Рішення

від 18.12.2018 по справі 824/471/18-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 р. м. Чернівці справа № 824/471/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом приватного підприємства "Кліпсидра" до Управління Держпраці у Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування рішення.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2018 р. приватне підприємство "Кліпсидра" (далі - позивач, ПП "Кліпсидра") звернулось до суду із вказаним позовом до управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просило прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №24-02-23/064/051 від 18.04.2018 р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькі області Гордеєм Іваном Георгійовичем про накладення штрафу у розмірі 186150,00 грн за порушення ст. 107 КЗпП України.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 12.06.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі №824/471/18-а та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Крім того, у травні 2018 р. приватне підприємство "Кліпсидра" звернулось до суду з позовом, в якому просило прийняти рішення, яким визнати протиправною та скасувати постанову №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р., винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькі області Гордеєм Іваном Георгійовичем про накладення штрафу у розмірі 670140,00 грн за порушення п. 6 ч. 1 ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України.

12.06.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі №824/472/18-а та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 10.09.2018 р. об'єднано для спільного розгляду і вирішення в одному провадженні адміністративні справи №824/471/18-а та №824/472/18-а. Присвоїно об'єднаним справам загальний №824/471/18-а.

В обґрунтування адміністративних позовів позивач, з урахуванням відповіді не відзив, вказував, що постанова №24-02-23/064/051 від 18.04.2018 р. за порушення вимог ст. 107 КЗпП є протиправною та підлягає скасуванню.

Позивач зазначав, що частково погоджується із висновками щодо порушення трудового законодавства, які були допущені на підприємстві за період, що інспектувався. Разом із цим, вказував, що цілий ряд висновків, які зазначені в акті, так і в оскаржуваній постанові не відповідають дійсності.

Позивач вказував, що йому відомо від директора ЗОШ №41 ОСОБА_2, що вона з інспектором праці, який здійснював перевірку не спілкувалася, пославшись на те, що останній не мав офіційного направлення, а тому позивач вважає, що зазначені в акті посилання на пояснення директора навчального закладу не відповідають дійсності.

Позивач також зазначав, що 25.12.2017 р. офіційно вважається неробочим днем (Різдво Христове, Католицьке Різдво) і в цей день ні ПП "Кліпсидра", ні ЗОШ №41 не працювали, а тому працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не могли працювати в цей день. Наведена обставина підтверджується листом директора спеціалізованої школи "Освітні ресурси та технологічний тренінг" №41 від 19.04.2018 р. №144, журналом проведення (пропусків) занять в навчальному закладі, звітом по безкоштовних сніданках учнів ЗОШ №41 та табелем обліку робочого часу за грудень 2017 р.

Крім цього, позивач вказував, що не погоджується із прийнятою відповідачем постановою №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р. та просить суд її скасувати.

Позивач посилався на те, що при прийнятті на роботу ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 з ними була домовленість про те, що вони будуть протягом одного місяця працюватимуть в умовах випробувального терміну в умовах цивільно-правових відносин, без підлягання внутрішньому трудовому розпорядку. Зазначав, що угодою сторін було обумовлено випробування з метою перевірки відповідності цих працівниць роботі, яку вони мали виконувати на кухні. Вказував, що дані працівники погодилися працювати на таких умовах.

Позивач зазначав, що відповідачем накладено на нього штраф за порушення пп. 6 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України за допущення до роботи без укладення трудових договорів шести працівниць, серед яких ОСОБА_8

Позивач вказував, що повідомляв відповідача про те, що ОСОБА_8 ніякого відношення до ПП "Кліпсидра" не має та йому не відомо від якого підприємства ОСОБА_8 працювала в харчблоці ЗОШ №41 та яку роботу вона виконувала.

Жодного робочого дня в цьому періоді ОСОБА_8 в ПП "Кліпсидра" не обліковувалася, що підтверджується табелями обліку робочого часу. Разом із цим, позивач вказував, що прізвище ОСОБА_8 відсутнє й в розрахунково-платіжних відомостях. В штатному розписі така працівниця як ОСОБА_8 не значиться.

Стосовно висновку в акті перевірки та в постанові від 18.04.2018 р. про те, що факт роботи ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в їдальні ЗОШ №41 в період з 30.01.2018 р. по 20.03.2018 р. підтверджується журналом "Здоров'я", позивач зазначав, що ці працівниці в цей час працювали в фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 і жодного відношення до ПП "Кліпсидра" не мають, а тому не може контролювати роботу тих працівників, які працюють на кухні (харчблоці) ЗОШ №41.

Враховуючи наведене, позивач просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Управління Держпраці у Чернівецькій області не погоджуючись із позовними вимогами позивача подало до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначало, що під час перевірки працівники управління Держпраці у Чернівецькій області діяли на підставі, в межах повноважень та в порядку визначеному згідно чинного законодавства. Відповідач зазначав, що посилання позивача на те, що 25.12.2017 р. був неробочим днем і в цей день ні ПП "Кліпсидра", ні ЗОШ №41 не працювали є безпідставними. Зокрема, вказував, що при ознайомленні з табелем за грудень 2017 р. встановлено вихід працівників кухні ЗОШ №41 на роботу у святковий день 25.12.2017 р. (Різдво Христове, Католицьке Різдво).

