Рішення

від 18.12.2018 по справі 826/11244/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 18 грудня 2018 року                      № 826/11244/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом   Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19) до Державного підприємства "Укрспецналадка" (03113, м.Київ, пров.Артилерійський, 5-В) про стягнення заборгованостіу розмірі 1736074,27 грн. , На підставі ч. 3 ст. 194 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.         О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту – позивач) з адміністративним позовом до Державного підприємства «Укрспецналадка» (далі по тексту – відповідач), в якому просить: стягнути кошти платника податків Державного підприємства «Укрспецналадка» з рахунків у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1  467  145,64 грн., по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 265  868,63 грн. та з податку на прибуток у розмірі 3  060,00 грн. Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом у сумі 1  467  145,64 грн по платежах з податку на додану вартість, по земельному податку з юридичних осіб та з податку на прибуток. Відповідачем не вживаються заходи щодо погашення заборгованості самостійно. Так як відповідач в порушення вимог податкового законодавства добровільно не сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання у встановлені законодавством строки, тому податковий борг необхідно стягнути в судовому порядку. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні. В ході судового розгляду даної справи позовні вимоги підтримав повністю та просив суд їх задовольнити з огляду на те, що наявність податкової заборгованості підтверджується наявними матеріалами справи. Представник відповідача в призначені судові засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Крім того, представник відповідача відзиву на адміністративний позов до суду не надав, як і не надав доказів сплати податкового боргу в добровільному порядку. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів справи. Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,-      В С Т А Н О В И В: Державне підприємство «Укрспецналадка» зареєстровано в якості суб'єкта господарювання, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач як платник податків перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної податкової інспекції у м. Києві. Як вбачається з наявних матеріалів справи, за Державним підприємством «Укрспецналадка» станом на 19 липня 2018 року обліковується податковий борг у сумі 1  736  074,27 грн., у т.ч. з податку на додану вартість у розмірі 1  467  145,64 грн., по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 265  868,63 грн. та з податку на прибуток у розмірі 3  060,00 грн. Відповідно до статті 67 Конституції України відповідач зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом. Згідно з статтею 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України). Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк (підпункт 14.1.156 пункт 14.1 стаття 14 Податкового кодексу України). Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України). Виконанням податкового обов'язку згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається податковим боргом. Податковий період, порядок обчислення орендної плати за земельні ділянки, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 розділу ХІІІ Податкового кодексу України (пункт 288.7 статті 288 Податкового кодексу України). У відповідності до пункту 285.1 статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Згідно із пунктом 286.2 статті 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового кодексу України, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 розділу ХІІІ Податкового кодексу України). Згідно розрахунку податкового боргу по земельному податку, що обліковується за відповідачем, вбачається, що заборгованість виникла внаслідок несплати відповідачем самостійно узгоджених грошових зобов'язань відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю та розрахунків земельного податку. З розрахунку податкового боргу з податку на прибуток вбачається, що податковий борг у розмірі 3  060,00 грн. виник на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій з податку на прибуток підприємств. Крім того, розрахунком податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 1  467  145,64 грн. вбачається, що він виник на підставі самостійно поданих відповідачем декларацій з податку на додану вартість, а також уточнюючих розрахунків до них, та на підставі податкового повідомлення-рішення №0187241201 від 28 листопада 2017 року. Зазначене податкове повідомлення –рішення представник Державного підприємства «Укрспецналадка» отримав 05 грудня 2017 року. Згідно пунктів 56.1, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Згідно підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України встановлено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Оскільки відповідач не скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення, а також оскарженням його в судовому порядку, суми грошових зобов'язань (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності) нараховані згідно таких податкових повідомлень-рішень необхідно вважати узгодженими. Податковим боргом відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Строки сплати податкового зобов'язання встановлені статтею 57 Податкового кодексу України. Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. Оскільки відповідач не розпочав процедуру оскарження рішення контролюючого органу і не сплатив нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, таку суму грошового зобов'язання необхідно вважати податковим боргом. Згідно пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. З матеріалів справи вбачається, що відповідачу вручена податкова вимога від 05 квітня 2012 року №2524, з часу виставлення якої податковий борг платника не переривався. Вказана податкова вимога платником податків у визначеному законом порядку не оскаржена та недійсною не визнана. В добровільному порядку заборгованість відповідач не погасив. Згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Відповідно до припису норми підпункту 14.1.137 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Відповідно до норм статті 95 Податкового кодексу України податкова заборгованість платника податків стягується органами державної податкової служби на підставі рішення суду шляхом: стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; реалізації майна платника податків, що перебуває у податковій заставі; стягнення коштів за рахунок готівки, що належить платнику податків. Натомість, як видно з матеріалів справи сума заборгованості є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу. Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Згідно з частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Станом на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача в розмірі 1  736  074,27 грн є узгодженою та у встановлені законом строки не сплаченою, тому відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визнається сумою податкового боргу. Доказів зворотного відповідачем не подано, а судом не встановлено. З врахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є обґрунтованими, підтверджуються наявними у справі доказами та підлягають до задоволення. При цьому, відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Оскільки, під час розгляду даної справи, свідки судом не залучались та судові експертизи не призначались, суд вважає за необхідне зазначити, що судові витрати понесені позивачем, з відповідача не стягуються. Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві задовольнити повністю. 2. Стягнути з Державного підприємства «Укрспецналадка» (03113, м. київ, пров. Артилерійський, буд. 5-в, код ЄДРПОУ 33348977) за рахунок коштів на рахунках у банках, обслуговуючих такого платника податків та готівки, що належить такому платнику податків податковий борг у загальному розмірі 1  736  074,27 грн., у тому числі: з податку на додану вартість у розмірі 1  467  145,64 грн., по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 265  868,63 грн. та з податку на прибуток у розмірі 3  060,00 грн. Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Суддя                                                                                                А.Б. Федорчук