Ухвала

від 17.12.2018 по справі 826/7205/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

17 грудня 2018 року м. Київ№ 826/7205/18

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., при секретарі судового засідання Кириллові М.С., під час розгляду, у порядку спрощеного провадження, адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" доДержавного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича треті особи про 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрус Груп", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівен Груп" визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" (69002, м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 101, код ЄДРПОУ 39320386) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича (АДРЕСА_1), треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрус Груп" (02094, м. Київ, вул. Червоноткацька, 27/2, оф. 4, код ЄДРПОУ 40163031), Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівен Груп" (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, код ЄДРПОУ 41510386) про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2018, індексний номер 40794339.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2018 відкрито спрощене провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було ухвалено протиправне рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Київ, вул. Воздвиженська 58 за Товариством з обмеженою відповідальністю "Вівен Груп", оскільки державним реєстратором не досліджувалась правомірність відчуження майна від Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Квадрус Груп".

Розглядаючи справу, суд врахував висновки постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 та прийшов до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Відповідно до пункту 2 цієї частини публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

У пункті 7 цієї частини визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16 помилковим є поширення юрисдикції адміністративних судів на усі спори, стороною яких є суб'єкт владних повноважень, оскільки при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин. Визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовим, вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

У даному випадку спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуване рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Прийняте відповідачем оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи, а не позивача.

Натомість, спірні відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасників. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило, майнового приватного права чи інтересу.

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права власності позивача на квартиру в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом майнових прав позивача від їх порушення іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна.

Таким чином, спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб'єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 04.09.2018 у справі № 823/2042/16.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 238, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ГК "УКРГАЗ" до державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Незнайка Євгена Вікторовича, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Квадрус Груп", Товариство з обмеженою відповідальністю "Вівен Груп" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 24.04.2018, індексний номер 40794339.

2. Роз'яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Згідно з частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов