Рішення

від 18.12.2018 по справі 182/6655/18

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/6655/18

Провадження № 2/0182/3243/2018

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18.12.2018 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

секретар Іванова Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 про стягнення грошових коштів, не сплачених при звільненні та зміну дати звільнення, -

В С Т А Н О В И В:

До Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 про стягнення грошових коштів, не сплачених при звільненні та зміну дати звільнення.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що у період з 06 березня 2016 року по 06 липня 2018 року вона знаходилась у трудових відносинах з ОСББ Рідний дім-96 , що підтверджується Протоколом № 0603/1 від 06 березня 2016 року та Трудовим контрактом від 06.11.2017 року. 10 травня 2018 року ОСОБА_3 повідомив її інформаційним листком що на виконання рішення загальних зборів ОСББ Рідний дім-96 вона має в термін до 14.05.2018 року передати голові правління ОСОБА_3 усі господарсько-фінансові документи та печатку ОСББ Рідний дім-96 . На її зауваження стосовно того, що, згідно п.2.2. п.2.6.Трудового контракту від 06 листопада 2017 року, вона несе повну матеріальну відповідальність за фінанси ОСББ Рідний дім-96 та за зберігання комерційної таємниці стосовно господарської документації ОСББ Рідний дім-96 до моменту звільнення і для передачі йому документів та печатки їй необхідно мати офіційні підтвердження його повноважень як то: копія протоколу загальних зборів ОСББ Рідний дім-96 , де більшістю голосів вибране нове правління, рішення Правління ОСББ Рідний дім-96 , де його, ОСОБА_3, обрали головою. А до тих пір вона не має жодного права та підстав передавати йому документацію. На що 23.05.2018 року ОСОБА_3 видав їй наказ, де знов вимагав надати йому документи, та копію Протоколу № 2 від 28 квітня 2018 року. У зв'язку з тим, що загальні збори є Вищим органом управління ОСББ Рідний дім-96 та на виконання п.1.6. Трудового контракту від 06.11.2017 року, вона домовилась з ОСОБА_3 про передачу йому господарської документації 05.06.2018 року, про що свідчить Акт прийому-передачі від 05.06.2018 року. 06.06.2018 року, наступного дня після передачі документів, ОСОБА_3 приніс їй додому копію наказу про звільнення, де було вказано, що вона звільнена з 10.05.2018 року. На її зауваження, що звільнення заднім числом прямо заборонено чинним законодавством України та до 05.06.2018 року вона виконувала свої посадові обов'язки, згідно Трудового контракту, ОСОБА_3 сказав, що він все це усвідомлює та рішення свого не змінить. На її звернення про виплату належних їй сум, їй відповідали: завтра, в кінці тижня, після зборів. А потім ОСОБА_3 взагалі заборонив бухгалтеру ОСОБА_4 видавати їй будь-які довідки або приймати від неї заяви. На її заяву від 18.06.2018 року вона отримала відповідь 20 серпня 2018 року, де відповідач взагалі зазначив, що у відповідь на її звернення від 18.06.2018 року ОСББ Рідний дім-96 вирішило змінити формулювання звільнення і запропонувало їй підійти за новим наказом, посилаючись на ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (надалі - Закон № 417), та на те, що при укладенні Трудового контракту вона надала недостовірні відомості щодо її компетентності та наявності в неї статусу ФОПа. Але саме Закон № 417 говорить про те, що однією із форм управління багатоповерховим будинком і є управління багатоповерховим будинком його співвласниками. А, згідно п.14 розділу 3 Типового Статуту ОСББ, правління має право заключати договори на виконання робіт, послуг, чим і є Трудовий контракт між нею - громадянкою ОСОБА_1 та ОСББ Рідний дім-96 про надання послуг з керівництва та організації