Постанова

від 17.12.2018 по справі 826/3283/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/3283/18 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2018 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: судді-доповідача Мєзєнцева Є.І., суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (представник Шпінь В.І., довіреність №1948/26-15-10-03-17 від 26.09.2018 року) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у м. Києві № 00017011311 від 17.10.2017 року за платежем податок на додану вартість, № 00017021311 від 17.10.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, № 00017031311 від 17.10.2017 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, № 00017041311 від 17.10.2017 року про військовий збір, вимоги про сплату боргу (недоїмка) № 00017051311 від 17.10.2017 року, рішення № 00017061311 від 17.10.2017 року про застосування штрафних санкцій за донараховування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано рішення № 00017061311 від 17.10.2017 про застосування штрафних санкцій у сумі 12 727,93 грн. та вимогу про сплату боргу (недоїмки) № 00017051311 від 17.10.2017, в решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

14 грудня 2018 року на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із перебуванням позивача за межами України, втім доказів на підтвердження викладеного надано не було, у зв'язку з чим відсутні підстави для його задоволення.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав вимоги своєї апеляційної скарги, просив скасувати оскаржуване судове рішення в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог в повному обсязі

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Основним видом економічної діяльності позивача згідно КВЕД є Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

У відповідності до п. 20.4, п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та п.п. 13.1.2 п. 13.1 ст. 13 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , наказу Головного Управління ДФС у м. Києві № 6774 від 19.07.2017 та відповідно до плану графіка проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на ІІІ квартал 2017 року контролюючим органом проведена документальна планова перевірка діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 період з 09.08.2017 по 21.08.2017. Термін проведення перевірки продовжувався на 5 робочих днів з 22.08.2017 по 30.08.2017 на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 19.08.2017.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 06.09.2017 № 1397/1/26-15-42-04-НОМЕР_1, та на підставі висновків зазначених в ньому, контролюючим органом винесено податкові повідомлення-рішення.

Згідно висновків зазначеного акту перевірки, встановлено порушення вимог: п. 177.2, п.п. 177.4.1, 177.4.4, 177.4.5 п. 177.4, п. 177.10 ст. 177, абз. 2 п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 із змінами та доповненнями, занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі: 532 766,00 грн., в тому числі по періодам:

- за 2015 рік у сумі 117 683,16 грн.;

- за 2016 рік у сумі 415 082,88 грн.;

- п. 16 прим 1 підрозділу 10 розділу XX за даними перевірки підлягає донарахуванню військовий збір у сумі 43 416,48 грн. за 2015 рік у розмірі 8 826,24 грн.; за 2016 рік у розмірі 34 590,24 грн.;

- ст. 9 III Закону України від 08.07.2010 № 2464-УІ Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , із змінами та доповненнями, у зв'язку з встановлених за результатами перевірки розбіжностей у сумі чистого доходу за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 на який нараховується єдиний соціальний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, встановлено що СПД - фізична особа ОСОБА_3 занизив суму єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у загальній сумі 93 209,62 грн. (2015 - 34 069,71 грн., 2016 - 59 139,91 грн.);

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.3 та п. 198.5 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України підприємцем було занижено суму податкового зобов'язання що підлягає сплаті в бюджет на загальну суму 1 964 692,00 грн. (2015 на суму 921 507,00 грн., 2016 - 1 043 185,00 грн.).

25 вересня 2017 року акт перевірки надійшов на адресу Позивача, а 02.10.2017 ним були подані заперечення до ГУ ДФС у м. Києві.

24 жовтня 2017 року ФОП ОСОБА_3 на подані заперечення отримано відповідь контролюючого органу про залишення висновків акту перевірки без змін, а заперечення платника без задоволення.

24 жовтня 2017 року позивач отримав податкові повідомлення-рішення, вимогу та рішення ГУ ДФС у м. Києві, а саме: №№ 00017011311, 00017021311, 00017031311, 00017041311, 00017051311, 00017061311 від 17.10.2017.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 00017011311 від 17.10.2017 застосовано суму штрафних санкцій за платежем податок на додану вартість у розмірі 108 066,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 00017021311 від 17.10.2017 року позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість 2 450 865,00 грн., за штрафними санкціями 491 173,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 00017031311 від 17.10.2017 позивачу збільшено суму податкового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб на 665 095,55 грн., за штрафними санкціями 133 191,51 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 00017041311 від 17.10.2017 збільшено суму податкового зобов'язання за платежем військовий збір 54 270,60 грн., за штрафними санкціями 10 854,12 грн.

