Рішення

від 10.12.2018 по справі 200/10800/18-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2018 р. Справа№200/10800/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Голубової Л.Б., за участі секретаря судового засідання Грисюк І.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом корпорації Менеджмент Ассетс Компані

до Головного управління ДФС у Донецькій області

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

за участю:

представника позивача: Рутковської О.А., за орд. від 01.10.2018 року,

представника відповідача: Вовченка С.П., за дов. від 12.03.2018 року

Корпорація Менеджмент Ассетс Компані звернулася до суду з позовом до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення № 1200 від 05 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язання виконати дії щодо підготовки та обробки документів для відміни анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, які необхідні для подальшого внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

Заявлені вимоги позивач обґрунтував тим, що 05 квітня 2018 року Головне управління ДФС у Донецькій області прийняло рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість корпорації Менеджмент Ассетс Компані , в якому зазначено, що підприємство протягом 12 місяців послідовно за період з березня 2017 року до лютого 2018 року не подавало декларації з ПДВ, що підтверджено реєстром податкових декларацій, однак рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08 серпня 2018 року по справі № 805/4140/18-а зобов'язано Маріупольську ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняти належним чином згідно чинного законодавства.

З зазначених підстав висновок про не подачу протягом 12 місяців декларацій з ПДВ є хибним та відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість корпорації Менеджмент Ассетс Компані .

Позивач оскаржив рішення № 1200 від 05 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість в адміністративному порядку, проте, ДФС України рішенням від 13.07.2018 року скаргу корпорації Менеджмент Ассетс Компані залишило без задоволення, а рішення відповідача - без змін.

В період з березня 2017 року по березень 2018 року позивач подав до Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС в Донецькій області для реєстрації податкові декларації з ПДВ з додатками. Ключі ЕЦП, якими було підписано документи є чинними, договір про визнання електронних документів також чинний. Інша податкова звітність, подана в електронному вигляді і підписана цими ж ключами ЕЦП фіскальним органом прийнята.

Таким чином, позивач вважає, що такими діями та рішенням відповідача порушено його права, як платника ПДВ, що послужило причиною звернення до суду.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 20 листопада 2018 року.

20 листопада 2018 року відкладено підготовче засідання на 10 грудня 2018 року.

10 грудня 2018 року в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено до розгляду справи по суті.

Представником відповідача подано письмовий відзив (том 2, а.с. 30-32). В обґрунтування незгоди із позовом зазначає, що Головним управлінням ДФС у Донецькій області було прийнято рішення від 05.04.2018 року № 1200 про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Фіскальним органом не прийнято декларації позивача з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року, оскільки надані на паперових носіях з підстав їх невідповідності ст. 48-49 ПК України.

Підприємства позивача зареєстроване у м. Донецьку, тобто, на території, не підконтрольній Україні. Переміщення вантажів на вказаній території неможливе.

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Головним управлінням ДФС України було прийнято рішення № 1200 про анулювання реєстрації платника ПДВ корпорації Менеджмент Ассетс Компані на підставі підпункту г пункту 184.1 статті 184 розділу V Податкового Кодексу України, як особу, зареєстровану платником ПДВ, що протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з ПДВ.

Посилаючись на відповідність вимогам чинного законодавства дій та рішення Головного управління ДФС у Донецькій області, представник відповідача зауважував на необґрунтованості заявлених позивачем вимог та просив суд відмовити в їх задоволенні в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВСТАНОВИВ:

Корпорація Менеджмент Ассетс Компані є юридичною особою з кодом 36443423 та платником податку на додану вартість, значиться на обліку Маріупольської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100223877 від 23.04.2009 року (том 1, а.с. 29).

22.10.2016 року між позивачем та Маріупольською ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області укладено договір про визнання електронних документів за № 121020161, згідно якого, його предметом є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органів ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях як оригіналу.

У квітні 2018 року позивач дізнався з рішення відповідача № 1200 від 05 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, що він як платник ПДВ протягом послідовних 12 місяців (з 01.03.2017 року по 01.02.2018 року) не подавав до ДПІ податкову звітність з ПДВ (том 1, а.с. 27-28).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Порядок подання податкової декларації до органів державної податкової служби регулюється статтею 49 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 49.1 статті 49 ПК України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 49.3 статті 49 ПК України, податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: особисто платником податків або уповноваженою на це особою; надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно п. 49.4 статті 49 ПК України платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до контролюючого органу в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством. У разі розірвання контролюючим органом в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів платник податків, договір з яким розірвано, має право до складання нового договору подавати податкову звітність у спосіб, визначений підпунктами а і б пункту 49.3 цієї статті.

