Рішення

від 05.12.2018 по справі 916/1671/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" грудня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1671/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю:

від Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України: ОСОБА_1 (на підставі посвідчення №047394 від 11.07.2017р.);

від Міністерства оборони України: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

від Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1: ОСОБА_3 (представник за довіреністю);

від Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області: не з'явились;

за позовом: Військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України (65058, м. Одеса, вул. Армійська, 18) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, Повітрофлотський пр-т, 6) в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 (65014, м. Одеса, вул. Єврейська, 13)

до відповідача: Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (67570, Одеська обл., смт Чорноморське, буд. 19);

про визнання незаконним та скасування рішення та витребування майна

ВСТАНОВИВ:

09.08.2018 року військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою поданої в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 до відповідача - Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, в якій просить суд визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2016р. №241-VII „Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів)» та витребувати з незаконного володіння відповідача зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 0,7245 га, яка розташована за адресою: Одеська обл., Лиманський р-н (Комінтернівський р-н), смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20 та входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 5122755900:02:004:0058 та стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор зазначає, що згідно до вимог ст. 13 Земельного кодексу України, ст. ст. 9, 14 Закону України „Про Збройні Сили України» , землі закріплені за військовими частинами та установами Збройних Сил України, є державною власністю та належать їм на праві оперативного управління. А вирішення питань щодо порядку надання Збройними Силами України в управління об'єктів державної власності, зокрема земельних ділянок відноситься до повноважень Кабінету Міністрів України. Безпідставне прийняття рішень органами місцевого самоврядування відносно земельних ділянок, що належать до земель оборони, завдає шкоди інтересам держави та порушує права держави в особі Міністерства Оборони України. Міністерством оборони України та КЕВ м. Одеси заходи з представницького характеру з питань захисту інтересів держави на частину земель військового містечка Чорноморське-3, розташованих на території смт. Чорноморське не вжито, в зв'язку з чим виникла необхідність представництва заступником військового прокурора Одеського гарнізону у господарському суді інтересів держави в особі Міністерства оборони України, КЕВ м. Одеси для звернення з відповідним позовом.

Як зазначає прокурор, відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728, виданого у 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є квартирно-експлуатаційний відділ міста ОСОБА_1 (преюдиційний факт згідно зі ст. 35 ГПК України з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2009 у справі № 30/110-09-3308), виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області надано у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області. Отже, згідно зі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України , ст.ст. 1, 2 Закону України Про використання земель оборони вищевказані землі відносилися за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебували на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України. Між тим, як зазначає позивач, згідно до п. 1 та п. 1.1 рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 20.05.2016 №110-VII Про розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель комунальної власності, які розташовані в межах населених пунктів та території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області (з метою формування земельної ділянки комунальної власності) було надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельна №2, за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20 загальною площею 0,8945 га в межах смт. Чорноморське Комінтернівського району Одеської області, що перебувають в запасі Чорноморської селищної ради. А у подальшому, п. 1 рішення Чорноморської селищної ради від 22.12.2016 №241 - VII (яке оскаржується) було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельна №2 територіальної громади с. Чорноморське, загальною площею 0,8945 га, яка розташована на території Чорноморської селищної ради. Таким чином, прокурор вважає, що відповідно до цього рішення до земель комунальної власності було безпідставно включено земельну ділянку загальною площею - 0,8945 та, на якій розташовано об'єкт нерухомого майна (комплекс будівель котельні №2).

Крім того, прокурор зазначає, що із розробленої у 2016 році ТОВ ІНАРГО КОМІНТЕРНІВСЬКЕ технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельна №2 вбачається, що до складу земельної ділянки загальною площею 0,8945 га, входить земля під: будівлею капітальною одноповерховою - 0,0432 га; під проїздами, проходами і площадками - 0,1268 га та багаторічними насадженнями - 0,7245 га. Отже, прокурор зазначає, що у Чорноморської селищної ради як власника котельні, виникло право лише на частину земельної ділянки військового містечка 4-6 площею 0,17 га (під об'єктами нерухомості, переданими до комунальної власності та під проїздами, проходами та площадками). При цьому, прокурор наполягає, що власником земель оборони (яким є держава в особі Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України) рішення про відмову від права власності на спірну земельну ділянку (кадастровий номер 5122755900:02:001:0058) не приймалось, а тому наведена земельна ділянка не могла бути зарахована до земель комунальної власності, та зареєстрована на праві комунальної власності за Чорноморською селищною радою. Отже, приймаючи вищезазначене рішення Чорноморська селищна рада перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельною ділянкою, чим порушила право власності держави в особі Кабінету Міністрів України та право постійного користування Міністерства оборони України на вказані землі.