Вимогою про сплату боргу (недоїмка) № 00017051311 від 17.10.2017 визначена сума податкового боргу зі сплати єдиного внеску на загальну суму 93 209,62 грн.

Рішенням № 00017061311 від 17.10.2017 застосовано штрафні санкції щодо донарахованого єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 12 727,93 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивачем 02.11.2017 подано скаргу до ДФС України.

05.12.2017 ДФС України листом № 16158/Р/99-99-11-02-01-14 повідомлено скаржника, що в частині оскарження податкових повідомлень-рішень № 00017011311 від 17.10.2017, № -00017021311 від 17.10.2017, № 00017031311 від 17.10.2017, № 00017041311 від 17.10.2017 контролюючим органом продовжено строк розгляду скарги по 20.01.2018 року включно.

19.12.2017 ДФС України листом за № 16967/р/99-99-11-02-02-25, щодо розгляду повідомлення - рішенням № 00017061311 від 17.10.2017, повідомлено ФОП ОСОБА_3, що рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску ГУ ДФС у м. Києві залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

18.01.2018 позивачем отримано лист ДФС України за № 589/9/99-99-11-02-01-14 від 16.01.2018, в якому було зазначено, що в частині оскарження повідомлень - рішень № 00017011311 від 17.10.2017, № 00017021311 від 17.10.2017,№ 00017031311 від 17.10.2017, № 00017041311 від 17.10.2017, ГУ ДФС у м. Києві ДФС України залишає податкові повідомлення - рішення без змін, а скаргу ФОП ОСОБА_3 - без задоволення.

Позивач не погоджуючись із твердженнями ГУ ДФС у м. Києві, вважає описані в акті перевірки порушення податкового законодавства та висновки перевіряючих, помилковими, надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам, тому рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню. Для захисту своїх порушених прав права та інтересів звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 .10.2010 №2755-VI (далі -ПК України).

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п.п. 20.1.4 п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів (супутніх послуг) на митну територію України в митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорт); г) вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту (далі -експорт); е) постачання послуг з міжнародних перевезень, пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до матеріалів справи, під час проведення перевірки контролюючим органом встановлено, що у перевіряємому періоді ФОП ОСОБА_3 здійснював оптову торгівлю продуктами харчування (сухофрукти).

Як вбачається із спірних податкових вимог та свідчать встановлені обставини справи позивач мав взаємовідносини з ТОВ Бізнес Інформ 2015 (ЄДРПОУ 39714485) щодо надання маркетингових послуг.

За результатами акту перевірки у пункті 1.14.5 зазначено: Перевіркою щодо наявності фактів здійснення фізичною особою-підприємцем операцій з суб'єктами, які мають ознаки фіктивності , припинили діяльність на підставі рішення суду або щодо яких установчі документи, свідоцтва про державну реєстрацію, договори, первинні чи інші документи визнано судом недійсними тощо, встановлено взаємовідносини з TOB Бізнес Інформ 2015 , яке має стан 28 та яке надавало у 2016 маркетингові послуги ФОП ОСОБА_3 загальна сума наданих послуг складає 50 000,00 грн.) .

До суду позивачем надано Договір про надання маркетингових послуг від 25.03.2016, акт надання послуг № 178 від 30.04.2016, акт надання послуг № 276 від 31.05.2016, матеріали проведених маркетингових досліджень.