функціонування багатоповерхового будинку. Також зазначає, що Правління ОСББ Рідний дім - 96 до підписання Трудового контракту, під час підписання та протягом дії Трудового контракту чітко усвідомлювало відсутність у неї статусу ФО П і що вона є фізичною особою, прийнятою на роботу, спочатку, згідно рішення загальних зборів, а потім, на вимогу Голови ревізійної комісії ОСОБА_5, з яким погодили кожний пункт Трудового контракту. Наразі лист від ОСББ Рідний дім - 96 , отриманий нею 20 серпня 2018 року, свідчить про те, що відповідач відмовляється виконати свої обов'язки, і усіляко намагається порушити її законне право, тому вона вирішила звернутись до суду за захистом своїх прав. Згідно зі ст.44 КЗпП, вихідна допомога, що виплачується, відповідно до законодавства при звільненні, на підставі п.5 ч.І ст.41 КЗпП, повинна становити не менше, ніж шестимісячний середній заробіток особи, що звільняється. Як передбачено ч.1 ст.47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Відповідно до приписів ч.1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначенні суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Крім того, частинами 1, 2 ст.83 КЗпП України передбачено, що, у разі звільнення працівника, йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину-інваліда з дитинства підгрупи А І групи. З аналізу вказаної правової норми вбачається, що остаточний розрахунок при звільненні працівника проводиться в день його звільнення з обов'язковим попереднім письмовим повідомленням працівника про розмір нарахованих сум. Однак, в день її звільнення 06.06.2018 року, відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. Згідно Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 року, в інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середнього (погодинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочих (календарних) днів на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, на число календарних днів за цей період. Згідно довідки відповідача від 01.06.2018 року, середньомісячна заробітна плата за два календарні місяці роботи склала 1 160,00 грн. За таких обставин, середньоденна заробітна плата позивача складає 1 160,00 : 15 (11 робочих днів у квітні + 4 робочих дні у травні) = 77,33 грн. Середньомісячна заробітна платня склала 754, 00 гривень. Таким чином, вихідна допомога при звільненні за п.5 ст.41 КЗпП складає: 754, 00 х 6 = 4 524,00 гривень. У зв'язку з цим звернулась до суду і просить стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 , код ЄДРПОУ 37338365, на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу при звільненні у сумі 4 524, 00 грн; стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 , код ЄДРПОУ 37338365, на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 704,80 грн; змінити дату звільнення на фактичну, а саме: 05.06.2018 року; зобов'язати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 , код ЄДРПОУ 37338365, виконати вимоги ст.49 КЗпП та надати їй довідку про доходи і зробити запис в трудову книжку.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2018 року дану справу було прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Учасникам справи було надіслано копію ухвали про відкриття провадження у справі та одночасно надіслано копії позовної заяви та доданих до неї документів. Відповідачу було встановлено строк для надіслання (надання) до суду відзиву, у відповідності до ст.178 ЦПК України, на позовну заяву і всіх доказів, що підтверджують заперечення проти позову. Крім цього, було роз"яснено, що позивач у п'ятиденний строк з дня вручення відзиву має право на подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ч.3-5 ст.178 ЦПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи (а.с.102-103, 105-107).

