Рішення

від 11.12.2018 по справі 179/2404/18

МАГДАЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

179/2404/18

2/179/1087/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2018 року Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ковальчук Т.А.

при секретарі Хорольській І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Магдалинівка Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Шевченківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до Шевченківської сільської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом.

Позивач посилається на те, що її батько ОСОБА_3помер 23.04.2017 року. Після його смерті залишилася спадщина, що складається із земельної ділянки площею 6,230 га, що належала йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП № 122535 від 21.05.2001 року.

Позивач зазначає, що вона є його єдиною спадкоємицею за заповітом, так як за життя її батько склав заповіт, за яким земельну ділянку заповідав їй. Мати як непрацездатна особа від обов'язкової частки відмовилася на користь позивача.

У встановлений законом строк позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Однак отримати свідоцтво про право на спадщину не має можливості у зв'язку з тим, що заповіт був складений на земельний сертифікат, а на момент смерті батько позивача отримав державний акт на право приватної власності на землю І-ДП № 122535 від 21.05.2001 року.

Позивач зазначає, що земельна ділянка площею 6,5 умовних гектар, яка належала батькові згідно сертифікату ДП № 0047230 від 02.06.1997 року та земельна ділянка площею 6,230 га, що належала йому згідно державного акту на право приватної власності на землю І-ДП № 122535 від 21.05.2001 року є один і той же об'єкт спадкування.

За цих обставин вона звернулася з даним позовом до суду.

Позивач в судове засідання не з'явилася, представником позивача надано до суду заяву, в якій прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - Шевченківської сільської ради - в судове засідання не з'явився, надіславши на адресу суду заяву в якій прохає розглянути справу без участі представника.

Відповідач в судове засідання не з'явилася, надіславши на адресу суду заяву в якій прохає розглянути справу без її участі, позовні вимоги визнає.

Дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до заповіту, складеним 06.03.2000 року, посвідченим секретарем Шевченківської сільської ради, ОСОБА_3 заповідав позивачеві земельний сертифікат площею 6,5 умовних гектар (а. с. 7).

ОСОБА_3 помер 23.04.2017 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-КИ № 736904 від 26.04.2017 року, актовий запис № 06 (а. с. 9).

Після смерті ОСОБА_3, 17 серпня 2017 року позивач подала до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, про що заведена спадкова справа № 201/2017 (а. с. 30). У видачі свідоцтва про право на спадщину позивачеві відмовлено, у зв'язку із суперечливістю заповіту пред'явленим правовстановлюючим документам (а. с. 50).

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю І-ДП № 122535 від 21.05.2001 року, земельна ділянка площею 6,230 га, розташована на території Шевченківської сільської ради, належала померлому ОСОБА_3 (а. с. 8).

У відповідності до ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

У відповідності до ч. 1 ст. 1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є спадкоємцем по заповіту, який залишив померлий ОСОБА_3, прийняла спадщину, у зв'язку із чим має право на спадкування. Інша спадкоємиця відмовилася від обов'язкової частки у спадщині. Виходячи з наведеного суд дійшов до висновку про можливість задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 264-265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1235 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, після ОСОБА_3 померлого 23 квітня 2017 року, по праву спадкування за заповітом право власності на:

-земельну ділянку площею 6,230 га, кадастровий номер 1222387400:01:001:0284, розташовану на території Шевченківської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з державним актом на право приватної власності на землю серії І-ДП № 122535 від 21 травня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за Мд № 4587.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Т.А.Ковальчук