У судовому засіданні від 26.09.2018 року судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 29.10.2018 року із встановленням строків для надання відповіді на відзив та заперечень.

27.09.2018 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. ГСОО №19657/18), згідно до якого відповідач зазначає, що Чорноморською селищною радою було прийнято оскаржуване в частині рішення в межах наданих повноважень, з дотриманням вимог діючого законодавства. Так Чорноморська селищна рада зазначає, що з метою приведення у відповідність земельних ділянок на яких розташовані об'єкти комунальної власності, зокрема, котельна №2, за адресою: Одеська обл., Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20, щодо земельної ділянки загальною площею 0,8945 га, в межах смт. Чорноморське, відповідачем було прийнято рішення №110-VІІ від 20.05.2016р. про розробку технічної документації. Відповідач зазначає, що на земельній ділянці розташований об'єкт нерухомого майна - будівля котельні №2, яка перебуває у комунальній власності територіальної громади селища Чорноморського, в особі Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, про що свідчить свідоцтво про право власності, на нерухоме майно від 07.09.2007 року, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 19.09.2007 року №15990750, виданий Комінтернівським районним бюро технічної інвентаризації та технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна - котельня №2 від 10.04.2007 року. Як вказує Чорноморська селищна рада, інвентаризація даної земельної ділянки проводилась з метою забезпечення ведення Державного земельного кадастру, здійснення землеустрою, визначення меж, розміру та складу угідь, а також передбачалось подальше прийняття за результатом інвентаризації органами місцевого самоврядування відповідних рішень. Відповідач вказує, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель земельної ділянки підлягала погодженню та затвердженню згідно вимог ст.186, ст. 186-1 Земельного кодексу України. Так Відділ містобудування та архітектури Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований об'єкт комунального майна - котельня №2 врахував право власності на об'єкт нерухомого майна, погодив її та вважав за можливе проведення інвентаризації, з метою формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташований об'єкт комунального майна - котельня №2 територіальної громади селища Чорноморського, в особі Чорноморської селищної ради, загальною площею - 0,8945 га. Також відповідач зазначає, що Управління Держгеокадастру у Комінтернівському районі Одеської області погодило технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельня №2 територіальної громади селища Чорноморського, в особі Чорноморської селищної ради, за адресою: вул. Сонячна, 20, смт. Чорноморське, Лиманського району, Одеської області.