Відповідач зазначав, що перевіркою розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 р. встановлено, що заробітна плата за роботу у святковий день 25.12.2017 р. позивачем нарахована працівникам не в подвійному розмірі, а в одинарному.

Крім того, відповідач вказував, що в ході інспекційного відвідування встановлено, що працівники ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 (з 04.09. по 03.09.2017 р.), ОСОБА_7 (з 11.09. по 03.10.2017 р.), а ОСОБА_8 (з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р.) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Враховуючи вищезазначене, відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

10.09.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду занесеною до протоколу судового засідання продовжено підготовче засідання на 30 днів.

04.10.2018 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду занесеною до протоколу судового засідання заяви учасників справи задоволено та здійснено перехід із підготовчого засідання до розгляду справи по суті.

Представники позивача у вступному слові позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у вступному слові проти позовних вимог заперечував, наполягав на відсутності підстав для задоволення позову.

В ході судового розгляду справи по суті, судом допитано як свідків ОСОБА_10 (за її згоди), ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 з питань, які стосуються предмету доказування.

Після виступу із вступним словом, допиту свідків та дослідженням судом письмових доказів по справі, учасниками справи 27.11.2018 р. подано до суду заяви про розгляд адміністративної справи за їх відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Частиною 3 ст. 194 КАС України встановлено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи приписи ст. 194 КАС України, суд вважає, що подання учасниками справи заяв про розгляд адміністративної справи за їх відсутності є підставою для розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши вступне слово учасників справи, покази свідків, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Приватне підприємство "Кліпсидра" (вул. Л. Кобилиці, 88-Б, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 30352865), зареєстроване як юридична особа 29.04.1999 р. та взяте на облік, як платник податків 30.04.1999 р. (Т. 1 а.с. 6, 21-25, Т. 2 а.с. 7, 29-33).

23.02.2018 р. ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_7 звернулися до начальника управління Держпраці у Чернівецькій області із скаргами, в яких просили притягнути приватне багатопрофільне підприємство "Кліпсидра", а також тимчасово виконуючого обов'язків керівника ОСОБА_10 до матеріальної та адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері праці. Зобов'язати приватне багатопрофільне підприємство "Кліпсидра" здійснити з ними повні розрахунки при звільненні та виплатити належні їм грошові кошти з урахуванням суми середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Зобов'язати приватне багатопрофільне підприємство "Кліпсидра" виплатити на їх користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за затримку видачі трудової книжки. Зобов'язати приватне багатопрофільне підприємство "Кліпсидра" змінити записи про причини їх звільнення "за прогули" на "за власним бажанням" (Т. 1 а.с. 62-72, Т. 2 а.с. 70-88).

На підставі вказаних звернень, 23.03.2018 р. управлінням Держпраці у Чернівецькій області видано наказ "Про проведення інспекційних відвідувань" №131, яким наказано провести інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі щодо оформлення трудових відносин у приватному підприємстві "Кліпсидра" (код ЄДРПОУ 30352865) вул. Л. Кобилиці, 88-Б, м. Чернівці тривалістю 2 (два) робочих дні у період з 26.03.2018 р. по 27.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 73, Т. 2 а.с. 89).

На підставі вказаного наказу, 23.03.2018 р. начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_12 та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління Держпраці у Чернівецькій області ОСОБА_13 видано направлення на проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування №04-044 (Т. 1 а.с. 32, 74, Т. 2 а.с. 43, 90).

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №24-02-23/064 від 27.03.2018 р. (Т. 1 а.с. 75-80).

В акті інспекційного відвідування відповідачем зазначено, що 13.01.2017 р. між Виконавчим комітетом Чернівецької міської ради, Управлінням освіти Чернівецької міської ради (Замовник) та приватним багатопрофільним підприємством "Кліпсидра" (Виконавець) укладено договір №10 "Про закупівлю послуг за бюджетні кошти".

Предметом даного договору є обов'язок Виконавця, на доручення Замовника, надати послуги їдалень (послуги шкільних їдалень), а саме лот №8 (ЗОШ №41). Термін надання послуг: січень - грудень 2017 р. Строк дії договору: з моменту підписання Сторонами і діє до 31.12.2017 р.

Місце реєстрації (юридична адреса) ЗОШ №41: Шкільна, 2, м. Чернівці.