Відповідно до підпункту 14.1.108 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги);

Маркетингові дослідження - це збирання, оброблення й аналіз даних з метою зменшення ризику і невизначеності, що супроводжує прийняття маркетингових рішень. Дослідженням піддаються ринок, конкуренти, споживачі, ціни, внутрішній потенціал підприємства і багато чого іншого. Основою досліджень маркетингу є загальнонаукові і аналітико-прогностичні методи. Інформаційне забезпечення дослідницького процесу ґрунтується на кабінетних і польових дослідженнях, і багатоманітних джерелах інформації (внутрішніх і зовнішніх, власних і платних тощо). Конкретним результатом досліджень маркетингу є розробки, які використовуються при виборі й реалізації стратегії і тактики маркетингової діяльності підприємства.

Первинний документ відповідно до статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її фактичне здійснення. Первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити, у т.ч. вказувати на зміст та обсяг господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, надані до перевірки первинні документи містять узагальнену інформацію, акти виконаних робіт не містять детальної інформації щодо фактичної кількості та суті наданих послуг, а тому неможливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, а також спрямованість придбаних маркетингових послуг на досягнення конкретних цілей у господарської діяльності платника.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у наданих документах позивача відсутні будь-які відомості щодо проведеної роботи, акти виконаних робіт мають загальний характер, не деталізують види, зміст, обсяги наданих послуг, відсутня інформація щодо фактично понесених витрат на їх виконання, що унеможливлює дослідження зв'язку отриманих послуг з фактичним отриманням доходу та їх вплив на кінцевий результат.

В Акті перевірки зазначено, що підприємцем не задекларовано дохід на загальну суму 633 900,00 грн., що надійшов на рахунок підприємця у вигляді зворотної фінансової допомоги, яка надавалась підприємцем ТОВ Натуральні продукти та у вигляді помилково перерахованих до ТОВ Натуральні продукти коштів які були ним повернуті підприємцю 20.12.2016 у сумі 149 900,00 грн. Згідно банківських виписок фінансову допомогу було отримано підприємством на підставі договору від 01.08.2016. Підприємцем зазначений договір про надання зворотної фінансової допомоги TOB Натуральні продукти до перевірки не був наданий, також відсутні фінансові документи щодо перерахування підприємцем на рахунок TOB Натуральні продукти суми фінансової допомоги у розмірі 484 000,00 грн. Згідно даних розрахункових рахунків відсутнє підтвердження перерахування коштів на користь TOB Натуральні продукти у розмірі 149 900,00 грн. та зазначений у банківській виписці лист від 20.12.2016.

Позивачем зазначено, що підприємцем надавались до перевірки документи по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_3 та TOB Натуральні продукти стосовно договору позики, а саме: Договір про надання безпроцентної позики від 01.08.2016, акт звірки про фінансову допомогу від 31.12.2016, банківські виписки, листи-повідомлення між ФОП ОСОБА_3 та TOB Натуральні продукти з приводу помилкового зазначення призначення платежу у банківських виписках. На думку позивача, ці документи чітко регламентують та визнають призначення платежів, не як отриманий дохід ФОП ОСОБА_3 за 2016 рік, а лише, як повернення поворотної фінансової допомоги від TOB Натуральні продукти .

Матеріали справи містять договір про надання безпроцентної позики від 01.08.2016 на суму 650 000,00 грн., лист про зміну призначення платежу від 16.08.2016, лист про зміну призначення платежу 22/1 від 16.12.2016, лист про зміну призначення платежу № 52 від 26.12.2016, акт звірки взаємних розрахунків між ТОВ Натуральні продукти та ФОП ОСОБА_3

Приписами Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні №22 від 21.01.2004 (далі-Інструкція) встановлено, що платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 7 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Такий обов'язковий реквізит, як призначення платежу , оформлюється платником.

Згідно п. 3.8 Інструкції Реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

В будь-який час до списання суми коштів з рахунку ініціатор переказу може відкликати платіжне доручення (п. 2.29 Інструкції № 22). Для цього платникові необхідно подати до банку, що його обслуговує, документ на відкликання. Таке відкликання здійснюється в порядку, визначеному внутрішніми правилами банку, і виключно в повній сумі.

Доказів на підтвердження звернення до отримувача коштів з питань їх повернення у зв'язку з невірним призначенням платежу до суду не надано.

