Рішення

від 06.12.2018 по справі 199/5899/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/5899/18

(2/199/2563/18)

РІШЕННЯ

іменем України

06.12.2018

м. Дніпро

справа №199/5899/18

провадження № 2/199/2563/18

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретаря Терентієвої Я.О.,

за участю учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача Андрєєвських С.О., Агапова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр , де третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2018 року позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що 17.02. 2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі під №306, яким запропоновано задовольнити вимоги Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр за кредитним договором №277Г від 12.03.2009 у загальному розмірі 463000,00 грн.

Позивач вважає, що виконавчий напис має бути визнано таким, що не підлягає виконанню, оскільки нотаріус при вчиненні виконавчого напису не перевірив належні документи кредитної спілки, а саме виписку з розрахунку боржника, а тому просив визнати виконавчий напис вчинений 17.02.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною Оленою Валентинівною за заявою Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр , зареєстрованого в реєстрі за №306 таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження по справі та визначено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, а також задоволено клопотання позивача та витребувано від приватного нотаріуса ДМНО Бунякіної О.В. нотаріальну справу щодо вчиненого виконавчого напису.

Ухвалою суду від 10 серпня 2018 року забезпечено позов шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №306, виданого 17.02.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС Дніпропетровський обласний кредитний центр боргу в розмірі 464700,00 грн., що здійснюється в ході виконавчого провадження №51216895, відкритого на підставі постанови Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м. Дніпро ГТУ у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 08 листопада 2018 року закрито підготовче провадження по справі та справу призначено до розгляду по суті.

06 грудня 2018 року справу розглянуто по суті та ухвалено рішення.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві. Зокрема пояснив, що нотаріусом не перевірено розмір заборгованості, оскільки кредитною спілкою не було надано виписку з розрахунку боржника. Крім того, нотаріусом не враховано, що відсотки нараховувалися після закінчення дії кредитного договору, було застосовано подвійну відсоткову ставку, а також не вірно нарахована пеня. Також просив врахувати, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів в частині також і п.2 змін.

Представники відповідача Андрєєвських С.О., Агапов В.В. у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, підтримавши відзив на позов та посилаючись на те, що виконавчий напис вчинено відповідно до норм чинного законодавства, а правильність нарахування суми заборгованості перевірялася під час розгляду справи Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська.

Третя особа приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіна О.В. у судове засідання не з'явилась, надала заяву в якій просила суд розглянути справу за її відсутності та у задоволенні позову просила відмовити.

Суд, вислухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.03.2009 між ОСОБА_4 та Кредитною спілкою Дніпропетровський обласний кредитний центр укладено кредитний договір за №277Г, згідно умов якого позивач отримав 79020,00 грн. строком на три місяці.

17.02.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною Оленою Валентинівною вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі під №306, яким запропоновано задовольнити вимоги Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр у розмірі 463 000,00 грн.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

При цьому, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України Про нотаріат нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України Про нотаріат та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону Про нотаріат ). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України Про нотаріат ). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону Про нотаріат та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі статтею 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

При цьому стаття 50 Закону Про нотаріат передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України Про нотаріат ). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Водночас, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року № 6-887цс 17.

Питання вчинення виконавчого напису при наявності спору про розмір заборгованості за кредитним договором, правильність та повнота подання всіх передбачених чинним законодавством документів, було предметом судового розгляду, за результатами якого рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 жовтня 2016 року, яке набрало чинності 16.02.2017, у задоволенні позову ОСОБА_4 до Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр де третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна , про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню відмовлено. За таких обставин, доводи представника позивача про неправильне нарахування заборгованості за кредитним договором є безпідставними. Доказів оспорювання кредитного договору №277Г від 12.03.2009, визнання його недійсним, встановлення розміру заборгованості, оспорювання розміру заборгованості, представником позивача суду не надано. Крім того, в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтвердив, що кредитний договір не оспорювався, сума заборгованості, правильність нарахувань не оспорювалася, позивач ОСОБА_4 кредитний договір в частині повернення кредитних коштів та відсотків за користування кредитом не виконував.

Відповідно до пункту 1 Переліку для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", що діяла на момент вчинення Виконавчого напису, внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до пункту 2 яких доповнено перелік стягненням заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин - кредитних договорів, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Отже, безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком, нотаріус під час вчинення виконавчого напису не встановлює права та обов'язки учасників правовідносин, а лише перевіряє наявність необхідних документів. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 зі справи № 6-158цс15.

За таких обставин, суд не може погодитися з доводами представника позивача ОСОБА_1 щодо не надання необхідних документів для вчинення виконавчого напису, а окрім цього на момент вчинення виконавчого напису Постанова Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662 була чинною.

З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати розподілу не підлягають та відносяться на рахунок позивача.

Крім того, відповідно до вимог ч.9 ст.158 ЦПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

За таких обставинах, суд вважає необхідним заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №306, виданого 17.02.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС Дніпропетровський обласний кредитний центр боргу в розмірі 464700,00 грн., що здійснюється в ході виконавчого провадження №51216895, відкритого на підставі постанови Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області, накладені ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року - скасувати.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 141, 158, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання - АДРЕСА_1) до Кредитної спілки Дніпропетровський обласний кредитний центр (ЄДРПОУ 26508405, місце знаходження - вул. Шинна,11 в м. Дніпро, 49107), де третя особа Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бунякіна Олена Валентинівна (місце знаходження - вул. Князя Володимира Великого,22 в м. Дніпро, 49000), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - відмовити.

Судові витрати віднести на рахунок позивача.

Заходи забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документа - виконавчого напису №306, виданого 17.02.2016 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бунякіною О.В. про стягнення з ОСОБА_4 на користь КС Дніпропетровський обласний кредитний центр боргу в розмірі 464700,00 грн., що здійснюється в ході виконавчого провадження №51216895, відкритого на підставі постанови Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби м.Дніпро ГТУЮ у Дніпропетровській області, накладені ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10 серпня 2018 року - скасувати.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції, яка набрала чинності з 15.12.2017, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення.

Повний текст судового рішення буде складено 14 грудня 2018 року.

Суддя О.Б.Подорець