В процесі інспекційного відвідування, відповідно до наданих документів встановлено, що станом на 04.10.2017 р., для можливості виконання умов вищевказаного договору, з харчування дітей ЗОШ №41, підприємство уклало трудові договори з 5 найманими працівниками, а саме:

1. ОСОБА_4 - на підставі наказу №36-к від 03.10.2017 р. прийнята на посаду завідуючої виробництвом ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

2. ОСОБА_7 - на підставі наказу №36-к від 03.10.2017 р. прийнята на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

3. ОСОБА_5 - на підставі наказу №36-к від 03.10.2017 р. прийнята на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

4. ОСОБА_3 - на підставі наказу №36-к від 03.10.2017 р. прийнята на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

5. ОСОБА_6 - на підставі наказу №36-к від 03.10.2017 р. прийнята на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

З вищевказаним наказом №36-к від 04.10.2017 р. працівниці під розпис не ознайомлені.

В ході інспекційного відвідування були отримані письмові пояснення 4 вищевказаних працівниць (ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6), медичної сестри ЗОШ №41 ОСОБА_11, усні пояснення директора ЗОШ №41 ОСОБА_2. Були вивчені "журнали здоров'я", які пронумеровані, прошиті і скріплені печаткою та підписом директора ЗОШ №41, в яких медичною сестрою школи ОСОБА_11 відображається стан здоров'я 6 працівниць кухні (харчблоку) з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р., в тому числі 5 вищевказаних та ОСОБА_8

В своїх письмових поясненнях працівниці повідомили, що з 04.09.2017 р. їх на роботу в столову школи №41 приймала директор ПП "Кліпсидра" ОСОБА_14. Вказали, що їх робоче місце було в їдальні ЗОШ №41 по вул. Шкільній, 2, м. Чернівці і описали свої функціональні обов'язки та режим роботи. Зазначили, що з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р. працювали на ПП "Кліпсидра" і 30 січня поточного року написали заяви на звільнення з роботи. З другої половини січня по 07.02.2018 р. знаходилися на своїх робочих місяцях в їдальні ЗОШ №41 по вул. Шкільній, 2, м. Чернівці і виконували свої функціональні обов'язки. В підтвердження своїх слів щодо роботи в їдальні ЗОШ №41 з 04.09.2017 р. по 20.03.2018 р. надали копію вищевказаних "журналів здоров'я" та їх оригінали для ознайомлення.

Факт перевірки стану здоров'я вищевказаних працівниць, а також ОСОБА_8 на підставі "журналу здоров'я" підтвердила медична сестра ЗОШ №41 ОСОБА_11

Факт роботи вищевказаних працівниць в їдальні школи також підтвердила директор школи ОСОБА_2

Вивченням вищевказаних пояснень та документів відповідачем встановлено, що працівниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (з 04.09. по 03.10.2017 р.), а ОСОБА_8 (з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р.) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням п.п. 6 ч. 1 ст. 21 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України "Укладення трудового договору".

В акті інспекційного відвідування відповідачем також зафіксовано, що при ознайомленні з табелями обліку робочого часу за грудень 2017 р. встановлено, що працівниці кухні ЗОШ №41 працювали в святковий день 25 грудня "Різдво Христове (Католицьке Різдво)".

Перевіркою розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 р. встановлено, що заробітна плата за роботу у святковий день 25.12.2017 р. нарахована працівникам не в подвійному розмірі, а в одинарному, що є порушенням ст. 107 КЗпП України "Оплати роботи у святкові і неробочі дні".

З матеріалів справи видно, що один примірник акта отримала т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_14 27.03.2018 р., що підтверджується її підписом, зробленим в акті (Т. 1 а.с. 33-39, 75-80).

28.03.2018 р. інспектором праці ОСОБА_12 винесено припис №24-02-23/062/031, яким відповідач вимагав усунути виявлені під час інспекційного відвідування порушення у строк до 15.04.2018 р., зокрема письмово повідомити Управління Держпраці у Чернівецькій області про виконання вимог припису за адресою: м. Чернівці, вул. Поповича 2 (Т.1 а.с. 81-84, Т. 2 а.с. 104-110).

02.04.2018 р. позивачем подано до відповідача заперечення до акта проведення інспекційного відвідування №24-02-23/064 від 27.03.2018 р., в якому вказував, що висновки щодо порушення ним всіх порушень, які зазначені в акті перевірки є помилковими. Зазначав, що ПБП "Кліпсидра" частково погоджується з деякими висновками щодо порушення трудового законодавства, які були допущені на підприємстві за період, що інспектувався, однак цілий ряд висновків, які зазначені в акті, не відповідають дійсності. Вказував, що при прийнятті на роботу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з ними була домовленість про те, що вони будуть протягом одного місяця працювати в умовах випробувального терміну, тобто угодою сторін було обумовлено випробування з метою перевірки відповідності цих працівниць роботі, яку вони мали виконувати на кухні (в харблоці) ЗОШ №41. Зазначав, що за результатами випробування через один місяць з 04.10.2017 р. на підставі поданих зазначеними працівницями заяв були видані відповідно накази про зарахування їх в штат ПБП "Кліпсидра" із зазначенням їх робочого місця в ЗОШ №41.