Враховуючи викладене, суд не бере до уваги листування між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Натуральні продукти стосовно помилкового призначення платежу, тому є вірним висновок контролюючого органу , що фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не підтвердив належність отриманих ним коштів у сумі 633 900,00 грн. до фінансової допомоги та помилкового перерахування коштів, у зв'язку з чим зазначена сума вважається доходом та підлягає оподаткуванню.

Стосовно встановлення перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку до податкової декларації встановлено віднесення до складу витрат позивача видатків, що не пов'язані із господарською діяльністю підприємця, а саме: придбання маркетингових, логістичних послуг, передпродажної підготовки товару та інших послуг що сплачували підприємцем супермаркетам та магазинам, суд зазначає наступне.

Як зазначено позивачем, суть ведення його підприємницькою діяльності складається у реалізації готової продукції до продуктових мереж із подальшим продажем товарів кінцевому споживачу. З метою реалізації таких завдань ним було укладено договори із вищезазначеними суб'єктами на поставку готовою продукції та на отримання послуг з боку покупців товару.

Витрати фізичних осіб-підприємців (формуються на підставі п.п. 177.4.1-177.4.4 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України. Перевіркою було встановлено завищення витрат у перевіряємому періоді на загальну суму 2 260 531,83 грн. (2015 - 588 415,80 грн., 2016 - 1 672 116,03 грн.).

У 2015 році розбіжності між задекларованою сумою витрат (інші витрати) та фактичною у розмірі 588 415,80 грн. виникли у зв'язку з тим, що підприємцю було виключено зі складу витрат видатки на суму 437 066,66 грн. (з них 38 367,46 грн. за актами 2014 року) щодо отримання від покупців товару, таких як TOB Союз Ритейл Д , TOB Фоззі-Фуд , ТОВ Лабр , ТОВ Джуна , TOB Новус Україна, TOB Аміата , TOB Фінєст , TOB Легіон 2015 , TOB Твич , TOB Фудмережа придбання маркетингових, логістичних послуг, послуг передпродажної підготовки товару та інших послуг.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VI1I Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи були внесені зміни в т.ч. до ст. 177 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:

- п.п. 177.4.1 витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

- п.п. 177.4.2. витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу); обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

- п.п. 177.4.3 суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;

- п.п. 177.4.4 інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням.

Враховуючи викладене, маркетингові послуги, логістичні послуги, послуги перепродажної підготовки, до вищезазначеного переліку не входять.

Під час проведення перевірки, було опрацьовано первинні документи (договори купівлі, продажу, договори поставок, акти виконаних робіт, банківські виписки) щодо включених позивачем до складу витрат сум вищезазначених послуг у 2015 році та зміни до договорів поставок з покупцями та встановлено, що послуги придбані позивачем у покупців TOB Новус Україна , ТОВ Фоззі фуд , TOB Фудмережа , TOB Ріал Істейт Ф.К.А.У, TOB "Твич", TOB "Джуна", ТОВ "Лабр", TOB Легіон 2015 ТОВ Фінєст , TOB Нордон та інших не є витратами, які пов'язані з веденням господарської діяльності ФОП ОСОБА_3 у 2015 році, оскільки при постачанні підприємцем розфасованих сухофруктів горіхів та інших товарів право власності на товар переходить до покупців при оприбуткуванні товару на складі покупця та підписання накладної.

Позивачем постачалась розфасована продукція виробником та фасувальником якої є ТОВ Натуральні продукти , при цьому кошти за реалізацію товару надходили на рахунок ФОП ОСОБА_3

З пояснень позивача вбачається, що алгоритм діяльності підприємця полягає у придбанні продукції - сировини (горіхи, сухофрукти, насіння, цукати), яка в подальшому передається згідно договору надання робіт (послуг) ТОВ Натуральні продукти для забезпечення послуги з пакування, фасування та інші видів необхідних послуг. Під час передачі позивачем придбаної сировини ТОВ Натуральні продукти укладаються такі первинні документи: замовлення, прибуткова накладна, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та розрахунок потреби в матеріалах для виготовлення певного замовлення. За результатами, ФОП ОСОБА_3 отримує готову фасовану продукцію, яку в подальшому реалізовує через торгівельні мережі. При цьому право власності на товар не переходить до виконавця послуги ТОВ Натуральні продукти , про що зазначено в укладеному між ними договорі. Зважаючи на викладене, позивач наголошує, що ТОВ Натуральні продукти є виробником продукції, а ФОП ОСОБА_3 постачальником сировини та власником кінцевого продукту споживання.