Як зазначає відповідач, розглянувши технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельних ділянок комунальної власності, на території Чорноморської селищної ради (в межах населених пунктів), витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-5103727062016 від 07.12.2016 року розроблені на замовлення Чорноморської селищної ради та погоджені у встановленому чинним законодавством порядку, керуючись рішеннями сесії Чорноморської селищної ради №403-V від 18.07.2008 року, №110-VII від 20.05.2016 року, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 року за №513, ст.26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Законом України Про землеустрій , Законом України Про державний земельний кадастр , ст. 186 Земельного кодексу України, главою 36 Земельного кодексу України. Чорноморською селищною радою було прийнято рішення №241-VII від 22.12.2016р. Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів) . Крім того, відповідач зазначає, що особливості користування земельними ділянками , наданими для потреб Збройних Сил України визначені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997р №483. Відповідно до п.44 положення за відсутності потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст.27 ЗК України . Пунктом 45 положення визначено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітальногобудівництва Збройних Сил України. Одже, за думкою відповідача, необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України або, за його дорученням, начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Відповідно до розпорядження державного секретаря Міністерства оборони України від 07.07.2003р. №23 з метою виконання доручення Міністра оборони України від 19 червня 2003 року № 3745/3 за погодженням з Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерством фінансів України, Фондом державного майна України та Державним комітетом статистики України та згідно з Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, затвердженим постановою Кабінету Міністерства України від 28 серпня 2002 року №1282 була згода на передачу безоплатного військового майна згідно з Переліком військового майна (додається). 28 серпня 2003 року був підписаний договір між Державною установою - Чорноморська квартирно-експлуатаційна частина району Південного оперативного командування, що іменується КЕЧ та Чорноморська селищна рада Про передачу до комунальної власності житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури Чорноморського гарнізону, земельних ділянок в межах територіальної громади та земельних ділянок для суспільних потреб разом з передачею житлового фонду із земель оборони . Квартирно - експлуатаційна частина, керуючись діючим законодавством України, а саме на підставі закону України Про передачу об'єктів державної та комунальної власності від 03.03.1998р. №147/98-ВР із змінами та доповненнями, Земельного Кодексу України, Постанови КМУ від 29.08.2002 року №1282 Про затвердження порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил , рішення МО України про згоду на вилучення та передачу у комунальну власність житлового фонду разом з земельними ділянками із земель оборони в межах територіальної громади (лист від 10.12.2001 р. №163/3652) та пропозиції про передачу земель оборони до комунальної власності селищної ради разом з передачею житлового фонду, затверджених 07.03.2003 р. Державним секретарем МО України та відповідно до згоди селищної ради передав до комунальної власності житловий фонд та об'єкти соціальної інфраструктури Чорноморського гарнізону, земельні ділянки в межах територіальної громади та земельні ділянки для спеціальних потреб разом з передачею житлового фонду із земель оборони, про що сторонами було складено та підписано відповідний акт, згідно до п. 6 договору. З урахуванням викладених обставин, Чорноморська селищна рада вважає заявлені прокурором вимоги необґрунтованими та передчасними, вказуючи при цьому, що даний позов поданий без встановлення та з'ясування всіх обставин з даного приводу, а прийняте рішення №241-VII від 22.12.2016р. є законним та таким, що жодним чином не порушує право власності і не спричиняє шкоду державі.

У судовому засіданні від 29.10.2018 року представник Міністерства оборони України просив суд залучити до матеріалів справи відповідь на відзив та визнати причини пропуску строку для надання відповіді на відзив поважними, обґрунтовуючи їх тим, що останнім було із запізненням отримано відзив на позовну заяву, у зв'язку з чим було недостатньо часу для надання відповіді на відзив. З огляду на зазначене, Міністерством оборони України було заявлено усне клопотання про поновлення строку для надання відповіді на відзив.

ОСОБА_4 було задоволено зазначене клопотання представника Міністерства оборони України та залучено до матеріалів справи відповідь на відзив.

У відповіді на відзив Міністерство Оборони України зазначило, що ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу України містить імперативну норму про те, що надання у власність або користування земельної ділянки, що перебуває у користуванні проводиться лише після припинення права власності чи користування в порядку визначеному законом. Спірна земельна ділянка віднесена за цільовим призначення до земель оборони. А передача об'єктів нерухомого майна (житлового фонду) військового містечка не є підставою для автоматичного припинення права на земельну ділянку. При цьому позивач зазначає, що таку правову позицію сформовано під час розгляду справи №916/3727/15 Великою платою Верховного ОСОБА_4. З урахуванням наведених норм, Міністерство Оборони України просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судовому засіданні від 29.10.2018 року представником відповідача було заявлено усне клопотання про необхідність надання йому часу для ознайомлення з відповіддю на відзив, з метою викладення своєї правової позиції шляхом підготування відповідних заперечень, в зв'язку з чим строк підготовчого провадження було продовжено на 30 днів.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року судом було відкладено підготовче засідання на 07.11.2018 року.

У судовому засіданні від 07.11.2018 року представником Чорноморської селищної ради зазначено про те, що відповідач не буде подавати письмові заперечення. Крім того у даному засіданні представниками сторін було зазначено, що ними надано усі докази та повідомлено про всі відомі обставини щодо справи, в зв'язку з чим ухвалою суду від 07.11.2018р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.11.2018р.

В судовому засіданні 26.11.2018р. було оголошено перерву до 05.12.2018р.