Позивач вказував, що працівниці ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 погодилися працювати на тих умовах, які були з ними обумовлені. Що підтверджується тим, що вони не зверталися до суду за захистом трудових прав, якщо би такі порушення мали місце.

Зазначав, що працівниця кухні (харблоку) ЗОШ №41 ОСОБА_8 взагалі ніякого відношення до підприємства ПБП "Кліпсидра" немає. Вона працювала в ЗОШ №41 від іншого підприємства: про таку особу ПБП "Кліпсидра" дізналося лише з акту перевірки та припису про усунення допущених порушень законодавства про працю.

Позивач вказував, що відповідно до норми тривалості робочого часу на 2017 р. в грудні кількість робочих днів становить 20 днів. Згідно табелів обліку робочого часу за грудень 2017 р. працівниками ПБП "Кліпсидра", в тому числі і працівницями кухні (харчблоку) ЗОШ №41 відпрацьовано 20 робочих днів. Відповідно до ст. 73 КЗпП України на підприємствах, в установах, організаціях робота 25 грудня - Різдво Христове не проводиться.

Зазначав, що навчання в ЗОШ №41 25 грудня 2017 р. не проводилися, а тому працівниці кухні (харблоку) цього навчального закладу не могли працювати. Працівником ПБП "Кліпсидра", яка відповідає за ведення табелів обліку робочого часу, помилково в табелях обліку робочого часу цей день зазначений як робочий.

Позивач вказував, що в період з 30.01.2018 р. по 20.03.2018 р. ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 працювали в фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 і жодного відношення до ПБП "Кліпсидра" не мають.

Зазначав, що ПБП "Кліпсидра" жодного відношення до ведення журналу Здоров'я в ЗОШ №41 не має, а тому не може контролювати роботу тих працівників, які працюють на кухні (харчблоці) ЗОШ №41.

На думку позивача висновки щодо допущення порушення ПБП "Кліпсидра" всіх порушень, які зазначені в акті перевірки є помилковими.

Просив повідомити ПБП "Кліпсидра" про дату, час розгляду цих заперечень за адресою: вул. Л.Кобилиці, 88-Б, м. Чернівці, 58003 (Т.2 а.с. 132-136).

Листом №912/0/04-2/18 від 04.04.2018 р. вказане вище заперечення відповідачем відхилено (Т.2 а.с. 137).

Листом №959/0/04-2/18 від 06.04.2018 р. Управління Держпраці у Чернівецькій області повідомило позивача про розгляд 18.04.2018 р. о 10 год. 30 хв. справи за ст. 265 КЗпП України (Т.3 а.с.16).

Згідно витягу з протоколу №9 засідання з розгляду справи за ст. 265 КЗпП України на позивача вирішено накласти штраф (Т.3 а.с.26).

18.04.2018 р. управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №24-02-23/064/051 від 18.04.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, та на підставі абз. 4 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, на ПП "Кліпсидра" накладено штраф у розмірі 186150,00 грн за порушення ст. 107 КЗпП України (Т. 1 а.с. 8).

В той же день, управлінням Держпраці у Чернівецькій області винесено постанову №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на підставі ст. 259 Кодексу законів про працю України, ст. 53 Закону України "Про зайнятість населення", ч.3 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п. 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 р. №509, та на підставі абз. 4 ч.2 ст. 265 Кодексу законів про працю України, на ПП "Кліпсидра" накладено штраф у розмірі 670140,00 грн за порушення п. 6 ч. 1 ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП України (Т. 2 а.с. 9).

Вважаючи вказані вище постанови протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши вступне слово учасників справи, повно та всебічно з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази по справі, покази свідків, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. №877-V (далі - Закон №877-V, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації (ст. 2 Закону №877-V).

Зазначені у ч. 4 цієї статті Закону органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 9, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону.

Частиною 1 ст. 259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 р. затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення №96).

Пунктом 1 Положення №96 визначено, що державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.п. 6 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право проводити безперешкодно перевірки в адміністративних приміщеннях робочих органів виконавчих дирекцій Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - фонди загальнообов'язкового державного соціального страхування) з питань призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення, передбачених загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб, ознайомлюватися під час проведення перевірок з відповідними інформацією, документами і матеріалами та отримувати від фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування необхідні для виконання повноважень Держпраці копії або витяги з документів.

Пунктом 7 Положення №96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

Держпраці під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями (п. 8 Положення №96).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної служби з питань праці та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 11.02.2015 р.№100, управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби з питань праці.

Відповідно до п. 1 Положення про Управління Держпраці у Чернівецькій області, затвердженого наказом Держпраці від 03.08.2018 р. №84 (далі - Положення №84) управління Держпраці у Чернівецькій області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковуються.