Судом першої інстанції було витребувано та долучено до матеріалів справи етикетки з упаковки товару, де виробником зазначено ТОВ Натуральні продукти .

Виходячи з аналізу вищезазначених обставин справи та наявних в матеріалах справи доказів, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у позивача відсутні підтверджуючі документи щодо отримання ним товару після надання його на фасування TOB Натуральні продукти , тобто неможливо встановити належність товару, який поставлявся покупцям, а тому отримані підприємцем послуги, які надавались вище зазначеними покупцями щодо вивчення кон'юнктури ринку та конкурентоспроможності товару до складу витрат не можуть бути включені.

Перевіркою також було виключено з витрат суму 151 349,14 грн. без ПДВ сплачену ТОВ Натуральні продукти щодо пакування продукції оскільки ФОП ОСОБА_3 не доведено документально що зазначені послуги використовувались ним у його діяльності. Згідно наданих документів ФОП ОСОБА_3 здійснював продаж товару TOB Натуральні продукти , у видаткових (прибуткових) накладних значиться, що ФОП ОСОБА_3 є постачальником товару, а ТОВ Натуральні продукти є одержувачем продукції, умови розрахунку - товарний кредит або безготівковий розрахунок. Поставка товару здійснювалась з нарахуванням ПДВ по кожній позиції. Видаткові (прибуткові накладні) накладні або акти передачі товару від TOB Натуральні продукти до ФОП ОСОБА_3, як постачальника, надано не було. В актах здачі - прийняття робіт зазначено лише вартість наданих послуг. В них не зазначено вартість та кількість використаного пакувального матеріалу. На пакувальному матеріалі значиться виробник Натуральні продукти (зазначено також адреса підприємства). Інформація щодо ФОП ОСОБА_3 відсутня. Отже позивачем, у подальшому, здійснювалось реалізація товару TOB Натуральні продукти .

Позивачу також було виключено з витрат суму 261 707,31 грн. без ПДВ сплачену TOB Натуральні продукти щодо пакування продукції, адже позивачем не підтверджено документально, що зазначені послуги використовувались ним у його господарській діяльності.

Крім того, перевіркою встановлено, що в порушення вимог абз. 2 п. 44.1 та п. 177.10 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями позивачем не було підтверджено первинними документами суму 489 110,00 грн., яка зазначена у книзі обліку доходів і витрат. В книзі обліку доходів і витрат (що зареєстрована 10.02.2015) включені суми без зазначення реквізитів документів, які дають право на їх включення до складу витрат, а саме: 23.12.2016 - 89 110,00 грн. без зазначення виду, номера та дати документа, 26.12.2016 - 142 600,00 грн. без зазначення виду, номера та дати документа, 27.12.2016 - 132 537,00 грн. без зазначення виду, номера та дати документа, 27.12.2016 - 77 400,00 грн. без зазначення виду, номера та дати документа та 28.12.2016 - 47 463,00 грн. без зазначення виду, номера та дати документа.

Відповідно до Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що затверджено Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 № 481 встановлено, що відповідно до пункту 177.10 статті 177 та пункту 178.6 статті 178 розділу ІV Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Приписами Порядку встановлено, що у графі 5 Книги зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо пов'язані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг. При цьому в наданій для огляду суду копії Книги підтверджено висновок контролюючого органу стосовно неповноти проведеного запису в книзі.

Отже за наслідками перевірки позивачу було визначено суму чистого оподатковуваного доходу за 2015 рік - 1 151 167,89 грн. без ПДВ. за 2016 рік - 2 569 644,18 грн. без ПДВ. Донараховано податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності у сумі 532 766,04, в тому числі по періодам: за 2015 рік у сумі 117 683,16 грн., за 2016 рік у сумі 415 082,88 грн.

