Рішення

від 22.11.2018 по справі 911/1578/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. м. Київ Справа № 911/1578/18

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акко Груп

до Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп

прo стягнення 345 560,63 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

При секретарі судового засідання: Фроль В.В.

За участю представників:

позивача: Шульга О.В.

відповідача: не з'явився

Обставини справи:

Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Акко Груп (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп (надалі - відповідач) прo стягнення 345 560,63 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.08.2018 року відкрито провадження у справі № 911/1578/18, підготовче засідання призначено на 18.09.2018 року.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2018 року у зв'язку з терміновим відрядженням судді А.Ю. Кошика підготовче засідання, призначене на 18.09.2018 року у справі № 911/1578/18, перенесено на 09.10.2018 року.

У судовому засіданні 09.10.2018 року представник позивача підтримав позовні вимоги.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце підготовчого засідання, у підготовче засідання 09.10.2018 року не з'явився, про причини неявки не повідомив, відзив на позов не надав.

Враховуючи, що судом під час підготовчого судового засідання 09.10.2018 року вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд за результатами підготовчого засідання постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 22.11.2018 року.

В судовому засіданні 22.11.2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання 22.11.2018 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв'язку з чим, в судовому засіданні 22.11.2018 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин та підтверджується матеріалами справи, 12.10.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АККО ГРУП (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю АІР РЕЗИДЕНС ГРУП (відповідач) було укладено Договір про надання послуг проживання № 03-2016-АД (далі - Договір), за яким ТОВ АККО ГРУП (Готель) надає послуги проживання та додаткові послуги TOB АІР РЕЗИДЕНС ГРУП (Агент).

Відповідно до п.1.1 Договору Агент замовляє та оплачує, а Готель надає послуги по проживанню та додаткові послуги (надалі - Послуги) фізичним особам, що приїжджають в службових справах (службові відрядження), а також членам екіпажу та пасажирам Агента (надалі - Клієнти), згідно з умовами даного Договору.

За результатами наданих послуг Готель готує письмовий Акт приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін. Після цього Агент здійснює оплату наданих послуг протягом трьох робочих днів з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі даних послуг шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Готелю. (п. 5.9 Договору).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі свої зобов'язання з оплати наданих послуг проживання не виконав, у зв'язку з чим, станом на 26.12.2017 року за Товариством з обмеженою відповідальністю АІР РЕЗИДЕНС ГРУП утворилась прострочена заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю АККО ГРУП суму у сумі 329690,00 грн. за послуги проживання.

05.01.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю АККО ГРУП та Товариством з обмеженою відповідальністю АІР РЕЗИДЕНС ГРУП враховуючи існуючу заборгованість було укладено Угоду №1-2018 про реструктуризацію заборгованості за послуги проживання за Договором про надання послуг проживання № 03-2016-АД від 12.10.2016 року, відповідно до якої ТОВ АІР РЕЗИДЕНС ГРУП зобов'язувалось погасити існуючу заборгованість у сумі 329 690,00 грн. до 01.04.2018 року.

Однак, відповідачем свої зобов'язання з погашення заборгованості за Угодою №1-2018 про реструктуризацію заборгованості своєчасно та в повному обсязі не виконані.

Станом на 16.07.2018 року, враховуючи підписані між Сторонами акти приймання-передачі наданих послуг до Договору, Угоду №1-2018 про реструктуризацію заборгованості за послуги проживання за Договором про надання послуг проживання № 03-2016-АД від 12.10.2016 року, сума заборгованості ТОВ АІР РЕЗИДЕНС ГРУП складає 282 651,00 грн.

Відповідно до п. 5.9 Договору рахунок на Послуги оплачується відповідачем протягом 3 банківських днів з моменту підписання Акту приймання-передачі наданих послуг у відповідному розрахунковому періоді в порядку визначеному п.5.5. - 5.8. Договору.

Позивач зазначає, що 01.08.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 830 та відповідачу був наданий рахунок па оплату № 194 від 01.08.2017 року на суму 243 373,00 грн, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 27 633,00 грн.; 31.08.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 915 на суму 80025,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 215 від 31.08.2017 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 80 025,00 грн.; 30.09.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 1041 на суму 99858,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 243 від 30.09.2017 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 99 858,00 грн.; 31.12.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 1586 на суму 5482,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 328 від 31.12.2017 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 5482,00 грн.; 31.12.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 1587 на суму 9544,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 329 від 31.12.2017 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість заданим Актом складає 9544,00 грн.; 31.10.2017 року був складений Акт виконаних робіт № 1204 на суму 55484,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 167 від 31.10.2017 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 55484,00 грн.; 31.01.2018 року був складений Акт виконаних робіт № 236 на суму 4625,00 грн. та відповідачу був наданий рахунок на оплату № 21 від 31.01.2018 року, станом на 16.07.2018 року заборгованість за даним Актом складає 4625,00 грн. Загальна сума боргу станом на 16.07.2018 року складає 282 651,00 грн.

Таким чином, відповідачем в порушення п. 3.2.3 та п. 5.9. Договору не оплачено надані послуги в установлений строк. Також, відповідачем порушено п.2 Угоди №1-2018 про реструктуризацію заборгованості за послуги проживання за Договором про надання послуг проживання № 03-2016-АД від 12.10.2016 року.

З метою досудового врегулювання спору позивач надсилав відповідачу Претензію № 04/05 від 04.05.2018 року, яку відповідач отримав 11.05.2018 року, однак залишив без відповіді та задоволення.

Відповідно до п. 6.2. Договору про надання послуг проживання № 03-2016-АД відповідач сплачує позивачу у пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за весь період заборгованості.

Позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 282 651,00 грн. заборгованості. Також, позивач в позові просить стягнути з відповідача 34 416,45 грн. пені, 21840,46 грн. інфляційних, 6652,72 грн. відсотків за користування грошовими коштами та 5183,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно приписів ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги в загальній сумі 282 651,00 грн. заборгованості станом на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 282 651,00 грн. підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами. Відповідно до ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Частиною 4 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що відсотки за неправомірне користування чужими коштами справляються по день сплати суми цих коштів кредитору, якщо законом або договором не встановлено для нарахування відсотків інший строк.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до п. 6.2. Договору про надання послуг проживання № 03-2016-АД відповідач сплачує позивачу у пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення за весь період заборгованості.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована за фактичні періоди прострочення платежів, які не перевищують шестимісячного строку нарахування пені передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, тому вимога про стягнення пені правомірна та обґрунтована і підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вимоги про стягнення відсотків за користування чужими грошовими коштами нараховані позивачем в розмірі та порядку, як для нарахування 3% річних, що передбачено п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України.

Заявлені в позові вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних, нараховані на суми фактичного прострочення за відповідні періоди у відповідності до вимог чинного законодавства. Таким чином, вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних обґрунтовані та підлягають задоволенню в заявлених сумах.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 45346,53 грн.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Акко Груп до Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп прo стягнення 345 560,63 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Аір Резиденс Груп (08321, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул.. Яблунева, 4, каб. 15, код 40864902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Акко Груп (01010, м. Київ, вул. І.Мазепи, 10, код 38239148) 282 651,00 грн. основного боргу, 34 416,45 грн. пені, 21840,46 грн. інфляційних, 6652,72 грн. відсотків та 5183,40 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання апеляційної скарги відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 розділу ХІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.Ю. Кошик