В судовому засіданні 05.12.2018р. Військовий прокурор Одеського гарнізону Південного регіону та представники позивачів підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні 05.12.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено представникам сторін, що повне рішення буде складено 17.12.2018 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів держави.

Як свідчать матеріали справи, позовні вимоги прокурора направлені на визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2016р. № 241-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів)» з подальшим витребуванням з незаконного володіння Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області на користь держави в особі Міністерства оборони України та квартирно-експлуатаційного відділу м.Одеси зі складанням акту прийому-передачі земельної ділянки загальною площею 0, 7245 га вартістю 344065,05грн., яка розташована на території Чорноморської селищної ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області та входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 5122755900:02:001:0058.

Обґрунтовуючи подану позовну заяву прокурор вказує, що відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії Б № 031728, виданого у 1983 році Чабанській квартирно-експлуатаційній частині району, правонаступником якої є квартирно-експлуатаційний відділ міста ОСОБА_1 (преюдиційний факт згідно зі ст. 35 ГПК України з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 24.12.2009 у справі № 30/110-09-3308), виконавчим комітетом Комінтернівської районної ради народних депутатів Одеської області надано у постійне та безоплатне користування земельні ділянки, загальною площею 4382,6 га, розташовані на території Чорноморської селищної ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області. Відтак згідно зі ст.ст. 77, 78, 84 ЗК України, ст. 14 Закону України Про Збройні Сили України , ст.ст. 1, 2 Закону України Про використання земель оборони вищевказані землі відносилися за формою власності до земель державної власності, за цільовим призначенням - до земель оборони та перебували на відповідному обліку в органах квартирно-експлуатаційної служби Збройних Сил України.

Між тим, прокурор зауважує, що Міністерство оборони України не зверталося з поданням про відмову від користування земельною ділянкою площею 0,8945 га., яка розташована за адресою: Одеська обл., Лиманський район, смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20. Рішення стосовно відчуження спірної земельної ділянки Кабінетом Міністрів України за поданням Міністерства оборони України не приймалося.

Отже, приймаючи спірне рішення, Чорноморська селищна рада перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельною ділянкою, що в свою чергу призвело до порушення права власності держави в особі Кабінету Міністрів України та права постійного користування Міністерства оборони України на вказані землі.

Між тим прокурор, вважає, що, оскільки спірна земельна ділянка віднесена до земель оборони України, то у нього наявні усі законні підстави вимагати її повернення від Чорноморської селищної ради до Міністерства оборони України - органу, уповноваженого здійснювати управління землями державної власності на праві оперативного управління, та КЕВ м. Одеси - безпосереднього землекористувача.

Оцінюючи, заявлену прокурором вимогу щодо визнання незаконним та скасування п. 1 рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2016р. № 241-VII, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення , дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги зміст ч. 1 ст. 393 ЦК України, згідно з якою правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується, суд вважає, що позивачем обрано спосіб захисту, визначений відповідним законом.

При цьому суд зазначає, що акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Підставами для визнання актами недійсними є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваним законом інтересів держави.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Представником відповідача в ході розгляду справи було підтверджено та не заперечувалося, що спірна земельна ділянка входить до складу земельної ділянки, яка була віднесена до земель оборони, між тим, відповідач зазначає, що земельна ділянка була передана відповідно до умов Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997р. №483.

Так відповідно до п.44 Положення визначено, що за відсутності потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України підлягають передачі місцевим органам влади згідно з ст.27 ЗК України.

Пунктом 45 Положення встановлено, що передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Одже, за думкою відповідача, необхідною умовою передачі земель оборони є згода на це Міністра оборони України або, за його дорученням, начальника Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України.

Так, згідно до наявного у матеріалах справи Розпорядження Державного секретаря Міністерства оборони України від 07.07.2003р. №23 „Про безоплатну передачу житлових фондів Чорноморського і Котовського гарнізонів до комунальної власності» вбачається, що згідно з Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних сил України, затвердженим постановою КМ України від 28.08.2002р. №1282, командувачу військ Південного оперативного командування було доручено організувати безоплатне вилучення військового майна згідно з переліком військового майна, яке передається до комунальної власності територіальної громади селища Чорноморське Одеської області (додаток 1 до розпорядження) з балансу Чорноморської квартирно-експлуатаційної частини. Даним розпорядженням також утворено комісії для організації прийому-передачі майна. А також контроль за виконанням розпорядження покладено на начальника розквартирування військ і капітального будівництва Збройних Сил - начальника Головного управління розквартирування військ і капітального будівництва МОУ.