Підпунктом 1 п. 3 Положення №75 визначено, що основними завданнями управління Держпраці є, зокрема реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно п.п 5 п. 4 Положення №75 управління Держпраці відповідно до покладених на нього завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, в тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до ст. 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання. Під час проведення позапланового заходу застосовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю). Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Продовження строку здійснення позапланового заходу не допускається.

Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону №877-V встановлено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. № 295 (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема: за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу; роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків; працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року; роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки"); роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації; роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів; роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників.

Про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню (п. 8 Порядку №295).

Відповідно до п. 10 Порядку №295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Пунктом 15 Порядку №295 передбачено, що за рішенням керівника органу контролю або його заступника, погодженим з об'єктом відвідування, інспектори праці за наявності підстав, визначених п.п. 1, 4-7 п. 5 Порядку №295, можуть проводити невиїзні інспектування у приміщенні відповідного органу контролю на підставі документів та пояснень, наданих об'єктом відвідування.

Згідно із положенням п. 16-18 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Копія акта, зазначеного у п. 16 Порядку №295, надсилається органам, яким підпорядкований об'єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об'єкта відвідування за своїм місцезнаходженням.

У разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Пунктом 19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Згідно п. 20-21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п. 23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Пунктом 27 Порядку №295 передбачено, що у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Припис або вимога інспектора праці можуть бути оскаржені у 10-денний строк з дати їх отримання до керівника або заступника керівника відповідного територіального органу Держпраці (п. 29, 30 Порядку №295).

Отже, з аналізу вищенаведених норм, суд приходить до висновку, що порядок проведення органами Держпраці інспекційного відвідування суб'єкта господарювання чітко визначений.

Судом встановлено, що у період з 26.03.2018 р. по 27.03.2018 р. Управлінням Держпраці у Чернівецькій області на підставі звернень громадян проведено інспекційне відвідування на предмет дотримання вимог законодавства про працю, в тому числі щодо оформлення трудових відносин у приватному підприємстві "Кліпсидра" (код ЄДРПОУ 30352865) вул. Л. Кобилиці, 88-Б, м. Чернівці.

Частиною 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.3 ст. 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Як видно із матеріалів справи, в ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що при ознайомленні з табелями обліку робочого часу за грудень 2017 р. працівниці кухні ЗОШ №41 працювали в святковий день 25.12.2017 р. "Різдво Христове".

Перевіркою розрахунково-платіжної відомості за грудень 2017 р. відповідачем встановлено, що заробітна плата за роботу у святковий день 25.12.2017 р. нарахована працівникам позивача не в подвійному розмірі, а в одинарному, що є порушенням ст. 107 КЗпП України "Оплати роботи у святкові і неробочі дні".

Стосовно штрафу накладеного відповідачем на позивача за порушення ст. 107 КЗпП України, суд зазначає наступне.

Статтею 107 КЗпП України визначено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі: 1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками; 2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки; 3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму. Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Проте вказані вище доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог КЗпП України є безпідставними та спростовуються матеріалами справи та показаннями свідків.

Так, свідки ОСОБА_10 (директор приватного підприємства "Кліпсидра"), ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_6 (працівники кухні), ОСОБА_2 (директор школи №41) та ОСОБА_11 (медсестра школи №41) стверджували, що ні приватне підприємство "Кліпсидра", ні школа №41 не працювали 25.12.2017 р., оскільки 25.12.2014 р. було вихідним днем - Різдво Христове.

Разом із цим, суд звертає увагу на те, що 16.11.2017 р. Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення змін до статті 73 Кодексу законів про працю України щодо святкових й неробочих днів", який 02.12.2017 р. набрав чинності та згідно якого 25.12.2017 р. визнано святковим днем - Різдво Христове.

Дослідженням листа Чернівецької спеціалізованої школи "Основні ресурси та технологічний тренінг" І-ІІІ ступеня №41 з вивченням європейського етнокультурного компонента №144 від 19.04.2018 р. судом встановлено, що 25.12.2017 р. заклад освіти не працював у зв'язку із відзначенням державного свята - Різдва (Т.1 а.с. 17).

Дослідженням журналу проведення (пропусків) занять в навчальному закладі за перший семестр 2017 року судом встановлено, що 25.12.2017 р. є неробочим днем (Т.1 а.с. 18).

Дослідженням звітів по безкоштовних сніданках учнів ЗОШ №41 за період з 27.11.2017 р. по 22.12.2017 р. та за період з 26.12.2017 р. по 29.01.2018 р. судом встановлено, що 23.12.2017 р. (субота), 24.12.2017 р. (неділя) та 25.12.2017 р. (понеділок) безкоштовні сніданки учням ЗОШ №41 не надавались, оскільки названі дні були вихідними та святковими (Т. 1 а.с. 19-20).

Згідно із табелем обліку робочого часу за грудень 2017 р., який надано позивачем до суду, 25.12.2017 р. відмічений як неробочий день (Т. 1 а.с. 46).

