Рішення

від 12.12.2018 по справі 910/12985/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.12.2018Справа № 910/12985/18

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестмак Україна" про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 432 619, 23 грн. Суддя Підченко Ю.О. Секретар судового засідання Ярмоленко С.М. Представники сторін: від позивача:Гугін Д.Ю. - представник за довіреністю; від відповідача:не з'явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тестмак Україна" (надалі - відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу № 15/09/17 від 15.09.2017, зобов'язання повернути сплачену за товар відповідно до договору грошову суму в розмірі 393 300,00 грн., а також про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 26 798,28 грн., штрафу в розмірі 7 866, 00 грн. та відсотків за користування грошовими коштами в 4 654, 95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було істотно порушено умови договору купівлі-продажу № 15/09/17 від 15.09.2017.

Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 04.10.2018 відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначено на 09.11.2018.

06.11.2018 канцелярію суду позивач надав письмові пояснення по справі щодо стосовно підстав для розірвання договору купівлі-продажу № 15/09/17 від 15.09.2017 разом із актом звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.11.2018 відкладено підготовче засідання на 30.11.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.11.2018 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 12.12.2018.

У судове засідання, що відбулось 12.12.2018 представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 ГПК Господарського процесуального кодексу (надалі - ГПК України) визначено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 1 ст. 202 ГПК України визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд вважає, що неявка представника відповідача в судове засідання 12.12.2018 не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

У судовому засіданні 12.12.2018, відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тестмак Україна" (за договором - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" (за договором - Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №15/09/17 (надалі - Договір), відповідно до умов якого, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність Покупцю товар (обладнання та супутні послуги), визначені у п.1.2 цього договору, а Покупець зобов'язується відповідно до цього договору, оплатити та прийняти цей товар (за умовами належної якості та комплектності товару) (п. 1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, найменування, одиниці виміру та загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим договором, його комплектність та якісні характеристики визначаються у технічному завданні (Додаток №2 до цього договору), рахунках-фактурах та видатковій накладній на підставі узгодженої сторонами специфікації товару (Додаток № 1).

Пунктом 1.3. Договору визначено, що якість товару, що постачається Продавцем, повинна відповідати міжнародним стандартам EM 196-1 | EN 1367-1 | EN 12390-2 та задовольняти вимоги Українського законодавства. Підтвердженням якості з боку Продавця є паспорт виробника, гарантійний талон, сертифікати калібрування, надані національною калібрувальною лабораторією, акредитованою за ISO ІЕС 17025

Згідно з п.2.1 Договору, загальна сума договору складає 393 300, 00 грн. у тому числі ПДВ - 65 500, 00 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що покупець зобов'язаний здійснити оплату товару на умовах часткової передплати. 70% від вказаної в п. 2.1 цього Договору суми Продавець сплачує на протязі 3-х діб після отримання рахунку на оплату 30% від вказаної в п. 2.1 цього договору суми Покупець сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту повідомлення Покупця про готовність товару до відправки.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP: м. Біла Церква (09113, Київська область, місто Біла Церква, вулиця Фастівська, будинок 23) на протязі 70 (семидесяти) календарних днів після одержання передплати на розрахунковий рахунок продавця (п.4.1 Договору).

За умовами п.4.2 Договору, приймання-передача товару здійснюється: по кількості та комплектності - при одержанні товару згідно з товаросупроводжувальними документами, по якості - згідно вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості П-7 та після виконання представником фірми Продавця пусконалагоджувальних робіт і успішних випробувань на стабільність мікроклімату представником фірми покупця.

Відповідно до п. 4.3. Договору, датою поставки товару є дата підписання Покупцем видаткової накладної про приймання Товару.

Відповідно до п. 4.5. Договору, разом з Товаром Продавець зобов'язується надати Покупцеві належним чином оформлені: видаткову накладну, акт прийому-передачі, гарантійний талон на два роки.

Пунктом 5.2. Договору Сторони погодили, що Продавець гарантує, що якість товару, який поставляється за даним Договором, відповідає діючим нормам і стандартам на визначений у Договорі Товар. Продавець також гарантує, що все електротехнічне обладнання адаптовано до українських електротехнічних стандартів.

Відповідно до п. 5.2. Договору, Продавець надає Покупцю технологічну підтримку в рамках даного договору, яка включає в себе: установку обладнання, навчання і консультації спеціалістів, передача інструкцій.