В результаті допущених порушень податкового законодавства, було занижено суму чистого оподатковуваного доходу за 2015-2016 рік. на який нараховується військовий збір у сумі 43 416,48 грн.: за 2015 рік у розмірі 8 826,24 грн., за 2016 рік у розмірі 34 590,24 грн. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 було встановлено порушення вимог п. 187.1 Податкового кодексу України, а саме: підприємцем протягом січня - грудня 2015 року та протягом січня - грудня 2016 року здійснювалось постачання товарів TOB Натуральні продукти на умовах товарного кредиту або безготівкового розрахунку (згідно наданих до перевірки прибуткових накладних) з нарахуванням податку на додану вартість по всім товарним позиціям. При цьому податкові накладні позивачем не видавались, зазначений у накладних податок на додану вартість до податкових зобов'язань у період з 01.01.2015 по 31.12.2016 не включався.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, а дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п.п. 14.1.245 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, товарний кредит - товари (роботи, послуги), що передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичних чи фізичних осіб на умовах договору, що передбачає відстрочення остаточних розрахунків на визначений строк та під процент. Товарний кредит передбачає передачу права власності на товари (роботи, послуги) покупцеві (замовникові) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Згідно даних податкового розрахунку (1ДФ) щодо нарахованих та виплачених доходів підприємця за перевіряємий період (157 ознака) та даних розрахункових рахунків ТОВ "Натуральні продукти" сплатило у 2015 році коштів на суму 11 611 232,39 грн., отримано товару на суму 12 449 361,48 грн. заборгованість станом на 01.01.2016 склала 838 129,09 грн. (згідно актів звірок заборгованість підприємства на користь ФОП ОСОБА_3 станом на 01.01.2015 відсутня). У 2016 році TOB Натуральні продукти сплатило коштів на користь підприємця у сумі 3 769 500,00 грн., при цьому отримано товару підприємством на суму 1 248 382,80 грн., враховуючи заборгованість станом на 01.01.2016 сума, що підлягає погашенню складає 208 651,89 грн. Отже переплата складає 1 682 988,11 грн. Таким чином TOB Натуральні продукти сплатило підприємцю кошти за товар отриманий на умовах товарного кредиту.

Виходячи з вищенаведеного, відповідач дійшов вірного висновку щодо збільшення позивачем суми податкових зобов'язань в періодах у яких здійснювалось відвантаження товару TOB Натуральні продукти на умовах товарного кредиту.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.01.2015 по 31.12.2016 встановлено його завищення, а саме у 2015 році (з 01.01.2015 по 30.06.2015) на загальну суму 71 440,00 грн. (січень 2015 - 7 772,00 грн., лютий 2015 - 6 514,00 грн., березень 2015 - 7 499,00 грн., квітень 2015 - 27 404,00 грн., травень 2015 - 7 490,00 грн., червень 2015 - 14 761,00 грн.). У зв'язку з збільшенням суми податкових зобов'язань буде відсутнє від'ємне значення у рядку 21 податкових декларацій за лютий 2016 на суму 20 254,00 грн., березень 2016 на суму - 10 073,00 грн. квітень 2016 на суму 1 350,00 грн., травень на суму 6 790,00 грн. липень 2016, вересень 2016 на суму 17 496,00 грн., таким чином в деклараціях буде зменшено суму податкового кредиту на загальну суму 108 066,00 грн. в наступних місяцях: березень 2016 - 20 254,00 грн., квітень2016 - 10 073,00 грн., травень 2016 - 1 350,00 грн., червень 2016 - 6 790,00 грн., серпень 2016 - 52 103,00 грн., жовтень 2016 - 17 496,00 грн. У зазначеному періоді позивач придбавав послуги у покупців товару, які не відносяться до його господарської діяльності, а саме: маркетингові послуги, логістичні послуги, послуги з вивчення кон'юнктури ринку, послуги перепродажної підготовки товарів. Товар покупцям поставлявся згідно договорів купівлі-продажу та договорів поставок.