Посилання представника відповідача на табель обліку робочого часу за грудень 2017 р. згідно якого 25.12.2017 р. відмічено як робочий день, суд вважає безпідставними та необґрунтованими, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі.

Будучи допитана в судовому засіданні директор приватного підприємства "Кліпсидра" ОСОБА_10 пояснила, що в табелі обліку робочого часу за грудень 2017 р., який було надано позивачем під час інспекційного відвідування, механічно проставлено 8 годин за роботу 25.12.2017 р. Вказувала, що ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_15 за грудень 2017 р. відпрацювали 20 днів, 160 год., за що й отримали зарплату.

Відповідно до розрахунково-платіжної відомості приватного підприємства "Кліпсидра" за грудень 2017 р. заробітна плата ОСОБА_7, ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_15 виплачувалась за 20 відпрацьованих робочих днів (Т.1 а.с. 93).

Оскільки 25.12.2017 р. був вихідний день і позивач не залучав працівниць кухні до роботи, відтак на думку суду, відсутні підстави для нарахування їм в подвійному розмірі заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що посилання відповідача на те, що заробітна плата за роботу у святковий день 25.12.2017 р. нарахована працівникам не в подвійному розмірі, а в одинарному, що є порушенням ст. 107 КЗпП України "Оплати роботи у святкові і неробочі дні" є безпідставними та необґрунтованими.

Безпідставними є також посилання відповідача в обґрунтування правомірності накладення штрафу те, що факт залучення працівниць до роботи у неробочий час 25.12.2017 р. встановлено наказом від 29.12.2017 р. №37-К, згідно якого працівникам кухні ЗОШ №41 надані відпустки без збереження заробітної плати з 02 по 12 січня 2018 р. включно.

З цього приводу суд зазначає, що 29.12.2017 р. позивачем видано наказ №37-К, яким працівникам кухні ЗОШ №41 надано відпустки без збереження заробітної плати з 02 по 12 по 2018 р. включно.

Дослідженням вказаного наказу судом встановлено, що ПП "Кліпсидра" надано завідуючій виробництвом ОСОБА_16 та кухонним працівникам ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 відпустку без збереження заробітної плати терміном 11 календарних днів з 02.01. по 12.01.2018 р. Підстави: їхні заяви від 29.12.2017 р. (Т. 1 а.с. 85).

Проте, вказаний наказ не підтверджує вихід ОСОБА_16, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 на роботу 25.12.2017 р.

Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що прийнята Управлінням Держпраці у Чернівецькій області постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.04.2018 р. №24-02-23/064/051 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відтак, в цій частині позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стосовно прийнятої відповідачем постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.04.2018 р. №24-02-23/064/050, суд зазначає наступне.

Як видно з обставин справи, оскаржуваною постановою від 18.04.2018 р. №24-02-23/064/050 позивача притягнуто до відповідальності відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України за порушення ст. 21, пп. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

В ході інспекційного відвідування відповідачем встановлено, що працівниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (з 04.09. по 03.10.2017 р.), ОСОБА_7 (з 11.09. по 03.10.2017 р.), а ОСОБА_8 (з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р.) були допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу, що є порушенням ст. 21, п.п. 6 ч. 1 та ч. 3 ст. 24 КЗпП України "Укладення трудового договору".

Щодо вказаного порушення, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 ст. 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно до ч.1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Згідно ч. 1 ст. 24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов'язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 останні прийняті на роботу на приватне підприємство "Кліпсидра" 04.10.2017 р. на посади відповідно завідуючої виробництвом ЗОШ №41 (ОСОБА_4) та кухонних працівників.

Наведені обставини підтверджуються також показаннями свідків ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_6, а також дослідженими в судовому засіданні трудовими книжками.

Водночас, згідно відомостей, зазначених в журналі "Здоров'я" Чернівецької СШ ОРТ №41 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 працюють на роботі з 04.09.2017 р., а ОСОБА_7 з 11.09.2017 р.

В судовому засіданні представник позивача вказував, що при прийнятті на роботу вказаних вище працівників, з останніми була досягнута домовленість про їх роботу впродовж одного місяця на умовах випробувального терміну.

Частинами 1-2 ст. 26 КЗпП України визначено, що при укладенні трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу. В період випробування на працівників поширюється законодавство про працю.

З системного аналізу наведених норм матеріального права, суд приходить до переконання, що випробувальний термін може бути встановлений лише при укладанні трудового договору, а умова про випробування повинна бути застережена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.

Дослідженням наказу приватного підприємства "Кліпсидра" "Про прийняття на роботу" №36-К від 03.10.2017 р. видно, що в наказі не зазначено умови про випробування ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, як того вимагає закон (Т. 1 а.с. 40).

Згідно вказаного наказу позивачем прийнято на роботу наступних працівників, а саме:

-ОСОБА_4 на посаду завідуючої виробництвом ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.;

-ОСОБА_7 на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.;

-ОСОБА_5 на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.;

-ОСОБА_3 на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.;

-ОСОБА_6 на посаду кухонного працівника ЗОШ №41 з 04.10.2017 р.

