Рішення

від 12.12.2018 по справі 916/2008/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2018 р.м. Одеса справа № 916/2008/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Петренко Н.Д.,

за участю секретаря судового засідання Бачур А.В.,

розглянувши справу № 916/2008/18

за позовом: комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" /ЄДРПОУ 37737133, адреса - 65481, м. Южне, вул. Хіміків, буд. 19-А/

до відповідача: фізичної особи-підприємця Чорного Олега Леонідовича /РНОКПП НОМЕР_1, адреса - 65481, АДРЕСА_1/

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 37 113,44 грн.

за участю представників:

від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 25699/18 від 12.12.2018 року/;

від відповідача: не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

ВСТАНОВИВ:

18.09.2018 року комунальне підприємство "Южненський комунальний ринок" /КП "Южненський комунальний ринок"/ звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. № 2165/18) до фізичної особи-підприємця Чорного Олега Леонідовича про:

- розірвання договору про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП "Южненський комунальний ринок" № 36 від 01.01.2011 року, укладений між сторонами;

- стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП "Южненський комунальний ринок" № 36 від 01.01.2011 року, укладений між сторонами, у розмірі 14 403,34 грн. за період з вересня 2017 року по травень 2018 року, пеню у розмірі 22 710,10 грн.;

- стягнення судового збору та витрат на правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн. Ухвалою суду від 16.10.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2008/18; постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін призначено на 14.11.2018 року.

В судовому засіданні судом була оголошена протокольна ухвала відкладення судового засідання на 12.12.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач КП "Южненський комунальний ринок" посилається на те, що 01.09.2011 між КП ЮКР та ФОП Чорним О.Л. укладено договір про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП ЮКР № 36, за умовами якого КП ЮКР надає ФОП Чорному О.Л. на умовах строкового оплатного користування торгове місце № 106 відповідно до схеми розміщення. Вказаним торговим місцем є торговий павільйон загальною площею 13,1 кв.м.

З урахуванням умов договору та рішень виконавчого комітету Южненської міської ради про встановлення тарифу на послуги комунального підприємства Южненський комунальний ринок позивачем були складені акти здачі-прийняття виконаних робіт за період вересень 2015 року по вересень 2018 року на загальну суму 14 403,34 грн.

Позивач зазначає, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань продовжує користуватися наданим йому за договором торговим місцем, однак жодної оплати не здійснює. Вказані обставини зумовили звернення позивача до суду із позовом на підставі ст.ст. 258, 526, 651, 901 ЦК України, ст.ст. 20, 179, 188, 193, 230,232 ГК України, Закону України Про місцеве самоврядування , Закону України Про житлово-комунальні послуги .

До судового засідання представник позивача КП "Южненський комунальний ринок" не з'явився, повідомлений належним чином, до суду надано заяву про розгляд справи за відсутності представника /вх. № 25699/18 від 12.12.2018 року/.

Відповідач ФОП Чорний О.Л. до судового засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки невідомі.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Всі ухвали суду по справі № 916/2008/18, зокрема про відкриття провадження у справі від 16.10.2018 року (а.с. 1-3) та про виклик учасників справи від 14.11.2018 року направлялись учасникам справи в порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України, зокрема відповідачу, за адресою, вказаною в позовній заяві - 65481, АДРЕСА_1, яка є його адресою проживання, що вбачається із довідки Лиманської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС в Одеській області ДФС України від 05.10.2018 року /а.с. 95/. Про вказані обставини свідчить відтиск штампу вихідної кореспонденції на зворотньому боці другої сторінки цих ухвал з зазначенням адреси відповідача, рекомендованим листом з повідомленням про вручення з позначкою на конверті „Судова повістка".

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Поштовий конверт із відправкою ухвалу суду про відкриття провадження у справі повернутий на адресу суду 05.11.2018 року /вх. № 42605/18/ із відміткою листоноші за закінченням терміну зберігання .

Ухвала суду від 14.11.2018 року отримана відповідачем 24.11.2018 року, що вбачається із повернутого рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6511910415260 /а.с. 106/.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Також суд звертає увагу, що положеннями ч. 7 ст. 120 ГПК України визначено, що учасники судового засідання зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою в вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за відповідною адресою не проживає.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв'язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу (аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду у справі № 910/15442/17 від 16.05.2018 року).

Також необхідно зазначити, що за змістом ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 16.10.2018 року було оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/77112134 ) , а тому відповідач, обізнаний про розгляд справи № 916/2008/18, міг ознайомитися з текстом цієї ухвали.

Оскільки відповідач по справі, отримавши ухвалу суду від 14.11.2018 року не надав суду відзив на позовну заяву у строк, встановлений судом, суд в порядку ч. 9 ст. 165 ГПК України вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Як встановлено у судовому засіданні при безпосередньому дослідженні доказів, 01.09.2011 між КП ЮКР та ФОП Чорним О.Л. /продавець/ укладено договір про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП ЮКР № 36 /а.с. 24-25/.

Відповідними розділами договору сторони погодили предмет договору, види та порядок розрахунків, права та обов'язки сторін, внесення змін, доповнень у договір, порядок розірвання договору, відповідальність сторін, форс-мажор, строк дії договору, інші умови.

