постачання електроенергії та її відсутності протягом тривалого часу, то суд вказує наступне.

Статтею 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: - втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); - доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Нормами ст. 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з приписами статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Кредитор, вимагаючи відшкодування збитків, має довести три перші умови відповідальності, зокрема факт порушення боржником зобов'язання, розмір збитків, причинний зв'язок. Вина боржника у порушенні презюмується та не підлягає доведенню кредитором.

Статтею 623 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Положення ч. 2 ст. 623 Цивільного кодексу України кореспондує положенням ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Отже, якщо кредитор пред'являє вимогу про відшкодування реальної шкоди та/або упущеної вигоди, він має надати докази наявності таких збитків (платіжні або інші документи, що підтверджують витрати, документи, що підтверджують наявність упущеної вигоди тощо).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Таким чином, важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Таким чином, позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків, розмір зазначених збитків та докази невиконання зобов'язань та причинно-наслідковий зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов'язань для підприємства. Тоді як відповідачу потрібно довести відсутність його вини у спричиненні збитків позивачу.

Відтак, як про це вже вказувалось вище та було встановлено судом, у відповідності з п. 13.3. договору 31.01.2017 відповідачем було надано позивачу лист вих. № 6 від 31.01.2017 про розірвання договору оренди № 1/В8 від 01.02.2015 за 90 (дев'яносто) календарних днів до дати розірвання, тобто останнім днем строку оренди приміщення орендарем було 30.04.2017.

При цьому, ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України унормовано, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У зв'язку з чим, з 01.05.2017 відповідача припинився обов'язок у наданні позивачу приміщення в оренду та забезпечення позивача комунальними послугами.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про дострокове розірвання договору - за три місяці до такого розірвання та не вчинив жодних дій щодо звільнення орендованого приміщення та уникнення псування продуктів харчування, а отже, відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями відповідача та понесеними збитками позивачем. Оскільки, виходячи з викладеного, вбачається, що саме позивач винен у псуванні продуктів харчування, якщо такі були.

Разом з тим, суд погоджується з доводами відповідача, що позивачем не доведено факту такого псування продуктів харчування, адже, акт списання складено без присутності представника відповідача. Також не доведено, що саме така кількість продукції, що зазначена в акті списання зіпсувалася.

Оскільки, ст. 6 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" закріплено, що власник продукції зобов'язаний вилучити з обігу неякісну та небезпечну продукцію, привести її, при можливості, у відповідність з вимогами відповідних нормативно-правових актів і нормативних документів або забезпечити переробку, утилізацію чи знищення такої продукції у порядку, передбаченому цим Законом.

Згідно ст. 8 Закону України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" вилучення з обігу неякісної та небезпечної продукції здійснюється власником цієї продукції шляхом недопущення можливості її реалізації, споживання чи використання за призначенням, а також шляхом повернення її суб'єктами підприємницької діяльності, в яких ця продукція знаходиться на підставі договорів доручення, схову, перевезення та інших цивільно- правових договорів, що не передбачають передачі прав власності на продукцію.

Вилучена з обігу неякісна та небезпечна продукція повинна зберігатися власником у належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях.

Таким чином, виходячи з викладених норм законодавства, позивачем не надано доказів передачі продуктів харчування для утилізації та доказів зберігання неякісної продукції у належно обладнаних та опломбованих приміщеннях.

Отже, з врахуванням наведених правових норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту завдання збитків в розмірі 14 570,00 грн.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене та в силу наведених положень законодавства, позивачем суду не доведено належними засобами доказування з посиланням на належні та допустимі докази на підставі яких можна встановити обставини, що входять до предмету доказування, а саме, наявності складу правопорушення в діях відповідача, а також не доведено факту завдання збитків, а відтак, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в розмірі 14 570,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ :

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський" (01001, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 3; ідентифікаційний код 32493161) до Публічного акціонерного товариства "Аврора" (02139, м. Київ, б-р. Перова, буд. 36; ідентифікаційний код 24370724) про стягнення збитків у розмірі 14 570, 00 грн. - відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору позивачу не відшкодовуються.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 17.12.2018

Суддя Д.О. Баранов