Дослідженням матеріалів справи встановлено, що 03.10.2017 р. ОСОБА_4 звернулась до т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 із заявою, в якій просила прийняти її на роботу в СШ №41 на посаду завідуючої виробництвом з 04.10.2017 р. (Т.1 а.с. 41).

03.10.2017 р. ОСОБА_3 звернулась до т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 із заявою, в якій просила прийняти її на роботу в СШ №41 на посаду кухонного працівника з 04.10.2017 р. (Т.1 а.с. 42).

03.10.2017 р. ОСОБА_5 звернулась до т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 із заявою, в якій просила прийняти її на роботу в СШ №41 на посаду кухонного працівника з 04.10.2017 р. (Т.1 а.с. 43).

03.10.2017 р. ОСОБА_6 звернулась до т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 із заявою, в якій просила прийняти її на роботу в СШ №41 на посаду кухонного працівника з 04.10.2017 р. (Т.1 а.с. 44).

03.10.2017 р. ОСОБА_7 звернулась до т.в.о. директора ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 із заявою, в якій просила прийняти її на роботу в СШ №41 на посаду кухонного працівника з 04.10.2017 р. (Т.1 а.с. 45).

Як видно із матеріалів справи, наказом №125 від 11.08.2017 р. директором Чернівецької спеціалізованої школи "Основні ресурси та технологічний тренінг" І-ІІІ ступеня №41 з вивченням європейського етнокультурного компонента, за погодженням з директором ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 від 04.09.2017 р., затверджено посадові обов'язки завідуючої шкільної їдальні ОСОБА_4, згідно яких ОСОБА_4 організовує: здійснення заходів з організації харчування учнів школи, дотримання санітарних і гігієнічних вимог у шкільній їдальні; роботу виробництва, приготування, оформлення і відпуск готових страв високої якості; розподіл обов'язків поварів складає графік виходу на роботу працівників їдальні, інструктує працівників по технології приготування страв; медичний огляд працівників їдальні за графіком, затвердженим керівником закладу освіти; роботу по профілактиці травматизму, обліку та аналізу випадків травм серед працівників їдальні; своєчасне замовлення на отримання обладнання, інвентаря, спецодягу; забезпечення виконання планів та завдань, доводить їх до працівників їдальні; контролює їх виконання; створює умови для підвищення рівня організації харчування учнів.

Разом із цим, здійснює: щоденний оперативний контроль за роботою працівників їдальні; експлуатацію і утримання в робочому стані холодильного, електричного та технологічного обладнання; виконання санітарних правил, правил по охороні праці, техніки безпеки, протипожежних заходів; міри по своєчасному забезпеченню виробництва продуктами харчування, робить замовлення постачальникам; правильність ведення статистичного обліку, представлення установленої звітності, перевіряє правильність складання калькуляції, встановлення цін; складання на основі вивчення попиту денного та циклічного меню; з членами бракеражної комісії брокераж готової страви; складання і представлення в бухгалтерію необхідних звітних матеріалів (меню, забірних листів), табеля на заробітну плату працівників їдальні; звітує про роботу шкільної їдальні перед директором школи; отримання і зберігання продуктів харчування (Т. 1 а.с. 243-244).

З казаними посадовими обов'язками ОСОБА_4 ознайомилася 04.09.2017 р.

04.09.2017 р. директором ПП "Кліпсидра" ОСОБА_10 затверджено робочі інструкції кухонних робітників ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_3, а 13.09.2017 р. - ОСОБА_7 Згідно згаданих інструкцій, останні зобов'язані: доставляти продукти харчування та продовольчу сировину до приміщень кухні; відкривати ящики, мішки, іншу тару з продуктами, відкопорювати скляні та жерстяні консервні банки, не допускаючи при цьому пошкодження продукції; вивантажувати продукцію з тари; заповнювати котли водою та встановлювати їх на виплату; доставляти готові страви до місця роздачі; вмикати електричні, газові котли плити, шафи, кип'ятильники, встановлювати на таці столові прибори, хліб, тарілки з холодними закусками склянки з напоями, накривати тарілки, каструлі кришками; встановлювати таці на транспортер під час комплектації обідів; збирати та виносити харчові залишки; раціонально та ефективно організовувати працю на робочому місці; дотримуватись правил охорони праці та пожежної безпеки; проходити навчання і перевірку з охорони праці, безпеки життєдіяльності; систематично проходити медичні огляди (Т. 1 а.с. 245-248).

З казаними робочими інструкціями кухонних робітників ОСОБА_15, ОСОБА_5, ОСОБА_3 ознайомились 04.09.2017 р., а ОСОБА_7 - 13.09.2017 р.

В ході судового розгляду справи по суті позивач в обґрунтування правомірності своїх дій не надав суду жодних доказів, які б підтверджували проходження вказаними вище працівниками випробувального терміну у період часу з 04.09.2017 р. по 03.10.2017 р.

