Рішення

від 18.12.2018 по справі 910/13752/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.12.2018Справа № 910/13752/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г. розглянув у порядку письмового провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н., с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, оф.4)

про стягнення 243 900,00 грн.

Представники: без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" про стягнення 243 900,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч усним домовленостям з відповідачем щодо придбання штаблера самохідного Heli CDD 16-950, на підставі яких позивачем в рахунок попередньої оплати було сплачено згідно виставленого рахунку-фактури №СС-0000292 від 24.03.2017 грошові кошти у розмірі 243 900,00 грн., відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо передачі оплаченого товару, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 243 900,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі 910/13752/18 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Даною ухвалою, суд у відповідності до ст.ст. 165, 166 Господарського процесуального кодексу України встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та заперечень на відповіді на відзив, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.

З наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0103048066287 вбачається, що ухвала про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 30.10.2018, проте, у визначений судом строк відзив на позовну заяву останнім не подано.

Відповідно до ч. 2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

За приписами ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (надалі - позивач, покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" (надалі - постачальник, відповідач) була досягнута усна домовленість, за умовами якої позивач зобов'язався оплати товар (штаблер самохідний Heli CDD 16-950), а відповідач в свою чергу зобов'язався його поставити.

Після узгодження асортименту, вартості та терміну поставки товару, позивач здійснив оплату виставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" рахунку-фактури №СС-0000292 від 24.03.2017 на загальну суму 243 900,00 грн., про що свідчить платіжне доручення №1800 від 24.03.2017.

Проте, відповідач в порушення досягнутої домовленості зобов'язання з поставки не виконав, оплачений позивачем товар на загальну суму 243 900,00 грн. не поставив.

20 липня 2018 року з метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. №101694 від 17.07.2018 передати у власність ТОВ "Суффле Агро Україна" оплачений товар, у разі неможливості поставки товару негайно повернути суму попередньої оплати у розмірі 243 900,00 грн. Факт направлення вказаної вимоги на адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 20.07.2018 та фіскальним чеком поштового зв'язку №5973 від 20.07.2018.

Однак, за доводами позивача, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, зобов'язання з поставки оплаченого позивачем товару не виконано, повернення грошових коштів на рахунок позивача не здійснено.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За приписами ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно зі ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (ч. 2 ст. 640 ЦК України).

Статтею 641 ЦК України передбачено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст. 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Враховуючи викладене та зважаючи на зміст спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що між сторонами виникли господарські правовідносини з поставки товару, шляхом укладення договору у спрощений спосіб, а дії сторін щодо виставлення рахунку-фактури на оплату товару та його безпосередня оплата засвідчують їх волю для настання відповідних правових наслідків.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 ЦК України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 24.03.2017 на підставі рахунку-фактури №СС-0000292 від 24.03.2017 позивачем згідно платіжного доручення №1800 було перераховано на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" грошові кошти у розмірі 243 900,00 грн., з призначенням платежу: Оплата за штаблер самохідний зг. рах. №СС-0000292 від 24.03.2017, в тому числі ПДВ 40 650,00 грн. .

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Судом встановлено, що під час укладення договору поставки у спрощений спосіб сторони визначили його істотні умови щодо асортименту, кількості та ціни, а також щодо терміну поставки.

Так, у рахунку-фактурі №СС-0000292 від 24.03.2017 встановлено, що термін поставки товару 1-7 робочих днів.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.

Однак, відповідач всупереч усним домовленостям з позивачем, не здійснив поставку оплаченого товару, а саме: штаблера самохідного Heli CDD 16-950, у строки визначені в рахунку-фактурі №СС-0000292 від 24.03.2017.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Отже, у розумінні приписів цієї норми покупцю належить право вимагати, крім іншого, повернення передоплати за непоставлений товар. При цьому, попередньою оплатою є часткова або повна оплата товару до його передання продавцем.

Визначене зазначеною нормою право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є за своїм змістом правом покупця на односторонню відмову від зобов'язання, внаслідок якої припиняється зобов'язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов'язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень статті 693 Цивільного кодексу України умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

При цьому, оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

У даному випадку, судом встановлено, що позивач звертався до відповідача з вимогою вих. №101694 від 17.07.2018, у якій просив останнього передати у власність ТОВ "Суффле Агро Україна" оплачений товар або негайно повернути суму попередньої оплати у розмірі 243 900,00 грн.

Станом на момент розгляду спору, відповідач не надав суду жодних доказів, які б підтверджували поставку ним товару позивачу, як і доказів, які б свідчили про повернення ним грошових коштів за оплачений і непоставлений товар.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву чи докази, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили б про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про доведеність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 243 900,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Текнолоджи ЛТД" (04060, м. Київ, вул. Максима Берлінського, 20, оф.4, ідентифікаційний код 40554244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" (30068, Хмельницька обл., Славутський р-н., с. Крупець, вул. Богдана Хмельницького, 43, ідентифікаційний код 34863309) заборгованість у розмірі 243 900 (двісті сорок три тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 658 (три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.12.2018

Суддя Пукшин Л.Г.