Пунктом 5.3 Договору Сторони погодили, що якщо під час отримання товару покупцем будуть виявлені дефекти або брак, останній має право вимагати усунення дефектів, або заміни товару від продавця. При цьому Покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов даного договору щодо якості - у строк не більш 30 календарних днів з моменту виявлення порушення, та при виявленні недоліків щодо асортименту, сортності, комплектності, тари, упакування в момент приймання товару від Продавця. Усунення недоліків проводиться за рахунок продавця.

Продавець зобов'язується усунути недоліки або зробити заміну неякісного товару протягом 20 календарних днів від дати одержання повідомлення від Покупця, згідно з п. 5.2, при цьому гарантійний строк продовжується на час, протягом якого товар не експлуатувався внаслідок виявлених дефектів (п.5.4 Договору).

Згідно з п. 10.6 Договору, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за ним до 15 вересня 2019 року.

Додатком №1 до Договору Специфікація товару сторони погодили поставки Кліматичної камери (ТМТ-9218) у кількості 1 шт., загальною вартістю 393 300, 00 грн. разом з ПДВ.

Так, укладений між Сторонами Договір є за своєю правовою природою є договором поставки. При цьому Сторони досягли всіх суттєвих умов договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. ст. 179, 180, 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України) дані договори вважаються укладеними та є підставою для виникнення у їх Сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України) і відповідно до ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із рахунку-фактури № ТМ-0000073 від 26 вересня 2017 року щодо перерахування суми передплати 70 % в розмірі 275 310,00 грн., а також рахунку-фактури № ТМ-00018 від 14 лютого 2018 року щодо перерахування суми передплати 30% в розмірі 117 990,00 грн., а також платіжних доручень №670 від 28 вересня 2017 року на суму 275 310,00 грн. та № 816 від 15 лютого 2018 року на суму 117 990,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи, позивач сплатив на користь відповідача грошові кошти на виконання умов Договору на загальну суму 393 300,00 грн.

Мотивуючи позовні вимоги про розірвання Договору, позивач вказує на те, що у лютому 2018 року, відповідач фактично поставив позивачеві непрацюючий Товар та при цьому відповідач істотно порушив умови Договору, а саме - умови визначені у наступних пунктах Договору:

- п.1.3. Договору (якість товару не відповідає міжнародним стандартам EM 196-1 | EN 1367-1 | EN 12390-2 та не задовольняє вимоги Українського законодавства, відповідач не надав позивачеві паспорт виробника, гарантійний талон, сертифікати калібрування, надані національною калібрувальною лабораторією, акредитованою за ISO ІЕС 17025);

- п. 4.2. Договору (відповідач не надав позивачеві товаросупроводжувальні документи, не провів пусконалагоджувальні роботи та успішні випробування на стабільність мікроклімату;

- п. 4.3. Договору (відповідач не надав позивачеві видаткову накладну);

- п. 4.5. Договору (відповідач не надав позивачеві видаткову накладну, акт прийому-передачі, гарантійний талон на два роки);

- п. 5.1. Договору (якість Товару не відповідає діючим нормам і стандартам визначеним у Договорі, електротехнічне обладнання не адаптовано до українських електротехнічних стандартів);

- п. 5.2. Договору (відповідач не надав позивачеві технологічну підтримку в рамках Договору, а саме - не провів установку обладнання, не провів навчання і консультацію спеціалістів, не передав інструкції);

При цьому, як вбачається з гарантійного листа від 23 липня 2018 року, копія якого міститься в матеріалах справи, відповідач зобов'язався замінити обладнання згідно Договору № 15/09/17 від 15 вересня 2017 року, а саме Кліматичну камеру (ТМТ-9218) та провести пусконалагоджувальні роботи та навчання персоналу в строк не пізніше 10 серпня 2018 року.

Також, зазначеним гарантійним листом відповідач зобов'язався у разі невиконання умов гарантійного листа повернути кошти згідно зазначеного договору.

Разом із тим, позивач вказує на те, що відповідач не виконав умови договору та гарантійного листа - обладнання не було замінено та при цьому грошові кошти за непоставлене обладнання не були повернуті, що також свідчить про істотне порушення відповідачем п. п. 5.3.,5.4. Договору.

Доказів на підтвердження поставки товару відповідно до узгоджених Сторонами в Договорі умов та вимог щодо якості товару, або доказів повернення грошових коштів за непоставлений товар відповідачем суду не надано.

Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписом п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Так, статтею 188 ГК України передбачено порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Право на подання позову про розірвання договору на підставі ст. 188 ГК України виникає у сторони в разі, коли у відповідь на пропозицію змінити чи розірвати договір надійшла відповідь із відмовою або не надійшло відповіді у 20-денний строк.