Згідно додатку 1 до Розпорядження Державного секретаря Міністерства оборони України від 07.07.2003р. №23, до переліку майна, яке передавалося до комунальної власності територіальної громади селища Чорноморське Одеської області було включено, зокрема і дві котельні, серед яких, як стверджують сторони і була котельна №2.

Зі змісту ст. ст. 141, 142 Земельного кодексу України вбачається, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Статтею 1 Закону України "Про використання земель оборони" встановлено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України. Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог ЗК (ст. 2 цього Закону).

Згідно зі ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління та звільняються від сплати усіх видів податків.

Відповідно до п. п. 15, 16, 19, 44, 45, 46, 48, 50 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997р. №483, відведення земельних ділянок для потреб Збройних Сил України проводиться на підставі рішень Рад, які в межах своєї компетенції надають в користування землі. Земельні ділянки для потреб Збройних Сил України надаються в постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. В рішенні про надання земель вказуються умови користування землею. Право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються відповідними радами. За відсутністю потреби або по закінченню терміну користування землі, надані для потреб Збройних Сил України, підлягають передачі місцевим органам влади. Передача земель місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного, управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України. Своєчасне виявлення земель, що не використовуються, та надання відомостей про них покладається на заступників Міністра оборони України - командувачів видів Збройних Сил України, командуючих військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, начальників управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, а також командирів військових частин - землекористувачів. Перелік земель, які пропонуються до передачі місцевим органам влади, Головне управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних Сил України погоджує з заступниками Міністра оборони України - командувачами видів Збройних Сил України, начальниками управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, командуючими військами військових округів, Північного оперативно-територіального командування, на території яких знаходиться земельна ділянка, і подає на затвердження Міністру оборони України. Оформлення передачі земель місцевим органам влади здійснюють землекористувачі спільно з квартирно-експлуатаційною частиною, відділенням морської інженерної служби Військово-Морських Сил України, на обліку яких знаходяться земельні ділянки в порядку, встановленому ЗК.

Проте, суд зазначає що відповідачем не враховано, що розпорядженням Державного секретаря Міністерства оборони України від 07.07.2003р. №23 „Про безоплатну передачу житлових фондів Чорноморського і Котовського гарнізонів до комунальної власності» , згідно з Порядком вилучення і передачі військового майна Збройних сил України, затвердженим постановою КМ України від 28.08.2002р. №1282 було передане військове майно, а не земельні ділянки.

Так, згідно з п. 2 даного положення визначено, що військове майно - це державне майно, закріплене на праві оперативного управління за військовими частинами, до якого належать будинки, споруди (цілісні майнові комплекси, об'єкти соціальної інфраструктури, нежитлові приміщення, об'єкти незавершеного будівництва та інше нерухоме майно), передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо (аналогічне визначення наведено у ч. 1 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України").

Тобто законодавство розмежовує поняття військового майна і земель оборони та встановлює відповідний порядок користування та розпорядження цими об'єктами на підставі спеціальних нормативно-правових актів окремо: Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997р. №483 та Порядок вилучення і передачі військового майна Збройних сил України, затвердженим постановою КМ України від 28.08.2002р. №1282.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відповідачем при прийманні-передачі військового майна , у вигляді котельні №2 помилково застосовано Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженого наказом Міністерства Оборони України від 22.12.1997р. №483.

При цьому, суд зауважує, що ні в розпорядженні Державного секретаря Міністерства оборони України від 07.07.2003р. №23 „Про безоплатну передачу житлових фондів Чорноморського і Котовського гарнізонів до комунальної власності» ні в Додатку №1 до даного розпорядження не йде мова про передачу земельної ділянки, а йдеться лише про передачу військового майна.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку, що за відсутності рішення Міністерства Оборони України про припинення права користування земельною ділянкою кадастровий номер 5122755900:02:001:0058 або її частиною Чорноморська селищна рада перевищила межі наданих їй повноважень, що полягає у незаконному розпорядженні земельною ділянкою, яка не віднесена до комунальної власності.