Положеннями п. 1.1 договору передбачено, що КП ЮКР надає ФОП Чорному О.Л. на умовах строкового оплатного користування торгове місце № 106 відповідно до схеми розміщення.

Згідно п. 1.2 договору, вказаним торговим місцем є торговий павільйон загальною площею 13,1 кв.м.

Відповідно до п.п.2 п. а ст. 28 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законом, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, послуги з централізованого опалення, послуги з централізованого постачання холодної води, послуги з централізованого постачання гарячої води, послуги з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Таким чином, розмір оплати за договором встановлюється виконавчим комітетом Южненської міської ради шляхом прийняття відповідного рішення про встановлення тарифу на послуги комунального підприємства Южненський комунальний ринок .

Судом встановлено, що з моменту укладення договору про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП ЮКР № 36 від 01.09.2011 року Виконавчим комітетом Южненської міської ради винесенні наступні рішення про встановлення тарифу на послуги комунального підприємства Южненський комунальний ринок :

- від 21.07.2011 року № 274 - затверджений тариф 14,00 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 36/;

- від 10.11.2011 року № 395 - затверджений тариф 17,45 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 33/;

- від 01.03.2012 року № 572 - затверджений тариф 22,24 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 35 зворот/;

- від 12.06.2012року № 689 - затверджений тариф 24,77 грн. за кв.м в місяць /а.с. 34/;

- від 14.08.2013 року № 1124 - затверджений тариф 22,99 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 31/;

- від 10.02.2015 року № 1795 - затверджений тариф 27,40 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 30/;

- від 16.02.2016 року № 44 - затверджений тариф 31,83 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 29/;

- від 25.08.2016 року № 252 - затверджений тариф 32,06 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 28/;

- від 07.02.2017 року № 508 - затверджений тариф 35,30 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 27/;

- від 30.11.2017 року № 962 - затверджений тариф 38,17 грн. за кв.м. в місяць /а.с. 26/.

Додатками до вищезазначених рішень є відповідні калькуляції витрат ринку на послуги, у яких зокрема зазначені витрати на комунальні послуги.

Судом досліджено надані позивачем акти здачі-приймання виконаних робіт за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року на загальну суму 14 403,34 грн. /а.с. 39-70/, складені з урахуванням умов договору та рішень виконавчого комітету Южненської міської ради про встановлення тарифу на послуги комунального підприємства Южненський комунальний ринок . На вказаних актах здачі-приймання виконаних робіт наявні відмітки про відмову ФОП Чорного О.Л. від отримання актів.

Згідно ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, затвердження та реалізація місцевих програм у сфері житлово- комунального господарства, участь у розробленні та реалізації відповідних державних і регіональних програм, встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують уповноважені центральні органи виконавчої влади, а у випадках, передбачених законом, - національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).

Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Положення ст. 73 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні передбачають, що акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Таким чином, враховуючи, що майно позивача відповідно до статуту є власністю Южненської міської територіальної громади та закріплене за КП ЮКР на праві повного господарського відання, а також враховуючи рішення виконавчого комітету Южненської міської ради про встановлення тарифу на послуги комунального підприємства Южненський комунальний ринок , тарифи на оплату послуг, які надаються позивачем, є

обов'язковими для усіх суб'єктів підприємницької діяльності, що використовують торгові місця на ринку, зокрема й для відповідача.

Так, судом встановлено існування заборгованості відповідача, у зв'язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 14 403,34 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Стосовно позовних вимог КП "Южненський комунальний ринок" про стягнення пені у розмірі 22 710,10 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями п. 5.2. договору передбачено, що у разі прострочення оплати послуг КП ЮКР продавець повинен сплати КП ЮКР пеню у розмірі 3% від сум заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно з ч.2 ст.218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання . Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені), а відповідно до вимог ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

За правилами ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до приписів ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи, що розмір пені 3 % від несплаченої суми за кожен день прострочки, встановлений у п. 5.2 договору, більший ніж подвійна облікова ставка НБУ, то за основу при розрахунку пені позивачу слід було взяти подвійну облікову ставку НБУ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у розмірі 22 710,10 грн., суд зазначає, що позивачем невірно здійснено розрахунок пені, так як всупереч положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" позивачем за основу при розрахунку пені взято 3 %, відповідно до п. 5.2 договору.

Здійснивши розрахунок пені з урахуванням положень ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд зазначає, що розмір пені за договором про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП ЮКР № 36 від 01.09.2011 року становить 701,28 грн.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем всупереч положень ч. 1 ст. 74 ГПК України не надано доказів сплати боргу та доказів на спростування позовних вимог в частині стягнення коштів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП "Южненський комунальний ринок" в цій частині підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Стосовно позовних вимог КП "Южненський комунальний ринок" про розірвання договору, суд зазначає наступне.

Положеннями пунктів 7.1. та 7.2. договору сторони дійшли згоди, що договір діє до 01 вересня 2013 року. Однак договір вважається пролонгованим на той же строк дії якщо одна із сторін не виявила бажання його розірвати за 30 днів до закінчення строку його дії.

