Ухвала

від 18.12.2018 по справі 200/19577/18

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

№ 200/19577/18

Провадження № 2/200/4392/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Томаш В.І.,

при секретарі - Кубрак К.В.,

розглянувши в м. Дніпро матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 200/19577/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Бухта Ніжна про стягнення заборгованості за договором позики , -

ВСТАНОВИВ:

До Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Бухта Ніжна про стягнення заборгованості за договором позики , разом з якою було подано заяву про забезпечення позову, в якій з метою забезпечення позову просив накласти арешт на майно та корпоративні права ОСОБА_2 у межах ціни позову - 139 138,47 грн., а саме:

-житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами (загальна площа 282,7 кв.м., житлова площа 97,3 кв.м.), який розташований за адресою: Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Соснова, 7;

-частку у статутному капіталі ТОВ Ніккей груп (код ЄДРПОУ 37538809), яка належить боржнику, становить 50 % та визначена у гривневому еквіваленті у розмірі 20000,00 грн., та заборонити вносити будь-які зміни до установчих документів підприємств, товариств в яких засновником (учасником) виступає ОСОБА_2;

-частку у статутному капіталі ТОВ Панорама-Д (код ЄДРПОУ 34916013), яка належить боржнику, становить 100% та визначена у гривневому еквіваленті у розмірі 40000,00 грн., та заборонити вносити будь-які зміни до установчих документів підприємств, товариств в яких засновником (учасником) виступає ОСОБА_2;

-частку у статутному капіталі ПП ЄУК ЕНД Ф (код ЄДРПОУ 31958806), яка належить боржнику, становить 100% та визначена у гривневому еквіваленті у розмірі 400,00 грн., та заборонити вносити будь-які зміни до установчих документів підприємств, товариств в яких засновником (учасником) виступає ОСОБА_2.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову та матеріали справи в їх сукупності, зважаючи на обставини справи прийшов до наступного висновку.

Частиною першою ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом

В заяві про забезпечення позову позивач не навів конкретних доказів, чому не забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також заявник не зазначив доказів, що існує реальна загроза невиконання рішення суду.

Враховуючи, що ст. 150 ЦПК України є дискреційною, суд, відмовляючи у застосуванні заходів забезпечення позову, приймає до уваги наявність обставин, які виключають можливість їх застосування.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у п.4 Постанови № 9 від 22 грудня 2006 року Про судову практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Разом з тим, суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного тощо).

Отже, у відповідності із вищевикладеним та із зазначеними нормами процесуального права, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 149, 151, 152, 153 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі № 200/19577/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю Бухта Ніжна про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник с прави, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя

Бабушкінського районного суду

м. Дніпропетровська В.І. Томаш