Отже, за змістом наведеної норми, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Одностороння відмова від договору не потребує узгодження так як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли право на односторонню відмову у сторони відсутнє, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а у разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. (ч. 4 ст. 188 ГК України).

Розірванням договору є припинення договірного зобов'язання, тобто зникнення правового зв'язку між сторонами договірного зобов'язання на підставах, встановлених у законі або договорі, та припинення їхніх прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з листа позивача № 070-18 від 14.09.2018, який направлено відповідачеві 14.09.2018, позивач надав відповідачеві пропозицію щодо розірвання договору купівлі-продажу №15/09/17 від 15 вересня 2017 року та повернення сплаченої за товар грошової суми (суми передплати). Доказів надання відповідачем відповіді на вказаний лист позивача суду не надано.

Відповідно до статі 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Разом з тим сторона, яка ставить питання про розірвання договору має довести наявність істотного порушення договору та наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною.

Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладанні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.

Так, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з перерахування відповідачеві передоплати на загальну суму 393 300,00 грн., водночас відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару відповідної якості та у строки, що встановлені умовами договору купівлі-продажу № 15/09/17 від 15 вересня 2017 року, що є істотним порушенням Договору відповідачем, оскільки відповідач значною мірою позбавив позивача на отримання товару, на які він розраховував при укладенні договору, чим порушеного права позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про розірвання договору купівлі-продажу № 15/09/17 від 15.09.2017 є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, статтями 525 та 526 ЦК України, що кореспондуються за змістом з положеннями статті 193 ГК України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з урахуванням порушення відповідачем прав позивача щодо повернення позивачеві суми попередньої оплати за непоставлений товар, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача грошової суми (суми передоплати) в розмірі 393 300, 00 грн. є обґрунтованими та у даній частині позовних вимог позов також підлягає задоволенню.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача суму відсотків за користування грошовими коштами у розмірі 3% річних на загальну суму 4 654, 95 грн. за період з 27.04.2018 по 17.09.2018.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому згідно з ч. 3 ст. 693 ЦК України, на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Разом із тим, суд приймає до уваги правову позицію, що викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/10156/17 (провадження N 12-14гс18), у якій Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у постанові ВСУ від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений висновок, що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань. ВП ВС погоджується з цим висновком. Тому у разі прострочення виконання зобов'язання, зокрема щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3 % річних від простроченої суми відповідно до частини 2 статті 625 ЦК.

За таких обставин, з урахуванням порушення відповідачем прав позивача в частині повернення відповідачем передплати за товар згідно Договору, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за користування грошовими коштами, що нараховані у розмірі 3 % річних на загальну суму 4 654, 95 грн. є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 8.2 Договору, у випадку порушення строків поставки товару, зазначених у п. 4.1 Договору, порушення строків для усунення недоліків або заміни неякісного товару продавець сплачує штрафну неустойку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення. У випадку прострочення поставки більш ніж на 10 календарних днів або поставки товару неналежної якості або поставки некомплектного товару продавець додатково сплачує штраф у розмірі 10% від вартості належним чином поставленого товару.

Так, на підставі зазначеної умови Договору, у зв'язку із тим, що відповідач виконав свої зобов'язання за Договором в частині поставки товару з порушенням обумовленого Сторонами строку, позивачем нараховано відповідачеві пеню в розмірі 26 798, 28 грн. за період з 27.04.2018 по 17.09.2018 та штраф у розмірі 7 866, 00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та штрафу, суд вважає його обґрунтованим та арифметично вірним, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за несвоєчасне виконання зобов'язань в розмірі 26 798, 28 грн. та штрафу в розмірі 7 866, 00 грн. є обґрунтованими та позов у зазначеній частині вимог підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, 250, ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 538, 625, 651, 653, 693 Цивільного кодексу України та ст. ст. 188, 193, 230 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" задовольнити.

2. Розірвати договір купівлі-продажу № 15/09/17 від 15.09.2017 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕСТМАК УКРАЇНА".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕСТМАК УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Б; код ЄДРПОУ 41154049) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23; код ЄДРПОУ 39654248) сплачену за товар грошову суму в розмірі 393 300, 00 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕСТМАК УКРАЇНА" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, 86Б; код ЄДРПОУ 41154049) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сертіс-Центр" (09113, Київська область, м. Біла Церква, вул. Фастівська, 23; код ЄДРПОУ 39654248) пеню в розмірі 26 798, 28 грн., штраф у розмірі 7 866, 00 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 4 654, 95 грн. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 8 251, 29 грн.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з п. п. 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 17.12.2018 року.

Суддя Ю.О. Підченко