Враховуючи відсутність у сторін заперечень щодо пролонгації договору, строк дії договору в подальшому продовжувався на кожний рік.

Відповідно до п. 4.3. договору, договір може бути розірваний з ініціативи адміністрації КП ЮКР у випадку, зокрема, відмови продавця від оплати послуг КП ЮКР .

З метою розірвання договору про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП ЮКР № 36 від 01.09.2011 рок позивач направив на адресу відповідача повідомлення від 18.04.2018 № 91 про дострокове розірвання договору на підставі п. 4.3. договору /а.с. 83/. Зазначене повідомлення повернулось на адресу позивача із відміткою листоноші за закінченням строку зберігання /а.с. 84/.

Разом із тим, відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В обґрунтування позовних вимог в цій частині позивач зазначає, що невиконання зобов'язання відповідачем з оплати послуг протягом тривалого часу є істотним порушенням договору, у зв'язку із чим на думку позивача наявні підстави для розірвання договору.

Суд звертає увагу, що визначаючи істотність порушення договору, суд має виходити з того, що як підставу для розірвання договору на вимогу однієї сторони закон передбачає не тільки факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язково наявність шкоди, завданої потерпілій стороні цим порушенням.

Між тим сам по собі факт наявності шкоди і навіть її значний розмір ще не дає права визнати таке порушення істотним у розумінні ст. 651 ЦК України. У цьому разі вирішальне значення має не розмір шкоди як такий, а те чи є дійсно істотною різниця між тим, на що вправі була розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Факт порушення договору і його істотний характер має бути доведений стороною, яка посилається на істотність порушення.

За правилами ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Таким чином, розглядаючи справу за правилами ч. 1 ст. 14 ГПК України, тобто на підставі доказів, наданих учасниками справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" в частині розірвання договору, так як судом встановлено факт порушення відповідачем умов договору, що має істотний характер в силу системності порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором та тривалого часу цих порушень.

З урахуванням вказаного, проаналізувавши встановлені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" підлягають частковому задоволенню, так як частково обґрунтовані та доведені.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при пред'явленні позову сплатив судовий збір у розмірі 3 524,00 грн., що вбачається із платіжного доручення № 168 від 19.07.2018 року (а.с. 14).

Таким чином, враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог підприємства "Южненський комунальний ринок", судовий збір у розмірі 3524,00 грн. підлягає стягненню з відповідача ФОП Чорного О.Л. /1762,00 грн. за вимогу немайнового характеру та 1762,00 грн. - мінімальна ставка судового збору за часткове задоволення майнової позовної вимоги/.

Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у заявленому розмірі, судом досліджено наданий позивачем договір про надання правової допомоги від 25.05.2018 року /а.с. 17-19/, ордер № 270385 від 17.09.2018 року /а.с. 15/, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2509 /а.с. 16/, платіжне доручення № 155 від 03.07.2018 року на суму 4 000,00 грн. /а.с. 20/, попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат /а.с. 21/.

Частиною 6 ст. 126 ГПК України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З урахуванням вказаного, враховуючи, що на виконання положень ч. 6 ст. 126 ГПК України відповідачем не надано жодних доказів неспівмірності витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн. підлягають задоволенню, так як обґрунтовані та доведені.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 74-75, 124, 129, 237-241, 248-252 Господарського процесуального кодексу України суд

ВИРІШИВ:

1 . Позовні вимоги комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" /ЄДРПОУ 37737133, адреса - 65481, м. Южне, вул. Хіміків, буд. 19-А/ - задовольнити частково.

2 . Договір про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП "Южненський комунальний ринок" № 36 від 01.01.2011 року, укладений між комунальним підприємством "Южненський комунальний ринок" та фізичною особою-підприємцем Чорним Олегом Леонідовичем - розірвати.

3 . Стягнути з фізичної особи-підприємця Чорного Олега Леонідовича /РНОКПП НОМЕР_1, адреса - 65481, АДРЕСА_1/ на користь комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" /ЄДРПОУ 37737133, адреса - 65481, м. Южне, вул. Хіміків, буд. 19-А/ заборгованість за договором про надання торгового місця і надання платних послуг на території КП "Южненський комунальний ринок" № 36 від 01.01.2011 року, у розмірі 15 104,62 грн. /п'ятнадцять тисяч сто чотири гривні 62 копійки/, з яких: 14 403,34 грн. борг за період з вересня 2017 року по травень 2018 року, пеня у розмірі 701,28 грн.

4 . Стягнути з фізичної особи-підприємця Чорного Олега Леонідовича /РНОКПП НОМЕР_1, адреса - 65481, АДРЕСА_1/ на користь комунального підприємства "Южненський комунальний ринок" /ЄДРПОУ 37737133, адреса - 65481, м. Южне, вул. Хіміків, буд. 19-А/ судові витрати у розмірі 7 524,00 грн. /сім тисяч п'ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок/, з яких: 3524,00 грн. - судовий збір, 4 000,00 грн. - витрати на правничу допомогу.

5 . В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2018 р.

Суддя Н.Д. Петренко