Будучи допитана як свідок директор приватного підприємства "Кліпсидра" ОСОБА_10 (за її згодою) підтвердила, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 прийняті на роботу у вересні 2017 р. з випробувальним терміном на один місяць.

В позовній заяві, запереченнях на акт інспекційного відвідування та під час судового розгляду справи по суті, представники позивача не заперечували щодо того, що при прийнятті на роботу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_11 з ними була домовленість про те, що вони будуть протягом одного місяця працювати в умовах випробувального терміну, однак на підтвердження вказаного відповідачем не надано до суду наказу, в якому б містилися відомості про випробувальний термін вказаних вище працівниць.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що працівники ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 перебували у трудових відносинах з приватним підприємством "Кліпсидра" з 04.09.2017 р., а не з 04.10.2017 р. як стверджує позивач.

Допитані в судовому засіданні як свідки ОСОБА_4 (завідувач харчблоку ЗОШ №41) та ОСОБА_6 (працівник кухні) дали суду показання, в яких стверджували, що працювали на ПП "Кліпсидра" з вересень 2017 р. по січень 2018 р. в харчоблоці ЗОШ №41 відповідно на посадах завідувача харчоблоку та працівниці кухні. За роботу у вересні 2017 р. вони отримали від ОСОБА_10 заробітну плату за вказаний період.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 також стверджували, що крім них в харчоблоці працювали ОСОБА_5, ОСОБА_3, та ОСОБА_7, які виконували роботу кухонних робітників.

Крім того, свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_6 зазначили, що в зазначений період в позивача працювала також ОСОБА_8 посудомийкою в харчоблоці ЗОШ №41. В судовому засіданні свідки описали її зовнішній вигляд, вказали її приблизний вік, а також на підтвердження наданих показань пред'явили для огляду фото останньої під час роботи в харчоблоці.

Факт роботи ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в харчблоці ЗОШ №41 у вересні 2017 р. підтверджується також дослідженим в судовому засіданні журналом "Здоров'я", в якому медсетра ОСОБА_11 перевіряючи стан здоров'я всіх працівників харчблоку щодня вносила відомості про їх стан здоров'я до журналу, про що допитані свідки повідомили суд під час надання показань.

Факт роботи ОСОБА_8 в харчблоці ЗОШ №41 підтверджується також дослідженим в судовому засіданні журналом "Здоров'я", в якому медсетра ОСОБА_11 перевіряючи стан здоров'я всіх працівників харчблоку щодня вносила відомості про їх стан здоров'я до журналу, про що допитані свідки повідомили суд під час надання показань.

Згідно даного журналу, ОСОБА_8 працювала в харчблоці ЗОШ №41 на роботі в позивача з 04.09.2017 р.

На пропозицію суду надати додаткові докази щодо нарахування заробітної плати за вересень 2017 р. та сплати єдиного соціального внеску, а також повідомлення ДФС про працевлаштування представники позивача до суду не надали, причини поважності ненадання вказаних доказів до суду не повідомили.

На підставі наведеного, суд не бере до уваги посилання представників позивача на письмові пояснення надані ОСОБА_8, в яких про існування ПП "Кліпсидра" їй нічого не відомо, на даному підприємстві вона не працювала, не виконувала жодних робіт з вересня 2017 р.

Суд не бере до уваги інші доводи представників позивача, оскільки вони не спростовують правомірність оскаржуваної постанови.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що працівниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 (з 04.09. по 03.10.2017 р.), ОСОБА_7 (з 11.09. по 03.10.2017 р.), а ОСОБА_8 (з 04.09.2017 р. по 30.01.2018 р.) були допущені позивачем до роботи без укладення трудового договору, що є порушенням ст. 21 та 24 КЗпП України.

Згідно ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74 - 76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ч. 1 - 3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідачем правомірно накладено на позивача штраф у розмірі 670140,00 грн, а тому оскаржувана постанова №24-02-23/064/050 від 18.04.2018 р. є законною, правові підстави для її скасування відсутні.

Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи видно, що звертаючись до суду щодо оскарження постанови №24-02-23/064/051 від 18.04.2018 р., позивачем сплачено судовий збір в сумі 2792,25 грн, згідно квитанцій № 54 від 18.05.2018 та № 73 від 07.06.2018 р.

Оскільки, позов задоволено частково, а саме одну вимоги із двох, суд стягує на користь позивача судові витрати (судовий збір) у сумі 1030,25 грн. за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Чернівецькій області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці у Чернівецькі області №24-02-23/064/051 від 18.04.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

3. Стягнути на користь приватного підприємства "Кліпсидра" (вул. Л. Кобилиці, 88-Б, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 30352865) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області (вул. Зелена, 3, м. Чернівці, код ЄДРПОУ 39888333) судові витрати (судовий збір) в сумі 1030,25 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно ст. 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання). Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.К. Левицький