Отже, суд зазначає, що спірна земельна ділянка загальною площею 0,7245 га (0,8945 - 0,0432 - 0,1268), що розташована на території Чорноморської селищної ради Лиманського (Комінтернівського) району Одеської області та входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 5122755900:02:001:0058, є земельною ділянкою, яка не належить до комунальної власності, а є землями оборони.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що технічна документація була затверджена щодо земельної ділянки, яка не відноситься до комунальної власності, в зв'язку з чим п. 1 рішення Чорноморської селищної ради від 22.12.2016р. №241-VІІ є незаконним та підлягає скасуванню.

У статті 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення у статті 74 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними та фізичними особами

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

За приписами ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" встановлено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю, належить їм на праві оперативного управління .

Відповідно до ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

З огляду на вищевикладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення №241-VII від 22.12.2016р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів)» , а саме його пункт 1, не відповідає вимогам Закону, а також порушує майнові інтереси позивачів, у зв'язку із чим позовні вимоги про визнання його незаконним з подальшим скасуванням, є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Приймаючи до уваги, що вищевказане рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2016р. № 241-VII «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів)» , з урахуванням вищевказаних висновків суду, суд вважає, що правові підстави для перебування спірної земельної ділянки площею 0,7245 га у відповідача відсутні.

При цьому судом враховано, що позивачем заявлено позовні вимоги, згідно до розробленої у 2016 році ТОВ ІНАРГО КОМІНТЕРНІВСЬКЕ технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельна №2, якою встановлено, що до складу земельної ділянки загальною площею 0,8945 га, входить земельна ділянка під капітальною одноповерховою будівлею - 0,0432 га, під проїздами, проходами і площадками - 0,1268 га та багаторічними насадженнями - 0,7245 га. Отже, прокурором зазначено, що у Чорноморської селищної ради як власника котельні, виникло право лише на частину земельної ділянки військового містечка площею 0,17 га (під об'єктами нерухомості, переданими до комунальної власності та під проїздами, проходами та площадками) та заявлено вимогу щодо витребування з незаконного володіння Чорноморської селищної ради земельної ділянки загальною площею лише 0, 7245 га, що підтримано позивачами у справі.

Отже, з урахуванням заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що поверненню підлягає земельна ділянка площею 0,7245 га, у зв'язку із чим вимоги прокурора щодо її витребування є правомірними та такими що відповідають положенням ст. 212 Земельного кодексу України.

З урахуванням встановлених обставин, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог Заступника військового прокурора Одеського гарнізону Південного регіону України, заявленихї в інтересах держави в особі Міністерства оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу міста ОСОБА_1 в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області від 22.12.2016 № 241-VII Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності на території Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (в межах населених пунктів) , яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель, з метою формування земельної ділянки комунальної власності, на якій розташовано об'єкт комунального майна - котельна №2 територіальної громади с. Чорноморське, загальною площею 0,8945 га, яка розташована на території Чорноморської селищної ради (в межах смт. Чорноморське) за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район), смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20, кадастровий номер 5122755900:02:004:0058.

3.Витребувати з незаконного володіння Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (67570, Одеська область, Лиманський р-н, смт. Чорноморське, код ЄДРПОУ 05583176) на користь держави в особі Міністерства оборони України (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, ЄДРПОУ 00034022) Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 13, код ЄДРПОУ 08038284) зі складанням акту прийому-передачі земельну ділянку загальною площею 0,7245 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Лиманський район (Комінтернівський район), смт. Чорноморське, вул. Сонячна, 20, та входить до складу земельної ділянки за кадастровим номером 5122755900:02:004:0058.

3.Стягнути з Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області (67570, Одеська область, Лиманський р-н, смт. Чорноморське, код ЄДРПОУ 05583176) на користь Квартирно - експлуатаційного відділу м. Одеси (65014, Одеська обл., м. Одеса, вул. Єврейська, буд. 13, код ЄДРПОУ 08038284) 8733/вісім тисяч сімсот тридцять три/грн. 89 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17 грудня 2018 р.

ОСОБА_4 Невінгловська