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

У свою чергу, відповідно до пункту 48.3 статті 48 цього Кодексу, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно пункту 48.4 статті 48 цього ПК України, у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Пунктом 49.9 статті 49 ПК України передбачено, що за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом.

Отже, процедура прийняття податкової декларації полягає у вчиненні посадовою особою податкового органу фактичних дій із: перевірки наявності та достовірності заповнення обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 Податкового кодексу України; реєстрації податкової декларації у день її отримання органом державної податкової служби.

При цьому, як встановлено пунктом 49.10 статті 49 ПК України, відмова посадової особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених цією статтею, у тому числі висунення будь-яких не визначених цією статтею передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється.

Таким чином, законодавством визначені виключні підстави для відмови у прийнятті до реєстрації податкової декларації.

Судом встановлено, що позивачем надано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за період березня 2017 року по березень 2018 року (том 1, а.с. 64-250, том 2, а.с. 1-22).

Вказану звітність не прийнято на центральному рівні, про що свідчать квитанції до декларацій.

Однак рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року у справі № 805/4140/18-а зобов'язано Маріупольську ОДПІ Головного управління ДФС у Донецькій області визнати податкові декларації з податку на додану вартість за період з березня 2017 року по березень 2018 року поданими у строк контролюючому органу та прийняти належним чином згідно чинного законодавства (том 1, а.с. 15-23). Дане рішення набуло законної сили згідно ухвали Першого апеляційного адміністративного суду від 07.11.2018 року.

Відповідно до наказу Мінфіну України від 14.11.2014 року № 1130, яким затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, анулювання реєстрації платника ПДВ здійснюється шляхом виключення платника з Реєстру.

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є: у т.ч. довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт г пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

В рішенні Головного управління ДФС у Донецькій області від 05.04.2018 року № 1200 про анулювання реєстрації платника ПДВ зазначено, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість (з 01.03.2017 до 01.02.2018), проте, як зазначено судом вище, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 08.08.2018 року у справі № 805/4140/18-а відповідача фактичного зобов'язано прийняти та зареєструвати декларації з ПДВ з березня 2017 року по березень 2018 року.

Відтак, рішення відповідача про анулювання реєстрації платника ПДВ від 05.04.2018 року № 1200 не відповідає критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини № 3477-IV від 23.02.2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд , в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) .

В даному спорі, задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 1200 від 05.04.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У вимогах позивача про зобов'язання виконати дії щодо підготовки та обробки документів для відміни анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, які необхідні для подальшого внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість слід відмовити, оскільки по-перше, позивачем не визначено, які саме дії слід виконати відповідачу, а по-друге, як зазначено вище, скасування рішення № 1200 від 05.04.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість є належним і достатнім способу захисту порушеного права позивача.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявлених позивачем вимог про визнання протиправним та скасування рішення № 1200 від 05 квітня 2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість; зобов'язання виконати дії щодо підготовки та обробки документів для відміни анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, які необхідні для подальшого внесення змін до Реєстру платників податку на додану вартість.

За вимогами ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно частини 3 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України У виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до частини 4 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З огляду на викладене, на підставі положень Податкового кодексу України, ст.ст. 2, 17, 77, 90, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги корпорації Менеджмент Ассетс Компані (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 83114, м. Донецьк, пр-т. Панфілова, буд. 12; поштова адреса зазначена у позовній заяві: 01010, м. Київ, а/с 74, код ЄДРПОУ 36443423) до Головного управління ДФС у Донецькій області (місцезнаходження згідно даних з ЄДР: 87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДФС у Донецькій області № 1200 від 05.04.2018 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість корпорації Менеджмент Ассетс Компані .

В решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Головного управління ДФС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39406028) за рахунок бюджетних асигнувань на користь корпорації Менеджмент Ассетс Компані (код ЄДРПОУ 36443423) судові витрати з судового збору у розмірі 1762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) гривні 00 копійок.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в присутності представників сторін 10 грудня 2018 року.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 17 грудня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Голубова Л.Б.