Ухвала

від 14.12.2018 по справі 826/7066/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7066/18                                                                               УХВАЛА про залишення апеляційної скарги без руху   14 грудня 2018 року                                                                                   м. Київ            Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Горяйнов А.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Прайд» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві 30 листопада 2018 року вдруге подало апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року. У відповідності до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду – протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року було прийнято у відкритому судовому засіданні. Згідно з ч. 2 ст. 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року було складене у повному обсязі 02 серпня 2018 року, а його копія вручена представнику скаржника 16 серпня 2018 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 109). Отже, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві мало б право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у разі подачі апеляційної скарги у строк до 17 вересня 2018 року включно. Разом з тим, дана апеляційна скарга була подана лише 30 листопада 2018 року. Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 цього Кодексу. В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване обмеженим фінансуванням Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та неможливістю сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у визначений чинним законодавством строк. Перевіряючи обґрунтованість вказаного клопотання, судом встановлено, що відповідач 31 серпня 2018 року подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2018 року вказану апеляційну скаргу було залишено без руху у зв'язку з недотриманням апелянтом вимог ст. 55 КАС та ч. 5 ст. 296 КАС України. При цьому, невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом не надано до суду документу, підтверджуючого сплату судового збору та оригіналу довіреності представника відповідача, або належним чином завіреної її копії. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року зазначену апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку з невиконанням вимог ухвали суду від 24 вересня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху. Тобто, апелянт мав можливість забезпечити сплату судового збору протягом більше двох місяців з моменту постановлення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, однак зазначених дій не здійснив. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом було віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкривала ст. 10 цього Кодексу й визначала, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Згідно з ст. 49 КАС України, передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, щодо сплати судового збору. З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ, а особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору. Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку. Аналогічна позиція підтримується і Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18 травня 2018 року у справі № 820/4558/16, від 22 травня 2018 року у справі № 826/26113/15, від 18 вересня 2018 року у справі № 826/25121/15. Матеріали справи не містять доказів звернення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до управління фінансування, бухгалтерського обліку та звітності зі службовими записками про забезпечення сплати судового збору тощо. Відтак, вказані обставини свідчать про неналежне виконання суб'єктом владних повноважень вимог процесуального права та не можуть підтверджувати наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження. Також апеляційна скарга Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві оформлена без дотримання вимог, встановлених п. 1 ч. 2 та ч. 5 ст. 296 КАС України, оскільки містить невірне найменування суду апеляційної інстанції, до якого подано скаргу та до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору у розмірі, встановленому пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». У відповідності до пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення з апеляційною скаргою, за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Положеннями пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у редакції, чинній на час звернення до суду з даним позовом, передбачено сплату судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову немайнового характеру у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня відповідного року. Позивачем в адміністративному позові заявлено вимогу майнового характеру на загальну суму 170 грн 00 коп. Виходячи зі змісту позовної заяви, Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві при зверненні до суду з даною апеляційною скаргою повинно було сплатити судовий збір у розмірі 2643 грн 00 коп. (1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1762,00 грн.)*150%). Крім того, варто звернути увагу також на те, що всупереч вимогам ч. 2 та ч. 4 ст. 94 КАС України, приєднані до матеріалів апеляційної скарги документи є неналежним чином засвідченими, що перешкоджає суду апеляційної інстанції надати їм оцінку. Під час виконання вимог даної ухвали скаржнику необхідно врахувати, що з 07 березня 2018 року набула чинності Типова інструкція з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності». Відповідно до п.п. 70, 71, 72 зазначеної Інструкції відмітка «Копія» проставляється у верхньому правому кутку першої сторінки паперового документа. Напис про засвідчення документа у паперовій формі складається із слів «Згідно з оригіналом», найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені і прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа «Підпис». Напис про засвідчення паперової копії скріплюється печаткою із зазначенням на ній найменування відповідної установи (без зображення герба) або печаткою структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) установи. У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали. З огляду на викладене приходжу до висновку про те, що апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві слід залишити без руху та запропонувати скаржнику усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом надання до суду апеляційної інстанції: апеляційної скарги, із зазначенням правильного найменування суду апеляційної інстанції, до якого подано скаргу; документа про сплату судового збору у розмірі 2643 грн 00 коп.; заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, із зазначенням у ній інших підстав для поновлення вказаного строку та належним чином засвідчених документів, які вказані в додатках до апеляційної скарги. Реквізити для сплати судового збору: отримувач – УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101; код отримувача (ЄДРПОУ) – 38004897; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО) – 899998; номер рахунка – 34312206081055; код класифікації доходів бюджету – 22030101. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 169, 293, 295, 296, 298 КАС України, – УХВАЛИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Прайд» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху. Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у м. Києві строк для усунення вказаних недоліків – десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.   Суддя                                                                                                     А.М. Горяйнов