Згідно з п.п. 14.1.202 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі - продажу, міни, поставки та іншими господарськими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Під час опрацювання первинних документів (договори купівлі-пролажу, договори поставок, акти виконаних робіт та банківські виписки) щодо включених ФОП ОСОБА_3 до складу витрат сум зазначених вище послуг у 2015 році та змін до Договорів поставок з покупцями та було встановлено, що послуги, придбані ФОП ОСОБА_3 у вище покупців не є витратами, які пов'язані з веденням господарської діяльності підприємця у 2015 році, оскільки при постачанні підприємцем розфасованих сухофруктів, горіхів та інших товарів право власності на товар переходить до покупців при оприбуткуванні товару на складі покупця та підписання накладної. Крім того, підприємцем, постачалась розфасована продукція, яка належить ТОВ Натуральні продукти , яке є виробником та фасувальником продукції (згідно упаковки), а отже є замовником послуг, які надаються покупцями. Підприємцем до перевірки такі замовлення, договір та акти виконаних робіт з TOB Натуральні продукти щодо надання послуг з вивчення кон'юнктури ринку та конкурентоспроможності товару надані не були.

Крім того, відповідач дійшов вірного висновку щодо виключення з податкового кредиту податкових накладних, що видавались TOB Натуральні продукти за надання послуг розфасовки та пакування продукції, оскільки позивачем не було підтверджено документально, що зазначені послуги використовувались ним у його господарській діяльності.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари послуги почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому під господарською діяльністю розуміється діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Кодексу платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів /послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 ПКУ, та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 ПКУ);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, оскільки придбані до 15.07.2015 послуги не використовувались у господарській діяльності то ФОП ОСОБА_3 повинен був збільшити податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № 00017051311 від 17.10.2017 встановлена заборгованість ФОП ОСОБА_3 по сплаті єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 93 209,62 грн.

Рішенням № 00017061311 від 17.10.2017 року про застосування штрафних санкцій за нараховування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не врахованого єдиного внеску застосовані штрафні санкції у сумі 12 727,93 грн.

02.11.2017 року позивачем подано скаргу до ДФС України, про скасування податкових повідомлень-рішень №№ 00017011311; 00017021311; 00017031311; 00017041311; 00017061311 від 17.10.2017 (вхідний № 8742/ФОП від 22.11.2017 року).

В свою чергу, Державною фіскальною службою України листом від 05.12.2017 №16158/Р/99-99-11-02-01-14 в частині оскарження податкових повідомлень-рішень №17011311, № 00017021311,№ 00017031311, № 00017041311, продовжено строк розгляду скарги по 20.01.2018 включно. Тобто, продовження розгляду відбулося лише в податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, розгляд рішення № 00017061311 щодо застосування штрафних санкцій по єдиному внеску з боку контролюючого органу повинен бути розглянутий у строк протягом 20 календарних днів наступних за днем отримання скарги, як того вимагає закон.

Згідно з п.п. 56.8. п. 56 ПКУ, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Листом від 19.12.2016 № 16967/р/99-99-11-02-02-25 ДФС України повідомлено позивача, що рішення № 00017061311 залишається без змін, а скарга - без задоволення. Таким чином, прийнявши до розгляду скаргу ФОП ОСОБА_3 22 листопада 2017 року стосовно рішення № 00017061311, контролюючий орган зобов'язаний був дати відповідь платнику не пізніше 12 грудня 2017 року (включно), проте дата відповіді 19.12.2017 року, що є фактичним порушення строків.

Згідно п.п. 56.9 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Беручи до уваги, що контролюючим органом не було продовжено строки розгляду скарги, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що скаргу позивача до ДФС України в частині рішення №00017061311 від 17.10.2017 слід вважати задоволеною, а рішення таким, що підлягає скасуванню.

Скасування рішення № 00017061311 від 17.10.2017 про застосування штрафних санкцій у сумі 12 727,93 грн. встановлює нечинність вимоги про сплату боргу (недоїмки) №00017051311 від 17.10.2017 (встановлена заборгованість ФОП ОСОБА_3 по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 93 209,62 грн.

За наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 310, 312, 316, 321, 322, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду у тридцятиденний строк в порядку, встановленому статтями 329-331 КАС України.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

суддя В.В.Файдюк

суддя Є.В.Чаку