Відповідач ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім - 96 скористався своїм правом, відповідно до ст.178 ЦПК України, та 04 грудня 2018 року надав відзив на позовну заяву (а.с.41-44). Вважає, що пред"явлені вимоги є безпідставними та необґрунтованими, посилаючись на наступне. ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Рідний Дім-96" (ОСББ "Рідний Дім-96") зареєстроване 11.10.2010 року (код ЄДРПОУ 37338365). Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ, об'єднання може бути створено лише власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку. Відповідно до абз.3 ч.9 ст.10 Закону про ОСББ, на загальних зборах співвласників ОСББ обирають членів правління об'єднання, яке є виконавчим органом ОСББ. Правління зі свого складу обирає голову правління ОСББ і його заступника (п.16 Типового статуту). Рішення правління оформлюється протоколом засідання правління із зазначенням результатів голосування кожного із членів правління, засвідченого власноручним підписом. Таким чином, оскільки правління обирають на загальних зборах співвласників ОСББ, а голову правління - із числа членів правління, то головою правління може бути лише особа, яка має власність у багатоповерхівці, що створила об'єднання. Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі від 29.03.2016 року № 8/9-1029-16 пояснює, що члени правління (а значить, і голова правління) можуть не бути співвласниками ОСББ. Порядок обрання й відкликання членів правління ОСББ вирішують загальні збори, відповідно до затвердженого Статуту ОСББ. При цьому, Мінрегіон зазначає, що у Статуті ОСББ може бути передбачено обрання правління з числа співвласників ОСББ і тоді цієї норми потрібно дотримуватися обов'язково. Пунктом 16 розділу III Статуту ОСББ Рідний дім - 96 передбачено, що Голова правління обирається зі складу правління, тобто з представників співвласників ОСББ. Якщо керівник ОСББ не є співвласником ОСББ, то застосовуються вимоги ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (надалі - Закон № 417), у якій передбачено три види управління багатоквартирним будинком: 1. управління багатоквартирним будинком його співвласниками; 2. управління управителем; 3. управління асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирного будинку. Оскільки ОСОБА_1 не є співвласником багатоквартирного будинку ОСББ Рідний дім-96 , то виконання функцій керівника ОСББ можливе лише у якості управителя. Відповідно до ст.1 Закону № 417, управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Відповідно до ст.11 Закону № 417, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається, згідно з типовим договором. Відповідно до ст.13 Закону України Про ОСББ , якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. Таким чином, з управителем укладається не трудовий договір, а Договір цивільно- правового характеру про надання послуг з управління багатоквартирним будинком. Відповідно до відомостей, викладених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрація ОСОБА_1 як фізичної-особи підприємця - відсутня, а тому ОСОБА_1 не має права бути управителем будь-якого ОСББ, крім того, співвласником якого вона є. Незважаючи на вимоги законодавства, 01.10.2017 року попереднім правлінням їх ОСББ, внаслідок необізнаності вимог законодавства, було укладено Трудовий контракт з ОСОБА_1 строком до 01.10.2018 року, відповідно до якого на позивачку покладено обов'язок здійснювати управління (керівництво) ОСББ Рідний дім - 96 . Лише після звільнення ОСОБА_1 з посади керівника ОСББ Рідний дім - 96 до нього як до Голови правління звернулась ініціативна група співвласників ОСББ Рідний дім - 96 . У зверненні зазначено, що ОСОБА_1 не є співвласником багатоквартирного будинку ОСББ, а тому не мала права займати посаду керівника ОСББ. Розглянувши звернення ініціативної групи, на зборах правління ОСББ було прийнято рішення про зміну формулювання звільнення ОСОБА_1, а саме: звільнити ОСОБА_1 за ст.40 п.2 КЗпП України внаслідок виявлення невідповідності працівника займаній посаді . 26.07.2018 року на ім'я ОСОБА_1 було відправлено лист (отримано 01.08.2018 року), в якому містилась вищезазначена інформація та прохання підійти до Голови ОСББ ОСОБА_3 для отримання документів, які раніше було витребувано ОСОБА_1 До цього дня ОСОБА_1 до Голови ОСББ не зверталась. У позовній заяві містяться вимоги про стягнення вихідної допомоги в розмірі 4 524, 00 грн. тобто у розмірі шестимісячної середньої заробітної плати. Однак, статтею 44 КЗпП України передбачено, що при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, не менше середнього місячного заробітку. Таким чином, вимоги позивачки в цій частині є необгрунтованими. Стосовно дати звільнення, вважають за необхідне пояснити, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи з 11.05.2018 року. Посилання позивачки на те, що фактичною датою звільнення є 05.06.2018 року, оскільки Акт приймання-передачі датовано 05.06.2018 року. Однак, таке твердження є неправдивим, оскільки з дня звільнення, тобто з 11.05.2018 року, він майже щодня вимагав від позивачки передачі справ. Але позивачка своєчасно справи не передала, посилаючись на те, що їй не надано на ознайомлення Протокол загальних зборів, про що позивачка сама зазначає в своїй позовній заяві. Таким чином, відлік дати звільнення з дня підписання Акту приймання-передачі є невірним. Що стосується запису в трудову книжку, то ОСББ Рідний дім - 96 проти цього не заперечує. Беручи до уваги вищенаведене та керуючись ст.178 Цивільного процесуального кодексу України, просять відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім - 96 про стягнення коштів, не сплачених при звільненні, та зміні дати звільнення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод", кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов"язків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави ( ч.1 ст.2 ЦПК України)

Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом, відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 співвласників багатоквартирного будинку "Рідний дім-96" зареєстроване 11.10.2010 року (а.с.48-50). Органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про об'єднання співвласників багатоповерхового будинку від 29.11.2001 року № 2866-ІІІ, об'єднання може бути створено лише власниками квартир і нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно до абз.3 ч.9 ст.10 Закону про ОСББ, на загальних зборах співвласників ОСББ обирають членів правління об'єднання, яке є виконавчим органом ОСББ. Правління зі свого складу обирає голову правління ОСББ і його заступника (п.16 Типового статуту). Рішення правління оформлюється протоколом засідання правління із зазначенням результатів голосування кожного із членів правління, засвідченого власноручним підписом.

Таким чином, оскільки правління обирають на загальних зборах співвласників ОСББ, а голову правління - із числа членів правління, то головою правління може бути лише особа, яка має власність у багатоповерхівці, що створила об'єднання.

Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України у листі від 29.03.2016 року № 8/9-1029-16 надано роз'яснення, що члени правління можуть не бути співвласниками ОСББ. Порядок обрання й відкликання членів правління ОСББ вирішують загальні збори, відповідно до затвердженого Статуту ОСББ. При цьому, у Статуті ОСББ може бути передбачено обрання правління з числа співвласників ОСББ і тоді цієї норми потрібно дотримуватися обов'язково.

Пунктом 16 розділу III Статуту ОСББ Рідний дім - 96 передбачено, що Голова правління обирається зі складу правління, тобто з представників співвласників ОСББ. Якщо керівник ОСББ не є співвласником ОСББ, то застосовуються вимоги ст.9 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку , у якій передбачено три види управління багатоквартирним будинком: 1. управління багатоквартирним будинком його співвласниками; 2. управління управителем; 3. управління асоціацією об'єднань співвласників багатоквартирного будинку.

У період з 06 березня 2016 року по 06 липня 2018 року позивачка по справі ОСОБА_1 знаходилась у трудових відносинах з ОСББ Рідний дім-96 , що підтверджується Протоколом № 0603/1 від 06 березня 2016 року (а.с.15) та Трудовим контрактом від 06.11.2017 року (а.с.16-20). Однак, оскільки ОСОБА_1 не є співвласником багатоквартирного будинку ОСББ Рідний дім-96 , то виконання функцій керівника ОСББ нею можливе лише у якості управителя.

Відповідно до ст.1 Закону № 417, управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно зі ст.11 Закону № 417, управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається, згідно з типовим договором.

Відповідно до ст.13 Закону України Про ОСББ , якщо функції з управління багатоквартирним будинком за рішенням загальних зборів об'єднання передано управителю, відносини з управління регулюються договором, укладеним між об'єднанням і управителем, умови якого повинні відповідати умовам типового договору, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.

Оскільки, відповідно до відомостей, викладених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, реєстрація ОСОБА_1 як фізичної-особи підприємця - відсутня, позивачка не мала права бути управителем будь-якого ОСББ, крім того, співвласником якого вона є.

Однак, 01.10.2017 року попереднім правлінням ОСББ було укладено Трудовий контракт з ОСОБА_1 строком до 01.10.2018 року, відповідно до якого на позивачку покладено обов'язок здійснювати управління (керівництво) ОСББ Рідний дім - 96 . Наказом ОСББ Рідний Дім-96 від 10.05.2018 року дію трудового контракту з керівником ОСОБА_1 було припинено з 11.05.2018 року, згідно рішення загальних зборів ОСББ Рідний дім-96 від 28.04.2018 року у зв'язку з обранням нового складу правління і нового голови (а.с.8-14, 25); та звільнено ОСОБА_1 з посади керівника ОСББ Рідний дім-96 за ст.41 п.5 КЗпП України (а.с.6). 26.07.2018 року на ім'я ОСОБА_1 було відправлено лист, в якому містилась інформація про те, що на зборах правління ОСББ було прийнято рішення про зміну формулювання звільнення ОСОБА_1, а саме: ОСОБА_1 звільнено за ст.40 п.2 КЗпП України внаслідок виявлення невідповідності працівника займаній посаді та прохання підійти до Голови ОСББ ОСОБА_3 для отримання документів, які раніше було витребувано ОСОБА_1 (а.с.27).

Відповідно до ст.44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, не менше середньомісячного заробітку.

Тому, на думку суду, вимоги позивачки в частині виплати їй вихідної допомоги в розмірі шестимісячної заробітної плати є необгрунтованими.

Вимоги позивачки стосовно зазначення дати її звільнення 05.06.2018 року суд також вважає необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів того факту, що ОСОБА_1 була звільнена з роботи саме в цей день, а не 11.05.2018 року, як зазначено в наказі про припинення дії трудового контракту з керівником ОСОБА_1 Акт приймання-передачі від 05.06.2018 року не є доказом звільнення позивачки саме в цей день.

Стосовно вимог позивачки про запис в трудову книжку та надання їй довідки про доходи, суд вважає, що ці позовні вимоги задоволенню підлягають як обґрунтовані.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Керуючись ст. 2-5, 9-10, 12, 28, 131, 223, 258-259, 263-265, 280 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково .

Зобов'язати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 (код ЄДРПОУ 37338365) виконати вимоги ст.49 КЗпП та надати ОСОБА_1 довідку про доходи та зробити запис в трудову книжку, відповідно до законодавства.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Рідний дім-96 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 704, 80 грн ., сплачені нею при поданні позову до суду.

В інших позовних вимогах - відмовити.

Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області до або через Нікопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів після отримання рішення суду.

Суддя: І. О. Кобеляцька-Шаховал